Відкриття виставки відбулося за участі проректора з наукової та інноваційної роботи Олександра Спрягайла, директорки ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксани Іванченко, завідувача кафедри української літератури та компаративістики Володимира Поліщука, які ознайомили гостей із традиціями пошанування народного мистецтва в університеті та історією музею рушника. Із колекцією гостей ознайомлювали директорка музею та його юні екскурсоводи – студентки-першокурсниці Софія Новосьолова, Софія Поцулань, Катерина Дровольська, Ярослава Жукова, Юля Канельська, Аліна Шлапак, Анастасія Наконечна, Олександра Лазаренко, Валерія Чиркова, Анастасія Зіменко, Дарина Ластабеженко, Анастасія Возна.

235 вишитих рушників представили в експозиції, сформованій на основі експонатів, зібраних студентами-філологами, і яка охоплює традиції вишивки майже всіх регіонів Черкащини. 

Основу продемонстрованої колекції склали рушники Черкащини із громад Черкаського, Звенигородського, Золотоніського та Уманського районів,  також представлені окремі зразки  із інших областей України. На рушниках ХХ ст. в основному вишиті деревовидні композиції та інші рослинні орнаменти. Палітра рушників Золотоніщини переважно традиційна, червоно-чорна й складає симбіоз мотивів, що належать до різних епох. Орнаменти Черкаського, Звенигородського, Уманського районів здебільшого бароково-багатоколірні, яскраві, пишні, наповнені енергією життя.

Це рушники-обереги з бабусиних скринь. Завдяки жінкам-вишивальницям, які зберігали прадавню традицію ткання й малювання голкою, дякуючи їхнім правнукам і онукам, що передали ці унікальні експонати в музей, є можливість глибше пізнати українську народну культуру й долучитися до її живильних джерел.

Виставка висвітлює багатство й розмаїття українського вишиваного орнаменту. Це геометричні малюнки, рослинні композиції (фіто- та антропоморфні орнаменти, що презентують Дерево Життя, богинь рослинності та людинорослин); міфологічні й орнітоморфні орнаменти, на яких зображені фантастичні та декоративні птахи; зооморфна орнаменталістика — тварини (кінь, олень, заєць, білка), а також нечисленні комахи (павук, довгоносик, бджола, метелик), скевоморфні зображення (якір, корона, чаша тощо).

Окремі підрозділи — вишиті рушники з християнською символікою, вишивані літери й цифри, вензелі, цитати з молитов, народних пісень та лірики Т. Г. Шевченка, орнаменти та сюжетні фольклорні вишивки за мотивами лубка, дитячих казок, псевдофольклорні сюжети за радянськими схемами XX ст.

Український рушник — не лише найнеобхідніший предмет побуту, а й сакральна річ. І в ХХ ст. він мав обрядове значення, адже кожне календарне чи родинне свято українців традиційно не обходилося без рушників. До другої половини ХХ ст. рушники виконували й декоративну функцію – ними оздоблювали хату: прикрашали ікони, портрети та інші фотосвітлини, вишиті й мальовані народні картини.

Музей українського рушника Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького діє з 2014 року та налічує більше тисячі експонатів. На сьогодні фонди музею складаються з колекції тканих та вишиваних рушників (побутових, обрядових і декоративних), народного одягу кінця ХІХ — початку XXI ст., предметів побуту Середнього Подніпров’я.

Виставковий фонд Музею українського рушника поповнюється спільними зусиллями студентів, викладачів, працівників університету, усіх небайдужих людей, а також на основі тих екземплярів, що збиралися під керівництвом директорки музею, професорки кафедри української літератури та компаративістики Наталії Ярмоленко під час проведення фольклорно-етнографічних практик за місцем проживання студентів.

Відкриття виставки відбулося за сприяння директорки Черкаського художнього музею Ольги Гладун, активної допомоги й підтримки замісниці директора Світлани Савісько, кропіткої роботи студентів під керівництвом директорки музею рушника Наталії Ярмоленко.  

Джерело: Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького