Формування національної еліти України, підготовка висококваліфікованих фахівців для наукових, освітніх та виробничих установ, сприяння інтеграції України в європейський академічний простір як рівноправного партнера є одним із  стратегічних кластерів іміджевої діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Як університет європейського рівня за стилем діяльності, в традиціях міжнародного співробітництва 14 жовтня відбулася гостьова лекція «Історія українського мовознавства в Німеччині: кінець ХІХ століття — перша половина ХХ ст.».

Лекторка — Олеся Лазаренко, кандидатка філологічних наук, доцентка, україністка, полоністка, керівниця лекторату української мови при Мовному центрі Європейського університету Віадріна (Франкфурт-на-Одері, Німеччина), координаторка регіональної групи «Берлін-Бранденбург» Німецько-українського академічного товариства.

У заході взяло участь понад 70 учасників. Це викладачі і студенти спеціальностей «Середня освіта» (ОПП «Українська мова і література», «Українська мова і література та англійська мова»), «Філологія» (ОПП «Українська мова та література», «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова») ННІ української філології та соціальних комунікацій, «Філологія» (ОПП «Переклад (перша — англійська)», «Польська мова. Переклад та міжкультурна комунікація») ННІ іноземних мов ЧНУ імені Богдана Хмельницького у межах навчальних  дисципліни «Вступ до філологічних студій» «Вступ до спеціальності», «Вступ до перекладознавства», «Сучасна українська літературна мова», долучилися представники науково-педагогічної спільноти та студенти першого курсу ОПП «Прикладна лінгвістика. Медична терміносистема та галузевий переклад (англійська мова)» у межах вивчення дисципліни «Вступ до мовознавства» Івано-Франківського національного медичного університету та студенти ЗВО Іспанії. Захід об’єднав представників різних університетських спільнот, ставши майданчиком для фахового спілкування, обміну науковими ідеями та розвитку міжуніверситетських і міжнародних академічних зв’язків.

Гостьова онлайн-лекція змістовим наповненням та інформативною потужністю поглибила знання студентів про науковий доробок українських мовознавців кін. XIX — поч. XX ст., ознайомила з працями, які відсутні в українських книгозбірнях, вочевиднила роль інтелектуальної спадщини української еліти в контексті зміцнення культурних зв’язків та імплементацію в європейську мовознавчу традицію. 

Поглиблене ознайомлення з історією українського мовознавства кін. XIX — поч. XX ст. в загальноєвропейському контексті, зокрема: дослідження Омеляна Огоновського дали змогу простежити процес становлення української граматичної традиції та формування української літературної мови, доробок Івана Верхратського привернув увагу до вивчення українських говорів, особливостей народного мовлення та діалектного розмаїття, наукова діяльність Павла Житецького продемонструвала важливість історичного підходу до дослідження української мови, її граматичної системи, розвитку літературної традиції, водночас ідеї Олександра Потебні засвідчили глибокий зв’язок між мовою, мисленням і культурою, що вочевиднює значний потенціал українського мовознавства в розвиток загальноєвропейської славістики.

         Лекторка відзначила актуальність теми в контексті сучасного розвитку україністики в Європі. Акцентуючи увагу на фундаментальності  праць українських мовознавців кін. XIX — поч. XX ст. та можливості простежити, як формувалися наукові тенденції про українську мову, як утверджувався її статус самостійної мови, як розвивалися методи її дослідження. Спікерка інформативністю матеріалу спонукала здобувачів до критичного осмислення історичних обставин, у яких розвивалося українське мовознавство, та до подальшого вивчення української граматичної думки в контексті мовознавчої традиції в Німеччині. Такий підхід сприяє не лише поглибленню знань з історії українського мовознавства, культурологічного аспекту мови,  а й усвідомленню значення міжнародного наукового й освітнього співробітництва для збереження національної культурної пам’яті.

Такі заходи освітнього процесу забезпечують здобувачам глибоке розуміння історії української лінгвістичної науки, покликані не тільки дати ключові знання історичного розвитку українського мовознавства, а й осмислити процес його становлення та фундаментальності одного зі складових компонентів навчальної дисципліни «Сучасна українська літературна мова». Розвивають вміння аналізувати та інтерпретувати мовознавчі наукові праці та виявляти їхню роль у процесі вивчення української літературної мови.  Екстраполюють сучасні знання про мову в історичне минуле та визначають роль історичних фактів у становленні сучасних лінгвістичних знань. Формують загальноосвітнє та світоглядне значення, оскільки готують фахово підготовлену особистість з творчим і критичним мисленням,  умінням не тільки володіти та оперувати програмним матеріалом, а й оцінювати його в історичній ретроспективі, –  наголосила модераторка заходу, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга.

Пізнавальна складова лекції викликала жваве обговорення, низку запитань до спікерки та спонукала до власних роздумів здобувачів.

Марія Вергун, студентка третього курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)», підсумувала:

—  Лекція була змістовною, пізнавальною та науково значущою. Допомогла краще зрозуміти внесок Омеляна Огоновського, Івана Верхратського, Павла Житецького, Олександра Потебні  в розвиток українського мовознавства, а також усвідомити важливість збереження та дослідження їхнього наукового доробку в Німеччині. Їхні праці є не лише свідченням інтелектуальних досягнень українських мовознавців кін. ХІХ — поч. ХХ ст., а й вагомим внеском у сучасні лінгвістичні дослідження. Матеріал лекції поглиблює інтерес до історії української мови, сприяє формуванню дослідницького мислення й переконує в необхідності подальшого вивчення українських мовознавчих праць у європейському науковому контексті.

— Гостьова лекція була  цікавою  та важливою для розширення мого уявлення про розвиток української лінгвістичної науки в європейському науковому просторі. Особливу зацікавленість викликало висвітлення діяльності українських і німецьких лінгвістів, їхнього внеску у вивчення та дослідження української мови, а також ролі наукових контактів між Україною та Німеччиною у становленні мовознавчих досліджень. Під час лекції  поглибила знання з історії українського мовознавства, ознайомилася з основними тенденціями його розвитку кін. ХІХ — поч. ХХ ст., усвідомила значення міжнародної наукової співпраці для збереження й популяризації української мовної та культурної складової освітнього простору. Матеріал лекції сприяв кращому розумінню історичних і суспільно-політичних чинників, які впливали на розвиток мовознавчої думки  кін. ХІХ — поч. ХХ ст., — зауважила Карина Волосенко, студентка третього курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)».

Важливість таких зустрічей  підкреслила й Софія Олефіренко, студентка першого курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)»:

— Онлайн-лекція сприяла не лише поглибленню моїх фахових знань, а й формуванню цілісного   усвідомлення цінності української мови, її наукового дослідження та популяризації в міжнародному середовищі. Отримані знання є важливими для мого подальшого професійного становлення, розвитку наукового мислення та формування відповідального ставлення до вивчення  й популяризації української мови.

Богдан  Опанасенко, студент першого курсу спеціальності «Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська)», зауважив:

— На лекції ознайомилися з рідкісними виданнями українських мовознавців кін. ХІХ — першої пол. ХХ ст., які відображають різні напрями розвитку українського мовознавства: граматику, діалектологію, історію української мови, етимологію. Суттєвим було усвідомити роль українсько-німецьких наукових контактів у розвитку української мови як важливого чинника національної ідентичності та розуміння внеску зарубіжних наукових осередків у збереження й розвиток української мовознавчої традиції. А також можливість зрозуміти алгоритм аналізу наукових праць, історичних джерел, дослідницьких підходів, який так майстерно змоделювала лекторка, у вивченні української мови в контексті європейського мовознавства. Це важливий досвід для нас, майбутніх перекладачів, який маштабує, поглиблює знання про культурологічні, соціолінгвістичні, перекладацькі трансформації та міжкультурне спілкування.

— Сьогодні ми дізналися про українських мовознавців  кін. ХІХ — першої пол. ХХ ст , про їхні праці, які впливали на мовознавчу науку в Німеччині, що мають не лише історичне, а й вагоме наукове, культурне та європейське визнання. Йдеться не просто про зберігання стародруків у книгозбірнях, а про збереження наукового доробку, який дає можливість зрозуміти, як формувалася українська граматична думка, як вона взаємодіяла з європейською наукою, який внесок українські дослідники вклали у розвиток славістики та про шляхи поширення української наукової традиції кін. ХІХ — поч. ХХ ст. в Німеччині, академічні контакти та інтерес до української мови. Енциклопедична інформаційність викладеного матеріалу розвиває навички фахового обговорення мовознавчих проблем, аргументованого висловлення думок, представлення результатів аналізу наукової інформації та поглиблення розуміння мовних і культурних особливостей української та німецької мов, а також значення наукової комунікації між різними мовними спільнотами, — зауважила Ірина Данильчук,  студентка першого курсу спеціальності «Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська)».

—  Дуже вдячні організаторам за неймовірну зустріч, за можливість поспілкуватися з науковицею, перекладачкою, яка так вміло, фахово, провела екскурс в історію формування науки про мову, як вона продовжувала розвиватися поза межами нашої країни та які діячі цьому посприяли. Ми надзвичайно вдячні — Лесі Миколаївні — за наполегливу працю, за відкритість до діалогу, за практичні поради у перекладі наукових джерел — це важливо для перекладачів в удосконаленні освітніх компонентів, у здатності використовувати матеріали з історії українського мовознавства для підготовки навчальних занять, розробки освітніх матеріалів та у формуванні фахових компетентностей  у межах навчальних дисциплін. Інформація була надзвичайно корисною та пізнавальною. З нетерпінням чекаємо наступної зустрічі! — відзначив Тарас Бабенко, студент першого курсу спеціальності «Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська)».

Такі заходи поглиблюють міжкультурний діалог наукової спільноти та утверджують українську науку як невіддільну складову європейської інтелектуальної традиції. Зберігають історичну культурну пам’ять, актуалізують наукові ідеї минулого для розв’язання сучасних дослідницьких завдань. Маштабують наукові міжуніверситетські та міжнародні проєкти.

Збереження та дослідження історичного мовознавчого доробку є інвестицією в майбутнє української та європейської гуманітаристики.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Спікерами на тренінгу «Не ведись» стали Тетяна Бондаренко, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, директорка Центру медіаграмотності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Світлана Коваль, начальниця відділу міжнародних зв’язків, старша викладачка кафедри, та Денис Непогодьєв, магістрант-медійник і журналіст черкаського онлайн-видання «18000».

Практичне заняття організувала Молодіжна рада при Черкаській міській раді на базі інтерактивної виставки «МедіаPRO» в Черкаському обласному художньому музеї. Захід реалізований у межах Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності (Global MIL Week), що започаткований у 2012 році і проводиться щороку Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) спільно з Альянсом із питань медіа та інформаційної грамотності, Мережею університетів із медіа та інформаційної грамотності ЮНЕСКО й міжкультурного діалогу (UNESCO-UNAOC; MILID) та іншими партнерами.

Перший блок «Цифрова безпека: як захистити себе в інтернеті та розпізнати медіаманіпуляції» провели Тетяна Бондаренко та Світлана Коваль.

Тетяна Бондаренко наголосила на важливості відходу від стандартних словникових назв та необхідності створення унікальних, штучно вигаданих комбінацій, адже одним із найбільш критичних аспектів забезпечення особистої кібербезпеки в сучасному інформаційному суспільстві залишається людський фактор, зокрема нехтування базовими правилами створення паролів. Більшість успішних хакерських атак стаються саме через те, що користувачі піддаються емоціям або використовують передбачувані комбінації даних: власні імена, дати народження чи ідентифікаційні коди, які зловмисники можуть легко дешифрувати. Алгоритми штучного інтелекту значно спростили для кіберзлочинців процес автоматизованого добору паролів, що ґрунтуються на реальних мовних одиницях.

— Сучасний словниковий фонд української мови налічує близько 260 тисяч слів, що робить процес автоматизованого добору паролів, заснованих на реальних лексемах, надзвичайно простим для зловмисників. Саме тому під час розроблення автентифікаційних даних вкрай важливо уникати слів, що зафіксовані у словниках. Натомість варто використовувати згенеровані комбінації літер, унікальні сімейні неологізми або самостійно вигадані буквено-цифрові послідовності. Важливо проявити креативність, оскільки будь-яке слово, що існує в мові, може бути миттєво розпізнане та зламане за допомогою сучасних технологій штучного інтелекту, — зазначила спікерка.

Світлана Коваль провела аналогію між кібергігієною та повсякденною безпекою побуту, наголосила на необхідності використання менеджерів паролів і багаторівневої автентифікації:

— Формування надійного кібердосвіду починається з розуміння того, що віртуальний простір користувача потребує такого ж захисту, як і його реальне житло. Сучасні цифрові загрози вимагають від кожного не просто пильності, а впровадження системних інструментів безпеки для запобігання несанкціонованому доступу до персональних даних. Якщо спробувати візуалізувати наше цифрове середовище, то його можна порівняти з власною квартирою, яку ми обов’язково зачиняємо, виходячи з дому. Саме встановлення надійних паролів та активація двофакторної автентифікації є першим і фундаментальним кроком на шляху до безпеки особистих даних. Кібербезпека — це безпосередньо особиста відповідальність і уважність кожного, тоді як кіберстійкість є тими міцними дверима, що захищають ваш цифровий простір від зовнішніх загроз. Окрім цього, вкрай важливо вчасно оновлювати програмне забезпечення пристроїв та користуватися спеціалізованими менеджерами паролів, які дозволяють надійно зберігати складні та унікальні комбінації для кожного окремого акаунта.

Другий блок «Правда чи ШІ? Як розпізнавати фейкові відео і фото, як перевіряти інформацію в цифровому просторі» провів Денис Непогодьєв. Він наголосив на важливості перевірки всього медіаконтенту та обмеженості наявних технічних інструментів і зазначив, що стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту докорінно змінив ландшафт сучасних інформаційних загроз, перетворивши створення маніпулятивного контенту на масовий і важкоконтрольований процес. Сьогодні споживачі інформації щодня отримують неконтрольований потік даних, де межа між дезінформацією як системною спланованою кампанією та окремими точковими фейками стає дедалі тоншою. Особливо гостро ця проблема постає на регіональному рівні: інтернет-простір Черкащини регулярно атакують сфабриковані новини, спрямовані на дестабілізацію настроїв місцевого населення.

Також Денис Непогодьєв провів практичну частину, запропонувавши учасникам докладно розібрати реальні кейси перевірки першоджерел. Під його керівництвом присутні спочатку аналізували текстові дописи та супровідні зображення, формуючи чіткі алгоритми дій для верифікації фактів. Наступним етапом практичного блоку від спікера стало порівняння оригінальних світлин із зображеннями, що містили ШІ-модифікації, такі як спотворення анатомії тіл та аномалії текстур, що дозволило учасникам наочно побачити сліди штучного втручання.

— В еру стрімкого розвитку штучного інтелекту ми отримуємо абсолютно неконтрольований потік інформації, де класичне розмежування між навмисною дезінформацією та поодинокими фейками вимагає ретельного аналізу. Сучасні генеративні технології дозволяють створювати надзвичайно переконливі підробки, і фейки про Черкаську область у місцевих пабліках — яскраве тому підтвердження. Спеціалізовані інструменти розпізнавання ШІ-генерацій, безперечно, існують, проте вони далеко не завжди є ефективними, оскільки алгоритми фальсифікацій вдосконалюються швидше за засоби їх виявлення. Саме тому головним фільтром має стати людське критичне мислення. Ми зобов’язані виховувати в собі звичку не лінуватися і перевіряти абсолютно все, що бачимо в мережі. Помилки може припуститися навіть найпопулярніший лідер думок із величезною аудиторією, тому в сучасних реаліях верифікація кожного факту — це єдиний спосіб захистити себе від маніпуляцій, — наголосив Денис.

— Участь у цьому тренінгу стала для мене надзвичайно корисним та актуальним досвідом. Уміння оперативно розпізнавати фейки та маніпуляції є критично важливою навичкою для кожного. Особливо сподобався практичний блок заходу: інтерактивні тести й завдання дозволили аудиторії не просто почути теорію, а закріпити її на практиці. Завдяки цьому тренінгу я здобула цінні прикладні навички. Тепер я набагато краще орієнтуюся в методах верифікації інформації та вмію чіткіше розрізняти штучно згенерований контент, зокрема модифіковані фото- та відеоматеріали, — поділилася враженнями студентка 1-PR Дар’я Калина.

Голова Черкаської молодіжної ради Катерина Імамай нагородила Центр медіаграмотності Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького подякою за допомогу в організації та проведенні тренінгу з медіаграмотності «Не ведись».

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Майбутні вчителі-філологи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відвідали Обласну бібліотеку для дітей імені Василя Симоненка в Черкасах, де кожен куточок дихає творчістю та глибокою шаною до рідного слова.

Під час екскурсії студенти занурилися у світ книжкових скарбів, оглянули затишний читальний зал, деталізований відділ каталогів та унікальну виставку, присвячену життєвому та творчому шляху Василя Симоненка. У відділі мистецтв справжнім естетичним одкровенням стало монументальне панно за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки, яке створили художники Неоніла та Альберт Недосєки, адже на цьому полотні гармонійно поєдналися всі чотири пори року.

Особливого поетичного шарму заходу додало спілкування з Катериною Вербівською, чия натхненна декламація творів українських авторів зачепила найчутливіші струни душі, а спільне виконання веселої «Ква-ква-пісеньки» подарувало щиру радість та світлий настрій. Також майбутні вчителі побачили дивовижні сітчасті картини Тетяни Григоренко, виплетені з тканини та сітки, та ознайомилися з методикою створення відеосюжетів і подкастів. Ці цінні практичні навички роботи з медіаконтентом стануть надійним дороговказом під час підготовки підсумкового проєкту з дисципліни «Українська література для дітей та юнацтва», адже сучасний педагог має однаково вправно володіти як художнім словом, так і новітніми технологіями.

Щира вдячність усім гостинним працівникам бібліотеки, які невтомно бережуть це вогнище культури та віддають йому свою душу, а також глибока шана організатору цієї зустрічі — професору кафедри української літератури та компаративістики Володимиру Поліщуку, чий педагогічний талант щоразу відкриває нові горизонти пізнання та систематично перетворює звичайні навчальні заняття на незабутні події.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Фестиваль медіаграмотності у форматі інтерактивної виставки «МедіаPRO 2.0» відвідали студенти навчально-наукових інститутів іноземних мов та української філології і соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Захід відбувся в межах вивчення вибіркової дисципліни «Інфомедійна грамотність» та з нагоди Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності (Global MIL Week).

— Медіаграмотність сьогодні важлива для кожного, незалежно від фаху. Під час вивчення дисципліни «Інфомедійна грамотність» студенти опановують навички критичного мислення, вчаться розпізнавати маніпуляції та перевіряти достовірність повідомлень. Відвідування інтерактивної виставки дало їм змогу закріпити ці вміння на практиці, дослідити механізми інформаційного впливу й оцінити власні підходи до споживання медіаконтенту. Такі заходи сприяють формуванню відповідального ставлення до інформації, яку ми отримуємо та поширюємо щодня, — зазначила викладачка дисципліни «Інфомедійна грамотність» Олена Погрібна.

Виставка організована відділом іміджевих проєктів управління гуманітарної політики Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. Вона присвячена розвитку медіаграмотності та критичного мислення. «МедіаPRO 2.0» – проєкт із розвитку медіаграмотності, який у Черкасах реалізовують третій рік поспіль. Цьогоріч він відбувається у форматі інтерактивної виставки, що поєднує навчання, практичну взаємодію та можливість самостійно досліджувати інформаційний простір. Мета виставки – навчити відвідувачів відповідально споживати інформацію, розпізнавати фейки, маніпуляції та дезінформацію, перевіряти джерела й усвідомлювати наслідки поширення контенту. Її особливість полягає в інтерактивному форматі: замість пасивного ознайомлення з інформацією учасники виконують практичні завдання та перевіряють власні навички.
Під час відвідування студенти ознайомилися з шістьма тематичними локаціями: «Архітектура критичного мислення», «Мій інформаційний вибір», «ІНФО-ДЕТОКС: “Спін-чек”», «Читаєш чи скролиш?», «Інфо-Раціон: що наповнює твій день?» та «Код медіаграмотності». На кожному майданчику вони виконували практичні завдання, аналізували інформацію, оцінювали її достовірність і визначали особливості власного споживання медіаконтенту.

— Мені сподобалося, що виставка побудована на інтерактивних практичних завданнях, адже ми могли не просто дізнатися щось нове, а й перевірити власні знання та навички.  Цікаво було аналізувати інформацію, вчитися розпізнавати маніпуляції й замислюватися над тим, як ми сприймаємо повідомлення в медіа та соціальних мережах. Вважаю, що такі заходи корисні для кожного, адже в сучасному інформаційному просторі важливо вміти відрізняти достовірну інформацію від неправдивої, — поділилася враженнями студентка 2-А курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій Вікторія Матвієнко.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького увійшли до складу Ради студентських омбудсменів при Представникові Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Черкаській області.

Студентськими омбудсменами від ЧНУ стали Андрій Захарченко, студент навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії, Софія Римська, студентка ННІ української філології та соціальних комунікацій, Дар’я Закрепа та Валерія Шнабська, студентки ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва.

Діяльність Ради спрямована на взаємодію студентської молоді з інституцією Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, обмін досвідом і напрацювання спільних підходів до захисту прав і свобод студентів.

13 жовтня відбулося перше засідання Ради студентських омбудсменів. Учасників зібрала Представниця Уповноваженого у Черкаській області Мар'яна Ніщенко в конференц-залі готелю «Дніпро» у Черкасах. Від університету в зустрічі взяли участь студенти Андрій Захарченко, Дар’я Закрепа, а також директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Андрій Касян, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Тетяна Бондаренко, доцентка кафедри освітнього менеджменту, артменеджменту і соціальної роботи Ірина Єнгаличева, доцентка кафедри державно-правових дисциплін Тетяна Коваль. Долучилися і студенти Черкаського національного, спеціальності —  «Соціальна робота та консультування», «Право».

Основною метою засідання стало посилення захисту прав студентської молоді, розвиток правопросвітницької діяльності та налагодження ефективної взаємодії між студентською спільнотою й інституцією Уповноваженого. Робота Ради передбачає також створення сталої платформи для діалогу між студентським самоврядуванням і правозахисними інституціями.

— Під час зустрічі пролунала пропозиція доєднатися до ради для всіх, кому цікава ця тема. Мені вона відгукнулася, тому я вирішила скористатися цією нагодою, виявила ініціативу під час відкритих запитань та була прийнята до складу ради, — пояснила Дар’я Закрепа.

— Участь наших студентів у засіданні є важливим кроком у розвитку студентського представництва університету та посиленні уваги до питань дотримання прав студентської молоді. Відсьогодні наші омбудсмени візьмуться до активної роботи, — зазначив Андрій Касян.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Фахівці Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики зініціювали проведення 8 жовтня 2026 року круглого столу «Експертна діяльність: виклики та тенденції судово-лінгвістичної експертизи». До заходу долучилися студенти ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Це здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти за спеціальністю В11.10 «Прикладна лінгвістика».

Організаторами зустрічі стали Антоніна Єфіменко, завідувачка Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та викладачі Навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій: Людмила Шитик, в. о. завідувача кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики, докторка філологічних наук, професорка; Тетяна Щербина, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики.

Метою заходу було ознайомлення здобувачів освіти з діяльністю однієї з провідних державних експертних установ України, зі специфікою роботи судових експертів, сучасними методами досліджень і можливостями застосування фахових філологічних знань у майбутній професійній діяльності.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз – одна з найстаріших державних установ цієї галузі в Україні. Інститут засновано 4 липня 1913 року як Кабінет науково-судової експертизи при Київській судовій палаті. Сьогодні КНДІСЕ залишається провідним осередком судових експертиз, де фахівці проводять дослідження на високому науковому рівні.

