Свято, приурочене до дня народження французького балетмейстера, стало професійним для всіх, хто не уявляє свого життя без танцю.
Такими є і талановиті красуні ННІ УФСК.
Ми поспілкувалися з дівчатами та попросили їх описати свій стиль танцю трьома прикметниками, пояснити чому вони обрали саме його.
Також наші танцівниці розповіли як їм вдається поєднувати своє захоплення з навчанням в університеті.
Окрім того, студентки висловили свою думку з приводу твердження, що танцюристами не народжуються, а стають.
Олена Суранова, 4-Р
«Контемп – чуттєвий, вільний, особистий танець. Я завжди все сприймаю близько до серця, але рідко, коли це озвучую. Вважаю, що саме за допомогою контемпу можна говорити про свої почуття так виразно і змушувати відчувати інших.
Поєднувати танці з навчанням важко, часто доводиться обирати, що важливіше та розставляти пріоритети. Але, якщо є бажання, немає нічого неможливого.
З думкою про те, що танцюристами не стають, а народжуються погоджуюсь частково. Поясню чому. Зрозуміло, що танцівником стовідсотково народитись не може ніхто, але з'явитись на світ деяким щастить уже з прекрасним слухом та відчуттям ритму, гнучким тілом, красивими підйомами стопи. Звичайно, що працювати, навіть володіючи повністю таким набором даних, треба дуже багато, але, коли ти маєш задатки, ти вже на крок попереду. У той же час, якщо людина задається ціллю і щоденно працює над собою, вона може досягнути навіть кращих результатів за тих ,кому це просто подаровано природою. Все відносно».
Юлія Камінська, 6-А
«Я займаюсь не одним стилем. По-перше, обожнюю східні танці. Цей стиль спокусливий, жіночний, граційний... Ще я люблю twerk. Він наскільки в міру сексуальний, різкий, зухвалий. Коли танцюю його, то прокидаються мої такі риси, які я й не підозрювала, що в мене присутні. Одним із улюблених є reggaeton. Чомусь він для мене зухвалий, нахабний, експресивний, танець не для леді J Також мені подобається танцювати сексуальний Strip-dance та зухвалий Juzz-funk. Танці – це життя. І зовсім вони не заважають ні навчанню, ні роботі. А навпаки, танець розвиває нові риси характеру. І, до речі, танці ставали в пригоді в університеті на багатьох святах.
Я навіть не знаю чи погодитись із твердженням про те, що танцюристом не народжуються, а стають чи навпаки. Адже в кожного відчуття ритму розвинене. Мама ще з дитинства казала, що на мені "аж шкіра грає", тобто чула музику – бігла танцювати. А з приводу танцюрист ти чи ні – вирішує кожен для себе сам. Талант він або є, або його ти ще не знайшов. Я думаю, що все ж ти народжуєшся танцюристом, а згодом стаєш відомим танцюристом».
Анна Бондаренко, 3-В
«Народні танці – ліричні, щирі, автентичні. Танцювати почала із третього класу. Навчалась у школі мистецтв, тому окрім загальноосвітніх предметів мала обрати для себе спецзаняття. Так і потрапила до хореографічного колективу "Зорепад".
Для мене звично постійно бути в русі, тому як тільки вступила до університету – одразу ж поцікавилась чи є тут хореографічна студія. "Черкащанку" відвідую 3 рази на тиждень, до семінарських занять готуватись встигаю, тому нарікати немає чогоJ.
Із твердженням, що танцюристами не народжуються, а стають я згодна, адже коли ти маєш бажання танцювати, то це тільки фундамент, збудувати ж бодай щось, при тому, що оте «щось» має бути вартісним, ти зможеш тільки доклавши немалих зусиль, переступивши через лінь. Та головне – робити те, до чого лежить душа, що приносить задоволення. Для мене хореографія – це не фізично тяжкий труд, а активний відпочинок».
Юлія Норовкова, 4-Ж
«Я 6 років танцювала у народному, аматорському шоу-балеті "Каприз". Стиль танців – естрада. Це красиві малюнки, яскраві костюми, філософські задуми. Але, щоб так просто вийти на сцену і зробити пару рухів – потрібно мати базу. База – це щотижневі класичні заняття та робота біля станку. Хоч ти і не балерина, та якщо немає техніки – глядач не зрозуміє глибокий філософський зміст шоу-постановки. Обрала такий стиль, бо привела туди мама.
Поєднувала своє захоплення з навчанням легко. Вдень в університеті, ввечері на тренуванні. Коли були ранкові чи денні концерти – віддпрошувалась чи прогулювала паруJ.
Із вищезазначеним твердженням Юлія не згодна. "Все ж, якщо природного хисту до будь-яких танців немає – не варто займатися цим видом спорту. Хоча бувають і винятки».
Ірина ХРИПУН, Олена НЕЧИТАЙЛО - 4-Р
