Попри численні труднощі, пов’язані з енергозабезпеченням, і небезпеку від ракетних ударів та шахедів, участь у науковому заході задекларувало більш ніж 190 осіб, продовживши традицію раз на два роки лінгвалізувати світ і лінгвалізуватися в ньому.
Географічна карта конференції щороку розширюється. Цьогоріч її учасниками були представники з різних куточків України та зарубіжжя, зокрема з Харкова, Херсону, Запоріжжя, Києва, Черкас, Умані, Полтави, Вінниці, Дніпра, Житомира, Луцька, Львова, Берегового, Кропивницького, Хмельницького, Ужгорода, Ізмаїлу, Ірпеня, Івано-Франківська, Одеси, Тернополя, Кам’янець-Подільського, Дніпра, Донецька — Вінниці, Луганська — Старобільська — Полтави. До конференції долучилися освітяни Черкас та області. Зарубіжжя представляли науковці з Польщі, Хорватії, Азербайджану, Німеччини, Угорщини.
Захід організувала кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Співорганізаторами наукової конференції були: Інститут української мови НАН України, Київський університет імені Бориса Грінченка, Запорізький національний університет, Київський національний лінгвістичний університет, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Польща), Сеґедський університет (Угорщина), Ніредьгазький університет (Угорщина), Будапештський університет імені Лоранда Етвеша (Угорщина), Загребський університет (Хорватія), Бакинський слов’янський університет (Азербайджан).
З вітальним словом виступив проректор з наукової та інноваційної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло. Привітала учасників наукового форуму директор ННІ української філології та соціальних комунікацій доцент Оксана Іванченко.
Уперше співорганізатором конференції був Ніредьгазький університет, із яким Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького нещодавно уклав угоду про співпрацю на рівні ректорів вишів. Контактні особи в цій угоді – завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики професор Людмила Шитик та завідувачка кафедри української мови і культури Ніредьгазького університету, голова Самоврядування українців Чепела Вікторія Штефуца – задекларували співпрацю кафедр і висловили сподівання на продуктивну взаємодію.
З нагоди 10-річчя конференції «Лінгвалізація світу» на ім’я ректора Олександра Черевка надійшов вітальний адрес із Бакинського слов’янського університету, який усі ці роки був незмінним співорганізатором заходу. Проректор з міжнародних зв’язків доцент Айтен Байрамова побажала успіху в організації та проведенні конференції і висловила сподівання на те, що науковий форум дасть поштовх для вивчення мови та міжнародного діалогу, стане платформою для конструктивних дискусій і змістовної співпраці.
На першому і другому пленарних засіданнях виголосили доповіді українські та зарубіжні лінгвісти: Анатолій Загнітко, доктор філологічних наук, професор кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса, член-кореспондент НАН України, провідний науковий співробітник відділу інформатики УМІФ НАН України («Лінгвоманіпулятивні тактики в умовах гібридної війни: інформаційно-пропагандистські виміри»); Микола Степаненко, доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України («Сучасна воєнна фразеологія: вербалізація і когніція»); Світлана Жаботинська, доктор філологічних наук, професор кафедри англійської філології і методики навчання англійської мови Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького («Російсько-українська війна в концептуальних метафорах китайських ЗМІ»); Єжи Сиротюк, доктор наук, професор Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Dyferencyjne czy pełne pozyskiwanie materiałów dialektologicznych dla celów leksykograficznych?»); Наталія Венжинович, завідувачка кафедри української мови Ужгородського національного університету, доктор філологічних наук, професор («Когнітивний аспект дослідження фраземіки української мови»); Тетяна Ястремська, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, заступник директора з наукової роботи («Лексикон міста: від тексту до словника»); Андрій Колесников, доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету («Граматична категорія числа іменника у світлі парадигмології»); Тетяна Космеда, доктор філологічних наук, професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса («Лінгвістична ментіологія: розвиток гіпотези О. Потебні про природу мови, ірреальні типи комунікації та теорія “катастрофи” мови»); Юстина Кобус, доктор габілітований, ад’юнкт Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Z warsztatu dialektologa i redaktora wielkopolskich słowników regionalnych — problemy nie tylko naukowe»); Оксана Тимко-Дітко, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови і літератури Загребського університету (Хорватія) («Особові імена в основах українських і хорватських ойконімів»); Раїса Христіанінова, завідувачка кафедри української мови Запорізького національного університету, доктор філологічних наук, професор («Іменникові словосполучення у функційній граматиці»); Василь Денисюк, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології Хмельницького національного університету («Українсько-польські мовні контакти в другій половині XVI — на початку ХVII cт.»); Світлана Ковтюх, кандидат філологічних наук, професор кафедри української філології та журналістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка («Семантико-граматична специфіка інноваційних дериватів часів російсько-української війни»).
Наступного дня учасники конференції продовжили дискусію на секційних засіданнях. Зокрема, працювало сім секцій: «Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Ономастика», «Діалектологія. Історія мови», «Граматика», «Когнітологія. Комунікативна лінгвістика. Дискурсологія. Лінгвостилістика», «Перекладознавство. Міжкультурна комунікація», «Медіалінгвістика. Соціолінгвістика», «Лінгводидактика».
Традиційно найпотужнішою була секція «Діалектологія. Історія мови». На секції «Лінгводидактика» виступила лауреатка фінального етапу II туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2024» в номінації «Українська мова та література» Ольга Морокова — вчителька Канівської спеціалізованої школи № 6 із поглибленим вивченням іноземних мов, випускниця Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2013 року). За результатами випробувань фіналістка посіла друге місце в загальному рейтингу. Ольга Морокова поділилася своїми враженнями про конкурс, наголосила на важливості таких заходів для розвитку педагогічної майстерності вчителів.
На підсумковому пленарному засіданні учасники підсумували результати наукових дискусій, окреслили перспективи подальшої співпраці. Доповіді учасників конференції буде надруковано у фаховому збірнику наукових праць категорії Б «Мовознавчий вісник» (випуски 36, 37).
Джерело: Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
