Кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського мовознавства та прикладної лінгвістики ННІ української філології та соціальних комунікацій Зоя Денисенко святкує ювілей 20 листопада. Привітати її зібралися колеги, однокурсники та студенти.

Сьогодні аудиторія третього поверху перетворилася на святковий зал, прикрашений квітами та різнокольоровими кульками. На дошці великими літерами напис – «З ювілеєм!». За партами – усміхнені викладачі та студенти. Все  святкове дійство присвячене Зої Денисенко, яка сьогодні святкує 55-річчя.

 – Дозвольте привітати колегу, хорошого друга, помічника Зою Миколаївну з днем народження та побажати їй всього найкращого – так розпочав захід директор ННІ української філології та соціальних комунікацій Ігор Погрібний. Він продовжив виступ розповіддю про життя іменинниці.

Щирі побажання та привітання висловлювали  колеги з  інституту. Викладачі дякували Зої Денисенко за її доброту, за щирий характер, за  підтримку. Вони говорили про ювілярку як про людину, яка любить свою роботу та завжди прийде на допомогу. 

 – Я  знаю, що ви ніколи не відмовите в пораді. Дякую Вам за доброту та розуміння – так звертається до іменинниці Наталія Ковтун, викладач кафедри журналістики, реклами та PR-технологій. 

Колеги вручали ювілярці квіти та подарунки.

Свого викладача не забули привітати і студенти-філологи. Вони висловлювали  привітання короткими репліками, але кожен сказав те, що бажав Зої Денисенко найбільше: щастя, зустрічати лише добрих людей на своєму шляху та завжди знаходити з ними спільну мову. Найбільше усмішок викликало привітання Сергія Макаренка:

 – Зоє Миколаївно, я бажаю Вам кохання.

 Своїми співочими талантами радували учасники студії «ВІВАТ». «Щоб сто літ тобі ще любилося, щоб збулося все, що наснилося» – піснею бажав ювілярці Артем Кухаренко. Ліричною поезією привітала Зою Денисенко Людмила Шліхта, студентка магістратури.

Захід було доповнено відеопрезентацією про життя Зої Денисенко. На прозірках з’являлися світлини із юності іменинниці, фото її родини.

На завершення ювілярка з посмішкою дякувала всім присутнім за влаштоване для неї свято.

На наше запитання про те, що допомагає ювілярці бути такою щирою, доброю людиною, вона відповіла:

 – Люблю свою роботу. Я знаходжу своє щастя у спілкуванні з людьми. І обожнюю студентів.  Дуже люблю вчити і не уявляю свого життя без цього. Коли я бачу результат своєї роботи, я тішуся і радію.

Віта КАВУН, Яна ЛИМАРЕНКО