Свої випускні проєкти 17 червня представили студенти-бакалаври спеціальності «Журналістика» двох освітніх програм — «Реклама та PR у медіагалузі» та «Журналістика» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у журналістському хабі Інституту масової інформації «Медіабаза Черкаси».

На заході були присутні студенти, викладачі кафедри журналістики, реклами та PR-технологій та стейкголдери: голова комісії, шеф-редакторка «Суспільне Черкаси» та центрального хабу «Суспільного» Ірина Філенко.

Із вітальним словом до присутніх звернувся виконувач обов’язків ректора Євгеній Кирилюк:

— Я завжди із задоволенням зустрічаюся зі студентами, адже це особлива енергетика, нові ідеї та креативне бачення. Приємно бачити, що сьогодні ви натхненні й готові представити результати своєї роботи. Захист кваліфікаційних робіт — це важливий етап, коли можна продемонструвати власні здобутки та професійне зростання.

Особливо приємно, що захист відбувається саме на «Медіабазі» за участю наших стейкголдерів — представників медіа «18000», «Суспільного» та інших партнерів. Така співпраця є надзвичайно цінною для всіх сторін: університет отримує професійний зворотний зв’язок щодо освітніх програм, роботодавці мають змогу ознайомитися з новими ідеями та перспективними молодими фахівцями, а студенти — презентувати себе, почути рекомендації практиків і зробити перші кроки до майбутньої кар’єри.

Особливо надихає те, що серед наших стейкголдерів сьогодні є випускники кафедри. Це яскраве свідчення того, що здобуті в університеті знання допомагають успішно реалізуватися в професії. Бажаю успіхів усім учасникам захисту, подальших професійних здобутків нашим випускникам і розвитку незалежним українським медіа. Успіхів Україні!

Завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Тетяна Бондаренко зазначила, що цьогоріч значна частина робіт присвячена діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького:

— У роботах знайшли відображення історії наших випускників, зокрема тих, хто сьогодні боронить Україну, діяльність відомих представників університетської спільноти, а також рекламні та PR-проєкти, створені студентами для розвитку й популяризації університету. Щиро дякую всім за відповідальну та змістовну роботу!

Директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксана Іванченко побажала студентам успішного захисту й наголосила, що майже всі випускники спеціальності «Журналістика» працюють за фахом, а це професія для сміливих.

Співзасновниця, директорка медіа «18000» Єлена Щепак подякувала кафедрі журналістики, реклами та PR-технологій за співпрацю, а студентам — за те, що обрали професію медійника:

— Зазвичай журналістику називають складною роботою. Це так і є, але водночас це робота, що дозволяє себе реалізувати, почуватися потрібним, першим дізнаватися новини, знайти нових друзів, подорожувати, робити класні проєкти, знайти себе в будь-якій сфері, здобувати нові комунікаційні навички, постійно розвиватися. Ви дуже потрібні журналістиці, адже медіа постійно в пошуку талановитих, вмотивованих людей.

Першим свою роботу захистив студент і журналіст «18000» Денис Непогодьєв, який працює в редакції ще з другого курсу. Тема його дослідження — «Медіаісторії про захисників України — випускників-журналістів». Розпочався захист хвилиною мовчання, підкресливши, що можливість навчатися й працювати сьогодні маємо завдяки українським захисникам.

Також під час захисту студенти представили дослідження, присвячені актуальним проблемам медіакомунікацій, журналістики, рекламної та PR-діяльності. У своїх роботах вони розглядали питання створення й використання аудіовізуального контенту в закладах вищої освіти, розвитку студентського телебачення та відеопродакшну, висвітлення міжнародної співпраці університету й програм академічної мобільності. Значну увагу приділено журналістським практикам, зокрема інтерв’юванню, створенню тематичних медіапроєктів з питань національної пам’яті та висвітленню досвіду адаптації внутрішньо переміщених осіб у студентському середовищі. Окремий блок досліджень стосувався рекламних і корпоративних комунікацій закладів вищої освіти, формування їхнього іміджу в цифровому просторі, а також використання фотографії та соціальних мереж як інструментів промоції. Крім того, студенти досліджували способи популяризації освітніх програм і читання серед молоді, створення медіаматеріалів про працівників критичної інфраструктури та можливості застосування технологій штучного інтелекту для розроблення рекламного контенту й розвитку навичок верифікації інформації.

— Захист на «Медіабазі» став для мене новим і дуже цікавим досвідом, це була надзвичайно корисна практика. Особливо цінно було почути професійні запитання від членів комісії та практиків. Такий формат захисту допомагає відчути себе частиною професійної спільноти та ще більше мотивує розвиватися в медіагалузі, — поділилася досвідом студентка 4-PR курсу Олександра Гончаренко.

Автор: студентка 1-PR курсу Марія Габер

Фото: студентка 1-PR курсу Софія Цьома, студентка 2-Ж курсу Анна Куюмджи

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студентки 3 курсу освітніх програм «Середня освіта (Українська мова і література)» та «Українська мова і література та англійська мова» ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького успішно захистили курсові роботи з методики навчання української мови.

У своїх наукових розвідках майбутні вчителі досліджували актуальні питання сучасної мовної освіти: шукали ефективні способи зацікавити учнів, розвивати їхні мовленнєві компетентності, формувати критичне мислення та створювати навчальне середовище, у якому українська мова стає не лише навчальним предметом, а й інструментом спілкування, творчості та самовираження.

Курсові роботи були виконані під науковим керівництвом викладачів кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови, які супроводжують студентів у перших наукових пошуках, допомагають поєднати теоретичні знання з практичними навичками та розкрити дослідницький потенціал майбутніх учителів. Особливу увагу на кафедрі приділяють актуальності тематики студентських досліджень, орієнтуючи її на сучасні виклики мовної освіти та потреби Нової української школи.

Після успішного захисту на студенток чекало невелике бліц-інтерв’ю, яке дало можливість поглянути на їхні дослідження по-новому. Майбутні вчителі пояснювали свої теми «шестикласнику за 30 секунд», добирали емодзі до власних робіт, спростовували поширені міфи про навчання української мови, рекламували свої дослідження у форматі короткого відео та ділилися ідеями, які готові впровадити на уроках уже завтра.

Відповіді студенток вкотре довели: методика навчання української мови — це не лише про теорію, а й про пошук сучасних рішень, які допомагають зробити уроки цікавими, змістовними та близькими до потреб учнів.

— Для мене курсова стала не просто навчальним завданням. Було дуже цікаво працювати над темою, яка справді пов’язана з сучасною школою та потребами учнів. Особливо сподобалося, що багато ідей із роботи можна використати на уроках уже сьогодні, — поділилася своїми враженнями Анастасія Зіменко.

Вітаємо студенток із успішним захистом і бажаємо нових професійних досягнень, творчого натхнення та подальших наукових і педагогічних звершень!

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У навчально-науковому інституті української філології та соціальних комунікацій успішно завершилася атестація здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності А4 Середня освіта («Українська мова і література» та «Українська мова, література та англійська мова)».

Складаючи тестування, яке було спрямоване на перевірку теоретичної підготовки з фахових методик, педагогіки, психології, а також української мови і літератури, четвертокурсники продемонстрували ґрунтовні знання, високий рівень сформованості професійних компетентностей, уміння аналізувати мовні та літературні явища, а також готовність до майбутньої педагогічної діяльності.

Особливо показовою стала практична частина іспиту, спрямована на розв’язання та аналіз фахових проблемних ситуацій, максимально наближених до реальної діяльності вчителя української мови та літератури. Саме цей етап атестації щодо присвоєння професійної кваліфікації переконливо довів високий рівень фахової підготовки майбутніх педагогів, їхню здатність ухвалювати обґрунтовані методичні рішення, ефективно діяти в нестандартних освітніх умовах і творчо підходити до розв’язання професійних завдань.

Голова екзаменаційної комісії, учителька української мови та літератури Черкаського колегіуму «Берегиня» Черкаської міської ради Тетяна Середа високо оцінила підготовку випускників, наголосивши, що Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького готує гідну зміну для сучасної української школи:

• Працюючи в школі, я переконалася, що вчитель – це неймовірна відповідальність і водночас велика честь. Учитель залишає слід у житті кожної дитини, допомагає їй повірити у власні сили, знайти свій шлях і стати особистістю. Надзвичайно важливо, щоб до школи приходили добре підготовлені, вмотивовані молоді фахівці. Сьогоднішні випускники справили гарне враження своїми знаннями, професійним мисленням та усвідомленням сучасних освітніх викликів. Упевнена, що вони стануть гідним поповненням української освітянської спільноти.

Особливо приємно відзначити, що частина наших бакалаврів уже сьогодні працює в закладах загальної середньої освіти. Поєднуючи навчання з педагогічною діяльністю, студенти успішно застосовують здобуті в університеті знання на практиці, набувають цінного досвіду та впевнено утверджуються в обраній професії. Їхні успіхи є переконливим свідченням якісної підготовки майбутніх учителів і підтверджують, що сучасна українська школа вже сьогодні поповнюється молодими, компетентними та вмотивованими фахівцями. Серед них – Сергій Маркевич, який уже рік працює вчителем української мови і літератури:

• Для мене професія вчителя української мови та літератури – це можливість формувати особистість, прищеплювати любов до рідного слова, культури та національних цінностей. Сьогодні, коли українська мова є осердям національної єдності, зброєю проти ворога, роль словесника набуває особливого значення. Я не шкодую, що обрав цей фах, і вірю, що зможу зробити вагомий внесок у виховання нового покоління української нації.

Щиро вітаємо наших бакалаврів із важливим досягненням та бажаємо впевнено крокувати професійним шляхом, зберігаючи любов до українського слова, натхнення до навчання й прагнення до нових звершень на благо рідної землі!

5 червня 2026 року в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького пройшов підсумковий захід за результатами фольклорно-діалектологічної практики студентів 1 курсу навчально-наукового нституту української філології та соціальних комунікацій (освітні програми «Середня освіта (українська мова та література)» та «Філологія (українська мова та література)».

Практика відбулася з 4 по 15 травня за місцем проживання студентів — у населених пунктах Черкащини, Кіровоградщини, Рівненщини, Хмельниччини. Майбутні учителі та філологи записували матеріали за спеціальною програмою «Християнська весняно-літня календарна обрядовість: елементи двовірʼя», опитуючи родичів та сусідів старшого покоління.

На важливості збереження народознавчої інформації та її значущості для формування сучасного громадянина України акцентували увагу в. о. ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Євген Кирилюк та директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксана Іванченко. Підсумовуючи результати практики, керівники Наталія Ярмоленко, Ганна Мартинова та Тетяна Щербина прозвітували про виконання її завдань. Записано цінний матеріал про Благовіщення, Великий Піст, Великдень, Проводи, Юрія, Трійцю, Петрівку. Підтверджено продуктивність традиції не працювати на Благовіщення,  купатися в Чистий четвер, спостерігати, як грає сонце на Великдень. Цінні записи про перший випас худоби на Юрія, побут дітей пастушків та дитячі ігри. Важливо, що в сучасних оповідях респондентів найстаршого віку відтворено давні дохристиянські вірування. Студенти зафіксували оповіді про вулицю й вечорниці, підступність відьом тощо. Елементи двовірʼя простежили в оповідях про чудодійну силу страсної свічі, перехресну дорогу, обрядах «одіянія» на Кіровоградщині, викликання дощу в Каневі, традиції зцілюватися вранішньою росою та споруджувати гойдалки на Трійцю. Від своїх бабусь онуки записали численні прикмети, народні рецепти Великодніх та Троєцьких страв, а також псальми, обрядові та необрядові пісні.

Майбутні фольклористи й діалектологи здобули професійні навички добирати інформантів, брати грамотно інтерв’ю, створювати цікаві аудіо- та відеозаписи, вирізняти в матеріалах необхідну фольклорну й діалектологічну інформацію, спробували себе лексикографами, уклавши словнички говірки, упорядниками діалектних текстів, розробниками дидактичного забезпечення для ознайомлення учнів із діалектним розмаїттям української мови.

Родзинкою заходу стала участь у ньому керівниці канадсько-української програми з відтворення мовно-музичних діалектів України, докторки педагогічних наук, доцентки факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, голови громадського об’єднання «Центр української пісні» та «Народної філармонії», заслуженої артистка України Руслани Лоцман. Вона не тільки розповіла про особливості українського традиційного піснеспіву, але й провела зі студентами інтерактив «Упізнай пісню». Учасники заходу брали активну участь у ньому, поділилися своїми враженнями про фольклорно-діалектологічну практику, використали для повнішого представлення матеріалів інтерактивні методи і прийоми освітньої діяльності, також ознайомили учасників із окремими фрагментами записаних матеріалів та пізнавальними відео.

Підсумовуючи результати фольклорно-діалектологічної практики, студенти відзначили, наскільки важливо розширювати знання про фольклор і рідну говірку, популяризувати їх у сучасній школі.

— Фольклорно-діалектні матеріали збуджують пізнавальний інтерес, можуть стати дієвим засобом виховання в молоді любові до мови рідного краю та його традицій, уміння правильно використовувати й зберігати велике надбання — народне слово й пісню, — зазначає директорка «Музею українського рушника» професорка Наталія Ярмоленко.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Фото - І. Рудянчук

Володимир Поліщук, доктор філологічних наук, професор, в. о. завідувача кафедри української літератури та компаративістики, став президентським стипендіатом. Відповідний Указ №451/2026 опубліковано на сайті глави держави 1 червня 2026 року. Стипендії призначаються строком на два роки згідно з президентським указом від 2011 року — для видатних діячів науки, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту та інформаційної сфери.

Володимир Поліщук — випускник ЧНУ, який усе життя працює в своїй alma mater. Нині він доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Пропонуємо нарис про Володимира Трохимовича, опублікований у виданні «Літературна Україна». Авторка матеріалу — Валентина Коваленко, письменниця, літературознавиця, педагог.

...Він зажив слави «лицаря рідного слова», «нашого наддніпрянського Франка», «справжнього літописця літератури черкаського краю», «великого популяризатора рідної культури»… Виплекане ним коренасте, з розлогою крислатою кроною, древо літературної Черкащини міцно тримається українського ґрунту і дорідно плодоносить…

Мовлю просвітлено про відомого українського літературознавця, критика, публіциста, громадсько-культурного діяча, мого земляка родом із Шевченкового краю – Володимира Поліщука.
…У пам’ятку – 1984 рік. Моє перше знайомство із молодим викладачем давньої української літератури нашого Черкаського педінституту Володимиром Поліщуком. Як студентка-заочниця факультету української філології, тоді я тихо гордилася, що Воло­димир Трохимович називав мене під час переклички на парах своєю «зем­лячкою» (а ми його поза очі – «шановним товариством», бо так до нас, студентів, традиційно вітався); дивувалася, що всього за шістнадцять кілометрів від мого Самгородка із села Сердюківки вибився «в люди» такий здібний чоловік, досягнув­ши поважних вершин – викладання «аж!» в університеті. Зізнаюся: давньої літератури ми недолюблювали. А от Поліщука – шанували, любили за його розум, розваж­ливість, доброту, людяність, енергійність, уміння щиро спілкуватися. Зрощений зі щирцевого глибу українського села, він добре володів знаннями про психологію простої людини від землі з її мовою, ментальністю, звичаєвістю. І це мене зріднювало з ним.

А, особливо, любили його за природнє почуття гумору! Ця риса робила предмет давньої літератури цікавішим, живішим. Навіть тоді у найглибших закутинах своєї свідомості не сподівалася, що колись поруч із ним, як новоявлена викладачка університету, його колега, буду «відпрацьовувати» послані мені долею «аванси».

Середня школа, Смілянське МПТу-4, служба в армії, робота електромонтером на Смілянському електромеханічному ремонтному заводі; українське відділення філологічного факультету Черкаського державного педагогічного інституту; учителювання та директорування у Рижанівській середній школі Звенигородського району; викладацька робота у Черкаському педінституті на кафедрі української мови, а згодом – української літератури; аспірантура Інституту літе­ратури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; успішний захист кандидатської дисертації, а з 1992 р. й донині – завідування кафедрою української літератури та компаративістики Черкаського національного університету – це шлях його виваженого сходження, усвідомленого вибору, безцінного досвіду, фахового ствердження. За усім цим – неубутня любов до укоханої справи і стожильна робота. І ота стожильність прийшлася йому від сільського ладу життя, від отих простих батьків – столяра і вчительки із Сердюківки, що на Смілянщині – зі своєю витривалістю у важкій непереробній роботі, своєю совістю і порядністю, скромністю, моральним кодексом. Саме там, 17 грудня 1953 року, запульсувало його щире, чутливе до рідного слова, українське серце.

Саме із проголошенням незалежности України Поліщукова сила як науковця, керівника, громадського діяча потроїлася. Саме тоді, з середин 90-х, наші з ним шляхи сув’язно сплелися в один – шлях утвердження української України, повнокрівно незалежної. Окрім професійних обов’язків, участі в університетському житті, щирий патріот, просвітник, подвижник своєї справи активно виходить у громадсько-культурний простір міста й області.\Пригадую наші збунтовані життєствердні почуття від помаранчевих подій 2004 року, коли через пів центру Черкас, подібно ланцюгу єднання, від університету ім. Б. Хмельницького видовжилася велетенська помаранчева колона студентства і викладачів, здебільшого з філологічного та історичного факультетів. А в головах того дива єднання бадьоро, розгонистим кроком ішов чи не найголовніший його організатор Володимир Поліщук разом із Василем Пахаренком. Я, задихаючись від радости того видива, ледве встигала попереду із фотоапаратом, аби зафіксувати у пам’ятку неспинний рух української свободи із тисячним закличним «Ющенко, так!», «Разом нас багато – нас не подолати!» Ми прямували кілька кілометрів до технологічного університету, аби об’єднатися у ще потужнішу силу проти зловорожих зазіхачів на нашу свободу, адже не всі тоді навчальні заклади мали таких сміливих, рвійних до українських змін, лідерів. Ми ж були щасливі і одностайні в тому процесі. Бо була потужна ініціатива і воля керівника кафедри, а згодом – і ректора університету (2005 – 2007) Володимира Трохимовича. То було у його житті, як він згадує сам, «фактично єдине бачення і розуміння сили народу, сили добротвірної і переможної». І хоча згодом всі ми боляче пережили розчарування, проте ж не зневіру в ідеалах Помаранчевої революції. Боротьба наша продовжувалася, внутрішній гуманітарний фронт неослабно діяв у силовому полі українського духовно-культурного простору. І серед головних координаторів того фронту (мовний майдан, Євромайдан, гуманітарні віча, протестні акції черкаських письменників під обласної радою та в самій раді…) таки ж був Поліщук.

Без перебільшення скажу: безмежно відданий українській справі, Володимир Поліщук за останні 30 років сформувався у головного організатора і творця літературного простору Черкащини, став сумлінним літописцем його літературного спадку – тої малої і великої української історії, що творилася і твориться насамперед людьми; історії, що розповідає нам нас самих і, за Т. Шевченком, «хто ми, чиїх батьків діти». Цей спадок формує національно-історичну тяглість у першу чергу земляків, стимулюючи їх до глибшого вивчення своєї «малої батьківщини» з її місцевим літературно-історичним нафарбом, до творчого осмислення її ролі в контексті становлення української нації й державності. У цьому аспекті помічаю Поліщукове відчуття кревного обов’язку, місії: повернути своїми дослідженнями в пам’ять співвітчизників імена тих українських письменників-краян, хто був знищений репресивною совєцькою молотаркою. Так, за понад 35 років шукань, повернень і відкриттів Черкащина і Україна уперше (чи глибше) познайомилася з долею і словом гнаних, мордованих чи розстріляних – Тодося Осьмачки, Степана Бена, Дмитра Борзяка, Олени Журливої, Май Дніпровича, Михайла Драй-Хмари та ін..

На тему репресованих — тільки вдумайтеся! — Володимир Поліщук опублікував близько 650 публікацій, впорядкував і видрукував 20 книг творів репресованих митців, провів близько двохсот пізнавальних радіо- й телепередач, десятки літературно-мистецьких заходів у різних регіонах Черкащини. Слід нагадати, що він є заступником редактора видання «Реабілітовані історією. Черкаська область», 10 томів якого побачили світ! — це один із найкращих показників в Україні. І все це заради достойного пошанівку незаслужено забутих чи свідомо викреслених ворожим до України кодлом — заради повнокрівного входження знакових творчих постатей у всеукраїнський літературний простір.

Професором Поліщуком ініційовані і «уживлені» в навчально-науковий процес вишу курси з літератури рідного краю, які він читає «смачно», цікавенно, бо ж, як ніхто, володіє знаннями про репресованих і вмінням донести їхнє слово до студентства з великою любов’ю. До речі, має напрочуд чіпку пам’ять: знає кожне село, містечко чи то місце, знакове в літературній історії черкаського краю і годинами може розповідати неймовірні…

Аби зберегти пам’ять про культурний спадок Черкащини, Володимир Трохимович упродовж 15 років уперто збирав матеріали і створив у шести залах університету (2001 р.) унікаль­ний в Україні літературно-краєзнавчий музей «Літературна Черкащина».
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

02.09.2024 — інформаційна подорож в історію української книжності «Життя без книги — небо без зірок» у Наукову бібліотеку імені Михайла Максимовича ЧНУ імені Богдана Хмельницького.

Урочисте вручення дипломів бакалаврів філологам, учителям української мови, літератури та зарубіжної літератури, журналістам, видавцям, рекламникам і піарникам провели в ЧНУ ім. Богдана Хмельницького.

Магістрантки катедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького, кореспондентки «Суспільне Черкаси» Дар'я Шевченко й Тетяна Недбайло, ініціювали заснування Літньої медійної школи для студентів і старшокласників.

Публічний захист випускних робіт студентів кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького відбувся в Черкаській міській раді 19 червня.

У Всесвітній день донора крові фахівці ТОВ ЦСК «Biopharma Plasma» м. Черкаси висловили подяку кафедрі журналістики, реклами та PR-технологій за вагомий внесок у порятунок життів та плідну співпрацю.