Пленарне засідання розпочав вітальним словом ректор Олександр Черевко, який, зокрема, зауважив:

– Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, що є поступом у формуванні державности народу через культуру. Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій – знакові постаті в полілозі слов’янських національних культур, їхній неоціненний внесок у скарбницю світової цивілізації сприяв створенню оригінальної духовної атмосфери, світоглядно-етнічної ментальності, етичних норм. Місіонерська й просвітницька діяльність Рівноапостольних Кирила і Мефодія мала всеслов’янське значення: вони заклали основи слов’янської писемності й фундаментальності всіх слов’янських культур, що слугувало об’єднувальним чинником впливу на християнську модель у геополітичному вимірі слов’янства, продукування нового європейського напряму розвитку, а також актуалізації головного вектора духовного розвитку слов’янства.

До учасників та запрошених з вітальним словом звернувся митрополит Черкаський і Чигиринський ПЦУ, голова Синодального управління військового духовенства Владика Іоан, підкреслив:
– Рівноапостольні Кирило і Мефодій, — обдаровані полемiсти, мовознавці, перекладачі, що своїми здобутками заклали основу слов’янської писемності, яка в просторі й часі розширює функціювання літературних мов як складника культури слов’ян, формує світогляд, духовність. Діяльність солунських братів знаменувала початок церковного просвітництва серед широких верств слов’янської людності, слугувала створенню книжної традиції в слов’ян.

Отець Ігор, священник храму Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія Черкаської єпархії Православної церкви України, звернув увагу на духовну спадщину Рівноапостольних Кирила і Мефодія, що є неоціненним надбанням усього слов’янства. Викликає захоплення неперевершене вміння Рівноапостольних Кирила і Мефодія в тих надскладних історичних умовах спрямовувати всю свою діяльність на єдність християнської церкви, віри, отже й суспільства загалом, чого варто вчитися і продовжувати цю доброчинну традицію.

До вітання долучилася директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка Оксана Іванченко, зазначила:

– На важливості об’єднання українства в єдину, могутню, непереможну націю в контексті воєнного стану й геополітичних викликів сучасності. Ми нині вирішуємо долю нашої країни і на полі бою, і на ідеологічному фронті. Адже наші вороги намагаються нав’язати нам іншу свідомість – безісторичну, намагаються сфальсифікувати нашу історію, історію української культури, історію української мови, і ми повинні цьому протистояти, і наша зброя – це наші знання про минуле, це глибоке розуміння нашої історичної ідентичності, це збереження культурної спадщини в історичній пам’яті українства.

Завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики, докторка філологічних наук, професорка Людмила Володимирівна Шитик засвідчила важливість таких науково-просвітницьких заходів у навчально-виховному процесі, наголосила на потребі вивчення культурного складника української ідентичності, історичної пам’яті українства в контексті культури слов’ян, що має стати важливим компонентом змісту освіти і державної культурної політики.

На пленарному засіданні виголошено змістовні доповіді науковими працівниками Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, уяскравлені презентаціями, книжковими експонатами. У виступах зреалізовано мету просвітницького заходу – 1) роль сподвижницької праці Рівноапостольних Кирила і Мефодія в сучасному глобалізованому, геополітичному світі; 2) культурний складник української ідентичності в контексті слов’янських національних культур.

Життєву голгофу Кирила і Мефодія, що відкрила нову сторінку в культурній спадщині слов’ян, про велич і багатство слов’янської книжної традиції, право слов’ян на нову культуру, розвиток самосвідомості слов’ян, початок слов’янського письменства і писемного художнього слова висвітлила в доповіді «Творці слов’янської писемності» Світлана Сергіївна Сивак, завідувачка відділу документів з гуманітарних та природничих наук Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка. Виступ «Українська культура в контексті слов’янських культур» Наталії Володимирівни Реб’якової, завідувачки відділу мистецтв Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, уяскравлений пам’ятками давнього письменства в українській редакції, які є культурною спадщиною нашого народу. Унікальність і цінність цих видань – у їхньому глибинному змісті, у сакральності, у сильній домінанті пізнавального та виховного впливу, що повертає нас до витоків мови, культурних надбань, дає змогу долучитися до загальнослов’янської матриці історичної культури.

«Читання книг – це велика духовна цінність», – зазначив у доповіді «Мудрість, освячена віками: презентація книги «2300 вибраних мудрих думок про книгу і читання» Григорій Михайлович Голиш, директор Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидат історичних наук, доцент. Наголосив на виховному аспекті книги і розкритті змісту значення книги, як «джерела знань». У доповіді «Агатангел Кримський – феномен української культури» Ірина Петрівна Мірошник, завідувачка сектору новітньої історії Черкаського обласного краєзнавчого музею, висвітлила наукову спадщину найвидатнішого мовознавця воістину світового рівня і всеосяжних знань, авторитетного сходознавця, українського ученого кримськотатарського походження, виняткового ерудита, Агатангела Юхимовича Кримського. Постать академіка й дотепер викликає цілу гамму складних почуттів: здивування, захват, живу зацікавленість, глибоку повагу та біль за трагічну долю мовознавця. Велика кількість різноманітних матеріалів, систематизованих за тематико-хронологічним принципом, сфокусованих на життєвий і творчий шлях славетного полтавця, засновника нової української літератури, автора культового твору «…«Енеїду» кожен мусить відкривати собі сам відповідно до рівня своєї культури, самосвідомості й обізнаності з класичними джерелами…», п’єс «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» Івана Петровича Котляревського висвітлено у доповіді «Лицар української словесності»: «Енеїда» Івана Котляревського в музейній колекції» Світланою Борисівною Урицькою, старшим науковим працівником відділу фондів Черкаського обласного краєзнавчого музею. Про знакові постаті у культурній спадщині Черкащини ознайомила у доповіді «Видатні черкащани, які зробили значний внесок у розвиток і популяризацію української культури» Оксана Писанко, завідувачка відділу краєзнавства Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, членкиня Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

— Інформаційним маркером сподвижницької праці Рівноапостольних Кирила і Мефодія в контексті слов’янської культурної спадщини, що чуттєво відгукується на проблемі етно- і глотогенезу українства 21-го століття, особливо в інформаційно-геополітичному наративі, відродження історичної пам’яті як важливого складника формування національного культурного простору в алгоритмі сьогодення, в логістичній парадигмі воєнного стану – формування патріотичного сегменту молодої людини в цей надскладний для нас час – час виборювання нашої ідентичності, культури, історії, мови, усього того, що стверджує наш окремішній генетичний код нації, який відстоюємо ціною власного життя у такій кровопролитній війні, такою героїчною обороною нашої державности, нашого суверенітету, — резюмувала модераторка заходу доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга.

Джерело: Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького