Серед переможців Всеукраїнського конкурсу есе для здобувачів вищої освіти та молодих учених «Ген мій — Українець» від Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України — студенти спеціальності «Журналістика» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Мар’яна Прудько, Дарина Медвідь та Артем Іщенко.

Творчий захід присвятити до дня народження Тараса Шевченка, аби учасники через власні роботи допомогли утвердити українську національну ідентичність.

Організатори конкурсу ставили за мету розвивати у молоді критичне та креативне мислення, навички аргументованого письма, осмислення поняття «український ген» як сукупності культурних, мовних, ціннісних, історичних і ментальних кодів українця, а також підтримати обдаровану молодь, мотивувати долучатися до наукової діяльності,
Мар’яна Прудько та Дарина Медвідь отримали диплом лауреата II ступеня, а Артем Іщенко став лауреатом III ступеня.

Конкурсанти описували цей термін через сукупність мовних, ціннісних, культурних разом з історичними кодами рідного народу.

Мар’яна, Дарина та Артем подали на конкурс свої есе у номінації «Ген української ідентичності: історія, безпека, цінності», які створили в межах дисципліни «Історія журналістики» під керівництвом кандидатки наук із соціальних комунікацій, доцентки кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Людмили Солодкої. За підготовку студентів до конкурсу вона отримала подяку від Ради молодих учених при МОН.

— Надзвичайно пишаюся Мар'яною, Дариною та Артемом. Їхні досягнення — це свідчення високого інтелектуального потенціалу та глибокої національної свідомості нашої молоді. Есе, які вони підготували, продемонстрували не лише відмінні навички аргументованого письма, а й зріле осмислення цінностей, що формують українську ідентичність. Дуже знаково, що ці роботи народилися саме під час вивчення "Історії журналістики". Адже розуміння історичних та культурних кодів свого народу є тим фундаментом, на якому будується якісна та відповідальна робота майбутніх медійників, — прокоментувала Людмила Солодка.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Одним із ключових пріоритетів діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького є розвиток освітнього середовища через активну взаємодію зі стейкхолдерами та університетами-партнерами. Упродовж травня кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики організувала цикл лекцій-тренінгів для здобувачів освітніх програм «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова» і «Прикладна лінгвістика. Судово-лінгвістична експертиза».

Гостьову лекцію «Актуальні питання судово-лінгвістичної експертизи» в межах навчальної дисципліни «Практикум із судово-лінгвістичної експертизи» прочитала Алла Собко — судова експертка Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, стейкхолдерка освітньої програми «Прикладна лінгвістика. Судово-лінгвістична експертиза», випускниця ЧНУ.

Під час лекції висвітлено основні аспекти проведення семантико-текстуальних експертиз у справах, пов’язаних із виправдовуванням, запереченням та підтримкою збройної агресії рф проти України. Особливу увагу спікерка приділила проблемним питанням, із якими експерт стикається під час дослідження матеріалів, зокрема специфіці аналізу контексту висловлювань, розмежуванню оцінних суджень і пропагандистських наративів, а також визначенню комунікативної спрямованості текстів.

З’ясовано практичні аспекти роботи судового експерта, окреслено труднощі, які виникають під час підготовки експертних висновків і пов’язані з необхідністю комплексного дослідження контексту та постійного оновлення підходів у зв’язку з появою нових інформаційних і пропагандистських методів. Акцентовано на новизні й актуальності досліджень у сфері семантико-текстуальної експертизи, появі нових форм інформаційного впливу.

Здобувачів цікавили питання професійного становлення судового експерта, особливості здобуття відповідної кваліфікації, практичний досвід роботи та важливість неперервного професійного розвитку в умовах сучасних викликів.

Підсумовуючи лекцію, спікерка наголосила на важливості професії судового експерта в умовах інформаційної війни, акцентувала на значущості об’єктивного й усебічного аналізу текстів, а також на необхідності формування в майбутніх фахівців критичного мислення, професійної відповідальності, філологічної та юридичної компетентностей, уміння бути уважним до змісту інформаційних матеріалів.

— Під час зустрічі здобувачі вищої освіти мали унікальну змогу ознайомитися з особливостями семантико-текстуального аналізу конфліктогенного тексту, специфікою проведення експертиз у сучасних судових процесах, реальними експертними кейсами та тонкощами професійної діяльності лінгвіста-експерта. Лекція стала чудовим прикладом того, як теоретичні знання трансформуються в прикладні навички, необхідні на ринку праці, — зауважила гарант освітньої програми «Прикладна лінгвістика. Судово-лінгвістична експертиза» доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Тетяна Щербина.

У межах наукової та навчально-методичної колаборації із ЗВО-партнером — Таврійським національним університетом імені В. І. Вернадського — організовано інтерактивні лекції-тренінги з дисципліни «Аналіз і синтез мовлення. Діалогові системи» для студентів І курсу освітньої програми «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова». Старша викладачка кафедри журналістики ТНУ (за сумісництвом – викладачка кафедри журналістики, реклами і PR-технологій ЧНУ) Олеся Нестеренко допомогла здобувачам зануритися в реальні практичні кейси, поєднавши фундаментальну лінгвістику з інструментами штучного інтелекту для опанування повного циклу роботи з голосовими даними.

Студенти пройшли шлях від живого звуку до його цифрової моделі, опанувавши акустичні параметри звуків у програмі Praat та можливості перетворення автентичного аудіосигналу в текст, навчилися розрізняти акустичні відмінності між мовленням людини та штучно згенерованими аудіодипфейками, окреслили граматичні та акцентуаційні помилки, яких припускаються алгоритми під час озвучення текстів українською мовою.

У процесі роботи з веб-платформою ElevenLabs студенти здобули практичні навички керування голосом ШІ, опанували специфіку налаштування емоційного синтезу різними голосами, навчилися створювати рекламні тексти та маркувати їх спеціальними емоційними тегами, ознайомилися з професійним клонуванням голосу з урахуванням тембральних характеристик мовця.

Фінальний вектор тренінгів переніс студентів у сферу розроблення розумного ШІ-помічника, здатного не просто вести професійний науковий діалог, а й емоційно реагувати на запити користувача в реальному часі, тримати контекст розмови та розв’язувати прикладні завдання.

Організаторка гостьових лекцій-тренінгів – в. о. завідувача кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики, гарант освітньої програми «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова» — професорка Людмила Шитик зауважила:

— Сучасна освіта — це простір без кордонів, де теорію підкріплює досвід фахівців-практиків та синергія між провідними закладами вищої освіти. Такі заходи не лише розширюють світогляд майбутніх фахівців, а й забезпечують високу якість освіти, що відповідає викликам сьогодення. Щиро дякую нашим лекторкам за відкритість до діалогу та інвестицію свого часу в підготовку нової генерації прикладних лінгвістів. Сподіваємося на подальшу співпрацю.
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Володимир Поліщук, доктор філологічних наук, професор, в. о. завідувача кафедри української літератури та компаративістики, став президентським стипендіатом. Відповідний Указ №451/2026 опубліковано на сайті глави держави 1 червня 2026 року. Стипендії призначаються строком на два роки згідно з президентським указом від 2011 року — для видатних діячів науки, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту та інформаційної сфери.

Володимир Поліщук — випускник ЧНУ, який усе життя працює в своїй alma mater. Нині він доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Пропонуємо нарис про Володимира Трохимовича, опублікований у виданні «Літературна Україна». Авторка матеріалу — Валентина Коваленко, письменниця, літературознавиця, педагог.

...Він зажив слави «лицаря рідного слова», «нашого наддніпрянського Франка», «справжнього літописця літератури черкаського краю», «великого популяризатора рідної культури»… Виплекане ним коренасте, з розлогою крислатою кроною, древо літературної Черкащини міцно тримається українського ґрунту і дорідно плодоносить…

Мовлю просвітлено про відомого українського літературознавця, критика, публіциста, громадсько-культурного діяча, мого земляка родом із Шевченкового краю – Володимира Поліщука.
…У пам’ятку – 1984 рік. Моє перше знайомство із молодим викладачем давньої української літератури нашого Черкаського педінституту Володимиром Поліщуком. Як студентка-заочниця факультету української філології, тоді я тихо гордилася, що Воло­димир Трохимович називав мене під час переклички на парах своєю «зем­лячкою» (а ми його поза очі – «шановним товариством», бо так до нас, студентів, традиційно вітався); дивувалася, що всього за шістнадцять кілометрів від мого Самгородка із села Сердюківки вибився «в люди» такий здібний чоловік, досягнув­ши поважних вершин – викладання «аж!» в університеті. Зізнаюся: давньої літератури ми недолюблювали. А от Поліщука – шанували, любили за його розум, розваж­ливість, доброту, людяність, енергійність, уміння щиро спілкуватися. Зрощений зі щирцевого глибу українського села, він добре володів знаннями про психологію простої людини від землі з її мовою, ментальністю, звичаєвістю. І це мене зріднювало з ним.

А, особливо, любили його за природнє почуття гумору! Ця риса робила предмет давньої літератури цікавішим, живішим. Навіть тоді у найглибших закутинах своєї свідомості не сподівалася, що колись поруч із ним, як новоявлена викладачка університету, його колега, буду «відпрацьовувати» послані мені долею «аванси».

Середня школа, Смілянське МПТу-4, служба в армії, робота електромонтером на Смілянському електромеханічному ремонтному заводі; українське відділення філологічного факультету Черкаського державного педагогічного інституту; учителювання та директорування у Рижанівській середній школі Звенигородського району; викладацька робота у Черкаському педінституті на кафедрі української мови, а згодом – української літератури; аспірантура Інституту літе­ратури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; успішний захист кандидатської дисертації, а з 1992 р. й донині – завідування кафедрою української літератури та компаративістики Черкаського національного університету – це шлях його виваженого сходження, усвідомленого вибору, безцінного досвіду, фахового ствердження. За усім цим – неубутня любов до укоханої справи і стожильна робота. І ота стожильність прийшлася йому від сільського ладу життя, від отих простих батьків – столяра і вчительки із Сердюківки, що на Смілянщині – зі своєю витривалістю у важкій непереробній роботі, своєю совістю і порядністю, скромністю, моральним кодексом. Саме там, 17 грудня 1953 року, запульсувало його щире, чутливе до рідного слова, українське серце.

Саме із проголошенням незалежности України Поліщукова сила як науковця, керівника, громадського діяча потроїлася. Саме тоді, з середин 90-х, наші з ним шляхи сув’язно сплелися в один – шлях утвердження української України, повнокрівно незалежної. Окрім професійних обов’язків, участі в університетському житті, щирий патріот, просвітник, подвижник своєї справи активно виходить у громадсько-культурний простір міста й області.\Пригадую наші збунтовані життєствердні почуття від помаранчевих подій 2004 року, коли через пів центру Черкас, подібно ланцюгу єднання, від університету ім. Б. Хмельницького видовжилася велетенська помаранчева колона студентства і викладачів, здебільшого з філологічного та історичного факультетів. А в головах того дива єднання бадьоро, розгонистим кроком ішов чи не найголовніший його організатор Володимир Поліщук разом із Василем Пахаренком. Я, задихаючись від радости того видива, ледве встигала попереду із фотоапаратом, аби зафіксувати у пам’ятку неспинний рух української свободи із тисячним закличним «Ющенко, так!», «Разом нас багато – нас не подолати!» Ми прямували кілька кілометрів до технологічного університету, аби об’єднатися у ще потужнішу силу проти зловорожих зазіхачів на нашу свободу, адже не всі тоді навчальні заклади мали таких сміливих, рвійних до українських змін, лідерів. Ми ж були щасливі і одностайні в тому процесі. Бо була потужна ініціатива і воля керівника кафедри, а згодом – і ректора університету (2005 – 2007) Володимира Трохимовича. То було у його житті, як він згадує сам, «фактично єдине бачення і розуміння сили народу, сили добротвірної і переможної». І хоча згодом всі ми боляче пережили розчарування, проте ж не зневіру в ідеалах Помаранчевої революції. Боротьба наша продовжувалася, внутрішній гуманітарний фронт неослабно діяв у силовому полі українського духовно-культурного простору. І серед головних координаторів того фронту (мовний майдан, Євромайдан, гуманітарні віча, протестні акції черкаських письменників під обласної радою та в самій раді…) таки ж був Поліщук.

Без перебільшення скажу: безмежно відданий українській справі, Володимир Поліщук за останні 30 років сформувався у головного організатора і творця літературного простору Черкащини, став сумлінним літописцем його літературного спадку – тої малої і великої української історії, що творилася і твориться насамперед людьми; історії, що розповідає нам нас самих і, за Т. Шевченком, «хто ми, чиїх батьків діти». Цей спадок формує національно-історичну тяглість у першу чергу земляків, стимулюючи їх до глибшого вивчення своєї «малої батьківщини» з її місцевим літературно-історичним нафарбом, до творчого осмислення її ролі в контексті становлення української нації й державності. У цьому аспекті помічаю Поліщукове відчуття кревного обов’язку, місії: повернути своїми дослідженнями в пам’ять співвітчизників імена тих українських письменників-краян, хто був знищений репресивною совєцькою молотаркою. Так, за понад 35 років шукань, повернень і відкриттів Черкащина і Україна уперше (чи глибше) познайомилася з долею і словом гнаних, мордованих чи розстріляних – Тодося Осьмачки, Степана Бена, Дмитра Борзяка, Олени Журливої, Май Дніпровича, Михайла Драй-Хмари та ін..

На тему репресованих — тільки вдумайтеся! — Володимир Поліщук опублікував близько 650 публікацій, впорядкував і видрукував 20 книг творів репресованих митців, провів близько двохсот пізнавальних радіо- й телепередач, десятки літературно-мистецьких заходів у різних регіонах Черкащини. Слід нагадати, що він є заступником редактора видання «Реабілітовані історією. Черкаська область», 10 томів якого побачили світ! — це один із найкращих показників в Україні. І все це заради достойного пошанівку незаслужено забутих чи свідомо викреслених ворожим до України кодлом — заради повнокрівного входження знакових творчих постатей у всеукраїнський літературний простір.

Професором Поліщуком ініційовані і «уживлені» в навчально-науковий процес вишу курси з літератури рідного краю, які він читає «смачно», цікавенно, бо ж, як ніхто, володіє знаннями про репресованих і вмінням донести їхнє слово до студентства з великою любов’ю. До речі, має напрочуд чіпку пам’ять: знає кожне село, містечко чи то місце, знакове в літературній історії черкаського краю і годинами може розповідати неймовірні…

Аби зберегти пам’ять про культурний спадок Черкащини, Володимир Трохимович упродовж 15 років уперто збирав матеріали і створив у шести залах університету (2001 р.) унікаль­ний в Україні літературно-краєзнавчий музей «Літературна Черкащина».
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Щорічно 23 травня в Україні відзначають День Героїв – день памʼяті та шани усіх воїнів та борців за свободу й незалежність  української державности.

Традиційно кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького продовжує реалізовувати Концепцію національно-патріотичного виховання насамперед у процесі навчання, де закладається фундамент енциклопедичних знань, формується особистісний світогляд студента, національна самосвідомість, що є мобілізаційним чинником об’єднання українства в єдину, могутню та непереможну націю в контексті воєнного стану й геополітичних викликів сучасності.

21 травня відбувся виховний захід «Історії ж бо пишуть на столі, Ми ж пишем кров’ю на своїй землі», який зініціювали доцентки Галина Кочерга, Наталя Руденко, Інна Кошова в межах низки освітніх та меморіальних заходів ННІ української філології та соціальних  комунікацій. Основний меседж заходу –   висловити повагу усім героям, вшанувати героїзм українських захисників і захисниць і тих, які полягли, і тих, які сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет України; формувати громадянина-патріота, прищеплювати студентам розуміння громадянського обов’язку, готовність стати на захист Батьківщини в умовах збройної та інформаційної агресії, сприяти усвідомленню проблеми боротьби за національну ідентичність.

«Народе мій, Великий і красивий! Які сини ідуть сьогодні в бій! Як Ангели – величні і всесильні! Спаси їх, Боже, в небі й на землі!» – слова мужності, жертовності та незламності українського народу. Вони є відображенням сучасної української реальности. Сьогодні Україна переживає один із найскладніших періодів своєї історії. Але саме в такі часи найбільше проявляється сила нації, її дух і її справжня велич. Український народ завжди був народом волелюбним. Протягом століть наші предки боролися за право жити вільно, говорити рідною мовою, берегти свою культуру та традиції. І сьогодні ця боротьба продовжується. Наші воїни стоять на захисті держави, ризикують власним життям заради миру, майбутнього дітей та незалежности України.

Ми називаємо їх Ангелами не випадково. Адже вони щодня демонструють мужність, самопожертву та любов до Батьківщини. Вони залишають свої домівки, родини, мрії та йдуть у бій заради кожного з нас. У їхніх очах – віра, у серцях – незламність, а в душах – велика любов до рідної землі.

Сьогодні весь світ бачить силу українського народу. Ми довели, що українці – це нація, яку неможливо зламати. Попри біль, втрати та труднощі, ми залишаємося єдиними. Ми підтримуємо одне одного, допомагаємо армії, волонтеримо, молимося і віримо у перемогу. Особливо важливо пам’ятати, що справжня сила народу полягає не лише у зброї, а й у духовності, людяності та взаємній підтримці. Саме тому слова «Спаси їх, Боже, в небі й на землі» звучать сьогодні як спільна молитва мільйонів українців. Ми просимо захисту для наших захисників, для всіх, хто боронить Україну.

• Молоде покоління має усвідомлювати свою відповідальність перед державою. Наш обов’язок – зберігати пам’ять про героїв, поважати їхній подвиг, навчатися, працювати та будувати сильну Україну майбутнього. Адже перемога здобувається не лише на полі бою, а й у щоденній праці кожного громадянина. Сьогодні ми виборюємо право на свободу, демократію, право на вільне європейське життя, захищаємо власну історичну ідентичність і пишемо нову історію кров’ю на своїй українській землі, – акцентувала доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга.

До виховного заходу долучився військовослужбовець Антон Кузьменко, розвідник – оператор дронів окремої 118 бригади територіальної оборони ЗСУ. У своєму патріотичному наративі захисник Антон  констатував, що на сучасному етапі збереження українського державотворення, українського суверенітету надзвичайно актуальною є проблема виховання в молодого покоління патріотичних почуттів, активної громадянської позиції, сприяння усвідомленню студентами свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей. Патріотизм є нагальною потребою держави, якій необхідні національно свідомі, мотивовані громадяни, здатні забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, особистості, які своєю діяльністю, любов’ю до Батьківщини прагнуть створити суспільство, зацікавлене в тому, щоб саморозвиток людини, становлення її патріотичної самосвідомості ґрунтувалися на моральній основі та визнанні пріоритету прав людини. Боєць Антон наголосив на важливості мовного питання – формування патріотичного сегменту молодої людини в цей надскладний для нас час – час виборювання нашої ідентичності, культури, історії, мови, усього того, що стверджує наш окремішній генетичний код нації, який відстоюємо ціною власного життя.

Інформативне  наповнення заходу викликало зацікавленість і жваву дискусію першокурсників. Своїми враженнями від проведення заходу поділилася студентка Софія Гуріна  1-А (ОП Середня освіта українська мова та література):

– Сьогоднішня зустріч із військовим була однією з тих, що залишаються в пам'яті надовго. Захисник Антон розповідав не просто про війну, а про справжнє життя людей, які щодня захищають нашу країну. У його словах відчувалися пережиті емоції, біль втрат і важкі спогади, але водночас – незламна сила та віра. Особливо зворушливо слухати про побратимів, адже в кожному слові відчувалася справжня братерська відданість людям, які стали для нього другою сім'єю. В аудиторії панувала тиша – кожен розумів, наскільки вагомими є ці слова. Найбільше мене вразила його мужність: навіть після всього пережитого він говорив спокійно і щиро. Після цієї зустрічі я по-справжньому усвідомила, якою ціною виборюється наша свобода, і наскільки сильними є люди, що боронять нашу країну. Щиро вдячна за можливість почути його історію, яка торкнулася мене до глибини душі.

Думками поділилася   Ірина Загребельна 1-А (ОП Середня освіта українська мова та література):

– Сьогоднішня зустріч  із військовим Антоном справила на мене сильне враження, бо дала змогу почути про війну не з новин, а з перших вуст, допомогла краще зрозуміти ціну миру, мужність захисників і значення патріотизму.  Військовий говорив щиро, просто й відверто, тому його слова були особливо переконливими. Розповідь про фронтові будні, побратимство, труднощі та віру в перемогу викликала повагу й вдячність. Ця зустріч спонукала замислитися над тим, що любов до Батьківщини підтверджується вчинками, а підтримка воїнів є обов’язком кожного свідомого громадянина. Зустріч із Антоном Григоровичем стала важливою подією, яка виховує патріотизм, вдячність і повагу до захисників України.

Першокурсниця Єва Іванча  (ОП Філологія) додала:

– Зустріч із військовим Антоном дуже мене вразила та змусила переосмислити буденність. Його історії з фронту закарбували у моє серце вдячність за все те, що ми зараз маємо і нагадали про ціну нашої свободи. Змотивували ще більше допомагати військовим, підтримувати їх матеріально та згадувати їх у своїх молитвах. Коли поряд такі сильні духом люди, зʼявляється впевненість у завтрашньому дні та перемозі Добра над злом. Ми безмежно вдячні  кожному військовому за їх жертовність, героїзм та силу волі до перемоги.

Новими сенсами від почутого поділилася Софія Вдовіна  1-Б (ОП Філологія):

– Сьогоднішня зустріч із військовим справила на мене потужнє враження. Мені сподобалося, що я змогла поставити багато запитань і отримати на них щирі та цікаві відповіді. Військовий Антон дуже доступно й захопливо розповідав про свій досвід, тому було легко слухати й підтримувати розмову. Я дізналася багато нового та змогла краще зрозуміти особливості військової служби. Особливо цінним було почути реальні історії та думки людини, яка має власний досвід. Ця зустріч залишила позитивні враження і змусила мене замислитися над багатьма аспектами людського буття.

Педько Валерія 1-А (ОП Середня освіта українська мова та література):

– Пан Антон, досвідчений військовослужбовець із багаторічним бойовим досвідом, завітав до нашого закладу як запрошений спікер. Його поява в аудиторії  створила особливу атмосферу глибокої поваги, адже кожен присутній розумів цінність особистого внеску гостя у захист нашої країни. Під час свого виступу військовий Антон не лише поділився реальними історіями з передової, а й вислухав наші запитання, на які відповідав із щирістю та легким військовим гумором. Ми слухали кожне його слово, намагаючись осмислити всю глибину викликів, із якими щодня стикаються наші захисники, чесно кажучи, в якийсь момент я помітила, що перестала дихати. Цей живий діалог став для всіх присутніх не просто пізнавальним уроком історії,  а справжнім майстер-класом із мужності, патріотизму та незламності духу.

Вікторія Матвієнко 1-А (ОП Середня освіта українська мова та література):  

– Для мене головним маркером цієї зустрічі стала дивовижна історія людини з двома цивільними вищими освітами, яка змушена була опановувати складну військову справу самотужки. Слухала пана Антона і чітко усвідомлювала, що університетські лави передусім плекають уміння вчитися, зобов'язують  міцно тримати свій гуманітарний фронт у тилу, щоб бути морально й інтелектуально гідними наших захисників.  Ця зустріч стала для мене особистим майстер-класом із витримки, який вчить за лічені секунди аналізувати будь-який життєвий форс-мажор і блискавично діяти з холодним розумом.

Захід став майданчиком  для щирого діалогу між  військовим і першокурсниками, що мали можливість почути реальні історії військової служби, поставити запитання захиснику та висловити слова вдячності. Проведення національно-патріотичних заходів в системі освіти, сприяє формуванню в студентства почуття патріотизму, становленню особистості на засадах духовності, моральності, толерантності. Виховання в молодого покоління почуття гордості за свою країну, готовності бути гідним громадянином України, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині є проблемою загальнодержавного масштабу. Національно-патріотичні  заходи сприяють вихованню патріотизму, поваги до захисників України та усвідомленню важливості єдності й відповідальності за майбутнє країни. Схиляємо голови перед мужністю та відвагою героїв, які боронили і нині захищають нашу країну. Пам’ять про них житиме вічно в наших серцях, а живим – наша безмірна вдячність і повага, – наголосила доцентка кафедри методики навчання, стилістики і культури української мови Наталія Руденко.

Змістове наповнення заходу «Історії ж бо пишуть на столі, Ми ж пишем кров’ю на своїй землі», жвавий діалог військового з першокурсниками  уможливило переосмислення питань історії нашої державності, історії етно- та глотогенезу, послугувало маркером готовності студентів до систематичної самоосвіти, підвищення історико-культурного рівня в соціокультурному просторі українства, мобілізаційним чинником здобуття об’єктивних знань, формування чіткої позиції щодо значущості історії української держави в контексті історичного поступу націє- та державотворчих процесів в Україні, – зазначила доцентка кафедри української літератури та компаративістики Інна Кошова.

Щороку День Героїв нагадує, що свобода України виборюється великою ціною. Це день вдячності тим, хто жертвує своїм життям заради майбутнього, заради об’єднання поколінь українців навколо ідей мужності, гідності та любові до Батьківщини. Нехай у серці кожного з нас завжди звучать слова вдячності та підтримки нашим воїнам. І поки є такі сини й доньки, які готові боротися за свою землю,  Україна – непереможна.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся науково-практичний семінар для вчителів української мови, літератури та зарубіжної літератури на тему: «Організація проєктної діяльності учнів на уроках гуманітарного циклу».

Захід став важливою платформою для професійного розвитку педагогів та популяризації дослідницької діяльності серед студентів спеціальності А4 Середня освіта «Українська мова і література», «Українська мова, література та англійська мова».

Організаторами семінару стали навчально-науковий інститут української філології та соціальних комунікацій ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Білозірської сільської ради та Черкаський обласний центр роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради. До участі долучилися педагоги та учні з Тернівської, Березняківської, Балаклеївської, Білозірської та Іркліївської громад.

Метою заходу стало вдосконалення професійних компетентностей учителів у сфері організації дослідницької та проєктної діяльності учнів, розвитку критичного мислення, медіаграмотності та академічної культури в умовах реформування сучасної освіти.

Із вітальним словом до учасників звернулася директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій, доцентка Оксана Іванченко, яка наголосила на важливості партнерства між університетом, закладами загальної середньої освіти та освітніми громадами регіону.

Під час семінару було розглянуто актуальні питання організації роботи Малої академії наук України, особливості підготовки учнів до Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, а також перспективи розвитку гуманітарних секцій МАН. Змістовні фахові виступи представили професори кафедри української літератури та компаративістики Володимир Поліщук, Василь Пахаренко, Наталія Ярмоленко, Людмила Шитик та доцентка Ганна Клименко-Синьоок.

Особливу увагу учасники приділили розвитку дослідницьких умінь учнів у галузі української та зарубіжної літератури, вивченню фольклору й етнографії, питанням мовознавства та прикладної лінгвістики, оновленню програм НУШ для старшої школи, формуванню творчих і наукових компетентностей учнів.

Практичний компонент заходу забезпечили представники кафедри журналістики, реклами та PR-технологій та Центру медіаграмотності ЧНУ. Учасники семінару взяли участь у тренінгових вправах і вікторинах із медіаграмотності, навчалися розпізнавати фейки, маніпуляції та приховану пропаганду, аналізували вплив штучного інтелекту на сучасний інформаційний простір.

Проведення таких заходів є важливим елементом реалізації освітньої програми спеціальності А4 «Середня освіта», оскільки сприяє формуванню у здобувачів вищої освіти дослідницької компетентності, навичок академічної доброчесності, умінь організовувати проєктну діяльність учнів, здатності застосовувати сучасні освітні технології, критичного та медіаграмотного мислення, готовності до професійної комунікації та співпраці з освітніми партнерами.

Захід засвідчив активну взаємодію університету із закладами загальної середньої освіти та регіональними освітніми установами, що відповідає сучасним вимогам до практико-орієнтованої підготовки майбутніх учителів-словесників.

Науково-педагогічний склад ННІ української філології та соціальних комунікацій, студенти спеціальності А4 «Середня освіта» щиро вдячні педагогам громад Черкащини, представникам Черкаського обласного центру роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради та всім учасникам науково-практичного семінару за активну співпрацю, професійний діалог і спільне прагнення до розвитку сучасної української освіти.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького 14–15 травня 2026 року став цифровим та інтелектуальним майданчиком для проведення ХІ Міжнародної наукової конференції «Лінгвалізація світу». У заході взяло участь більше ніж 240 дослідників із провідних наукових центрів України, Польщі, Угорщини, Чехії, Румунії, Хорватії та Азербайджану.

Україну представляли науковці з Києва, Черкас, Умані, Полтави, Вінниці, Запоріжжя, Дніпра, Житомира, Харкова, Сум, Ніжина, Луцька, Львова, Рівного, Берегова, Кропивницького, Хмельницького, Херсона, Ужгорода, Ірпеня, Івано-Франківська, Тернополя, Кам’янця-Подільського, Луганська – Старобільська – Полтави. До конференції долучилися освітяни Черкас та області.

Захід організувала кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Співорганізаторами наукової конференції були: Інститут української мови НАН України, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Запорізький національний університет, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці ІІ, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Уманський національний університет, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща), Ніредьгазький університет (Угорщина), Будапештський університет імені Лоранда Етвеша (Угорщина), Загребський університет (Хорватія), Бакинський слов’янський університет (Азербайджан), Клузький університет імені Бабеша-Бойяї (Румунія), Університет Палацького в Оломоуці (Чехія).

Привітав учасників наукового форуму виконувач обов’язків ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького доктор економічних наук, професор Євгеній Кирилюк, який наголосив на ролі слова не лише як засобу комунікації, а і як інструменту творення сенсів, зброї в інформаційній боротьбі та ключа до розуміння складних глобальних процесів:

– Цьогорічна конференція є важливою для Черкаського національного університету та науки загалом. Вона підтверджує, що науковий поступ не припиняється навіть у найскладніші часи. Це символ нашої стійкості та відданості інтелектуальним цінностям. Тематика конференції вражає своїм охопленням – від класичної лінгвістики та історії мови до сучасних студій із дискурсології, медіаграмотності, штучного інтелекту тощо. Статус міжнародної – це не формальність, адже сьогоднішній форум продемонстрував доробок наукових шкіл України та зарубіжжя, поєднав досвід іменитих професорів з енергією молодих дослідників.

З вітальним словом виступила директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій доцент Оксана Іванченко та колеги із закладів-співорганізаторів.

Проблематика конференції широка й різноманітна. На цьогорічному науковому форумі йшлося про мову як про живий організм, що реагує на війну, про цифровізацію та глобальні зміни, ословлення світу й кожного в ньому, презентовано й апробовано результати наукових досліджень, представлено нові напрями мовознавства й нові ідеї в лінгвістиці.

Перша пленарна частина була присвячена переважно фундаментальним та лінгвокультурним аспектам. Постать Григорія Сковороди через призму угорських джерел схарактеризувала Оксана Ташкович, доктор філософії в галузі мовознавства, старший науковий співробітник кафедри української філології Інституту слов’янської та балтійської філології Будапештського університету імені Лоранда Етвеша (Будапешт, Угорщина) («Григорій Сковорода в угорському контексті: міжкультурні контакти, біографічний досвід і джерела вивчення»).

Гумористичну комунікацію періоду воєнного стану як реакцію на виклики війни проаналізувала Алла Бондаренко, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови, літератури, культурології та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя («Гумористична комунікація українськомовного соціуму періоду воєнного стану»).

Шлях від козацької до модерної іронії простежила Тетяна Космеда, доктор філологічних наук, професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса («Феномен українського гумору: від козацької до модерної жартівливо-іронійної креативності»).

Маркери «інакшости» в художньому дискурсі схарактеризувала Оксана Зелінська, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови та журналістики Уманського національного університету («Мовні засоби зображення «інакшости» в художньому дискурсі»).

Наукове зацікавлення і жваву дискусію викликала доповідь «Україна – Польща разом у польській мові і польській культурі» Єжи Ковалевського, доктора педагогічних наук, члена фонду «Фундація сприяння двомовності EDuNowa» (Республіка Польща).

Друге засідання спрямувало фокус уваги на мовну біографію особистості, динаміку сучасного словотвору, виклики цифрової епохи тощо. Надзвичайно актуальну для сучасної Європи тему – мовної адаптації мігрантів, зміни ідентичності людини в умовах багатомовності – порушив Павло Левчук, доктор гуманітарних наук у галузі мовознавства, доцент відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук (Варшава, Республіка Польща) («Мовна біографія як метод дослідження зміни домінуючої мови на прикладі багатомовності мігрантів у Польщі»).

Доктор філологічних наук, професор кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка» Маргарита Жуйкова проаналізувала фатичну функцію мови, яка за століття після Броніслава Малиновського набула нових вимірів («Фатична функція мови: століття досліджень після Броніслава Малиновського»).

Дистрибуцію сполучників у складних конструкціях висвітлила Раїса Христіанінова, завідувачка кафедри української мови Запорізького національного університету, доктор філологічних наук, професор («Дистрибуція сполучників у складносурядних протиставних реченнях»).

Соціальну історію етикету й відображення в етикетних формулах Гетьманщини соціального статусу кореспондентів проаналізував Іван Дзира, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, професор кафедри філології та перекладу Київського національного університету технологій та дизайну («Особливості відображення соціального статусу кореспондентів в етикетних формулах ділового епістолярію Гетьманщини»).

З доповіддю про параметри словотворення в рекламі Києва виступила Валентина Заєць, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Параметри словотворення в текстах реклами міста Києва»).

Пленарне засідання завершилося зіставним аналізом мовного ландшафту сіл Берегівщини, який представили Єлизавета Барань, доктор філософії в галузі мовознавства, доцент кафедри філології Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ; доцент кафедри української мови і культури Ніредьгазького університету (Угорщина), та Юлія Нодь, здобувачка другого (магістерського) рівня ОНП 035 Філологія (Українська мова та література) Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ [«Особливості мовного ландшафту сіл Чепа, Чорнотисово та Форголань Берегівського району Закарпатської області (зіставний аналіз)]. Доповідь засвідчила синергію дослідницьких пошуків, продемонструвала, як наука об’єднує різні покоління в спільній справі.

15 травня учасники конференції продовжили дискусію на секційних засіданнях. Зокрема, працювало вісім секцій: «Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Ономастика», «Діалектологія. Історія мови», «Граматика. Прикладна лінгвістика», «Когнітологія. Комунікативна лінгвістика. Дискурсологія. Лінгвостилістика», «Перекладознавство. Міжкультурна комунікація», «Медіалінгвістика. Соціолінгвістика», «Лінгводидактика», «Лінгвістичні пошуки молодих дослідників». Секційні доповіді продемонстрували неймовірну життєву силу українського та світового мовознавства, представили мову в усіх її виявах: від архівних документів до цифрових гіпертекстів сучасності.

На заключному пленарному засіданні учасники підсумували результати наукових дискусій, окреслили перспективи подальших досліджень. Доповіді учасників конференції буде надруковано у фаховому збірнику наукових праць категорії Б «Мовознавчий вісник» (випуск 40).

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У межах Тижня науки в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького викладачі кафедри журналістики, реклами та PR-технологій взяли участь в освітньо-науковому форумі «Медіа майбутнього: освіта, наука, інновації».

Долучення до цього заходу є важливою складовою формування професійного науково-освітнього середовища, що сприяє розвитку сучасної журналістики, медіакомунікацій та інноваційних підходів у галузі.

Професійним досвідом поділилися експерти Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та викладачі різних ЗВО України. Обговорили актуальні виклики журналістської освіти, пов’язані з цифровою трансформацією медіа, інтеграцією штучного інтелекту в професійну діяльність, а також питання забезпечення якості освітніх програм.

Володимир Садівничий, голова ГЕР С III «Соціальні науки» Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, експерт Міністерства освіти і науки України, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, презентував доповідь «Між візією та втіленням: успішні практики та критичні вразливості сучасних освітніх програм із журналістики». У своєму виступі він проаналізував відповідність освітніх програм критеріям оцінювання якості та звернув увагу на ключові зауваження й рекомендації НАЗЯВО.

Людмила Пономаренко, голова науково-методичної комісії ННІ журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор, розповіла про особливості присвоєння професійних кваліфікацій студентам-журналістам.

Також під час роботи форуму обговорили питання впливу штучного інтелекту на трансформацію журналістської освіти (доповідач — Вадим Слюсар, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри журналістики та філософських студій Державного університету «Житомирська політехніка»).

Світлана Харченко, доктор філологічних наук, професор, експерт НАЗЯВО зі спеціальності С 7, поділилася досвідом розроблення й упровадження ОП «Журналістика» на кафедрі журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України. Спікерка наголосила на важливості пошуку рівноваги між стандартом, автономією ЗВО та інноваціями в журналістській освіті.

Ірина Копистинська, кандидат філологічних наук, доцент, акцентувала на унікальності кожної освітньої програми з журналістики й розповіла про досвід кафедри журналістики Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, що розвиває гіперлокальні медіа.

«Участь викладачів в освітньо-науковому форумі є надзвичайно важливою для розвитку та вдосконалення освітніх програм нашої кафедри. Подібні фахові заходи створюють простір для конструктивного діалогу між представниками закладів вищої освіти, експертами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та науково-педагогічною спільнотою. Отриманий досвід і професійні рекомендації сприятимуть оновленню змісту освітніх програм, посиленню їх практичної складової та адаптації до сучасних потреб медіагалузі», — зазначила Олена Надточій, доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького, гарантка ОП «Журналістика».

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Викладачі ННІ українськоі філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького взяли участь у виїзному заході «Науково-методичний рефлексивний ретрит: стратегії й тактики професійного розвитку», який відбувся у м. Яремче.

Програма ретриту була спрямована на професійне вдосконалення, обмін досвідом та розвиток практичних навичок, необхідних у сучасному освітньому середовищі.

У межах заходу тренінг із практичним закріпленням знань «Фотопейзаж у стабілізації ментального стану» провела директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій, доцентка Оксана Іванченко. Учасники мали змогу ознайомитися з техніками використання фотомистецтва як інструменту емоційного відновлення та психологічної підтримки, а також виконати практичні вправи на природі.

Тему тайм-менеджменту в організації діяльності викладача на основі прикладних кейсів допомогла опанувати заступниця директора інституту з навчальної діяльності, доцентка Вікторія Марценішко. Під час заняття учасники розглянули ефективні підходи до планування робочого часу, визначення пріоритетів та оптимізації професійної діяльності.

Оксана Вертипорох, доцентка кафедри української літератури та компаративістики, організувала цікаві практики на тему «Освітній сторітелінг: як захоплювати словом». Під час тренінгу учасники навчалися перетворювати навчальний матеріал на цікаву історію, яка може захопити слухачів; опановували техніки емоційного залучення через приклади з літературних творів, особисті наративи; аналізували, чому одні навчальні матеріали запам’ятовуються й зацікавлюють, а інші — ні; створювали власні мініісторії для початку заняття, зняття емоційних криголамів; практикували прийоми живого мовлення, підтримання уваги аудиторії за допомогою інтонації, темпу, тембру викладу; працювали з кейсами, які навчали формувати довіру слухачів, пробуджувати увагу й інтерес аудиторії до навчального матеріалу.

Завідувачка кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови, Вікторія Руденко розробила актуальні для викладачів ЗВО практики «Комунікація без виснаження: екологічна взаємодія в колективі». Учасники ознайомилися з принципами екологічної комунікації в професійному середовищі, опрацювали техніки конструктивного діалогу, ненасильницького спілкування та емоційної саморегуляції. Практична частина була спрямована на формування навичок взаємодії без виснаження, збереження особистих кордонів і підтримання здорового психологічного клімату в колективі.

Захід став платформою для професійного діалогу, рефлексії та формування нових ідей щодо особистісного й фахового розвитку викладачів. А ще збагатив колектив спільними інтересами, досвідом та позитивними враженнями.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

За організаційної підтримки Черкаського ОТЦК та СП студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького долучилися до практичного навчання з правил поводження з мінно-вибуховими предметами.

Участь у заході взяли здобувачі освіти ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, ННІ української філології та соціальних комунікацій, а також ННІ природничих та аграрних наук.

Під час навчання студенти ознайомилися з будовою та принципами дії різних видів мін і гранат, навчилися розпізнавати вибухонебезпечні предмети на місцевості, відпрацювали алгоритм дій у разі виявлення підозрілих або небезпечних об’єктів.

Окрему увагу приділили правилам безпеки — адже в умовах війни уважність, обізнаність і правильна реакція можуть зберегти найцінніше.

Знання, отримані сьогодні, — це не лише теорія. Це навички, які допомагають бути готовими до реальних викликів.

Захід відбувся за підтримки випускника ЧНУ, який курує напрям комунікацій ОТЦК та реалізує проєкт взаємодії зі студентською спільнотою та громадськістю.

Практичну частину заходу провів інструктор із чималим досвідом у підготовці громадян до національного спротиву в межах військово-патріотичного виховання молоді.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Учителі-філологи Черкаського та Золотоніського районів стали учасниками тренінгу від Центру медіаграмотності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на тему «Медіаграмотність та медіакультура».

Захід провели 5 травня Тетяна Бондаренко, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, директорка Центру медіаграмотності, та Світлана Коваль, викладачка цифрових медіа, керівниця відділу міжнародних зв’язків.

— Цінно, що ви приходите до нас і ми маємо змогу спілкуватися, адже така співпраця завжди є корисною та ефективною. Ви передаєте нам тих, кого ми надалі навчаємо. Ми розуміємо, наскільки важливо навчати учнів медіаграмотності, щоб вони вміли критично сприймати інформацію та не піддаватися впливу дезінформації, — звернулася до присутніх Тетяна Бондаренко.

На початку тренінгу учасників ознайомили з видами маніпуляцій, розповіли про загрози фейків. Акцентували на важливості розпізнавання та поширення правдивої інформації.

Під час виконання практичних завдань учасники вчилися відрізняти достовірний контент від фейкового, аналізували приклади матеріалів, створених штучним інтелектом, перевіряли, чи здатні розпізнати їх серед тих, що створені людьми. Світлана Коваль дала поради щодо перевірки правдивості фото, показала практичні інструменти для перевірки зображень за допомогою Google Images.

У межах інтерактивної вправи учасники зіставляли фразеологізми із зображеннями смайлів та наводили приклади з медіапростору.

Спікерка Тетяна Бондаренко представила «Білий список медіа» та наголосила на його значенні:

— Ментальна гнучкість — це риса, яку необхідно в собі розвивати. Перед нашим поколінням постає виклик: переосмислювати застарілі знання й постійно опановувати нові, бути відкритими до змін. У цьому нам допомагають саме такі прозорі медіа. Директорка Центру медіаграмотності ознайомила присутніх із переліком медіа, що входять до цього списку, та коротко схарактеризувала кожне з них.

Поділилася враженнями від тренінгу Анастасія Коломієць, консультантка КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Степанківської сільської ради:

— Мені сподобалося, як усе було організовано. Моїх колег активно залучали до вправ, які ми зможемо застосовувати разом з учнями. Захід був цікавим і насиченим, проведеним у сучасному форматі. Зокрема, я планую використовувати продемонстровані сьогодні вправи на своїх уроках.

Автор: студентка 1-Ж курсу Дарія Палій

Фото: студентка 4-PR курсу Олександра Гончаренко

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького