Тема засідання: «Писемне мовлення:минуле і сьогодення».
Гуртківці вивчали тему завдяки компаративному методу,тобто порівнюючи українську з іншими мовами. Наприклад, ведучі говорили студентам слова польською, а ті мали сказати українські відповідники (Cena–ціна), а також слухали пізнавальні доповіді про предметне, графічне та піктографічне письмо. Засідання мало форму діалогу, аби студенти відчували свою приналежність до мовознавчої роботи. А щоб ще більше покращити атмосферу, в аудиторії грала приємна класична музика, яка супроводжувала екскурси в історію письма первісних людей, що подавалися у вигляді казок.
Студенти-першокурсники декламували свої вірші, довівши, що наш ННІ багатий талантами.
Наприкінці засідання гуртківці читали та обговорювали новелу «Перемога за милосердям», у якій розповідалось про дівчинку,що з дитинства прикута до інвалідного візка – уривок дитячої повісті Ірини Савченко «Моя перша вчителька».
До речі,Ірина Степанівна повідомила, що редакція газети допомогла розшукати героїню новели і та зізналась, що ні на мить не забувала свою першу вчительку та її внесок у життя жінки.
Наші студенти захотіли зустрітись із пані Іриною (героїнею новели) перед Новим роком, і це досить символічно, бо ж у новелі описано як саме перед цим святом ще тоді маленька дівчинка-першокласниця змогла встати й пройти до ялинки без чиєї-небудь допомоги.
Керівник гуртка після такої зворушливої пропозиції зізналась, що вона любить цю роботу саме за такі-от справжні емоції, які викликають у неї студенти: «Коли я бачу в чиїхось очах вогник і бажання творити, – зізнається Ірина Степанівна – то тоді в самої розправляються крила».
А вже в самому кінці, так би мовити, «на десерт», староста гуртка Юлія Кисіль передала естафету студентці 1-Б курсу Анастасії Мірошник, що стала новою старостою, а та, у свою чергу, пообіцяла, що наступні засідання будуть ще кращими!
І, як говориться у вірші Кіндратенко Юлі: «Мова – це я і ти. Мова – це добре слово».
Тож доносьте іншим людям лише тепло, як словами,так і діями, і воно вам повернеться сторицею.
Вікторія САДКІВСЬКА
Фото Анни СУГАК, 2-В
