Директор ННІ УФСК Ігор Погрібний зазначає, що для нього та його сім’ї Великдень — це насамперед родинне свято.

- Це свято дійсно родинне, тепле і світле. Щодо традицій, то чогось особливого у нашій сім’ї немає. Ми уже з року в рік освячуємо вербу, а принісши її в дім, б’ємо один одного, приказуємо, щоб росли здоровими та щасливими. Згодом дружина Олена Олександрівна у середу звечора заварює її, а вже у чистий четвер ми намагаємося чим найшвидше прокинутися і вмитися цим настоєм. Також уже традиційно дружина на Великдень випікає паски, а зранку ми йдемо із кошиками до церкви, аби освятити продукти. Колись, коли ще сини були меншими, то кожен до церкви ніс свій кошик: у мене- найбільший, дружина — трохи менший, сини- середні, а от донечка — найменший, - пригадує Ігор Іванович.

Заступник директора ННІ УФСК із виховної роботи Ганна Клименко розповідає, що уже традицією стало ходити із донею до церкви, аби освятити Великодню випічку.

- Недавно доня взяла участь у майстер-класі з писанкарства, що проходив у Музеї рушника, відтак має свою писанку на цьогорічне Великоднє святкування. Сьогодні ми також разом із дітьми фарбуватимемо яйця фарбою, прикрасимо Великодніми наліпками. Уже традиційно освятимо Великодній кошик у Свято-Троїцькому храмі, а от уже після церкви дома завше запалюємо свічечку, що приносимо з таїнства освячення, - зазначає Ганна Андріївна.

Сівцова Тетяна, секретар дирекції ННІ УФСК, у свою чергу розповідає, що збереження сімейних традицій є запорукою щасливої сім`ї. Саме опираючись на цю істину, їхня сім`я має багато звичаїв, що передаються з покоління в покоління.

- Однією з таких традицій є святкування Великодня. Підготовка до цього свята розпочинається ще з чистого четверга, коли відбувається генеральне прибирання будинку та обов`язкове купання удосвіта. У суботу ми випікаємо паски та фарбуємо обов`язково в цибулинні яйця. Процес випікання пасок об’єднує всю родину: я готую тісто, а чоловік і донечки займаються оздобленням.У неділю ми прокидаємось о 3 годині та, зібравши   кошики, ідемо до церкви. Таїнство освячення по-особливому захоплює дітей, і вони з нетерпінням чекають цього дня. Прийшовши з церкви, наша родина сідає за стіл «розговлятися». Освячену паску обов’язково розрізає найстарший у сім`ї, читаючи молитву, - розповідає Тетяна Валентинівна.

Про освячення Великоднього кошика під відкритим небом розповіла викладачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Ярмоленко.

- Ми із чоловіком постимо лише останній тиждень перед Великоднем, але робимо це традиційно, з року у рік. У цей День ідемо разом не до церкви, а у нас є місцина між будинками, куди приїздить священник і проводить церемонію освячення. Коли на вулиці справжня весна і все довкола зелене, то це дійство надзвичайно гарне. Опісля такого освячення, ми приходимо додому і “розговляємося”, смакуємо смаколики та паску, яку, до речі, випікає невістка, - розповідає Галина Анатоліївна.

Передала традиції з покоління в покоління і Зоя Денисенко, викладачка   кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики. За її словами, традиції Великодня у її родинні дотримуються і поважають.

- Паски я сама печу, так, як мене вчила мама. Разом із чоловіком ми йдемо до церкви та освячуємо кошик, а от уже після такого дійства приходимо додому, чекаємо рідних у гості та сідаємо за святковий стіл. Традиційно цокаємося яйцями, у нас це називається “навбиток”. За останні роки прослідковуємо, що завжди перемагає дід. І ось так у родинному колі святкуємо Великдень, - розповідає Зоя Миколаївна.

Про традиції своєї сім’ї, зокрема, про процес випікання пасок розповіла викладачка кафедри методики навчання, стилістики і культури української мови Наталія Руденко.

- Випікання паски у нашій родині завжди було своєрідним дійством. Пекти і виробляти паски мене навчила моя бабуся. Скільки себе памʼятаю, ми завжди це робили разом, і зараз я роблю це так, як мене навчили змалечку. Для паски у нас є сімейний рецепт, який вибрала моя мама, а от прикрашати і виробляти її завжди доручається мені. У форму кладеться невеличкий плескатий шматочок тіста, якому надається кругла форма і вирівнюється на дні посудини. Потім робиться обід, край, що огортатиме паску. Сама паска прикрашається зверху різними виробами із тіста: ялинкою, квітками, сонечками, інколи – голубами, тому стає схожою на коровай, а ще зверху ми обмазуємо її яйцем та посипаємо горіхами. За традицією, я обираю найкращу паску та вкладаю її у Великодній кошик, - зазначає Наталія Петрівна

Отож, у переддень Великодня наша редакція сайту бажає кожному із вас миру, затишку і спокою в оселі. Нехай кожна мить вашого життя буде сповнена сонячного світла.

Христос Воскрес!

Прес-служба ННІ УФСК

Фото із особистого архіву Ігора Погрібного

Фото зі сторінки соціальної мережі "Фейсбук" Ганни Клименко

Головне фото