Як зазначає майстриня Ольга Шаповал, за давніми віруваннями вважали, що з яйця розпочалося життя. Воно пливло в світовому океані, а потім із нього «народився» Всесвіт. З однієї половини утворилося небо, з іншої – земля, а з жовтка з’явилося сонце.

– Раніше жінки розмальовували писанки з ночі до ранку. Використовували для цього яйця від молодих курок, непочату воду з семи криниць, перший вогонь із печі. Обов'язково – чисті полотняні серветки та нові глечики, бджолиний віск і ягідні барвники, – зауважила Ольга Шаповал.

Писанками українці «зустрічали» та вшановували весну. Зазвичай, зображували символи вогню, сонця, засіяного поля, також малювали тварин, птахів і рослин, аби заручитися допомогою природніх сил.

За словами Наталії Ярмоленко, писанки необхідно розписувати лише з чистими думками та дарувати з добрими побажаннями. Також викладачка наголосила, що за допомогою вибору відповідного орнаменту можна «замовити» собі долю на рік:

– Якщо яйце ділили на дві половини, – це означало день і ніч, на три – дерево життя, поділ на чотири символізував частини світу. Дівчата, які бажали вийти заміж малювали гроно винограду, люди, які хотіли досягти успіху – сваргу, для прибутку зображували сігму, – пояснила Наталія Ярмоленко.

Студенти із задоволенням декорували писанки, обирали орнаменти, значення яких співпадало з їхніми бажаннями й мріями.

– Цього разу для своєї писанки я обрала кілька орнаментів: оленя, що символізує надійного партнера, рибу для добробуту та калину задля щирого кохання. На мою думку, важливо проводити такі майстер-класи, оскільки молодь повинна більше знати про традиції свого народу та долучатися до них, - поділилася враженнями студентка 3-Б курсу Марія Пономаренко.

Дар’я Роженкова, 3-Ж

Фото: Анна Житкова, 2-Ж