Міжнародну наукову конференцію «Війна і література» провела кафедра української літератури та компаративістики
Співорганізаторами стали Черкаська обласна адміністрація, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут словацької літератури Словацької Академії наук, кафедра української мови й літератури Загребського університету, кафедра україністики Інституту східнослов’янських філологій Університету ім. Адама Міцкевича в Познані, осередок Наукового товариства Шевченка в Черкасах. Захід відбувся у змішаному форматі.
До гостей звернувся завідувач кафедри української літератури та компаративістики Володимир Поліщук. На його думку, цілком певно, що для українців нині немає актуальнішої теми, ніж війна та перемога в ній. Щодо конференції професор висловився, що науковці прагнули з'ясувати основні тенденції новітньої мілітарної літератури, ключові теми й проблеми, а також простежити типологічні паралелі з воєнною літературою попередніх часів.
Серед поважних гостей був присутній Микола Жулинський, директор інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України, Почесний професор ЧНУ імені Богдана Хмельницького. Він наголосив, що тема конференції є дуже важливою. Вона зобов’язує нас перечитати твори, які присвячені трагічним і драматичним подіям нашої національної історії. Професор упевнений, що українська література досить точно відповіла на ті запитання, які виникли сьогодні у зв’язку з російською агресією.
У доповідях учасників були порушені такі теми:
- Відображення російсько-турецької війни 1787-1792 років у Шевченковій поемі «Москалева Криниця» (заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Олександр Боронь).
- Тема «Друга світова війна й Україна» у творах письменників діаспори (завідувачка відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Світлана Лущій).
- Мілітарний наратив і реконструкція українського гуманітарного простору (професорка кафедри української літератури Рівненського державного гуманітарного університету Ірина Захарчук).
- Лабіринти (не)своєї пам’яті та ландшафт війни в сучасній драматургії (головна наукова співробітниця Київського університету ім. Бориса Грінченка Олена Бондарева).
- Наративи етичної пам’яті війни й тотожності в сучасній українській літературі (професорка кафедри української літератури і компаративістики ЧНУ Лідія Кавун).
- Війна у прозі Ігоря Михайлишина (завідувачка кафедри української та зарубіжної літератури й порівняльного літературознавства Бердянського державного педуніверситету Ольга Харлан).
- «Голоси війни»: складності та перспективи фіксації мілітарного фольклору (професорка кафедри фольклористики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Олена Івановська) та багато інших.
Одній з актуальних тем була присвячена доповідь доктора філологічних наук, професора Василя Пахаренка. Він розповів про сучасну російсько-українську війну в новій шкільній програмі з літератури.
У Черкаському національному відбулася VIII Міжнародна наукова конференція "Лінгвалізація світу"
Організатори конференції:
- Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького (кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики);
- Інститут української мови НАН України;
- Історичний музей Кам’янського державного історико-культурного заповідника, Літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна та П. І. Чайковського, Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка.
Мета конференції – презентувати й апробувати результати лінгвістичних студій, представити нові напрями мовознавства й нові ідеї в ньому, глибше пізнати доробок різних наукових шкіл України й зарубіжжя.
Конференцію започатковано у 2006 році, відтоді вона відбувається раз на два роки. За час проведення в ній брали участь науковці 15 країн світу. Цьогоріч у ній через відеозв'язок спілкувалися понад 60 осіб із 7 країн світу – Польщі, Чеської Республіки, Угорщини, Хорватії, Туреччини, Білорусі, Азербайджану та різних міст України.
Проблематика конференції широка й різноманітна, тематика заявлених доповідей охоплює різні розділи лінгвістики, нові напрями й різні аспекти дослідження мовних явищ, що засвідчує програма заходу. Окрім доповідей на пленарному засіданні, учасники конференції працювали в шести секціях, де обговорювали проблематику різних розділів мовознавчої науки.
У програму конференції включено подорожі весняними Черкасами, мальовничими, історично й соціально значущими місцями Черкащини – Кам'янщини, Канівщини, Чигиринщини, перегляд вистав Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.
У європейській науковій конференції за програмою "Erasmus+" узяли участь викладачі журналістики
Представники кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Тетяна Бондаренко, Світлана Коваль та Олеся Нестеренко відвідали наукову конференцію "Erasmus+" КА2 напряму "Capaсity Building in Higher Education" "Журналістська освіта задля демократії в Україні", що проходила впродовж кількох днів у британських містах Бат і Лондон.
Ця конференція започаткувала реалізацію грантової програми "Erasmus+", що спрямована на вдосконалення навчальних планів із підготовки журналістів. До проєкту долучилися й фахівці іноземних ЗВО: Великобританії (Bath Spa University), Польщі (Adam Mickiewicz University), Ірландії (Institute of Art, Design and Technology), Швеції (Linnaeus University), а також професійних організацій із Великобританії (European Journalism Training Association, The Ethical Journalism Network), Австрії (World University Service), України (Міністерство освіти й науки України, "Громадське радіо", "Українська асоціація студентів").
Для покращення журналістської освіти партнери провели низку практичних заходів, відвідали профільні університети за кордоном та розказали про свій досвід під час лекцій в Україні.
Тетяна Бондаренко зауважує, що проєкт "Erasmus+" покликаний модернізувати програми підготовки журналістів за освітніми рівнями "бакалавр" і "магістр" відповідно до європейських стандартів навчання медійників. Зокрема, ідеться про наповнення навчальної програми великим відсотком практичного блоку дисциплін, а також тих, які запотребувані на сучасному медіаринку (цифрові медіа, теле- та радіовиробництво).
Однією з вимог до вдосконалення навчальної програми є запровадження поглибленого опанування англійської мови за професійним спрямуванням упродовж усіх років навчання. У планах — викладання англійської мови штатним фахівцем кафедри журналістики, який акцентуватиме студентів на компетентнісно-комунікативному складнику, знанні медійних реалій та вмінні створювати інформаційний продукт англійською мовою.
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені БогУ європейській науковій конференції за програмою «Erasmus+» узяли участь викладачі журналістики
