кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент

Від початку діяльності Черкаського університету в 1921 році фахівців з української мови та літератури готували на історико-філологічному відділенні. До 1989 р. у складі філологічного факультету функціонувало відділення української мови та літератури, на якому працювали дві фахові кафедри. За цей період підготовлено майже 6 тисяч учителів української мови та літератури.

Свого часу деканами філологічного факультету були старші викладачі – Г. С. Терлецький, Н. М. Черевань, М. Ф. Кашуба, доценти – Г. Г. Аврахов, Ф. М. Непийвода, Г. І. Поліщук, Ф. М. Береговська, В. Г. Леденьов, В. К. Кур’янова.

У 1989 р. відділення реорганізовано у факультет української філології, який очолив кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури О. О. Мануйкін. Декан дванадцять років уміло керував колективом та вдало планував навчально-виховну роботу студентів. У 2001 р. деканом факультету обрано кандидатку педагогічних наук, доцентку кафедри методики викладання і культури української мови Н. М. Остапенко. Саме вона впровадила ідею кількісного та якісного зростання факультету, зокрема, у 2002 р. відкрито дві спеціальності «Журналістика» і «Видавнича справа та редагування». Тоді ж змінено й назву факультету — факультет української філології та журналістики. У 2004 р., коли Н. М. Остапенко була призначена проректоркою університету з навчальної роботи, колектив факультету очолив доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури та компаративістики А. В. Градовський. Наступного року деканом факультету обрано кандидата філологічних наук, доцента кафедри українського мовознавства І. І. Погрібного. У результаті структурної реорганізації університету в 2008 р. на базі факультету створено ННІ української філології та соціальних комунікацій, який очолив І. І. Погрібний. Із 2021 року директором інституту стала кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка О. В. Іванченко.

Професорсько-викладацький склад завжди був висококваліфікованим й авторитетним. Ще в далеких 1920-х роках майбутнім учителям-словесникам читав лекції видатний поет і професор Микола Зеров. У наступні десятиліття на фахових кафедрах працювали доктори наук, професори М. А. Жовтобрюх, Ю. Ф. Кочерган, Н. М. Остапенко, Л. І. Ромащенко, відомі українські мовознавці й педагоги доценти Г. Р. Передрій, Г. М. Мукан, В. Ф. Сич, Ф. А. Непийвода, Г. О. Піскун, Т. О. Гаврилова, літературознавці й фольклористи, доценти А. І. Бондаренко, В. Ф. Яценко, М. К. Бутенко, старший викладач М. Ф. Кашуба.

Нині в ННІ плідно працюють доктори філологічних наук, професори В. Т. Поліщук, Л. І. Кавун, В. І. Пахаренко, Л. В. Скорина, Г. І. Мартинова, М. І. Калько, В. В. Калько, Н. М. Ярмоленко, Л. В. Шитик, доктор педагогічних наук, професор Т. В. Симоненко, доктор наук із соціальних комунікацій Ю. В. Колісник.

БУДНІ ННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ: ТУТ ВЧАТЬ ЛЮБИТИ СЛОВО

Багато випускників ННІ стали відомими майстрами педагогічної справи. Інститут дав путівку в творче життя письменникам Григорію Донцю, Михайлові Маслу, Івану Дробному, Олександру Зеленьку, Людмилі Тараненко, Наталі Віргуш, Сергію Носаню, Сергію Левченку, Сергію Ткаченку, Валентині Коваленко, багатьом журналістам, науковцям.

Вони вивчають світове мовознавство, літературознавство, розробляють оригінальні видання, створюють власні журналістські проєкти. Вони — це студенти навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій.

Постать Тараса Шевченка і його крилаті вислови — так нас зустрічає інститут української філології та соціальних комунікацій. Екскурсію далі проводить директорка ННІ Оксана Іванченко.

— Інститут має давню історію. За час його існування ми випустили відомих письменників, видавців, журналістів, політиків і громадських діячів. Ми крокуємо в ногу з часом, постійно вдосконалюємося, відкриваємо нове та продукуємо власні ідеї. Переконана, що злагоджена робота викладачів, співпраця зі студентами є запорукою нашого успіху, — зазначає Оксана Володимирівна.

Директорка інституту підводить нас до 311 аудиторії. Тут, в арт-студії «Art-book», за чаєм і солодощами проходить майстер-клас із книготерапії. Суть такого заняття доволі проста. Студенти слухають уривок із художнього твору, паралельно малюючи малюнок. Після завершення роботи психолог аналізує їхні зображення.

Організовують заняття у студії літературознавці — кандидати філологічних наук, доценти кафедри української літератури та компаративістики Оксана Вертипорох та Інна Кошова. За їхніми словами, такий вид роботи є цікавим і потрібним для студентів. Майстер-класи з книготерапії стають усе більш поширеними. Важливість цього методу полягає в тому, що для кожної конкретної людини можна підібрати певну літературу, яка б сприяла її психічному й моральному здоров’ю.

Наступним об’єктом нашої екскурсії є знаний не лише на Черкащині, а й в Україні Музей українського рушника. Його експозиція налічує більше семисот зразків рушникової вишивки. Щороку колекція поповнюється новими, рідкісними експонатами. Їх дарують студенти-першокурсники, які в ході фольклорно-етнографічної практики записують фольклор українців і принагідно збирають матеріальні пам’ятки народної творчості. Екскурсоводами в музеї також є студенти.

Аби на власні очі оглянути розмаїття українського мистецтва, відвідуємо музей. Зараз тут відбувається майстер-клас: виготовляють вироби з солоного тіста. Участь у ньому беруть першокурсники. Вони знайомляться з історією виникнення ліплення, дізнаються, як приготувати суміш, висушити її та обробити виріб.

За словами директорки музею, професорки Наталії Ярмоленко, під час таких занять студенти проявляють свою креативність та фантазію.

— Такий вид роботи зближує. Тож тішить те, що майстер-класи стали доброю традицією в Музеї українського рушника, — каже Наталія Миколаївна.

Йдемо далі. Нашу увагу привертає голос студентки з аудиторії — це заняття проводить вона. Сьогодні студентка в ролі вчителя української літератури. Саме за допомогою такої методики навчають майбутніх учителів. Як розповідають студенти, це хороша практична підготовка. Цінним є й те, що після таких уроків студенти разом із викладачем аналізують побачене та виправляють недоліки.

В інституті кожен може знайти заняття для себе. Наприклад, для тих, хто хоче займатися наукою, діє Черкаський науковий центр шевченкознавчих досліджень. Роботою в центрі керують знані науковці, професори, доктори філологічних наук Володимир Поліщук і Василь Пахаренко. Примітно те, що підрозділ координує свою роботу з відділом шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.

Діє в інституті й літературно-творча студія «Поетична вітальня Ганни Клименко-Синьоок». Під керівництвом науковиці, поетеси та перекладачки Ганни Андріївни студенти видають власні твори, беруть участь у різноманітних обласних і всеукраїнських творчих заходах, співпрацюють із міськими літстудіями, зокрема літоб’єднанням імені Василя Симоненка, творчим клубом «Чашка кави. Че». 

Тісно співпрацюють літстудійці з гуртком буккросингу «Freebook», започаткованим Людмилою Солодкою, кандидаткою наук із соціальних комунікацій.

Підходимо до кафедри методики навчання, стилістики і культури української мови. Її завідувачка — кандидатка педагогічних наук, доцентка Вікторія Руденко. Викладачі кафедри постійно організовують круглі столи за участі відомих культурних діячів. Крім цього, також ініціюють для студентства різні тренінги, які стосуються проблем комунікації у суспільстві та постаті мовної особистості.

Базові знання з української мови передають й іноземним студентам Черкаського національного. Ось до прикладу, заняття доцентки кафедри Людмили Боть зі студентами ННЦ «Інститут міжнародної освіти».

Заходимо й на кафедру українського мовознавства і прикладної лінгвістики. Тут працює низка відомих мовознавців: професори Ганна Мартинова, Микола Калько, Людмила Шитик тощо. Вони знають усе про історію української мови, і вже не один десяток років діляться знаннями зі своїми учнями.

Біля розкладу занять спілкуємося зі студентами магістратури. Дівчата розповідають про креативні заняття, які проводяться в інституті. Одним із таких стала лекція з курсу «Теорія віршування», яку провела професорка кафедри української літератури та компаративістики Лідія Кавун. Студенти пригадують, як, прогулюючись парком, вчилися розвивати вміння бачити образи та відчувати ритм осені й відтворювати їх у вірші. За їхніми словами, саме такі заняття найбільше запам’ятовуються.

Познайомившись із філологічним світом, рушаємо далі. Чільне місце в навчально-науковому інституті займає виставка оригінальних книг. Саме вона привертає нашу увагу. Директорка інституту розповідає, що ці видання розробленні студентами спеціальності «Видавничий бізнес, редагування та медіадизайн».

Верстка, дизайн, шрифти, макетування — це світ майбутніх видавців. Вони — універсальні працівники. Разом із предметами, які безпосередньо стосуються видавничої справи, студенти опановують і медійну сферу.

На базі інституту створено навчально-виробничу і наукову лабораторії. Між собою студенти називають її «пресслужба». Аби дізнатися більше про роботу цієї лабораторії, відвідуємо 321 аудиторію.

Тут усе, як у редакції справжнього видання. Є головний редактор, штат кореспондентів та фотографів, свій дизайнер й модератор соціальних мереж. Кожен студент має змогу побути в ролі працівника ЗМІ.

Керівник, кандидатка філологічних наук, доцентка Олена Погрібна розповідає, що такий вид роботи є цікавим сучасному студенту:

— Працюючи, він повністю занурюється в професійну атмосферу. А ще, безперечно, це цінний практичний досвід для кожного, хто займається у лабораторії.

А ми йдемо далі. Ось — телестудія. Тут займаються майбутні телевізійники. Студія обладнана сучасною технікою. У ній є тележурналістські комплекси, професійні комп’ютери, звукове обладнання, FullHD-відеомікшер, аудіомікшер та студійне світло. Під час навчання студенти створюють повноцінні телевізійні новини для студентського та обласного телебачення, документальні фільми.

Майбутні журналісти також мають змогу провести ефіри з відомими людьми України. До прикладу, у студії побував Президент України (2005—2010), член Наглядової ради Черкаського національного Віктор Ющенко, Міністр освіти і науки України (27 лютого 2014 — 14 квітня 2016) Сергій Квіт, віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань (2 грудня 2014 — 29 серпня 2019) В'ячеслав Кириленко, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко, голова Представництва НАТО в Україні (2016-2021) Александер Вінніков, президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков та багато інших.

Мають студенти-журналісти й свою радіостудію «Радіо ЧНУ». Саме тут створюються програми, які лунають на весь університет. Аби дізнатися більше про роботу радіо, заходимо у 328 аудиторію.

Студенти розповідають, що канал «Радіо ЧНУ» працює вже багато років. Тут вони не лише створюють модні музичні подкасти, але й продукують пізнавальні та цікаві програми для ровесників і викладачів. Саме завдяки цим випускам, які транслюють в університеті, громада має змогу оперативно дізнаватися цікаву інформацію про життя ЧНУ та все, що з ним пов’язане.

Повертаємося з радіостудії — назустріч Мирослава Хоменко. У цьому році вона очолює студентську раду інституту.

—  Студентський актив постійно бере участь у різноманітних заходах. Ми активні та творчі, завзяті й цілеспрямовані. У дружньому студентського колі завжди плануємо заходи, які були б цікаві кожному, — каже студентка.

Про студентське життя розповідає першокурсник Денис Непогодьєв каже, що постійно відчуває підтримку викладачів та старшокурсників. А от четвертокурсниця Ліна Костенко додає, що інститут став хорошим стартом для реалізації її задумів. Зараз дівчина успішно поєднує навчання з роботою.

День у навчально-науковому інституті української філології та соціальних комунікацій добігає кінця. Він видався насиченим на різноманітні події. Завтра в ННІ розпочнеться новий день: нові майстер-класи, цікаві лекції, створення власних проєктів. Новий день принесе нові результати й враження, але незмінною залишиться дружня та затишна атмосфера, що панує в ННІ УФСК.

«За що я люблю свій інститут ?» Своїми враженнями діляться студенти ННІ УФСК.