У межах заходу для студентів також організували екскурсію відділенням. Здобувачі освіти ознайомилися з роботою фахівців різних напрямів: дізналися про дослідження у сфері земельних відносин та землеустрою, специфіку почеркознавчої експертизи та діяльність поліграфолога. Фахівці продемонстрували спеціальне обладнання, зокрема оптичні прилади для дослідження документів і текстів, що дають змогу виявляти найдрібніші деталі, недоступні для звичайного огляду. Наочним доповненням до розповідей стали тематичні відеоматеріали про окремі аспекти роботи експертів.

Яскравим складником зустрічі стала її практична частина: молодь мала змогу пройти поліграфне тестування, ознайомитися з особливостями дослідження відбитків пальців та спостерігати за роботою фахівців безпосередньо під час проведення почеркознавчої експертиз та експертизи документів, грошових купюр. Для майбутніх філологів це стало чудовою нагодою переконатися, як професійні знання, уважність, аналітичне мислення та вміння працювати з мовним матеріалом можуть бути реалізовані під час судово-експертних досліджень.

Студенти поділилися своїми враженнями від зустрічі:

— Мені дуже сподобалася екскурсія! Я пройшла поліграфне тестування, із задоволенням узяла участь у всіх активностях та надихнулася професіоналізмом експертів, – зауважила Дарія Біла, студентка 1-го курсу ОП «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова».

— Сьогодні ми з одногрупницями відвідали Черкаське відділення КНДІСЕ. Фахівці розповідали про свою діяльність надзвичайно натхненно – одразу видно, що вони захоплені улюбленою справою. Нам показали відеоматеріали, дали змогу пройти поліграфне тестування, ми розглядали власні відбитки пальців і досліджували фрагменти текстів за допомогою спеціальних приладів. Зустріч була дуже цікавою та корисною, адже дала змогу побачити роботу експерта на практиці, зацікавитися цим напрямом і, можливо, обрати його для майбутнього працевлаштування, – додала її подруга Анна Горбатюк.

Відвідини Черкаського відділення КНДІСЕ стали для студентів не лише пізнавальним заходом, а й можливістю поспілкуватися з практиками та розширити уявлення про застосування фахових компетентностей у професійній діяльності.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Майбутні фахівці з реклами та PR 2-го курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відвідали «Поліграфічний центр 306». Практичний візит відбувся в межах дисципліни «Сувенірна рекламна продукція».

На початку екскурсії фахівчиня підприємства розкрила роль сувенірів у сучасній рекламній комунікації:

— Брендовані речі — це обличчя компанії. Це може бути стаканчик із логотипом, футболка, чашка, щоденник чи візитка. Сучасні технології дозволяють наносити друк практично на будь-які поверхні, перетворюючи повсякденні речі на ефективний інструмент просування.

Під час візиту студенти простежили весь шлях виробу — від ідеї та дизайну до готового результату. Вони ознайомилися із ключовими технологіями брендування: УФ-друком, гравіюванням, тисненням та широкоформатним друком. Найбільше захоплення викликала практична частина: операторка УФ-друку продемонструвала запікання брендованого малюнка на чашці та процес нанесення принту на футболку.

Організаторка екскурсії, доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Людмила Солодка наголосила на важливості таких заходів:

— Практична складова — це фундамент якісної рекламної освіти. Відвідуючи підприємства, студенти бачать реальне виробництво, розуміють потреби замовників і відстежують тренди ринку нашого регіону. Це дає змогу вийти за межі підручників та здобути досвід, який стане перевагою під час працевлаштування.

Візит залишив яскраві враження у майбутніх медійників.

— Раніше я не бачила, як виготовляють сувенірну продукцію, тому спостерігати за роботою спеціального обладнання було неймовірно цікаво. Приємним доповненням стали подаруночки на згадку, — поділилася студентка 2-PR курсу Валерія Долинська.

Її одногрупниця Анастасія Настіч додає:

— Найбільше вразила можливість побачити сам процес: як друкуються банери, як логотип запікається на чашці чи лягає на тканину. Це дуже цінний досвід.

Студенти ознайомилися з особливостями виробництва, зрозуміли, настільки важливо бути уважним до деталей, і збагнули, яке значення має якість готової продукції. Таке занурення у виробничий процес на поліграфічному підприємстві допомогло студентам краще зрозуміти зв’язок поліграфії зі сферою PR, адже якісний мерч — це не просто подарунок, а засіб формування впізнаваності бренду та лояльності клієнтів.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студенти другого курсу спеціальності «Філологія. Українська мова і література» мали особливу пару з кандидаткою філологічних наук, доценткою та кураторкою групи – Інною Олексіївною Кошовою. Також приєднались студенти спеціальності «Прикладна лінгвістика».

Здобувачі освіти провели заняття в особливій, позаавдиторній атмосфері — серед природи, у Сосновому борі. Разом із викладачкою читали поезії, ділилися враженнями та вчилися не просто аналізувати художні тексти, а відчувати їх, помічати настрій, емоції та красу кожного слова.

Відверто поділилася враженнями студентка спеціальності "Філологія" Шумік Катерина: «Дуже сподобалася пара на свіжому повітрі, зміна обстановки дає простір для думок та ідей! На парі разом з Інною Олексіївною складали партитуру текстів та виразно читали їх на фоні шуму хвиль Дніпра, побільше б таких цікавих та захопливих занять!»

"Бувають пари, які справді запам'ятовуються надовго. Цього разу ми читали поезію в парку під заспокійливий шум Дніпра, промені сонечка та шурхіт білочок. Така атмосфера перетворила заняття на щось особливе й тепле. Мені неймовірно сподобалося, було затишно, спокійно й надихаюче." – поділилась студентка спеціальності «Прикладна лінгвістика» Коваль Альбіна.

Також розповіла про свої враження студентка спеціальності «Філологія» Полоз Софія: «На цій парі була неймовірна атмосфера під відкритим небом, яка просто заряджає натхненням! Працювати з Інною Олексіївною над партитурою текстів під заспокійливі звуки природи в Сосновому бору — це зовсім інший рівень емоцій і творчої свободи. Хочеться якомога частіше залишати аудиторії заради таких живих та захопливих практик!»

Природа, поезія та дружня атмосфера допомогли по-новому відчути літературу й переконатися, що навчання може бути не лише пізнавальним, а й по-справжньому приємним. Студенти щиро дякують Інні Олексіївні за повторну організацію такого незвичного й цікавого формату навчання та із задоволенням долучатимуться до подібних занять і надалі.

Автор - Важеніна Анастасія, студентка 2Б курсу, ННІ Української філології та соціальних комунікацій

Фото - Шумік Катерина, студентка 2Б курсу, ННІ Української філології та соціальних комунікацій

Осінь — це не лише час затишного тепла, а й час яскравих стартів у нашій інститутській родині! Цьогоріч посвята першокурсників перетворилася на справжнє свято традицій, словесної краси та драйву. ​Замість звичайних формальностей на наших новоспечених студентів чекали дві особливі події: ​«Яблунева карта імен».

Наші першокурсники залишили свої перші пам'ятні сліди на символічному стенді! Софія, Оксана, Марія, Вікторія та десятки інших імен тепер прикрашають яскраві осінні яблучка-наклейки. Це «дерево спільноти», яке символізує єдність та колорит нашої спільноти​Інтерактивний квест на знання інституту.

А щоб швидше призвичаїтися до студентського життя, першокурсники шукали відповіді на різні не-символічні та символічні запитання про специфіку нашого інституту: які нові слова зʼявилися у вашому лексиконі, коли закінчується перша пара, де знаходиться бібліотека, яка дисципліна подобається найбільше, де купити смачну каву, де в інституті росте дерево? ​

Вітаємо першокурсників у нашій дружній родині! Нехай ваше студентське життя буде таким же соковитим, яскравим та насиченим, як ці осінні яблука!