Рівноапостольні Кирило і Мефодій – проникливі тлумачі християнського вчення, обдаровані полемiсти, мовознавці, перекладачі, що своїми здобутками заклали основу слов’янської писемності – найістотнішого знаряддя культури, яке в просторі й часі розширює функціювання мови, формує світогляд, духовність.

Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій – знакові постаті в полілозі слов’янських національних культур, їхній неоціненний внесок у скарбницю світової цивілізації сприяв створенню оригінальної духовної атмосфери, світоглядно-етнічної ментальності, етичних норм. Місіонерська й просвітницька діяльність Рівноапостольних Кирила і Мефодія мала всеслов’янське значення: вони заклали основи слов’янської писемності й фундаментальності всіх слов’янських культур, що слугувало об’єднувальним чинником впливу на християнську модель у геополітичному вимірі слов’янства, продукування нового європейського напряму розвитку, а також актуалізації головного вектора духовного розвитку слов’янства, – акцентувала організатор заходу доцент кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга.

Галина Кочерга

До заходу долучився отець Василій, священник Свято-Троїцького собору Черкаської єпархії. У своєму наративі він констатував, що писемність, яку принесли на прадавню слов’янську землю видатні ченці-просвітителі Кирило і Мефодій, стала Божою іскрою, від якої спалахнула жага знань, розпочався стрімкий розвиток культур та мов слов’янських народів. Сьогодні ця духовна спадщина є неоціненним надбанням усього слов’янства. Викликає захоплення також неперевершене вміння Рівноапостольних Кирила і Мефодія в тих надскладних історичних умовах спрямовувати всю свою діяльність на єдність християнської церкви, віри, отже й суспільства загалом, чого варто вчитися і продовжувати цю доброчинну традицію. Отець Василій засвідчив важливість духовної спадщини святійших Кирила і Мефодія в контексті кровопролитної війни в Україні та героїчної оборони нашої державності й суверенітету, у логістичній парадигмі воєнного стану; з’ясував роль церкви в освітньо-виховному просторі формування духовного сегмента молодої людини в цей надскладний для нас час виборювання нашої ідентичності, культури, історії, мови, усього того, що стверджує наш окремішній генетичний код нації, який ми відстоюємо ціною власного життя.

отець Василій

Учасниками просвітницького заходу були студенти першого курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова та література). Здобувачі зацікавлено слухали доповідачів, ставили змістовні запитання отцю Василію, жваво дискутували щодо окреслених проблем, зокрема стосовно пріоритету сьогодення «Любити Батьківщину – означає стати на захист її кордонів», що формує такі гуманістичні цінності, як духовність, моральність, патріотизм.

Завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики професор Людмила Шитик засвідчила важливість таких науково-просвітницьких заходів у навчально-виховному процесі, наголосила на потребі об’єднання українства в єдину, могутню, непереможну націю в контексті воєнного стану й геополітичних викликів сучасності. Очільниця кафедри подякувала модераторам за фаховість висвітлення порушених проблем, риторську вправність, а студентам – за небайдужість, щирість та переймання проблемами сьогодення.

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики