Зустріч відбулась 22 лютого в 313 аудиторії.

«Такі зустрічі дуже потрібні, бо вони не лише виконують функцію патріотичного виховання студентів, а додають усім нам сил та віри у незалежне майбутнє України», — розповіла директорка навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Оксана Іванченко.

Військовий почав захищати Україну з 2016 року, потім отримав поранення та припинив свою професійну діяльність. У цивільному житті займався національно-патріотичним вихованням молоді. З 24 лютого 2022 року знову пішов воювати, спочатку у ТРО, потім до інших бойових структур.

«Я відчував внутрішню потребу, обов’язок і чоловічу гідність. І розумів, що треба йти на війну, захищати нашу країну. Тож у грудні 2015 року вперше потрапив добровольцем під село Водяне, під самим Донецьком», — згадував Олександр Поліщук.

Чоловік активно ділився своїми думками, досвідом та переконаннями щодо української армії. Зокрема зауважив, що, порівняно з 2015 роком, на сьогодні військова підготовка України значно покращилась.

Студенти активно ставили запитання військовому, зокрема студентку 3-А курсу Вікторію Андреєву зацікавило, наскільки важко було Олександру у свій час переходити від військового до цивільного життя. Чоловік відповів, що спочатку було трохи нудно, але він відволікався за допомогою подорожей, автопоїздок по цікавих історичних місцях та патріотичному вихованню молоді Черкас.

Як і Вікторія, інші слухачі були у захваті від зустрічі з військовим.

«Олександр розповів те, про що ми рідко можемо почути у повній мірі — війну очима солдат. Їх переживання, думки, людський страх. У такі моменти відчуваєш невимовну гордість за наших воїнів», — поділилась студентка 2-А курсу Вікторія Михно.

Автор: студентка 3-ВБ курсу Ірина Захарченко

Фото: студентка 4-Ж курсу Юлія Гайдук