Викладачі ННІ українськоі філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького взяли участь у виїзному заході «Науково-методичний рефлексивний ретрит: стратегії й тактики професійного розвитку», який відбувся у м. Яремче.

Програма ретриту була спрямована на професійне вдосконалення, обмін досвідом та розвиток практичних навичок, необхідних у сучасному освітньому середовищі.

У межах заходу тренінг із практичним закріпленням знань «Фотопейзаж у стабілізації ментального стану» провела директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій, доцентка Оксана Іванченко. Учасники мали змогу ознайомитися з техніками використання фотомистецтва як інструменту емоційного відновлення та психологічної підтримки, а також виконати практичні вправи на природі.

Тему тайм-менеджменту в організації діяльності викладача на основі прикладних кейсів допомогла опанувати заступниця директора інституту з навчальної діяльності, доцентка Вікторія Марценішко. Під час заняття учасники розглянули ефективні підходи до планування робочого часу, визначення пріоритетів та оптимізації професійної діяльності.

Оксана Вертипорох, доцентка кафедри української літератури та компаративістики, організувала цікаві практики на тему «Освітній сторітелінг: як захоплювати словом». Під час тренінгу учасники навчалися перетворювати навчальний матеріал на цікаву історію, яка може захопити слухачів; опановували техніки емоційного залучення через приклади з літературних творів, особисті наративи; аналізували, чому одні навчальні матеріали запам’ятовуються й зацікавлюють, а інші — ні; створювали власні мініісторії для початку заняття, зняття емоційних криголамів; практикували прийоми живого мовлення, підтримання уваги аудиторії за допомогою інтонації, темпу, тембру викладу; працювали з кейсами, які навчали формувати довіру слухачів, пробуджувати увагу й інтерес аудиторії до навчального матеріалу.

Завідувачка кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови, Вікторія Руденко розробила актуальні для викладачів ЗВО практики «Комунікація без виснаження: екологічна взаємодія в колективі». Учасники ознайомилися з принципами екологічної комунікації в професійному середовищі, опрацювали техніки конструктивного діалогу, ненасильницького спілкування та емоційної саморегуляції. Практична частина була спрямована на формування навичок взаємодії без виснаження, збереження особистих кордонів і підтримання здорового психологічного клімату в колективі.

Захід став платформою для професійного діалогу, рефлексії та формування нових ідей щодо особистісного й фахового розвитку викладачів. А ще збагатив колектив спільними інтересами, досвідом та позитивними враженнями.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У межах Тижня науки в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького викладачі кафедри журналістики, реклами та PR-технологій взяли участь в освітньо-науковому форумі «Медіа майбутнього: освіта, наука, інновації».

Долучення до цього заходу є важливою складовою формування професійного науково-освітнього середовища, що сприяє розвитку сучасної журналістики, медіакомунікацій та інноваційних підходів у галузі.

Професійним досвідом поділилися експерти Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та викладачі різних ЗВО України. Обговорили актуальні виклики журналістської освіти, пов’язані з цифровою трансформацією медіа, інтеграцією штучного інтелекту в професійну діяльність, а також питання забезпечення якості освітніх програм.

Володимир Садівничий, голова ГЕР С III «Соціальні науки» Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, експерт Міністерства освіти і науки України, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, презентував доповідь «Між візією та втіленням: успішні практики та критичні вразливості сучасних освітніх програм із журналістики». У своєму виступі він проаналізував відповідність освітніх програм критеріям оцінювання якості та звернув увагу на ключові зауваження й рекомендації НАЗЯВО.

Людмила Пономаренко, голова науково-методичної комісії ННІ журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор, розповіла про особливості присвоєння професійних кваліфікацій студентам-журналістам.

Також під час роботи форуму обговорили питання впливу штучного інтелекту на трансформацію журналістської освіти (доповідач — Вадим Слюсар, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри журналістики та філософських студій Державного університету «Житомирська політехніка»).

Світлана Харченко, доктор філологічних наук, професор, експерт НАЗЯВО зі спеціальності С 7, поділилася досвідом розроблення й упровадження ОП «Журналістика» на кафедрі журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України. Спікерка наголосила на важливості пошуку рівноваги між стандартом, автономією ЗВО та інноваціями в журналістській освіті.

Ірина Копистинська, кандидат філологічних наук, доцент, акцентувала на унікальності кожної освітньої програми з журналістики й розповіла про досвід кафедри журналістики Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, що розвиває гіперлокальні медіа.

«Участь викладачів в освітньо-науковому форумі є надзвичайно важливою для розвитку та вдосконалення освітніх програм нашої кафедри. Подібні фахові заходи створюють простір для конструктивного діалогу між представниками закладів вищої освіти, експертами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та науково-педагогічною спільнотою. Отриманий досвід і професійні рекомендації сприятимуть оновленню змісту освітніх програм, посиленню їх практичної складової та адаптації до сучасних потреб медіагалузі», — зазначила Олена Надточій, доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького, гарантка ОП «Журналістика».

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького 14–15 травня 2026 року став цифровим та інтелектуальним майданчиком для проведення ХІ Міжнародної наукової конференції «Лінгвалізація світу». У заході взяло участь більше ніж 240 дослідників із провідних наукових центрів України, Польщі, Угорщини, Чехії, Румунії, Хорватії та Азербайджану.

Україну представляли науковці з Києва, Черкас, Умані, Полтави, Вінниці, Запоріжжя, Дніпра, Житомира, Харкова, Сум, Ніжина, Луцька, Львова, Рівного, Берегова, Кропивницького, Хмельницького, Херсона, Ужгорода, Ірпеня, Івано-Франківська, Тернополя, Кам’янця-Подільського, Луганська – Старобільська – Полтави. До конференції долучилися освітяни Черкас та області.

Захід організувала кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Співорганізаторами наукової конференції були: Інститут української мови НАН України, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Запорізький національний університет, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці ІІ, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Уманський національний університет, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща), Ніредьгазький університет (Угорщина), Будапештський університет імені Лоранда Етвеша (Угорщина), Загребський університет (Хорватія), Бакинський слов’янський університет (Азербайджан), Клузький університет імені Бабеша-Бойяї (Румунія), Університет Палацького в Оломоуці (Чехія).

Привітав учасників наукового форуму виконувач обов’язків ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького доктор економічних наук, професор Євгеній Кирилюк, який наголосив на ролі слова не лише як засобу комунікації, а і як інструменту творення сенсів, зброї в інформаційній боротьбі та ключа до розуміння складних глобальних процесів:

– Цьогорічна конференція є важливою для Черкаського національного університету та науки загалом. Вона підтверджує, що науковий поступ не припиняється навіть у найскладніші часи. Це символ нашої стійкості та відданості інтелектуальним цінностям. Тематика конференції вражає своїм охопленням – від класичної лінгвістики та історії мови до сучасних студій із дискурсології, медіаграмотності, штучного інтелекту тощо. Статус міжнародної – це не формальність, адже сьогоднішній форум продемонстрував доробок наукових шкіл України та зарубіжжя, поєднав досвід іменитих професорів з енергією молодих дослідників.

З вітальним словом виступила директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій доцент Оксана Іванченко та колеги із закладів-співорганізаторів.

Проблематика конференції широка й різноманітна. На цьогорічному науковому форумі йшлося про мову як про живий організм, що реагує на війну, про цифровізацію та глобальні зміни, ословлення світу й кожного в ньому, презентовано й апробовано результати наукових досліджень, представлено нові напрями мовознавства й нові ідеї в лінгвістиці.

Перша пленарна частина була присвячена переважно фундаментальним та лінгвокультурним аспектам. Постать Григорія Сковороди через призму угорських джерел схарактеризувала Оксана Ташкович, доктор філософії в галузі мовознавства, старший науковий співробітник кафедри української філології Інституту слов’янської та балтійської філології Будапештського університету імені Лоранда Етвеша (Будапешт, Угорщина) («Григорій Сковорода в угорському контексті: міжкультурні контакти, біографічний досвід і джерела вивчення»).

Гумористичну комунікацію періоду воєнного стану як реакцію на виклики війни проаналізувала Алла Бондаренко, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови, літератури, культурології та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя («Гумористична комунікація українськомовного соціуму періоду воєнного стану»).

Шлях від козацької до модерної іронії простежила Тетяна Космеда, доктор філологічних наук, професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса («Феномен українського гумору: від козацької до модерної жартівливо-іронійної креативності»).

Маркери «інакшости» в художньому дискурсі схарактеризувала Оксана Зелінська, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови та журналістики Уманського національного університету («Мовні засоби зображення «інакшости» в художньому дискурсі»).

Наукове зацікавлення і жваву дискусію викликала доповідь «Україна – Польща разом у польській мові і польській культурі» Єжи Ковалевського, доктора педагогічних наук, члена фонду «Фундація сприяння двомовності EDuNowa» (Республіка Польща).

Друге засідання спрямувало фокус уваги на мовну біографію особистості, динаміку сучасного словотвору, виклики цифрової епохи тощо. Надзвичайно актуальну для сучасної Європи тему – мовної адаптації мігрантів, зміни ідентичності людини в умовах багатомовності – порушив Павло Левчук, доктор гуманітарних наук у галузі мовознавства, доцент відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук (Варшава, Республіка Польща) («Мовна біографія як метод дослідження зміни домінуючої мови на прикладі багатомовності мігрантів у Польщі»).

Доктор філологічних наук, професор кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка» Маргарита Жуйкова проаналізувала фатичну функцію мови, яка за століття після Броніслава Малиновського набула нових вимірів («Фатична функція мови: століття досліджень після Броніслава Малиновського»).

Дистрибуцію сполучників у складних конструкціях висвітлила Раїса Христіанінова, завідувачка кафедри української мови Запорізького національного університету, доктор філологічних наук, професор («Дистрибуція сполучників у складносурядних протиставних реченнях»).

Соціальну історію етикету й відображення в етикетних формулах Гетьманщини соціального статусу кореспондентів проаналізував Іван Дзира, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, професор кафедри філології та перекладу Київського національного університету технологій та дизайну («Особливості відображення соціального статусу кореспондентів в етикетних формулах ділового епістолярію Гетьманщини»).

З доповіддю про параметри словотворення в рекламі Києва виступила Валентина Заєць, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Параметри словотворення в текстах реклами міста Києва»).

Пленарне засідання завершилося зіставним аналізом мовного ландшафту сіл Берегівщини, який представили Єлизавета Барань, доктор філософії в галузі мовознавства, доцент кафедри філології Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ; доцент кафедри української мови і культури Ніредьгазького університету (Угорщина), та Юлія Нодь, здобувачка другого (магістерського) рівня ОНП 035 Філологія (Українська мова та література) Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ [«Особливості мовного ландшафту сіл Чепа, Чорнотисово та Форголань Берегівського району Закарпатської області (зіставний аналіз)]. Доповідь засвідчила синергію дослідницьких пошуків, продемонструвала, як наука об’єднує різні покоління в спільній справі.

15 травня учасники конференції продовжили дискусію на секційних засіданнях. Зокрема, працювало вісім секцій: «Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Ономастика», «Діалектологія. Історія мови», «Граматика. Прикладна лінгвістика», «Когнітологія. Комунікативна лінгвістика. Дискурсологія. Лінгвостилістика», «Перекладознавство. Міжкультурна комунікація», «Медіалінгвістика. Соціолінгвістика», «Лінгводидактика», «Лінгвістичні пошуки молодих дослідників». Секційні доповіді продемонстрували неймовірну життєву силу українського та світового мовознавства, представили мову в усіх її виявах: від архівних документів до цифрових гіпертекстів сучасності.

На заключному пленарному засіданні учасники підсумували результати наукових дискусій, окреслили перспективи подальших досліджень. Доповіді учасників конференції буде надруковано у фаховому збірнику наукових праць категорії Б «Мовознавчий вісник» (випуск 40).

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся науково-практичний семінар для вчителів української мови, літератури та зарубіжної літератури на тему: «Організація проєктної діяльності учнів на уроках гуманітарного циклу».

Захід став важливою платформою для професійного розвитку педагогів та популяризації дослідницької діяльності серед студентів спеціальності А4 Середня освіта «Українська мова і література», «Українська мова, література та англійська мова».

Організаторами семінару стали навчально-науковий інститут української філології та соціальних комунікацій ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Білозірської сільської ради та Черкаський обласний центр роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради. До участі долучилися педагоги та учні з Тернівської, Березняківської, Балаклеївської, Білозірської та Іркліївської громад.

Метою заходу стало вдосконалення професійних компетентностей учителів у сфері організації дослідницької та проєктної діяльності учнів, розвитку критичного мислення, медіаграмотності та академічної культури в умовах реформування сучасної освіти.

Із вітальним словом до учасників звернулася директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій, доцентка Оксана Іванченко, яка наголосила на важливості партнерства між університетом, закладами загальної середньої освіти та освітніми громадами регіону.

Під час семінару було розглянуто актуальні питання організації роботи Малої академії наук України, особливості підготовки учнів до Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, а також перспективи розвитку гуманітарних секцій МАН. Змістовні фахові виступи представили професори кафедри української літератури та компаративістики Володимир Поліщук, Василь Пахаренко, Наталія Ярмоленко, Людмила Шитик та доцентка Ганна Клименко-Синьоок.

Особливу увагу учасники приділили розвитку дослідницьких умінь учнів у галузі української та зарубіжної літератури, вивченню фольклору й етнографії, питанням мовознавства та прикладної лінгвістики, оновленню програм НУШ для старшої школи, формуванню творчих і наукових компетентностей учнів.

Практичний компонент заходу забезпечили представники кафедри журналістики, реклами та PR-технологій та Центру медіаграмотності ЧНУ. Учасники семінару взяли участь у тренінгових вправах і вікторинах із медіаграмотності, навчалися розпізнавати фейки, маніпуляції та приховану пропаганду, аналізували вплив штучного інтелекту на сучасний інформаційний простір.

Проведення таких заходів є важливим елементом реалізації освітньої програми спеціальності А4 «Середня освіта», оскільки сприяє формуванню у здобувачів вищої освіти дослідницької компетентності, навичок академічної доброчесності, умінь організовувати проєктну діяльність учнів, здатності застосовувати сучасні освітні технології, критичного та медіаграмотного мислення, готовності до професійної комунікації та співпраці з освітніми партнерами.

Захід засвідчив активну взаємодію університету із закладами загальної середньої освіти та регіональними освітніми установами, що відповідає сучасним вимогам до практико-орієнтованої підготовки майбутніх учителів-словесників.

Науково-педагогічний склад ННІ української філології та соціальних комунікацій, студенти спеціальності А4 «Середня освіта» щиро вдячні педагогам громад Черкащини, представникам Черкаського обласного центру роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради та всім учасникам науково-практичного семінару за активну співпрацю, професійний діалог і спільне прагнення до розвитку сучасної української освіти.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Щорічно 23 травня в Україні відзначають День Героїв – день памʼяті та шани усіх воїнів та борців за свободу й незалежність  української державности.

Традиційно кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького продовжує реалізовувати Концепцію національно-патріотичного виховання насамперед у процесі навчання, де закладається фундамент енциклопедичних знань, формується особистісний світогляд студента, національна самосвідомість, що є мобілізаційним чинником об’єднання українства в єдину, могутню та непереможну націю в контексті воєнного стану й геополітичних викликів сучасності.

21 травня відбувся виховний захід «Історії ж бо пишуть на столі, Ми ж пишем кров’ю на своїй землі», який зініціювали доцентки Галина Кочерга, Наталя Руденко, Інна Кошова в межах низки освітніх та меморіальних заходів ННІ української філології та соціальних  комунікацій. Основний меседж заходу –   висловити повагу усім героям, вшанувати героїзм українських захисників і захисниць і тих, які полягли, і тих, які сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет України; формувати громадянина-патріота, прищеплювати студентам розуміння громадянського обов’язку, готовність стати на захист Батьківщини в умовах збройної та інформаційної агресії, сприяти усвідомленню проблеми боротьби за національну ідентичність.

«Народе мій, Великий і красивий! Які сини ідуть сьогодні в бій! Як Ангели – величні і всесильні! Спаси їх, Боже, в небі й на землі!» – слова мужності, жертовності та незламності українського народу. Вони є відображенням сучасної української реальности. Сьогодні Україна переживає один із найскладніших періодів своєї історії. Але саме в такі часи найбільше проявляється сила нації, її дух і її справжня велич. Український народ завжди був народом волелюбним. Протягом століть наші предки боролися за право жити вільно, говорити рідною мовою, берегти свою культуру та традиції. І сьогодні ця боротьба продовжується. Наші воїни стоять на захисті держави, ризикують власним життям заради миру, майбутнього дітей та незалежности України.

Ми називаємо їх Ангелами не випадково. Адже вони щодня демонструють мужність, самопожертву та любов до Батьківщини. Вони залишають свої домівки, родини, мрії та йдуть у бій заради кожного з нас. У їхніх очах – віра, у серцях – незламність, а в душах – велика любов до рідної землі.

Сьогодні весь світ бачить силу українського народу. Ми довели, що українці – це нація, яку неможливо зламати. Попри біль, втрати та труднощі, ми залишаємося єдиними. Ми підтримуємо одне одного, допомагаємо армії, волонтеримо, молимося і віримо у перемогу. Особливо важливо пам’ятати, що справжня сила народу полягає не лише у зброї, а й у духовності, людяності та взаємній підтримці. Саме тому слова «Спаси їх, Боже, в небі й на землі» звучать сьогодні як спільна молитва мільйонів українців. Ми просимо захисту для наших захисників, для всіх, хто боронить Україну.

• Молоде покоління має усвідомлювати свою відповідальність перед державою. Наш обов’язок – зберігати пам’ять про героїв, поважати їхній подвиг, навчатися, працювати та будувати сильну Україну майбутнього. Адже перемога здобувається не лише на полі бою, а й у щоденній праці кожного громадянина. Сьогодні ми виборюємо право на свободу, демократію, право на вільне європейське життя, захищаємо власну історичну ідентичність і пишемо нову історію кров’ю на своїй українській землі, – акцентувала доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга.

До виховного заходу долучився військовослужбовець Антон Кузьменко, розвідник – оператор дронів окремої 118 бригади територіальної оборони ЗСУ. У своєму патріотичному наративі захисник Антон  констатував, що на сучасному етапі збереження українського державотворення, українського суверенітету надзвичайно актуальною є проблема виховання в молодого покоління патріотичних почуттів, активної громадянської позиції, сприяння усвідомленню студентами свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей. Патріотизм є нагальною потребою держави, якій необхідні національно свідомі, мотивовані громадяни, здатні забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, особистості, які своєю діяльністю, любов’ю до Батьківщини прагнуть створити суспільство, зацікавлене в тому, щоб саморозвиток людини, становлення її патріотичної самосвідомості ґрунтувалися на моральній основі та визнанні пріоритету прав людини. Боєць Антон наголосив на важливості мовного питання – формування патріотичного сегменту молодої людини в цей надскладний для нас час – час виборювання нашої ідентичності, культури, історії, мови, усього того, що стверджує наш окремішній генетичний код нації, який відстоюємо ціною власного життя.

Інформативне  наповнення заходу викликало зацікавленість і жваву дискусію першокурсників. Своїми враженнями від проведення заходу поділилася студентка Софія Гуріна  1-А (ОП Середня освіта українська мова та література):

– Сьогоднішня зустріч із військовим була однією з тих, що залишаються в пам'яті надовго. Захисник Антон розповідав не просто про війну, а про справжнє життя людей, які щодня захищають нашу країну. У його словах відчувалися пережиті емоції, біль втрат і важкі спогади, але водночас – незламна сила та віра. Особливо зворушливо слухати про побратимів, адже в кожному слові відчувалася справжня братерська відданість людям, які стали для нього другою сім'єю. В аудиторії панувала тиша – кожен розумів, наскільки вагомими є ці слова. Найбільше мене вразила його мужність: навіть після всього пережитого він говорив спокійно і щиро. Після цієї зустрічі я по-справжньому усвідомила, якою ціною виборюється наша свобода, і наскільки сильними є люди, що боронять нашу країну. Щиро вдячна за можливість почути його історію, яка торкнулася мене до глибини душі.

Думками поділилася   Ірина Загребельна 1-А (ОП Середня освіта українська мова та література):

– Сьогоднішня зустріч  із військовим Антоном справила на мене сильне враження, бо дала змогу почути про війну не з новин, а з перших вуст, допомогла краще зрозуміти ціну миру, мужність захисників і значення патріотизму.  Військовий говорив щиро, просто й відверто, тому його слова були особливо переконливими. Розповідь про фронтові будні, побратимство, труднощі та віру в перемогу викликала повагу й вдячність. Ця зустріч спонукала замислитися над тим, що любов до Батьківщини підтверджується вчинками, а підтримка воїнів є обов’язком кожного свідомого громадянина. Зустріч із Антоном Григоровичем стала важливою подією, яка виховує патріотизм, вдячність і повагу до захисників України.

Першокурсниця Єва Іванча  (ОП Філологія) додала:

– Зустріч із військовим Антоном дуже мене вразила та змусила переосмислити буденність. Його історії з фронту закарбували у моє серце вдячність за все те, що ми зараз маємо і нагадали про ціну нашої свободи. Змотивували ще більше допомагати військовим, підтримувати їх матеріально та згадувати їх у своїх молитвах. Коли поряд такі сильні духом люди, зʼявляється впевненість у завтрашньому дні та перемозі Добра над злом. Ми безмежно вдячні  кожному військовому за їх жертовність, героїзм та силу волі до перемоги.

Новими сенсами від почутого поділилася Софія Вдовіна  1-Б (ОП Філологія):

– Сьогоднішня зустріч із військовим справила на мене потужнє враження. Мені сподобалося, що я змогла поставити багато запитань і отримати на них щирі та цікаві відповіді. Військовий Антон дуже доступно й захопливо розповідав про свій досвід, тому було легко слухати й підтримувати розмову. Я дізналася багато нового та змогла краще зрозуміти особливості військової служби. Особливо цінним було почути реальні історії та думки людини, яка має власний досвід. Ця зустріч залишила позитивні враження і змусила мене замислитися над багатьма аспектами людського буття.

Педько Валерія 1-А (ОП Середня освіта українська мова та література):

– Пан Антон, досвідчений військовослужбовець із багаторічним бойовим досвідом, завітав до нашого закладу як запрошений спікер. Його поява в аудиторії  створила особливу атмосферу глибокої поваги, адже кожен присутній розумів цінність особистого внеску гостя у захист нашої країни. Під час свого виступу військовий Антон не лише поділився реальними історіями з передової, а й вислухав наші запитання, на які відповідав із щирістю та легким військовим гумором. Ми слухали кожне його слово, намагаючись осмислити всю глибину викликів, із якими щодня стикаються наші захисники, чесно кажучи, в якийсь момент я помітила, що перестала дихати. Цей живий діалог став для всіх присутніх не просто пізнавальним уроком історії,  а справжнім майстер-класом із мужності, патріотизму та незламності духу.

Вікторія Матвієнко 1-А (ОП Середня освіта українська мова та література):  

– Для мене головним маркером цієї зустрічі стала дивовижна історія людини з двома цивільними вищими освітами, яка змушена була опановувати складну військову справу самотужки. Слухала пана Антона і чітко усвідомлювала, що університетські лави передусім плекають уміння вчитися, зобов'язують  міцно тримати свій гуманітарний фронт у тилу, щоб бути морально й інтелектуально гідними наших захисників.  Ця зустріч стала для мене особистим майстер-класом із витримки, який вчить за лічені секунди аналізувати будь-який життєвий форс-мажор і блискавично діяти з холодним розумом.

Захід став майданчиком  для щирого діалогу між  військовим і першокурсниками, що мали можливість почути реальні історії військової служби, поставити запитання захиснику та висловити слова вдячності. Проведення національно-патріотичних заходів в системі освіти, сприяє формуванню в студентства почуття патріотизму, становленню особистості на засадах духовності, моральності, толерантності. Виховання в молодого покоління почуття гордості за свою країну, готовності бути гідним громадянином України, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині є проблемою загальнодержавного масштабу. Національно-патріотичні  заходи сприяють вихованню патріотизму, поваги до захисників України та усвідомленню важливості єдності й відповідальності за майбутнє країни. Схиляємо голови перед мужністю та відвагою героїв, які боронили і нині захищають нашу країну. Пам’ять про них житиме вічно в наших серцях, а живим – наша безмірна вдячність і повага, – наголосила доцентка кафедри методики навчання, стилістики і культури української мови Наталія Руденко.

Змістове наповнення заходу «Історії ж бо пишуть на столі, Ми ж пишем кров’ю на своїй землі», жвавий діалог військового з першокурсниками  уможливило переосмислення питань історії нашої державності, історії етно- та глотогенезу, послугувало маркером готовності студентів до систематичної самоосвіти, підвищення історико-культурного рівня в соціокультурному просторі українства, мобілізаційним чинником здобуття об’єктивних знань, формування чіткої позиції щодо значущості історії української держави в контексті історичного поступу націє- та державотворчих процесів в Україні, – зазначила доцентка кафедри української літератури та компаративістики Інна Кошова.

Щороку День Героїв нагадує, що свобода України виборюється великою ціною. Це день вдячності тим, хто жертвує своїм життям заради майбутнього, заради об’єднання поколінь українців навколо ідей мужності, гідності та любові до Батьківщини. Нехай у серці кожного з нас завжди звучать слова вдячності та підтримки нашим воїнам. І поки є такі сини й доньки, які готові боротися за свою землю,  Україна – непереможна.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студентка ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анастасія Донець провела академічний рік у Латвії за програмою міжнародної мобільності Erasmus+.

Навчання у Vidzeme University of Applied Sciences принесло дівчині не лише глибокі професійні знання, а й масштабний досвід міжкультурної інтеграції та подорожей Європою. Цей тривалий досвід річного обміну допоміг студентці розширити світогляд, значно покращити рівень володіння іноземними мовами та сформувати чітке бачення свого подальшого професійного шляху.

Мовний трикутник та європейська освіта

Навчальний рік у Латвії (із вересня 2025 по червень 2026 року) став для Анастасії справжнім інтелектуальним викликом. Головна особливість полягала в мовному зануренні: увесь навчальний процес проходив виключно англійською мовою, що допомогло вивести її на хороший рівень. Окрім цього, студентка паралельно опановувала латиську та німецьку мови.

Програма навчання у Відземському університеті прикладних наук вражала своєю різноманітністю та практичністю. Анастасія опанувала широкий перелік дисциплін, що розширили її не тільки журналістський, а й загальногуманітарний світогляд:

В осінньому семестрі: Latvian Language and Culture: Beauty from the Words to Identity, German, English for Tourism, English for Business Purposes I, Mass Communication, Social Psychology, Body intelligence and well-being, а також Business and Ethics.

У весняному семестрі: Experiential Marketing, German intermediate, English for Business Purposes II, Professional English I, Public Speaking, English in Communication Science, Intercultural Communication, Political Economy та інтерактивний курс Cinematic Voyage: Approaching Culture, Memory, Characters, Embodiment.

Євротур довжиною в рік та фінансова самостійність

Величезною перевагою студентства за обміном стала можливість подорожувати. За час мобільності Анастасія зуміла побувати у 12 країнах! Вона відвідала Латвію, Польщу, Ісландію, Австрію, Чехію, Словаччину, Кіпр, Чорногорію, Іспанію, Італію, Швецію та Фінляндію.

Важливим чинником успіху програми стала повна фінансова підтримка. Рік навчання в Латвії покривався стипендією за грантовою угодою. Цих фінансів абсолютно вистачало на все необхідне, що дозволило студентці прожити цей рік повністю самостійно, без грошової допомоги батьків.

Коли Анастасію запитують, чи відчувала вона страх перед такою тривалою поїздкою у невідомість, вона з посмішкою відповідає:

— Якщо колись у мене запитають, чи боялася я чогось перед виїздом, то ні! Я боялася тільки одного — щоб усі мої речі влізли у валізу!

Міжкультурна дружба, традиції та люди, які залишають слід

Erasmus+ — це не просто навчання, а масштабна інтеграція у європейську спільноту та щоденний обмін досвідом. Анастасія жила й навчалася в одному колі з латвійцями, грузинами, французами, азербайджанцями, іспанцями та молдованами. Таке мультикультурне оточення швидко перетворилося на справжнє міжнародне братство, де кожен привносив щось своє.

— Ми постійно обмінювалися культурними навичками та звичками, — розповідає Анастасія. — До прикладу, коли ми, українці, о 23:00 вже лягали спати, іспанці тільки-но сідали вечеряти! У нас різне виховання, знання, життєвий досвід, і цим усім ми ділилися. А об’єднувала нас англійська мова, яку я тут значно покращила.

Спільне студентське життя швидко переросло у щиру дружбу, сповнену теплих традицій. Коли в когось із друзів-іноземців був день народження, усі збиралися разом, ховали торт із запаленими свічками й дружно кликали іменинника.

Особливе місце посідали гастрономічні вечори: грузини частували компанію фірмовим хачапурі, а українці готували традиційний борщ та вареники. Студенти також влаштовували тематичні бали з танцями та культурні вечори, де кожен презентував свою Батьківщину.

Одним із найяскравіших спільних спогадів стало латиське національне свято Ліго — аналог українського Івана Купала, із плетінням вінків, великими багаттями та танцями до світанку.

Важливою частиною драйвового дозвілля стали й регулярні походи на спортивні трибуни — разом із міжнародною компанією ми активно відвідували запеклі баскетбольні та хокейні ігри, заряджаючись атмосферою шаленої фанатської підтримки.

Анастасія переконана, що саме це оточення сформувало її головні життєві висновки:

— Латвія виявилася дуже близькою до України за менталітетом, але саме іноземці, з якими ми навчалися, зробили її унікальною для мене. Навчання за обміном дарує людей, які відіграють важливу роль у нашому житті: хтось вчить нас чогось нового, хтось стає близьким другом, хтось допомагає у складний момент, а хтось своїм прикладом показує, як робити ніколи не треба.

Підтримка рідного ЧНУ за тисячі кілометрів

Важливою опорою протягом усього року для Анастасії залишався її рідний університет. Зв'язок із домом не переривався ні на мить, адже представники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького особисто приїздили до Відземського університету прикладних наук на спеціальні тренінги та ознайомчі тижні.

Такі зустрічі та спільні фото у Латвії дарували відчуття надійної підтримки рідного ЗВО, нагадуючи, що за кожним успіхом студента за кордоном стоїть його альма-матер.

Внутрішня трансформація та погляд у майбутнє

Цей рік став для студентки ЧНУ точкою відліку глобальних внутрішніх змін та особистісного зростання. Додому повернулася зовсім інша Анастасія — впевнена, досвідчена та готова до нових викликів.

— Я приїхала сюди однією дівчиною, а поїхала — зовсім іншою людиною, у найкращому сенсі цього слова. Я неймовірно виросла морально, духовно і професійно. Я щиро пишаюся собою і щаслива, що стала частиною цієї річної історії, яку не забуду ніколи! Дякую рідному університету за те, що зробив моє студентське життя найкращим. Навчання в Латвії допомогло мені прокласти чіткий шлях у майбутнє: тепер я точно знаю свій наступний крок і вже докладаю всіх зусиль, аби його здійснити.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Одним із ключових пріоритетів діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького є розвиток освітнього середовища через активну взаємодію зі стейкхолдерами та університетами-партнерами. Упродовж травня кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики організувала цикл лекцій-тренінгів для здобувачів освітніх програм «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова» і «Прикладна лінгвістика. Судово-лінгвістична експертиза».

Гостьову лекцію «Актуальні питання судово-лінгвістичної експертизи» в межах навчальної дисципліни «Практикум із судово-лінгвістичної експертизи» прочитала Алла Собко — судова експертка Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, стейкхолдерка освітньої програми «Прикладна лінгвістика. Судово-лінгвістична експертиза», випускниця ЧНУ.

Під час лекції висвітлено основні аспекти проведення семантико-текстуальних експертиз у справах, пов’язаних із виправдовуванням, запереченням та підтримкою збройної агресії рф проти України. Особливу увагу спікерка приділила проблемним питанням, із якими експерт стикається під час дослідження матеріалів, зокрема специфіці аналізу контексту висловлювань, розмежуванню оцінних суджень і пропагандистських наративів, а також визначенню комунікативної спрямованості текстів.

З’ясовано практичні аспекти роботи судового експерта, окреслено труднощі, які виникають під час підготовки експертних висновків і пов’язані з необхідністю комплексного дослідження контексту та постійного оновлення підходів у зв’язку з появою нових інформаційних і пропагандистських методів. Акцентовано на новизні й актуальності досліджень у сфері семантико-текстуальної експертизи, появі нових форм інформаційного впливу.

Здобувачів цікавили питання професійного становлення судового експерта, особливості здобуття відповідної кваліфікації, практичний досвід роботи та важливість неперервного професійного розвитку в умовах сучасних викликів.

Підсумовуючи лекцію, спікерка наголосила на важливості професії судового експерта в умовах інформаційної війни, акцентувала на значущості об’єктивного й усебічного аналізу текстів, а також на необхідності формування в майбутніх фахівців критичного мислення, професійної відповідальності, філологічної та юридичної компетентностей, уміння бути уважним до змісту інформаційних матеріалів.

— Під час зустрічі здобувачі вищої освіти мали унікальну змогу ознайомитися з особливостями семантико-текстуального аналізу конфліктогенного тексту, специфікою проведення експертиз у сучасних судових процесах, реальними експертними кейсами та тонкощами професійної діяльності лінгвіста-експерта. Лекція стала чудовим прикладом того, як теоретичні знання трансформуються в прикладні навички, необхідні на ринку праці, — зауважила гарант освітньої програми «Прикладна лінгвістика. Судово-лінгвістична експертиза» доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Тетяна Щербина.

У межах наукової та навчально-методичної колаборації із ЗВО-партнером — Таврійським національним університетом імені В. І. Вернадського — організовано інтерактивні лекції-тренінги з дисципліни «Аналіз і синтез мовлення. Діалогові системи» для студентів І курсу освітньої програми «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова». Старша викладачка кафедри журналістики ТНУ (за сумісництвом – викладачка кафедри журналістики, реклами і PR-технологій ЧНУ) Олеся Нестеренко допомогла здобувачам зануритися в реальні практичні кейси, поєднавши фундаментальну лінгвістику з інструментами штучного інтелекту для опанування повного циклу роботи з голосовими даними.

Студенти пройшли шлях від живого звуку до його цифрової моделі, опанувавши акустичні параметри звуків у програмі Praat та можливості перетворення автентичного аудіосигналу в текст, навчилися розрізняти акустичні відмінності між мовленням людини та штучно згенерованими аудіодипфейками, окреслили граматичні та акцентуаційні помилки, яких припускаються алгоритми під час озвучення текстів українською мовою.

У процесі роботи з веб-платформою ElevenLabs студенти здобули практичні навички керування голосом ШІ, опанували специфіку налаштування емоційного синтезу різними голосами, навчилися створювати рекламні тексти та маркувати їх спеціальними емоційними тегами, ознайомилися з професійним клонуванням голосу з урахуванням тембральних характеристик мовця.

Фінальний вектор тренінгів переніс студентів у сферу розроблення розумного ШІ-помічника, здатного не просто вести професійний науковий діалог, а й емоційно реагувати на запити користувача в реальному часі, тримати контекст розмови та розв’язувати прикладні завдання.

Організаторка гостьових лекцій-тренінгів – в. о. завідувача кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики, гарант освітньої програми «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова» — професорка Людмила Шитик зауважила:

— Сучасна освіта — це простір без кордонів, де теорію підкріплює досвід фахівців-практиків та синергія між провідними закладами вищої освіти. Такі заходи не лише розширюють світогляд майбутніх фахівців, а й забезпечують високу якість освіти, що відповідає викликам сьогодення. Щиро дякую нашим лекторкам за відкритість до діалогу та інвестицію свого часу в підготовку нової генерації прикладних лінгвістів. Сподіваємося на подальшу співпрацю.
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького завершився ювілейний, 105-й навчальний рік.

Сьогодні виконувач обов'язків ректора Євгеній Кирилюк вручив дипломи бакалаврів. Зокрема  56 випускників  ННІ української філології та соціальних комунікацій отримали дипломи.

Цьогорічний випуск особливий. Це випуск тих, хто вступив та вивчився під час повномасштабної війни. Серед тих, хто в ці дні отримують дипломи, — 34 захисники України, а батьки понад сотні випускників наразі боронять державу на фронті. Є в університетській родині й загиблі. Тому розпочали церемонію вручення з хвилини мовчання на знак шани до полеглих.

Дехто з військовослужбовців знайшов можливість особисто приїхати до рідного університету, щоб отримати документ про вищу освіту разом з одногрупниками.

Звертаючись до випускників, Євгеній Кирилюк наголосив:

«Чотири роки пішло на те, щоб наші студенти опанували професію, особисто зростали і, зрештою, змужніли. Я не помилився — справді змужніли. Адже всі чотири роки ці молоді люди навчалися в умовах війни. Здобували знання під звуки ракет і "шахедів", убезпечуючись під час повітряних тривог. Щиро вдячний студентам і їхнім батькам за те, що залишилися в Україні, жили та сплачували податки тут. Цим підтримували Збройні Сили України та нашу державу. Наша університетська родина теж вважає своїм найпершим пріоритетом допомогу Силам оборони. За період повномасштабної війни ЧНУ зібрав понад 6 мільйонів гривень, які були передані нашим викладачам, випускникам та студентам, котрі перебувають на передовій. Ми дякуємо захисникам за те, що мали змогу здійснювати освітній процес і маємо змогу сьогодні вручати ці дипломи. А студентам хочу сказати: зростайте, творіть, любіть і ніколи не забувайте, що ви були студентами Черкаського національного університету. І чекаємо всіх у магістратурі! Слава вам! Слава вашим батькам! Слава Черкаському національному! Слава Україні!».

Своєю чергою викладачі університету подякували Євгенію Кирилюку — як ветерану, який і сам пройшов шлях захисника України.

Випускників вітали директори, декани, й викладачі, які протягом чотирьох років були поруч зі студентами, ділилися знаннями та підтримували. Вітали випускників роботодавці, стейкхолдери, представники асоціації випускників, — для них це ще й нагода подякувати університету за підготовку фахівців та запросити їх на роботу.

Подячні й щемливі були виступи випускників. Вони наголошували, що навчання в Черкаському національному стали для них не просто здобуттям професії, а справжньою школою людяності і стійкості. Разом згадували курйозні моменти, сміялися, плакали і раділи за тих, хто вже відбувся в професії.

Атмосферу свята створювали не лише промови, а й творчі виступи колективів університету — зокрема хореографічного колективу спортивно-бального напряму «Стиль» (керівники — Олександр Цвячка, Вадим Ткаченко) та «Фабрики музичного мистецтва «Voices» (керівники — Анна Прокопчук, Марина Хомік, Анастасія Бутовська).

Урочистості з вручення дипломів тривали у Черкаському національному  декілька днів — адже цього року університет випускає понад тисячу бакалаврів за 53 освітніми програмами. Попри випробування воєнного часу, університет продовжує готувати фахівців, які залишаються в Україні та працюють на її майбутнє.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Свої випускні проєкти 17 червня представили студенти-бакалаври спеціальності «Журналістика» двох освітніх програм — «Реклама та PR у медіагалузі» та «Журналістика» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у журналістському хабі Інституту масової інформації «Медіабаза Черкаси».

На заході були присутні студенти, викладачі кафедри журналістики, реклами та PR-технологій та стейкголдери: голова комісії, шеф-редакторка «Суспільне Черкаси» та центрального хабу «Суспільного» Ірина Філенко.

Із вітальним словом до присутніх звернувся виконувач обов’язків ректора Євгеній Кирилюк:

— Я завжди із задоволенням зустрічаюся зі студентами, адже це особлива енергетика, нові ідеї та креативне бачення. Приємно бачити, що сьогодні ви натхненні й готові представити результати своєї роботи. Захист кваліфікаційних робіт — це важливий етап, коли можна продемонструвати власні здобутки та професійне зростання.

Особливо приємно, що захист відбувається саме на «Медіабазі» за участю наших стейкголдерів — представників медіа «18000», «Суспільного» та інших партнерів. Така співпраця є надзвичайно цінною для всіх сторін: університет отримує професійний зворотний зв’язок щодо освітніх програм, роботодавці мають змогу ознайомитися з новими ідеями та перспективними молодими фахівцями, а студенти — презентувати себе, почути рекомендації практиків і зробити перші кроки до майбутньої кар’єри.

Особливо надихає те, що серед наших стейкголдерів сьогодні є випускники кафедри. Це яскраве свідчення того, що здобуті в університеті знання допомагають успішно реалізуватися в професії. Бажаю успіхів усім учасникам захисту, подальших професійних здобутків нашим випускникам і розвитку незалежним українським медіа. Успіхів Україні!

Завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Тетяна Бондаренко зазначила, що цьогоріч значна частина робіт присвячена діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького:

— У роботах знайшли відображення історії наших випускників, зокрема тих, хто сьогодні боронить Україну, діяльність відомих представників університетської спільноти, а також рекламні та PR-проєкти, створені студентами для розвитку й популяризації університету. Щиро дякую всім за відповідальну та змістовну роботу!

Директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксана Іванченко побажала студентам успішного захисту й наголосила, що майже всі випускники спеціальності «Журналістика» працюють за фахом, а це професія для сміливих.

Співзасновниця, директорка медіа «18000» Єлена Щепак подякувала кафедрі журналістики, реклами та PR-технологій за співпрацю, а студентам — за те, що обрали професію медійника:

— Зазвичай журналістику називають складною роботою. Це так і є, але водночас це робота, що дозволяє себе реалізувати, почуватися потрібним, першим дізнаватися новини, знайти нових друзів, подорожувати, робити класні проєкти, знайти себе в будь-якій сфері, здобувати нові комунікаційні навички, постійно розвиватися. Ви дуже потрібні журналістиці, адже медіа постійно в пошуку талановитих, вмотивованих людей.

Першим свою роботу захистив студент і журналіст «18000» Денис Непогодьєв, який працює в редакції ще з другого курсу. Тема його дослідження — «Медіаісторії про захисників України — випускників-журналістів». Розпочався захист хвилиною мовчання, підкресливши, що можливість навчатися й працювати сьогодні маємо завдяки українським захисникам.

Також під час захисту студенти представили дослідження, присвячені актуальним проблемам медіакомунікацій, журналістики, рекламної та PR-діяльності. У своїх роботах вони розглядали питання створення й використання аудіовізуального контенту в закладах вищої освіти, розвитку студентського телебачення та відеопродакшну, висвітлення міжнародної співпраці університету й програм академічної мобільності. Значну увагу приділено журналістським практикам, зокрема інтерв’юванню, створенню тематичних медіапроєктів з питань національної пам’яті та висвітленню досвіду адаптації внутрішньо переміщених осіб у студентському середовищі. Окремий блок досліджень стосувався рекламних і корпоративних комунікацій закладів вищої освіти, формування їхнього іміджу в цифровому просторі, а також використання фотографії та соціальних мереж як інструментів промоції. Крім того, студенти досліджували способи популяризації освітніх програм і читання серед молоді, створення медіаматеріалів про працівників критичної інфраструктури та можливості застосування технологій штучного інтелекту для розроблення рекламного контенту й розвитку навичок верифікації інформації.

— Захист на «Медіабазі» став для мене новим і дуже цікавим досвідом, це була надзвичайно корисна практика. Особливо цінно було почути професійні запитання від членів комісії та практиків. Такий формат захисту допомагає відчути себе частиною професійної спільноти та ще більше мотивує розвиватися в медіагалузі, — поділилася досвідом студентка 4-PR курсу Олександра Гончаренко.

Автор: студентка 1-PR курсу Марія Габер

Фото: студентка 1-PR курсу Софія Цьома, студентка 2-Ж курсу Анна Куюмджи

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студентки 3 курсу освітніх програм «Середня освіта (Українська мова і література)» та «Українська мова і література та англійська мова» ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького успішно захистили курсові роботи з методики навчання української мови.

У своїх наукових розвідках майбутні вчителі досліджували актуальні питання сучасної мовної освіти: шукали ефективні способи зацікавити учнів, розвивати їхні мовленнєві компетентності, формувати критичне мислення та створювати навчальне середовище, у якому українська мова стає не лише навчальним предметом, а й інструментом спілкування, творчості та самовираження.

Курсові роботи були виконані під науковим керівництвом викладачів кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови, які супроводжують студентів у перших наукових пошуках, допомагають поєднати теоретичні знання з практичними навичками та розкрити дослідницький потенціал майбутніх учителів. Особливу увагу на кафедрі приділяють актуальності тематики студентських досліджень, орієнтуючи її на сучасні виклики мовної освіти та потреби Нової української школи.

Після успішного захисту на студенток чекало невелике бліц-інтерв’ю, яке дало можливість поглянути на їхні дослідження по-новому. Майбутні вчителі пояснювали свої теми «шестикласнику за 30 секунд», добирали емодзі до власних робіт, спростовували поширені міфи про навчання української мови, рекламували свої дослідження у форматі короткого відео та ділилися ідеями, які готові впровадити на уроках уже завтра.

Відповіді студенток вкотре довели: методика навчання української мови — це не лише про теорію, а й про пошук сучасних рішень, які допомагають зробити уроки цікавими, змістовними та близькими до потреб учнів.

— Для мене курсова стала не просто навчальним завданням. Було дуже цікаво працювати над темою, яка справді пов’язана з сучасною школою та потребами учнів. Особливо сподобалося, що багато ідей із роботи можна використати на уроках уже сьогодні, — поділилася своїми враженнями Анастасія Зіменко.

Вітаємо студенток із успішним захистом і бажаємо нових професійних досягнень, творчого натхнення та подальших наукових і педагогічних звершень!

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького