Співорганізаторами заходу були кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та кафедра української філології Маріупольського державного університету. З вітальним словом до учасників звернулася директор Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор І. Є. Руснак; кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української філології Маріупольського державного університету І. В. Мельничук, зі вступним – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Київського університету імені Бориса Грінченка М. О. Вінтонів. Завідувач кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики доктор філологічних наук, професор Л. В. Шитик окреслила напрями співпраці кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики ЧНУ імені Б. Хмельницького та кафедри української мови КУБГ за такими напрямами: участь у наукових конференціях, публікаційна активність у наукових збірниках, рецензування наукових та навчально-методичних праць, опонування дисертацій і рецензування авторефератів, участь у складі вченої ради, атестаційної комісії тощо.
Одним із векторів майбутньої співпраці визначено можливість створення «Словника мови Бориса Грінченка». Проф. Шитик Л. В. наголосила, що це справа не одного року, вона потребує значних людських ресурсів, комп’ютерного оснащення, ретельної підготовки до реалізації цього амбітного проєкту, але кафедра має достатній науковий потенціал, на підготовчому етапі можна залучати студентів, зокрема здобувачів ОПП «Прикладна лінгвістика», до виконання відповідних завдань під час проходження виробничих практик.
Проф. Мартинова Г. І. зауважила, що створення словника мови Бориса Грінченка – складна, але посильна справа, яка, однак, тривала в часі, хоч використання комп’ютерних технологій і пришвидшує цей процес. Ми працювали над укладанням «Словника середньонаддніпрянських говірок» понад 30 років і поступово впорядковували методику представлення реєстрових одиниць. Тож і авторський колектив «Словника мови творів Бориса Грінченка» також виробить необхідний порядок словникової статті. На нашу думку, для спрощення укладання першим потрібно подавати слово за сучасним правописом, а потім – усі варіанти, що трапляються у виданнях різних років.
Проф. Степаненко М. І. акцентував на важливості лексикографічного опрацювання мови письменників загалом та творчого доробку Бориса Грінченка зокрема й висловив готовність кафедри української мови Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка долучитися до цієї сподвижницької справи.
Із доповідями виступили аспірантки кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики В. Ю. Голуб («Утілення авторської модальності у творах Бориса Грінченка про дітей-сиріт») і Н. В. Маслюк («Порівняльний аналіз синкретичних сполучних засобів (на матеріалі «Словника української мови» в 11 тт. та «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка)») та магістрантка 2 курсу Л. Б. Макаревич («Назви їжі та напоїв (на матеріалі «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка)»).
У роботі дискусійних платформ «Українська лексикографія в діахронії та синхронії» та «Актуальні питання філології та методики викладання української мови в сучасних умовах інформатизації освіти» взяли участь науковці й здобувачі Київського університету імені Бориса Грінченка, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Маріупольського державного університету, Інституту української мови НАН України, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Таврійського національного університету імені В. Вернадського, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького представляли науковці М. І. Калько, В. В. Калько, Г. В. Кочерга, Л. І. Лонська, І. І. Погрібний, А. А. Таран, Т. В. Щербина, Г. А. Ярмоленко (кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики), О. А. Нестеренко (кафедра журналістики, реклами та PR-технологій), Л. В. Корновенко (кафедра російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання) та студенти-магістранти (Л. Р. Гонда, В. Ю. Семибратова). До роботи семінару були долучені студенти 3 курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій.
Проведений науковий захід сприятиме поглибленню співпраці між навчальними закладами, відкриє нові аспекти дослідження багатющої лінгвістичної і художньої спадщини Бориса Грінченка.
Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики
