Кореспондентам «Суспільного» вона схарактеризувала роман письменника з Черкас Артема Чеха "Район "Д" як книгу історій про дитинство та юність, що минули у нашому місті, як  збірний портрет жителів одного з мікрорайонів. 

«У п’ятдесят четвертому, коли Черкаси отримали у володіння область імені себе, до міста почала стягуватися різномаста робітнича публіка, колгоспники, провідна пролетарська інтелігенція на чолі з орденоносними інженерами та передовиками виробництв. Прилеглі до Дніпра села затопили, людей переселили. Значна частина оселилася на Казбеті. Почалося хаотичне будівництво: сараї та веранди, фанерні флігелі та свинарники зростали, ніби за ланцюговою реакцією. Схили заповнилися не надто освіченим людом. Євреї, цигани, караїми і трохи поляків привнесли свій інтернаціональний колорит, свою мову, свою релігію та обряди. Дехто перебрався до міста з господарством. Запахло гноєм та помиями. Пташиний спів заглушався волячим ревом. Ясла й школи наповнилися дитинчатами плугатарів та гречкосіїв — майбутній кістяк сучасних Черкас».

За словами Оксани Вертипорох, герої твору долають перехід від пізньорадянського періоду до перших днів незалежності:

— Алік, Коля, Єва Борисівна, Саня, Корейка — усі вони народжуються, дорослішають, проходять випробування у різних мікрорайонах провінційного містечка на Дніпрі. Автор добре обізнаний з історією вулиць, бульвару і малесеньких провулків, районів, бо жив тут.

Своєрідна «мандрівка» містом заглибить декого з черкащан у дитинство, вважає науковиця:

— Звідти ми «всі родом» і наші комплекси теж. Герої твору проходять через «постсовкове» дитинство, бояться дорослішати і переживають трансформації соціуму кінця вісімдесятих — початку дев'яностих. І в епіцентрі цього — звичайна маленька людина.

Усвідомлення себе самих через аналіз минулого — одне з найголовніших завдань літератури, вважає Оксана Вертипорох.

Джерело: cdu.edu.ua
Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького