Цього непростого навчального року поціновувачами української народної культури, окрім студентів першого курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій, стали першокурсники ННІ інформаційних та освітніх технологій спеціальностей «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології, робототехніка» і «Середня освіта (інформатика)» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Разом зі своїм тьютором студенти відвідали цікаву та змістовну екскурсію в «Музеї українського рушника». Здобувачі освіти першого курсу кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій розширили свої знання з української культури, познайомившись із семантикою, регіональними особливостями й техніками виконаннярушникових орнаментів Середнього Подніпров’я.Незабутню мандрівку у світ народної спадщини для молоді провела професорка Наталія Ярмоленко. Пані Наталія захопливо розповіла про традиції та унікальні стилі української вишивки, особливості створення рушників, а також детально пояснила сакральне значення різних символів, зображених на полотнах та елементах національного одягу. Ця екскурсія — унікальний шанс отримати ґрунтовні знання з національної етнографії, фольклору, декоративно-ужиткового мистецтва, пізнати традиції української минувшини.

Шановні першокурсники інших підрозділів Черкаського національного університету, поспішайте скористатися чудовою можливістю дізнатися більше про українську культуру, мистецтво, звичаї та традиції рідного народу! Такі заходи не лише розширюють світогляд майбутніх фахівців, а й зміцнюють національну ідентичність та любов до свого коріння.

Дякуємо організаторам музею за тепле й натхненне знайомство з історією української народної культури!

ННІ інформаційних та освітніх технологій

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Чи можна поєднати виразне читання, режисуру літературних заходів і прогулянку містом? Авжеж! А ще — перетворити звичайну екскурсію на захопливу подорож у часі!

Саме таку можливість отримали студенти 2 курсу Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького під час вивчення дисципліни «Виразне читання й режисура літературних заходів».

Цього разу аудиторія змінилася на міські вулиці, а студенти спробували себе в ролі екскурсоводів. Пам’ятник Богдану Хмельницькому — нагода поговорити про видатну постать української історії та її місце в національній пам’яті. Палац одружень — простір, де архітектура зустрічається з найщасливішими митями людського життя. Блакитний палац — ще одна цікава сторінка міської історії, сповнена архітектурної краси й таємниць минулого. За кожною зупинкою — цікаві факти, власні відкриття, пошук влучних слів і вміння захопити слухача розповіддю. Адже майбутній філолог — це не лише знавець слова, а й людина, яка вміє відчувати його силу, володіти увагою аудиторії, створювати атмосферу та оживляти історії! Такі практичні заняття допомагають студентам розвивати комунікативні навички, ораторську майстерність, артистизм і творчий підхід до майбутньої професії.

Навчаємося не лише читати виразно — вчимося розповідати так, щоб хотілося слухати! Бо наше місто — це відкрита книга. Варто лише навчитися читати її сторінки.

Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Всеукраїнський день працівників рекламної сфери відзначили в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

Організували пізнавальне свято студенти й викладачі кафедри журналістики, реклами та PR-технологій.

Із вітальним словом до студентів звернулася директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксана Іванченко: «Реклама – це мистецтво привертати до себе увагу. І щоразу, спостерігаючи за нашими студентами, я переконуюся, що вони чудово володіють цим мистецтвом. Їхня креативність, енергія, сміливість утілювати нестандартні ідеї та вміння заявляти про себе – це саме ті якості, які формують успішного фахівця в рекламній сфері».

Завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Тетяна Бондаренко наголосила, що студенти-піарники є творцями контенту, здатними привертати увагу, та побажала їм бути успішними й промоційованими в медійному світі.

«Святкування Дня працівників реклами в нашому університеті стало доброю традицією ще з 2018 року. Щороку студенти другого курсу освітньої програми «Реклама та PR у медіагалузі» в межах вивчення дисципліни «Історія реклами» готують презентаційну програму, демонструючи креативність, ініціативність і вміння працювати в команді. Для студентів це не лише можливість поділитися своїми ідеями, а й здобути цінний практичний досвід. Щиро дякую студентам групи 2-PR за цю роботу. Переконана, що досвід, отриманий під час підготовки та проведення заходу, стане важливою складовою  професійного становлення студентів», – зазначила гарантка освітньої програми «Реклама та PR у медіагалузі» Наталія Ковтун .

Студенти 2-PR курсу підготували пізнавальний квест, присвячений еволюції реклами – від усних оголошень на міських площах до персоналізованих рекламних повідомлень у смартфонах. Учасники долучилися до інтерактивних завдань: упізнавали рекламні мелодії, розгадували ребуси з назвами відомих брендів, відтворювали рекламні слогани за підказками та брали участь у вікторині на знання логотипів. 

Ольга Куліковська, випускниця кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, керівниця відділу маркетингу компанії «Health24», провела тренінг «Битва за увагу: чому контент став одним із найсильніших інструментів реклами». Вона поділилася професійним досвідом і розповіла про практичні кейси компанії «Health24», продемонструвавши, як якісний контент допомагає привертати увагу аудиторії та ефективно комунікувати з користувачами. Окрему увагу спікерка приділила цифровій трансформації України та впровадженню сучасних технологічних рішень. Зокрема, учасники обговорили розвиток електронних послуг і можливості застосунків «Дія» та «Health24», що сприяють цифровізації документів і медичної інформації, спрощують доступ до важливих даних та допомагають зменшити потребу в паперовому документообігу.

«Сьогодні дедалі більше послуг переходять в електронний формат. Це дозволяє зручніше отримувати необхідні послуги та користуватися важливими даними безпосередньо зі смартфона», – зазначила Ольга Куліковська.

З музичним вітанням виступила магістрантка Юлія Пономарьова, яка разом із учасником гурту «Люди Вітру» Михайлом Приймаком виконала авторські пісні.

«Мені дуже сподобалося святкування Дня рекламника! Захід був цікавим, творчим і насиченим інтерактивними завданнями. Другий курс підготував для нас захопливий квест, завдяки якому ми перевірили свої знання у сфері реклами, пригадали відомі бренди, їхні логотипи та слогани. Приємним бонусом стали смачні сюрпризи, якими організатори частували учасників після виконання завдань квесту. Також було цікаво дізнатися більше про історію реклами й сучасні рекламні інструменти. Приємно, що навчання може бути таким захопливим і водночас пізнавальним. Свято подарувало позитивні емоції та ще більше зацікавило мене майбутньою професією», – поділилася враженнями староста 1-PR курсу Дар’я Калина.

Всеукраїнський день працівників рекламної сфери відзначили в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

Організували пізнавальне свято студенти й викладачі кафедри журналістики, реклами та PR-технологій.

Із вітальним словом до студентів звернулася директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксана Іванченко: «Реклама – це мистецтво привертати до себе увагу. І щоразу, спостерігаючи за нашими студентами, я переконуюся, що вони чудово володіють цим мистецтвом. Їхня креативність, енергія, сміливість утілювати нестандартні ідеї та вміння заявляти про себе – це саме ті якості, які формують успішного фахівця в рекламній сфері».

Завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Тетяна Бондаренко наголосила, що студенти-піарники є творцями контенту, здатними привертати увагу, та побажала їм бути успішними й промоційованими в медійному світі.

«Святкування Дня працівників реклами в нашому університеті стало доброю традицією ще з 2018 року. Щороку студенти другого курсу освітньої програми «Реклама та PR у медіагалузі» в межах вивчення дисципліни «Історія реклами» готують презентаційну програму, демонструючи креативність, ініціативність і вміння працювати в команді. Для студентів це не лише можливість поділитися своїми ідеями, а й здобути цінний практичний досвід. Щиро дякую студентам групи 2-PR за цю роботу. Переконана, що досвід, отриманий під час підготовки та проведення заходу, стане важливою складовою  професійного становлення студентів», – зазначила гарантка освітньої програми «Реклама та PR у медіагалузі» Наталія Ковтун .

Студенти 2-PR курсу підготували пізнавальний квест, присвячений еволюції реклами – від усних оголошень на міських площах до персоналізованих рекламних повідомлень у смартфонах. Учасники долучилися до інтерактивних завдань: упізнавали рекламні мелодії, розгадували ребуси з назвами відомих брендів, відтворювали рекламні слогани за підказками та брали участь у вікторині на знання логотипів. 

Ольга Куліковська, випускниця кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, керівниця відділу маркетингу компанії «Health24», провела тренінг «Битва за увагу: чому контент став одним із найсильніших інструментів реклами». Вона поділилася професійним досвідом і розповіла про практичні кейси компанії «Health24», продемонструвавши, як якісний контент допомагає привертати увагу аудиторії та ефективно комунікувати з користувачами. Окрему увагу спікерка приділила цифровій трансформації України та впровадженню сучасних технологічних рішень. Зокрема, учасники обговорили розвиток електронних послуг і можливості застосунків «Дія» та «Health24», що сприяють цифровізації документів і медичної інформації, спрощують доступ до важливих даних та допомагають зменшити потребу в паперовому документообігу.

«Сьогодні дедалі більше послуг переходять в електронний формат. Це дозволяє зручніше отримувати необхідні послуги та користуватися важливими даними безпосередньо зі смартфона», – зазначила Ольга Куліковська.

З музичним вітанням виступила магістрантка Юлія Пономарьова, яка разом із учасником гурту «Люди Вітру» Михайлом Приймаком виконала авторські пісні.

«Мені дуже сподобалося святкування Дня рекламника! Захід був цікавим, творчим і насиченим інтерактивними завданнями. Другий курс підготував для нас захопливий квест, завдяки якому ми перевірили свої знання у сфері реклами, пригадали відомі бренди, їхні логотипи та слогани. Приємним бонусом стали смачні сюрпризи, якими організатори частували учасників після виконання завдань квесту. Також було цікаво дізнатися більше про історію реклами й сучасні рекламні інструменти. Приємно, що навчання може бути таким захопливим і водночас пізнавальним. Свято подарувало позитивні емоції та ще більше зацікавило мене майбутньою професією», – поділилася враженнями староста 1-PR курсу Дар’я Калина.

