Захід організувала кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Учасники зустрілися онлайн, щоб лінгвалізувати світ і лінгвалізуватися в ньому, укотре засвідчити важливість і сакральність мови, презентувати й апробувати результати лінгвістичних студій, представити нові напрями мовознавства й нові ідеї в ньому, глибше пізнати доробок різних наукових шкіл України й зарубіжжя.

Міжнародна наукова конференція «Лінгвалізація світу» була започаткована у 2006 році, відтоді її проводять один раз на два роки. Науковий захід охоплює різні царини мовознавчої науки: лексикологію, ономастику, діалектологію, термінологію, історію мови, словотвір, граматику, когнітивну лінгвістику, дискурсологію, лінгвістику тексту, лінгвостилістику, медіалінгвістику та ін.

До обговорення актуальних питань сучасного мовознавства на пленарному засіданні, яким модерувала доктор філологічних наук, професор завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Людмила Шитик (голова оргкомітету), долучилося 100 учасників, серед них науковці з різних регіонів України та зарубіжжя, а також освітяни Черкащини.

Із вітальним словом виступив ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор економічних наук, професор Олександр Черевко. Привітала учасників наукового форуму директор ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Оксана Іванченко.

На пленарному засіданні виголосили доповіді українські та зарубіжні лінгвісти: доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України («Війна і українська мова: напрями лінгвальної трансформації соціуму») Павло Гриценко; доктор філологічних наук, професор кафедри англійської філології і методики навчання англійської мови Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького («Протестний наратив «Black Lives Matter – 2020» у лінгвокогнітивному вимірі (американські і британські ЗМІ)») Світлана Жаботинська; доктор філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька Академія» («Мова війни в сучасній документальній прозі учасників російсько-української війни») Оксана Пухонська; доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка («Перифрастичні зв’язки хороніма Росія в публіцистично-політичному дискурсі: структура, семантика, аксіологія») Микола Степаненко; доктор філологічних наук, професор, керівник кафедри україністики Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Мовний стандарт сучасних ЗМІ у світлі постправди») Ярослав Поліщук; доктор наук, професор Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Czy leksykografia gwarowa powinna nawiązywać do ludoznawstwa?») Єжи Сиротюк; доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри української мови і літератури Загребського університету (Хорватія) («Словотвір ойконімів на прикладі української і хорватської мов») Оксана Тимко-Дітко; доктор габілітований, ад’юнкт Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Leksyka pola tematycznego przyroda w poznańskich zasobach dialektologicznych») Юстина Кобус.

Павло Гриценко

Світлана Жаботинська

Оксана Пухонська

Микола Степаненко

Ярослав Поліщук

Єжи Сиротюк

Оксана Тимко-Дітко

Юстина Кобус

Учасники конференції продовжили дискусію на секційних засіданнях. Зокрема, працювало шість секцій: «Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Ономастика», «Діалектологія. Історія мови», «Граматика», «Когнітологія. Комунікативна лінгвістика. Лінгвостилістика», «Дискурсологія. Перекладознавство», «Медіалінгвістика. Соціолінгвістика». Найпотужнішою була секція «Діалектологія. Історія мови». Наприкінці першого дня роботи конференції учасникам запропоновано онлайн-перегляд вистав Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка («Дума про братів неазовських», «Сад Гетсиманський»).

Наступний день роботи конференції присвячений лінгвалізації світу в аспекті лінгводидактики. У межах дискусійної платформи «Українська мова в Новій українській школі» обговорено нагальні проблеми сучасної шкільної освіти, ті виклики, що постали перед учителями у зв’язку з ключовою реформою Міністерства освіти і науки України. Ніна Голуб, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, виступила з доповіддю «Українська мова в новій українській школі: про переваги авторської модельної програми», де презентувала модельну навчальну програму з української мови для 5–6 класів, наголосивши, що зміни в змістовому компоненті зумовлені намірами надати знанням функційності, а процесові засвоєння їх – умотивованості. Про принципи побудови підручника української мови поінформувала учасників заходу Олена Горошкіна, доктор педагогічних наук, завідувачка відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України. Презентований підручник для 5 класу – це підручник нового покоління, який не лише дає знання учням, а й формує вміння застосовувати їх у повсякденному житті.

До обговорення доповідей долучилися учасники секції «Лінгводидактика», запрошені освітяни Черкащини. Із метою підготовки кваліфікованих учителів для Нової української школи задекларовано створення ради стейкголдерів ННІ української філології та соціальних комунікацій зі спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова та література), до якої головою запрошено професорку Ніну Голуб та членом ради професорку Олену Горошкіну.

На заключному пленарному засіданні не лише підсумовано результати наукових дискусій, а й окреслено перспективи подальшої співпраці. Доповіді учасників конференції буде надруковано у фаховому збірнику наукових праць категорії Б «Мовознавчий вісник» (випуски 32, 33).

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики