Урочистості відкрив проректор з наукової та інноваційної діяльності Олександр Спрягайло: «Якби людина, яка ніколи не була в Україні, не бачила й не уявляла її, захотіла дізнатися про нашу країну з літературних творів, я без сумніву й вагань порадив би читати твори Івана Нечуя-Левицького. Адже такі описи української мальовничої природи писалися тільки щирим, люблячим серцем патріота. Протягом усього життя письменник сповідував українську ідею і неприйняття російської мови, літератури, культури. І це особливо важливо саме сьогодні, коли ми вкотре за багато століть знову вимушені боронити свої землі від обіймів московитів».

Урочистості продовжили студентки ННІ української філології та соціальних комунікацій, які зачитали уривки відомих творів І. Нечуя-Левицького.

На круглому столі виступили науковці, які розглянули творчість українського класика в контексті сучасних проблем.

«Іван Нечуй-Левицький особистість надзвичайно різностороння і як митець, і як індивід. Він був свідомим борцем за національне визволення України, воїном проти великоросійського, московсько-імперського режиму», – наголосив завідувач кафедри української літератури та компаративістики, професор Володимир Поліщук.

Завідувач кафедри історії України Віталій Масненко дослідив історичні нариси Івана Семеновича про князів та гетьманів України. Професор приділив особливу увагу сучасній російсько-українській війні, самоідентичності українців, їхній боротьбі за свободу.

Доктор філології, професор Василь Пахаренко проаналізував антиімперські есеї І. Нечуя-Левицького, у яких письменник порівняв національні характери українців та росіян, підкреслив їх полярність і на цій основі зробив висновок про непотрібність і навіть шкідливість російської літератури для українців та інших слов'янських народів. Особливу увагу науковець приділив таким поняттям як “нація”, “політична єдність”, “демократизм”.

Наступним промовцем круглого столу стала докторка філології Людмила Скорина, яка висвітлила антиросійські наративи в прозі І. Нечуя-Левицького.

Доцентка кафедри української літератури та компаративістики Інна Кошова акцентувала увагу на осуді національного відступництва в комедіях українського класика.

Кандидат філологічних наук Ігор Погрібний проаналізував місце й роль Івана Нечуя-Левицького в процесі формування нової української літературної мови.

«Сучасне переосмислення української класики набуває обертів, особливо в умовах війни, щоб нарешті поставити національно-патріотичний акцент у всіх царинах життя. Це новітнє розуміння творчості нашого земляка Івана Нечуя-Левицького, що є своєрідним культурним катарсисом», – поділилася враженнями доцентка кафедри української літератури та компаративістики Оксана Вертипорох.

Автор: студентка 1-ВБ курсу Влада Сич.

Фото: студентка 1-Ж курсу Єлизавета Корнійчук.