Цікавою і результативною була інформаційна подорож в історію української книжності «Життя без книги — небо без зірок» у Наукову бібліотеку імені Михайла Максимовича ЧНУ імені Богдана Хмельницького, яку зініціювала доцентка кафедри українського мовознавства та прикладної лінгвістики Галина Кочерга в межах низки заходів навчально-пізнавального спрямування та координації виховного процесу, які декларує та проводить кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики ННІ української філології та соціальних комунікацій.
Книжноісторичний лекторій, виголошений к.і.н., доцентом, директором Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича ЧНУ імені Богдана Хмельницького Г.М. Голишем для студентів-першокурсників здобувачів спеціальностей «Філологія (українська мова і література)», «Філологія (прикладна лінгвістика)», вочевиднив проблемні питання сьогодення — наявністю численних соціальних мережах із сумнівним контентом, які впливають на свідомість українців, і вихолощують атланта науки й виховання — її величність книгу.
«Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння», — закцентував Г.М. Голиш на актуальності слів Тараса Шевченка.
Інформаційним маркером були української раритетні видання, що є культурною спадщиною українського народу. Унікальність і цінність їх у глибинному змісті, у культовій домінанті за своїм пізнавальним та виховним сегментом. Представлена інформація зацікавила студентів-першокурсників змістовим наповненням, ефективністю у практичному застосуванні, спонукала їх відчути важливість книги у житті людини, надзвичайну актуальність і значущість «книги — як джерела освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного». Студенти мали змогу поставити запитання, висловити свої думки, долучитися до дискусії та отримати фахову відповідь. Дивовижну ерудицію студенти проявили у дискусійній платформі — формування слов’янської книжності.
— Приємно вражена заходом, що спонукає мене до хвилюючих роздумів про ті історичні посили, які закарбовані у культурній спадщині нашого народу, у писемній віковій традиції, що стверджують українство в Українській державі, — поділилася студентка 1 курсу Марія Вергун.
— Такий захід має особливе значення у формуванні та розширенні світоглядних засад, завдяки книгам ми пізнаємо себе, мандруємо світом, вивчаємо історію, плануємо майбутнє, – зазначив Антон Швець.
— Книга — одне з найбільших див нашого всесвіту. Ми майже нічого не знали б про минуле, аби цивілізація не винайшла книгу – розумного й вірного помічника людини. Книги допомагають виховувати у нас особистість, дають відповіді на тисячі запитань, дарують матеріал для роздумів, пропонують кращий інтелектуальний відпочинок і політ уяви, адже у них, на відміну від соціальних мереж, немає обмежень на спецефекти, – наголосила Діана Пальчик.
Під час змістовної і цікавої екскурсії студенти мали можливість послухати захоплюючу розповідь Людмили Олександрівни, провідної наукової працівниці бібліотеки. Фахівець ознайомила студентів-першокурсників як записатись у бібліотеку, як здійснювати пошук, які існують нові можливості доступу до науковометричних баз статей у часі війни. А розкішні інтер’єри читального залу не лише надихають до сумлінної праці і наукових пошуків, але й слугують чудовим інстаграмним тлом для фантастичних знімків.
— Потреба у вивченні культурної історичної спадщини, зокрема в акценті на популяризацію книги — стрижня у ствердженні та усвідомленості своєї ідентичності, самобутності, диктується наративом сьогодення: «Усе минає, а слово залишається. Залишається і несе крізь віки голос людської душі». До книги треба відноситись як до життя. Її треба читати власними очима, — резюмувала Галина Кочерга доцентка кафедри українського мовознавства та прикладної лінгвістики.
Автор: матеріали надала доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга
