Мартинова Ганна Іванівна,доктор філологічних наук із 2004 року, професор – із 2006 року, народилася в селі Піщане Золотоніського р-ну Черкаської обл. (до 1954 р. належало до Полтавської обл.).
Упродовж 1967–1977 рр. навчалася в Піщанській середній школі, після закінчення якої вступила на українське відділення філологічного факультету Черкаського державного педагогічного інституту імені 300-річчя возз’єднання України з Росією. У 1981 році закінчила інститут, отримала диплом із відзнакою і за направленням поїхала працювати на Полтавщину, у село Іванівку Кобиляцького р-ну. Із 1983 року доля повернула в рідну Черкащину, де спочатку працювала в середній школі № 28 м. Черкас, а з 1987 року пройшла за конкурсом на посаду асистента кафедри українського мовознавства. У 1990 році вступила в аспірантуру з відривом від виробництва в Інститут мовознавства імені О. О. Потебні, яку закінчила завчасно, успішно захистивши 30.06. 1993 р. кандидатську дисертацію на тему «Подільсько-середньонаддніпрянська діалектна межа за даними побутової лексики правобережної Черкащини» в спеціалізованій раді цього ж закладу. Із серпня 1993 р. працювала викладачем, а з 15.11. 1996 р. по вересень 2000 р. – доцентом кафедри українського мовознавства. Із 01.09. 2000 р. по 31.08. 2003 р. навчалася в докторантурі Інституту української мови НАН України з відривом від виробництва. Повернувшись на кафедру, працювала на посаді доцента. 30 червня 2004 року захистила докторську дисертацію на тему «Середньонаддніпрянський діалект. Фонологія і фонетика» зі спеціальності 10.02.01 – українська мова в спеціалізованій раді Інституту української мови НАН України (диплом доктора наук від 15 грудня 2004 року). 19 жовтня 2006 року було присвоєно вчене звання професора кафедри українського мовознавства. Із травня 2006 року й понині завідувач кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики.
