Калькó Микола Іванович, доктор філологічних наук із 2009 року, професор – із 2011 року, народився 8 травня 1957 року в селі Воронинці Чорнобаївського району Черкаської області (до 1954 року належало до Іркліївського району Полтавської області).
Упродовж 1964 – 1972 років навчався у Воронинській восьмирічній школі, а протягом 1972 – 1974 років – у Мельниківській середній школі. Після дворічної служби в армії, у 1977 році вступив на українське відділення філологічного факультету Черкаського державного педагогічного інституту імені 300-річчя возз’єднання України з Росією, по закінченні якого в 1981 році працював два роки за направленням у середній школі № 6 міста Черкас, а з 1983 року пройшов за конкурсом на посаду асистента кафедри української мови рідного вишу. У 1990 році вступив у аспірантуру з відривом від виробництва в Київський державний педагогічний інститут імені Горького, закінчивши яку, успішно захистив 5 жовтня 1990 року кандидатську дисертацію на тему «Видова неоднорідність багатозначного дієслова в сучасній українській літературній мові» в спеціалізованій раді цього ж закладу. Повернувшись на попереднє місце роботи, від 1990 до 1992 року працював на посадах асистента та старшого викладача кафедри української мови, а від 1992 до 2000 року – доцента (вчене звання доцента присвоєно 25 січня 1996 року) та завідувача кафедри української мови (із 1995 – кафедри українського мовознавства). Із 2000 до 2003 року навчався з відривом від виробництва в докторантурі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
Повернувшись на кафедру, працював на посаді доцента, а з 2006 року – на посаді професора. У жовтні 2009 року захистив докторську дисертацію на тему «Категорія аспектуальності в сучасній українській літературній мові» зі спеціальності 10.02.01 – українська мова в спеціалізованій раді Інституту української мови НАН України (диплом доктора наук від 16 грудня 2009 року). 14 квітня 2011 року було присвоєно вчене звання професора кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики.