Текст: Анастасія Блінова, студентка 2-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій

Фото: Софія Цьома, студентка 2-PR курсу, Софія Пархоменко, студентка 1-PR курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко вручив подяку Денису Малюку — виконувачу обов’язків завідувача сектору преси та інформації МОН і магістранту кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

«Отримання Подяки Міністерства освіти і науки України – це велика честь і важливий етап у моїй професійній діяльності. Понад рік я маю можливість здійснювати публічне служіння в команді міністерства. Ця відзнака – результат спільної праці, підтримки керівництва та високої довіри колег. Окрему вдячність висловлюю викладачам ННІ української філології та соціальних комунікацій ЧНУ імені Богдана Хмельницького за ґрунтовну академічну базу, формування активної громадянської позиції та ціннісні орієнтири, що стали надійним фундаментом у моєму світогляді, зокрема й на роботі в МОН», – зазначив Денис Малюк. 

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

28 жовтня в навчально-науковому інституті української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбувся інтерактивний мовознавчий турнір «Мова єднає: слово, яке я люблю», приурочений до Дня української писемності та мови.

Ініціаторами й організаторами події стали викладачі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики — професорка Ганна Мартинова та доцентка Тетяна Щербина.

У змаганні взяли участь студенти першого курсу спеціальностей «Середня освіта (Українська мова і література)», «Філологія (Українська мова та література)» та «Філологія (Прикладна лінгвістика)».
Звертаючись до першокурсників, викладачі наголосили: «Мова — це значно більше, ніж правила, наголоси й словники. Вона зберігає наші спогади, родинні історії, жарти, допомагає розуміти одне одного й відчувати свою належність до спільноти». Саме тому метою зустрічі стало не лише випробування кмітливості учасників турніру, а й відкриття нових граней української мови — сучасної, живої, багатої та захопливої.

За звання найкмітливіших змагалися дві команди — «Живчики» та «Мовознавці». Програма заходу поєднала інтелектуальні випробування, мовні ігри та творчі завдання, які дали змогу учасникам продемонструвати знання української мови, винахідливість і почуття гумору.

Студенти перевіряли свої навички з орфоепії та орфографії, вправлялися в правильному наголошуванні слів і добирали влучні синоніми. Учасники заходу змагалися у виконанні граматичних завдань, редагували тексти, а також випробовували свої сили у віршуванні, добираючи рими й створюючи перші поетичні рядки. Особливе пожвавлення викликав конкурс «Фразеологічний детектив», у якому першокурсники розпізнавали стійкі вислови за ілюстраціями та відтворювали фразеологізми за допомогою жестів і пантоміми. Це випробування потребувало не лише мовних знань, а й артистизму та вміння працювати в команді.

У творчій вправі «Слово, яке мене характеризує» кожен мав обрати лексему, що найкраще передає його вдачу, цінності чи життєві орієнтири. Ця словникова робота допомогла першокурсникам краще пізнати одне одного й створила атмосферу щирості та взаєморозуміння.

Чимало усмішок і позитивних емоцій викликало завдання скласти речення з універсальним українським вигуком «ой». Студенти демонстрували акторські здібності, передаючи за його допомогою різні емоційні відтінки — від здивування й захоплення до болю, обурення та легкого роздратування. Гра наочно засвідчила, наскільки виразними можуть бути навіть найкоротші мовні одиниці.

Завершальним акордом інтелектуального свята стала зворушлива «Мовна обіцянка». Студенти по черзі завершували фрази: «Сьогодні я відкриваю для себе…», «Відтепер я частіше вживатиму слово…», «Для мене українська мова — це…». У відповідях звучали слова, сповнені особистих переживань і глибокого символічного змісту: «мама», «Україна», «Батьківщина», «сім’я», «рідний», «любов». За кожним із них — власні спогади, почуття та цінності, а разом вони утворюють спільний простір, у якому мова стає символом єдності поколінь і національної ідентичності.

Мовознавчий турнір «Мова єднає: слово, яке я люблю» подарував учасникам нові враження, позитивні емоції та можливість переконатися, що вивчення української мови може бути захопливим творчим процесом. Для студентів-філологів це ще й нагода відчути силу слова, розкрити свої здібності та усвідомити відповідальність за збереження й розвиток рідної мови. Адже мова єднає не лише словами — вона єднає думки, почуття, особисті історії та людей, які цінують своє рідне слово.

Тетяна Щербина, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики
Ганна Мартинова, докторка філологічних наук, професорка  кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Воркшоп «InfoHack: прокачай свій інформаційний імунітет» провели Тетяна Бондаренко, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, директорка Центру медіаграмотності ЧНУ ім. Б. Хмельницького, та Світлана Коваль, начальниця відділу міжнародних зв’язків, старша викладачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій.

Захід реалізований у межах спільного проєкту з Академією української преси «FreeMind Ukraine». Тренінг відбувся в межах Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності (Global MIL Week), що започаткований у 2012 році і проводиться щороку Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) спільно з Альянсом із питань медіа та інформаційної грамотності, Мережею університетів із медіа та інформаційної грамотності ЮНЕСКО й міжкультурного діалогу (UNESCO-UNAOC MILID) та іншими партнерами.

«Сьогодні однією з важливих проблем є те, наскільки критично ми сприймаємо інформацію, що нас оточує. Саме тому важливо вміти протидіяти дезінформації та інформаційно-психологічним операціям (ІПСО). Це поняття має широке значення й охоплює різні напрями інформаційного впливу», — зазначила Тетяна Бондаренко.

Під час інтерактивної вправи учасники вчилися розрізняти факти й судження, розповідали про себе, додаючи до правдивих фактів одне вигадане твердження. Також аналізували новинні повідомлення, оцінювали їхню достовірність, визначали види дезінформації та добирали надійні джерела для перевірки інформації.

«Перед тим як щось поширювати, дайте собі принаймні 20 секунд на те, щоб усвідомити цю інформацію. Проаналізуйте зміст повідомлення, відповівши на такі запитання: хто створив цей контент, якою є мета повідомлення і які емоції воно викликає? Перевірте, чи містить інформація факти, чи підтверджені вони та чи можна знайти їх в інших надійних джерелах. Звертайте увагу на можливі маніпуляції: зображення, що шокують, безпідставні узагальнення «усі так зробили» або заклики негайно поширити інформацію. Якщо маєте сумніви щодо достовірності повідомлення, не поширюйте його», – порадила студентам Світлана Коваль.

Окрему увагу на тренінгу приділили відмінностям між фейками, пропагандою та інформаційно-психологічними операціями. Світлана Коваль пояснила їх поширення на прикладі повідомлень, що розповсюджує росія через медіа та соціальні мережі, починаючи з 2022 року.

Підсумковим завданням тренінгу став аналіз актуальних новин і наративів за спеціально розробленим шаблоном. Працюючи в командах, учасники визначали джерела та канали поширення інформації, оцінювали її емоційний вплив і прогнозували можливу реакцію аудиторії.

«Воркшоп був цікавим і корисним, адже ми не лише слухали пояснення, а й виконували практичні завдання, аналізували новини та вчилися розпізнавати маніпуляції. Отримані знання можна застосовувати в повсякденному житті: критично оцінювати інформацію в соціальних мережах, перевіряти її достовірність і не піддаватися емоціям. Багатьма порадами, які почула під час тренінгу, можна поділитися з друзями та близькими, щоб допомогти їм розпізнавати дезінформацію й відповідальніше ставитися до поширення повідомлень. Вважаю, що такі заходи потрібні, адже вміння аналізувати інформацію та відрізняти факти від маніпуляцій допомагає почуватися впевненіше в сучасному інформаційному просторі», – поділилася враженнями студентка 2-Ж курсу Дарія Палій.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Викладачі та студенти спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)» бакалаврського й магістерського ступенів вищої освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 28 жовтня взяли участь у всеукраїнському вебінарі «Реалізація Державного стандарту профільної освіти в мовно-літературній галузі: програми, підручники, е-додатки», організованому видавництвом «Грамота».

До обговорення особливостей викладання української мови та літератури в старших класах Нової української школи долучилося більше ніж 300 учасників з усієї України.

Спікерами вебінару були розробники навчально-методичного забезпечення, автори навчальних програм, підручників та електронних додатків для старшої школи Олександр Авраменко, Зара Тищенко, Олена Фідкевич та Людмила Давидюк. На початку зустрічі Олександр Авраменко розповів про зміни, які чекають на освітян у зв’язку з переходом старшої школи на нову модель навчання. Учасники розглянули особливості викладання мовно-літературних дисциплін у 10–12 класах, структуру модельних навчальних програм з української мови та літератури, а також відмінності між рівнем стандарту й профільним рівнем.

Окрему увагу приділено механізмам реалізації вимог Державного стандарту в навчальних матеріалах. Спікери продемонстрували підручники та схарактеризували структуру уроків, наповнення вправ, очікувані результати від їх виконання. Кожне нововведення пояснювали на конкретних прикладах, простежуючи зв’язок між модельною програмою, змістом параграфів і практичними завданнями.

Під час презентації матеріалів з української мови йшлося, зокрема, про роботу з інформацією: її правдивість, новизну й актуальність, стратегії пошуку відомостей та інформаційну гігієну. Також окреслено процедуру розмежування фактів і суджень, інтерпретацію фактів та способи їх фіксації і передавання інформації. Як зазначили автори підручника, ці теми спрямовані на розвиток в учнів навичок комунікації.

Під час презентації підручників з української літератури в центрі уваги було тематичне наповнення курсу й добір творів. Поряд із класикою, програма передбачає вивчення творів сучасних українських авторів. Це дає змогу розширити читацький досвід учнівства й продемонструвати, що українська література продовжує розвиватися.

На завершення вебінару розгорнулася активна дискусія, у ході якої учасники змогли поставити спікерам запитання щодо наповнення навчальних програм та змісту підручників. Здобувачі освіти поділилися своїми враженнями від участі в заході.

— Вебінар став для мене нагодою ширше поглянути на сучасну мовно-літературну освіту й побачити, як традиційні знання можуть поєднуватися з новими можливостями навчання. Особливо цінним було усвідомлення того, що за кожним підручником і методичною концепцією стоїть прагнення зробити навчання змістовним, цікавим і ближчим до учнів. Представлені підручники надихають, хочеться відкривати для себе нові педагогічні підходи, щоб у майбутньому не лише навчати, а й запалювати в учнях любов до українського слова, — зазначила студентка другого курсу спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)» Вікторія Матвієнко.

 Студентка-бакалавр Анна Бикова акцентувала на пізнавальному аспекті проведеного заходу:

— Вебінар був цікавим та змістовним. Я більше дізналася про нові Державні стандарти профільної освіти в мовно-літературній галузі. Окрему увагу привернув огляд майбутніх підручників та їхнього змісту. Дякую за можливість долучитися до цієї події!

Її одногрупниця Ірина Загребельна наголосила на позитивних емоціях від вебінару й актуальності порушених питань:

— Виступи Олександра Авраменка та Зари Тищенко дали змогу замислитися над тим, як зробити профільне навчання ефективним, практичним і корисним для професійного самовизначення учнів.

 Софія Шаповал, здобувачка цієї спеціальності, подякувала за змогу ознайомитися із сучасними підходами до створення підручників з української мови:

— Особливо цікаво було дізнатися про електронний додаток, який доповнює підручник інтерактивами. Це доводить, що цифрові ресурси можуть зробити навчання сучаснішим і цікавішим для учнів.

Магістрантка другого курсу Анастасія Діхтяр наголосила на важливості ціннісних орієнтирів, що лежать в основі мовно-літературного курсу: пам’ять предків, духовний пошук, єдність народу, вірність та кохання тощо:

— Особливу увагу в програмі приділено національній ідентичності, «українськості» та кодовості (зокрема, через дослідження походження українських прізвищ і топонімів). У підручнику з української мови теорію подано в зручних таблицях, кожен блок починається з мотиваційної вправи, а практична частина ґрунтована на роботі з множинними актуальними медіатекстами. Інтегрований курс літератури побудований на принципах україноцентризму, що передбачає такий розподіл матеріалу: 70 % — тексти української літератури та 30% — зарубіжної.

 Діана Чигрин, студентка-магістрантка 2 курсу спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)», висловила захоплення вебінаром:

— Найбільше мене вразив добір творів для інтегрованого курсу. Автори вдало поєднали класику і сучасність, українських та світових письменників. Такий підхід дає змогу побачити українську літературу в контексті світової, порівнювати теми, образи й ідеї та знаходити спільні для різних культур цінності. Учні бачать, що українська література є частиною європейського та світового культурного процесу. Також важливо, що обрано тексти, близькі сучасній молоді, а тому учнів можна буде зацікавити читанням. Вебінар був змістовним і практично корисним. Він допоміг краще зрозуміти логіку нового стандарту, комунікативно-діяльнісний підхід до навчання та роль підручників в освітньому процесі. Отримані знання я використовуватиму в навчанні та майбутній професійній діяльності. Дякую спікерам за якісну організацію та цінні методичні матеріали!

Для майбутніх учителів участь у таких заходах є можливістю ознайомитися із сучасними підходами до викладання української мови та літератури. Для чинних освітян вебінар став нагодою краще зрозуміти завдання, які постануть перед ними в умовах упровадження НУШ у старшій школі.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Формування національної еліти України, підготовка висококваліфікованих фахівців для наукових, освітніх та виробничих установ, сприяння інтеграції України в європейський академічний простір як рівноправного партнера є одним із  стратегічних кластерів іміджевої діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Як університет європейського рівня за стилем діяльності, в традиціях міжнародного співробітництва 14 жовтня відбулася гостьова лекція «Історія українського мовознавства в Німеччині: кінець ХІХ століття — перша половина ХХ ст.».

Лекторка — Олеся Лазаренко, кандидатка філологічних наук, доцентка, україністка, полоністка, керівниця лекторату української мови при Мовному центрі Європейського університету Віадріна (Франкфурт-на-Одері, Німеччина), координаторка регіональної групи «Берлін-Бранденбург» Німецько-українського академічного товариства.

У заході взяло участь понад 70 учасників. Це викладачі і студенти спеціальностей «Середня освіта» (ОПП «Українська мова і література», «Українська мова і література та англійська мова»), «Філологія» (ОПП «Українська мова та література», «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова») ННІ української філології та соціальних комунікацій, «Філологія» (ОПП «Переклад (перша — англійська)», «Польська мова. Переклад та міжкультурна комунікація») ННІ іноземних мов ЧНУ імені Богдана Хмельницького у межах навчальних  дисципліни «Вступ до філологічних студій» «Вступ до спеціальності», «Вступ до перекладознавства», «Сучасна українська літературна мова», долучилися представники науково-педагогічної спільноти та студенти першого курсу ОПП «Прикладна лінгвістика. Медична терміносистема та галузевий переклад (англійська мова)» у межах вивчення дисципліни «Вступ до мовознавства» Івано-Франківського національного медичного університету та студенти ЗВО Іспанії. Захід об’єднав представників різних університетських спільнот, ставши майданчиком для фахового спілкування, обміну науковими ідеями та розвитку міжуніверситетських і міжнародних академічних зв’язків.

Гостьова онлайн-лекція змістовим наповненням та інформативною потужністю поглибила знання студентів про науковий доробок українських мовознавців кін. XIX — поч. XX ст., ознайомила з працями, які відсутні в українських книгозбірнях, вочевиднила роль інтелектуальної спадщини української еліти в контексті зміцнення культурних зв’язків та імплементацію в європейську мовознавчу традицію. 

Поглиблене ознайомлення з історією українського мовознавства кін. XIX — поч. XX ст. в загальноєвропейському контексті, зокрема: дослідження Омеляна Огоновського дали змогу простежити процес становлення української граматичної традиції та формування української літературної мови, доробок Івана Верхратського привернув увагу до вивчення українських говорів, особливостей народного мовлення та діалектного розмаїття, наукова діяльність Павла Житецького продемонструвала важливість історичного підходу до дослідження української мови, її граматичної системи, розвитку літературної традиції, водночас ідеї Олександра Потебні засвідчили глибокий зв’язок між мовою, мисленням і культурою, що вочевиднює значний потенціал українського мовознавства в розвиток загальноєвропейської славістики.

         Лекторка відзначила актуальність теми в контексті сучасного розвитку україністики в Європі. Акцентуючи увагу на фундаментальності  праць українських мовознавців кін. XIX — поч. XX ст. та можливості простежити, як формувалися наукові тенденції про українську мову, як утверджувався її статус самостійної мови, як розвивалися методи її дослідження. Спікерка інформативністю матеріалу спонукала здобувачів до критичного осмислення історичних обставин, у яких розвивалося українське мовознавство, та до подальшого вивчення української граматичної думки в контексті мовознавчої традиції в Німеччині. Такий підхід сприяє не лише поглибленню знань з історії українського мовознавства, культурологічного аспекту мови,  а й усвідомленню значення міжнародного наукового й освітнього співробітництва для збереження національної культурної пам’яті.

Такі заходи освітнього процесу забезпечують здобувачам глибоке розуміння історії української лінгвістичної науки, покликані не тільки дати ключові знання історичного розвитку українського мовознавства, а й осмислити процес його становлення та фундаментальності одного зі складових компонентів навчальної дисципліни «Сучасна українська літературна мова». Розвивають вміння аналізувати та інтерпретувати мовознавчі наукові праці та виявляти їхню роль у процесі вивчення української літературної мови.  Екстраполюють сучасні знання про мову в історичне минуле та визначають роль історичних фактів у становленні сучасних лінгвістичних знань. Формують загальноосвітнє та світоглядне значення, оскільки готують фахово підготовлену особистість з творчим і критичним мисленням,  умінням не тільки володіти та оперувати програмним матеріалом, а й оцінювати його в історичній ретроспективі, –  наголосила модераторка заходу, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга.

Пізнавальна складова лекції викликала жваве обговорення, низку запитань до спікерки та спонукала до власних роздумів здобувачів.

Марія Вергун, студентка третього курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)», підсумувала:

—  Лекція була змістовною, пізнавальною та науково значущою. Допомогла краще зрозуміти внесок Омеляна Огоновського, Івана Верхратського, Павла Житецького, Олександра Потебні  в розвиток українського мовознавства, а також усвідомити важливість збереження та дослідження їхнього наукового доробку в Німеччині. Їхні праці є не лише свідченням інтелектуальних досягнень українських мовознавців кін. ХІХ — поч. ХХ ст., а й вагомим внеском у сучасні лінгвістичні дослідження. Матеріал лекції поглиблює інтерес до історії української мови, сприяє формуванню дослідницького мислення й переконує в необхідності подальшого вивчення українських мовознавчих праць у європейському науковому контексті.

— Гостьова лекція була  цікавою  та важливою для розширення мого уявлення про розвиток української лінгвістичної науки в європейському науковому просторі. Особливу зацікавленість викликало висвітлення діяльності українських і німецьких лінгвістів, їхнього внеску у вивчення та дослідження української мови, а також ролі наукових контактів між Україною та Німеччиною у становленні мовознавчих досліджень. Під час лекції  поглибила знання з історії українського мовознавства, ознайомилася з основними тенденціями його розвитку кін. ХІХ — поч. ХХ ст., усвідомила значення міжнародної наукової співпраці для збереження й популяризації української мовної та культурної складової освітнього простору. Матеріал лекції сприяв кращому розумінню історичних і суспільно-політичних чинників, які впливали на розвиток мовознавчої думки  кін. ХІХ — поч. ХХ ст., — зауважила Карина Волосенко, студентка третього курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)».

Важливість таких зустрічей  підкреслила й Софія Олефіренко, студентка першого курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)»:

— Онлайн-лекція сприяла не лише поглибленню моїх фахових знань, а й формуванню цілісного   усвідомлення цінності української мови, її наукового дослідження та популяризації в міжнародному середовищі. Отримані знання є важливими для мого подальшого професійного становлення, розвитку наукового мислення та формування відповідального ставлення до вивчення  й популяризації української мови.

Богдан  Опанасенко, студент першого курсу спеціальності «Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська)», зауважив:

— На лекції ознайомилися з рідкісними виданнями українських мовознавців кін. ХІХ — першої пол. ХХ ст., які відображають різні напрями розвитку українського мовознавства: граматику, діалектологію, історію української мови, етимологію. Суттєвим було усвідомити роль українсько-німецьких наукових контактів у розвитку української мови як важливого чинника національної ідентичності та розуміння внеску зарубіжних наукових осередків у збереження й розвиток української мовознавчої традиції. А також можливість зрозуміти алгоритм аналізу наукових праць, історичних джерел, дослідницьких підходів, який так майстерно змоделювала лекторка, у вивченні української мови в контексті європейського мовознавства. Це важливий досвід для нас, майбутніх перекладачів, який маштабує, поглиблює знання про культурологічні, соціолінгвістичні, перекладацькі трансформації та міжкультурне спілкування.

— Сьогодні ми дізналися про українських мовознавців  кін. ХІХ — першої пол. ХХ ст , про їхні праці, які впливали на мовознавчу науку в Німеччині, що мають не лише історичне, а й вагоме наукове, культурне та європейське визнання. Йдеться не просто про зберігання стародруків у книгозбірнях, а про збереження наукового доробку, який дає можливість зрозуміти, як формувалася українська граматична думка, як вона взаємодіяла з європейською наукою, який внесок українські дослідники вклали у розвиток славістики та про шляхи поширення української наукової традиції кін. ХІХ — поч. ХХ ст. в Німеччині, академічні контакти та інтерес до української мови. Енциклопедична інформаційність викладеного матеріалу розвиває навички фахового обговорення мовознавчих проблем, аргументованого висловлення думок, представлення результатів аналізу наукової інформації та поглиблення розуміння мовних і культурних особливостей української та німецької мов, а також значення наукової комунікації між різними мовними спільнотами, — зауважила Ірина Данильчук,  студентка першого курсу спеціальності «Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська)».

—  Дуже вдячні організаторам за неймовірну зустріч, за можливість поспілкуватися з науковицею, перекладачкою, яка так вміло, фахово, провела екскурс в історію формування науки про мову, як вона продовжувала розвиватися поза межами нашої країни та які діячі цьому посприяли. Ми надзвичайно вдячні — Лесі Миколаївні — за наполегливу працю, за відкритість до діалогу, за практичні поради у перекладі наукових джерел — це важливо для перекладачів в удосконаленні освітніх компонентів, у здатності використовувати матеріали з історії українського мовознавства для підготовки навчальних занять, розробки освітніх матеріалів та у формуванні фахових компетентностей  у межах навчальних дисциплін. Інформація була надзвичайно корисною та пізнавальною. З нетерпінням чекаємо наступної зустрічі! — відзначив Тарас Бабенко, студент першого курсу спеціальності «Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська)».

Такі заходи поглиблюють міжкультурний діалог наукової спільноти та утверджують українську науку як невіддільну складову європейської інтелектуальної традиції. Зберігають історичну культурну пам’ять, актуалізують наукові ідеї минулого для розв’язання сучасних дослідницьких завдань. Маштабують наукові міжуніверситетські та міжнародні проєкти.

Збереження та дослідження історичного мовознавчого доробку є інвестицією в майбутнє української та європейської гуманітаристики.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Спікерами на тренінгу «Не ведись» стали Тетяна Бондаренко, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, директорка Центру медіаграмотності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Світлана Коваль, начальниця відділу міжнародних зв’язків, старша викладачка кафедри, та Денис Непогодьєв, магістрант-медійник і журналіст черкаського онлайн-видання «18000».

Практичне заняття організувала Молодіжна рада при Черкаській міській раді на базі інтерактивної виставки «МедіаPRO» в Черкаському обласному художньому музеї. Захід реалізований у межах Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності (Global MIL Week), що започаткований у 2012 році і проводиться щороку Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) спільно з Альянсом із питань медіа та інформаційної грамотності, Мережею університетів із медіа та інформаційної грамотності ЮНЕСКО й міжкультурного діалогу (UNESCO-UNAOC; MILID) та іншими партнерами.

Перший блок «Цифрова безпека: як захистити себе в інтернеті та розпізнати медіаманіпуляції» провели Тетяна Бондаренко та Світлана Коваль.

Тетяна Бондаренко наголосила на важливості відходу від стандартних словникових назв та необхідності створення унікальних, штучно вигаданих комбінацій, адже одним із найбільш критичних аспектів забезпечення особистої кібербезпеки в сучасному інформаційному суспільстві залишається людський фактор, зокрема нехтування базовими правилами створення паролів. Більшість успішних хакерських атак стаються саме через те, що користувачі піддаються емоціям або використовують передбачувані комбінації даних: власні імена, дати народження чи ідентифікаційні коди, які зловмисники можуть легко дешифрувати. Алгоритми штучного інтелекту значно спростили для кіберзлочинців процес автоматизованого добору паролів, що ґрунтуються на реальних мовних одиницях.

— Сучасний словниковий фонд української мови налічує близько 260 тисяч слів, що робить процес автоматизованого добору паролів, заснованих на реальних лексемах, надзвичайно простим для зловмисників. Саме тому під час розроблення автентифікаційних даних вкрай важливо уникати слів, що зафіксовані у словниках. Натомість варто використовувати згенеровані комбінації літер, унікальні сімейні неологізми або самостійно вигадані буквено-цифрові послідовності. Важливо проявити креативність, оскільки будь-яке слово, що існує в мові, може бути миттєво розпізнане та зламане за допомогою сучасних технологій штучного інтелекту, — зазначила спікерка.

Світлана Коваль провела аналогію між кібергігієною та повсякденною безпекою побуту, наголосила на необхідності використання менеджерів паролів і багаторівневої автентифікації:

— Формування надійного кібердосвіду починається з розуміння того, що віртуальний простір користувача потребує такого ж захисту, як і його реальне житло. Сучасні цифрові загрози вимагають від кожного не просто пильності, а впровадження системних інструментів безпеки для запобігання несанкціонованому доступу до персональних даних. Якщо спробувати візуалізувати наше цифрове середовище, то його можна порівняти з власною квартирою, яку ми обов’язково зачиняємо, виходячи з дому. Саме встановлення надійних паролів та активація двофакторної автентифікації є першим і фундаментальним кроком на шляху до безпеки особистих даних. Кібербезпека — це безпосередньо особиста відповідальність і уважність кожного, тоді як кіберстійкість є тими міцними дверима, що захищають ваш цифровий простір від зовнішніх загроз. Окрім цього, вкрай важливо вчасно оновлювати програмне забезпечення пристроїв та користуватися спеціалізованими менеджерами паролів, які дозволяють надійно зберігати складні та унікальні комбінації для кожного окремого акаунта.

Другий блок «Правда чи ШІ? Як розпізнавати фейкові відео і фото, як перевіряти інформацію в цифровому просторі» провів Денис Непогодьєв. Він наголосив на важливості перевірки всього медіаконтенту та обмеженості наявних технічних інструментів і зазначив, що стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту докорінно змінив ландшафт сучасних інформаційних загроз, перетворивши створення маніпулятивного контенту на масовий і важкоконтрольований процес. Сьогодні споживачі інформації щодня отримують неконтрольований потік даних, де межа між дезінформацією як системною спланованою кампанією та окремими точковими фейками стає дедалі тоншою. Особливо гостро ця проблема постає на регіональному рівні: інтернет-простір Черкащини регулярно атакують сфабриковані новини, спрямовані на дестабілізацію настроїв місцевого населення.

Також Денис Непогодьєв провів практичну частину, запропонувавши учасникам докладно розібрати реальні кейси перевірки першоджерел. Під його керівництвом присутні спочатку аналізували текстові дописи та супровідні зображення, формуючи чіткі алгоритми дій для верифікації фактів. Наступним етапом практичного блоку від спікера стало порівняння оригінальних світлин із зображеннями, що містили ШІ-модифікації, такі як спотворення анатомії тіл та аномалії текстур, що дозволило учасникам наочно побачити сліди штучного втручання.

— В еру стрімкого розвитку штучного інтелекту ми отримуємо абсолютно неконтрольований потік інформації, де класичне розмежування між навмисною дезінформацією та поодинокими фейками вимагає ретельного аналізу. Сучасні генеративні технології дозволяють створювати надзвичайно переконливі підробки, і фейки про Черкаську область у місцевих пабліках — яскраве тому підтвердження. Спеціалізовані інструменти розпізнавання ШІ-генерацій, безперечно, існують, проте вони далеко не завжди є ефективними, оскільки алгоритми фальсифікацій вдосконалюються швидше за засоби їх виявлення. Саме тому головним фільтром має стати людське критичне мислення. Ми зобов’язані виховувати в собі звичку не лінуватися і перевіряти абсолютно все, що бачимо в мережі. Помилки може припуститися навіть найпопулярніший лідер думок із величезною аудиторією, тому в сучасних реаліях верифікація кожного факту — це єдиний спосіб захистити себе від маніпуляцій, — наголосив Денис.

— Участь у цьому тренінгу стала для мене надзвичайно корисним та актуальним досвідом. Уміння оперативно розпізнавати фейки та маніпуляції є критично важливою навичкою для кожного. Особливо сподобався практичний блок заходу: інтерактивні тести й завдання дозволили аудиторії не просто почути теорію, а закріпити її на практиці. Завдяки цьому тренінгу я здобула цінні прикладні навички. Тепер я набагато краще орієнтуюся в методах верифікації інформації та вмію чіткіше розрізняти штучно згенерований контент, зокрема модифіковані фото- та відеоматеріали, — поділилася враженнями студентка 1-PR Дар’я Калина.

Голова Черкаської молодіжної ради Катерина Імамай нагородила Центр медіаграмотності Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького подякою за допомогу в організації та проведенні тренінгу з медіаграмотності «Не ведись».

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Майбутні вчителі-філологи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відвідали Обласну бібліотеку для дітей імені Василя Симоненка в Черкасах, де кожен куточок дихає творчістю та глибокою шаною до рідного слова.

Під час екскурсії студенти занурилися у світ книжкових скарбів, оглянули затишний читальний зал, деталізований відділ каталогів та унікальну виставку, присвячену життєвому та творчому шляху Василя Симоненка. У відділі мистецтв справжнім естетичним одкровенням стало монументальне панно за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки, яке створили художники Неоніла та Альберт Недосєки, адже на цьому полотні гармонійно поєдналися всі чотири пори року.

Особливого поетичного шарму заходу додало спілкування з Катериною Вербівською, чия натхненна декламація творів українських авторів зачепила найчутливіші струни душі, а спільне виконання веселої «Ква-ква-пісеньки» подарувало щиру радість та світлий настрій. Також майбутні вчителі побачили дивовижні сітчасті картини Тетяни Григоренко, виплетені з тканини та сітки, та ознайомилися з методикою створення відеосюжетів і подкастів. Ці цінні практичні навички роботи з медіаконтентом стануть надійним дороговказом під час підготовки підсумкового проєкту з дисципліни «Українська література для дітей та юнацтва», адже сучасний педагог має однаково вправно володіти як художнім словом, так і новітніми технологіями.

Щира вдячність усім гостинним працівникам бібліотеки, які невтомно бережуть це вогнище культури та віддають йому свою душу, а також глибока шана організатору цієї зустрічі — професору кафедри української літератури та компаративістики Володимиру Поліщуку, чий педагогічний талант щоразу відкриває нові горизонти пізнання та систематично перетворює звичайні навчальні заняття на незабутні події.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького