У тренінгу «Професійне вигорання журналіста: як розпізнати та запобігти» взяли участь студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Захід організований для представників медіа в підрозділі фізичної та медичної реабілітації «Пролісок» Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради. Зустріч відбулася в межах програми для медійників «Твій ресурс: перезавантаження у “Проліску”» 7 вересня.

Майбутні журналісти ознайомилися із сучасними підходами до фізичного та психологічного відновлення, а також актуалізували питання збереження професійного ресурсу та профілактики професійного вигорання.

— Журналістська робота — це постійний рух, дедлайни, інформаційне навантаження, стрес, і часто дуже мало часу на себе. Ми пропонуємо журналістам не просто побачити, як працює сучасна реабілітація, а й відчути її на собі. Це буде день знайомства з центром, його фахівцями та можливостями фізичного й психологічного відновлення і водночас можливість трохи видихнути, розслабитися та подбати про власний ресурс, — зазначила на своїй сторінці у фейсбуці директорка ІА «Нова Доба» Тетяна Очеретяна.

Під час тренінгу учасники дізналися, як вчасно розпізнати ознаки емоційного виснаження, впоратися з хронічним стресом і запобігти професійному вигоранню. Окрему увагу приділили практичним технікам швидкого перезавантаження, що можна застосовувати навіть упродовж напруженого робочого дня.

Студенти ознайомилися з роботою реабілітаційного підрозділу, його фахівцями та обладнанням, спробували окремі практики під супроводом спеціалістів, долучилися до антистресових рухових вправ і м’якої розтяжки.

— Для нас ця зустріч стала особливо цінною, адже журналістська професія пов’язана з постійним інформаційним навантаженням, дедлайнами, високим темпом роботи та значним психологічним напруженням. Уміння вчасно відновлюватися та дбати про власний емоційний стан є важливою складовою професійної стійкості журналіста. Участь у тренінгу дозволила побачити роботу фахівців із реабілітації зсередини, отримати практичні інструменти для турботи про власний ресурс і переконатися, наскільки важливим є баланс між професійною активністю та відновленням, — поділилася враженнями Катерина Супрун, студентка 4-Ж курсу й журналістка ІА «Нова Доба».

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Міжнародний день грамотності 2026 відзначили в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Лейтмотивом цьогорічного свята стало гасло «35 років незалежності — 35 родзинок української мови».

Студенти 2 курсу ННІ УФСК презентували творчий проєкт, у якому схарактеризували 35 родзинок української мови, що засвідчують її красу, силу та самобутність.

Здобувачка спеціальності «Філологія (українська мова і література)» Софія Вдовіна поспілкувалася з в. о. ректора Євгенієм Кирилюком про родзинки української мови та поставила запитання про унікальні риси нашої мови.

Експрес-опитування серед студентів, викладачів та співробітників університету продемонструвало розуміння респондентами краси та самобутності української мови.

Ознайомитися з родзинками нашої рідної мови можна за посиланням.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Сьогодні в інституті української філології та соціальних комунікацій ННІ УФСК панувала особлива, затишна та натхненна атмосфера. Відбулася важлива та водночас дуже тепла зустріч першокурсників спеціальності B11. Філологія (Українська мова та література) з гарантом освітньої програми Людмилою Скориною та куратором групи Оксаною Вертипорох! ​Цей захід став не просто офіційним знайомством, а й справжнім святом єднання філологічної спільноти. До нашого кола приєдналися й старшокурсники — студенти 2-го, 3-го та 4-го курсів. Вони завітали, щоб поділитися власним досвідом, лайфхаками студентського життя та щирою підтримкою з тими, хто тільки починає свій шлях​ за чашкою чаю та смаколиками говорили про найважливіше: особливості навчання та освітні можливості програми; перші кроки в науковій та творчій діяльності; студентське дозвілля; традиції інституту та взаємопідтримку. ​Гарант програми та куратор окреслили вектор розвитку для новоприбулих студентів, а старшокурсники запевнили: філологія — це родина, де кожен завжди знайде пораду та допомогу. ​Дякуємо всім присутнім за щирість, посмішки та атмосферу! Початок є — далі буде ще цікавіше!

1 вересня Черкаський національний університет розпочав новий навчальний рік — уже 106-й у своїй історії та 5-й — в умовах повномасштабного російсько-українського вторгнення.

Захід розпочали із загальнонаціональної хвилини мовчання, вшанувавши пам’ять тих, хто віддав життя за волю та незалежність України. Святкову атмосферу створили народний ансамбль «Черкащанка» та «Фабрика музичного мистецтва "Voices"». Після завершення офіційної частини під акорди маршу директори інститутів та декани факультетів повели першокурсників на їхню першу університетську лекцію. А ННІ УФСК цьогоріч прийняв до своєї родини 77 першокурсників. Майбутні журналісти, рекламники, філологи, вчителі розпочинають свою фахову підготовку за оновленими освітніми програмами, із залученням роботодавців, фахівців галузей, із підготовленим укриттям на випадок повітряної тривоги. Вітаємо з початком студентського життя, дорогі першокурсники!

Студентка ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анастасія Донець провела академічний рік у Латвії за програмою міжнародної мобільності Erasmus+.

Навчання у Vidzeme University of Applied Sciences принесло дівчині не лише глибокі професійні знання, а й масштабний досвід міжкультурної інтеграції та подорожей Європою. Цей тривалий досвід річного обміну допоміг студентці розширити світогляд, значно покращити рівень володіння іноземними мовами та сформувати чітке бачення свого подальшого професійного шляху.

Мовний трикутник та європейська освіта

Навчальний рік у Латвії (із вересня 2025 по червень 2026 року) став для Анастасії справжнім інтелектуальним викликом. Головна особливість полягала в мовному зануренні: увесь навчальний процес проходив виключно англійською мовою, що допомогло вивести її на хороший рівень. Окрім цього, студентка паралельно опановувала латиську та німецьку мови.

Програма навчання у Відземському університеті прикладних наук вражала своєю різноманітністю та практичністю. Анастасія опанувала широкий перелік дисциплін, що розширили її не тільки журналістський, а й загальногуманітарний світогляд:

В осінньому семестрі: Latvian Language and Culture: Beauty from the Words to Identity, German, English for Tourism, English for Business Purposes I, Mass Communication, Social Psychology, Body intelligence and well-being, а також Business and Ethics.

У весняному семестрі: Experiential Marketing, German intermediate, English for Business Purposes II, Professional English I, Public Speaking, English in Communication Science, Intercultural Communication, Political Economy та інтерактивний курс Cinematic Voyage: Approaching Culture, Memory, Characters, Embodiment.

Євротур довжиною в рік та фінансова самостійність

Величезною перевагою студентства за обміном стала можливість подорожувати. За час мобільності Анастасія зуміла побувати у 12 країнах! Вона відвідала Латвію, Польщу, Ісландію, Австрію, Чехію, Словаччину, Кіпр, Чорногорію, Іспанію, Італію, Швецію та Фінляндію.

Важливим чинником успіху програми стала повна фінансова підтримка. Рік навчання в Латвії покривався стипендією за грантовою угодою. Цих фінансів абсолютно вистачало на все необхідне, що дозволило студентці прожити цей рік повністю самостійно, без грошової допомоги батьків.

Коли Анастасію запитують, чи відчувала вона страх перед такою тривалою поїздкою у невідомість, вона з посмішкою відповідає:

— Якщо колись у мене запитають, чи боялася я чогось перед виїздом, то ні! Я боялася тільки одного — щоб усі мої речі влізли у валізу!

Міжкультурна дружба, традиції та люди, які залишають слід

Erasmus+ — це не просто навчання, а масштабна інтеграція у європейську спільноту та щоденний обмін досвідом. Анастасія жила й навчалася в одному колі з латвійцями, грузинами, французами, азербайджанцями, іспанцями та молдованами. Таке мультикультурне оточення швидко перетворилося на справжнє міжнародне братство, де кожен привносив щось своє.

— Ми постійно обмінювалися культурними навичками та звичками, — розповідає Анастасія. — До прикладу, коли ми, українці, о 23:00 вже лягали спати, іспанці тільки-но сідали вечеряти! У нас різне виховання, знання, життєвий досвід, і цим усім ми ділилися. А об’єднувала нас англійська мова, яку я тут значно покращила.

Спільне студентське життя швидко переросло у щиру дружбу, сповнену теплих традицій. Коли в когось із друзів-іноземців був день народження, усі збиралися разом, ховали торт із запаленими свічками й дружно кликали іменинника.

Особливе місце посідали гастрономічні вечори: грузини частували компанію фірмовим хачапурі, а українці готували традиційний борщ та вареники. Студенти також влаштовували тематичні бали з танцями та культурні вечори, де кожен презентував свою Батьківщину.

Одним із найяскравіших спільних спогадів стало латиське національне свято Ліго — аналог українського Івана Купала, із плетінням вінків, великими багаттями та танцями до світанку.

Важливою частиною драйвового дозвілля стали й регулярні походи на спортивні трибуни — разом із міжнародною компанією ми активно відвідували запеклі баскетбольні та хокейні ігри, заряджаючись атмосферою шаленої фанатської підтримки.

Анастасія переконана, що саме це оточення сформувало її головні життєві висновки:

— Латвія виявилася дуже близькою до України за менталітетом, але саме іноземці, з якими ми навчалися, зробили її унікальною для мене. Навчання за обміном дарує людей, які відіграють важливу роль у нашому житті: хтось вчить нас чогось нового, хтось стає близьким другом, хтось допомагає у складний момент, а хтось своїм прикладом показує, як робити ніколи не треба.

Підтримка рідного ЧНУ за тисячі кілометрів

Важливою опорою протягом усього року для Анастасії залишався її рідний університет. Зв'язок із домом не переривався ні на мить, адже представники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького особисто приїздили до Відземського університету прикладних наук на спеціальні тренінги та ознайомчі тижні.

Такі зустрічі та спільні фото у Латвії дарували відчуття надійної підтримки рідного ЗВО, нагадуючи, що за кожним успіхом студента за кордоном стоїть його альма-матер.

Внутрішня трансформація та погляд у майбутнє

Цей рік став для студентки ЧНУ точкою відліку глобальних внутрішніх змін та особистісного зростання. Додому повернулася зовсім інша Анастасія — впевнена, досвідчена та готова до нових викликів.

— Я приїхала сюди однією дівчиною, а поїхала — зовсім іншою людиною, у найкращому сенсі цього слова. Я неймовірно виросла морально, духовно і професійно. Я щиро пишаюся собою і щаслива, що стала частиною цієї річної історії, яку не забуду ніколи! Дякую рідному університету за те, що зробив моє студентське життя найкращим. Навчання в Латвії допомогло мені прокласти чіткий шлях у майбутнє: тепер я точно знаю свій наступний крок і вже докладаю всіх зусиль, аби його здійснити.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького завершився ювілейний, 105-й навчальний рік.

Сьогодні виконувач обов'язків ректора Євгеній Кирилюк вручив дипломи бакалаврів. Зокрема  56 випускників  ННІ української філології та соціальних комунікацій отримали дипломи.

Цьогорічний випуск особливий. Це випуск тих, хто вступив та вивчився під час повномасштабної війни. Серед тих, хто в ці дні отримують дипломи, — 34 захисники України, а батьки понад сотні випускників наразі боронять державу на фронті. Є в університетській родині й загиблі. Тому розпочали церемонію вручення з хвилини мовчання на знак шани до полеглих.

Дехто з військовослужбовців знайшов можливість особисто приїхати до рідного університету, щоб отримати документ про вищу освіту разом з одногрупниками.

Звертаючись до випускників, Євгеній Кирилюк наголосив:

«Чотири роки пішло на те, щоб наші студенти опанували професію, особисто зростали і, зрештою, змужніли. Я не помилився — справді змужніли. Адже всі чотири роки ці молоді люди навчалися в умовах війни. Здобували знання під звуки ракет і "шахедів", убезпечуючись під час повітряних тривог. Щиро вдячний студентам і їхнім батькам за те, що залишилися в Україні, жили та сплачували податки тут. Цим підтримували Збройні Сили України та нашу державу. Наша університетська родина теж вважає своїм найпершим пріоритетом допомогу Силам оборони. За період повномасштабної війни ЧНУ зібрав понад 6 мільйонів гривень, які були передані нашим викладачам, випускникам та студентам, котрі перебувають на передовій. Ми дякуємо захисникам за те, що мали змогу здійснювати освітній процес і маємо змогу сьогодні вручати ці дипломи. А студентам хочу сказати: зростайте, творіть, любіть і ніколи не забувайте, що ви були студентами Черкаського національного університету. І чекаємо всіх у магістратурі! Слава вам! Слава вашим батькам! Слава Черкаському національному! Слава Україні!».

Своєю чергою викладачі університету подякували Євгенію Кирилюку — як ветерану, який і сам пройшов шлях захисника України.

Випускників вітали директори, декани, й викладачі, які протягом чотирьох років були поруч зі студентами, ділилися знаннями та підтримували. Вітали випускників роботодавці, стейкхолдери, представники асоціації випускників, — для них це ще й нагода подякувати університету за підготовку фахівців та запросити їх на роботу.

Подячні й щемливі були виступи випускників. Вони наголошували, що навчання в Черкаському національному стали для них не просто здобуттям професії, а справжньою школою людяності і стійкості. Разом згадували курйозні моменти, сміялися, плакали і раділи за тих, хто вже відбувся в професії.

Атмосферу свята створювали не лише промови, а й творчі виступи колективів університету — зокрема хореографічного колективу спортивно-бального напряму «Стиль» (керівники — Олександр Цвячка, Вадим Ткаченко) та «Фабрики музичного мистецтва «Voices» (керівники — Анна Прокопчук, Марина Хомік, Анастасія Бутовська).

Урочистості з вручення дипломів тривали у Черкаському національному  декілька днів — адже цього року університет випускає понад тисячу бакалаврів за 53 освітніми програмами. Попри випробування воєнного часу, університет продовжує готувати фахівців, які залишаються в Україні та працюють на її майбутнє.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Свої випускні проєкти 17 червня представили студенти-бакалаври спеціальності «Журналістика» двох освітніх програм — «Реклама та PR у медіагалузі» та «Журналістика» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у журналістському хабі Інституту масової інформації «Медіабаза Черкаси».

На заході були присутні студенти, викладачі кафедри журналістики, реклами та PR-технологій та стейкголдери: голова комісії, шеф-редакторка «Суспільне Черкаси» та центрального хабу «Суспільного» Ірина Філенко.

Із вітальним словом до присутніх звернувся виконувач обов’язків ректора Євгеній Кирилюк:

— Я завжди із задоволенням зустрічаюся зі студентами, адже це особлива енергетика, нові ідеї та креативне бачення. Приємно бачити, що сьогодні ви натхненні й готові представити результати своєї роботи. Захист кваліфікаційних робіт — це важливий етап, коли можна продемонструвати власні здобутки та професійне зростання.

Особливо приємно, що захист відбувається саме на «Медіабазі» за участю наших стейкголдерів — представників медіа «18000», «Суспільного» та інших партнерів. Така співпраця є надзвичайно цінною для всіх сторін: університет отримує професійний зворотний зв’язок щодо освітніх програм, роботодавці мають змогу ознайомитися з новими ідеями та перспективними молодими фахівцями, а студенти — презентувати себе, почути рекомендації практиків і зробити перші кроки до майбутньої кар’єри.

Особливо надихає те, що серед наших стейкголдерів сьогодні є випускники кафедри. Це яскраве свідчення того, що здобуті в університеті знання допомагають успішно реалізуватися в професії. Бажаю успіхів усім учасникам захисту, подальших професійних здобутків нашим випускникам і розвитку незалежним українським медіа. Успіхів Україні!

Завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Тетяна Бондаренко зазначила, що цьогоріч значна частина робіт присвячена діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького:

— У роботах знайшли відображення історії наших випускників, зокрема тих, хто сьогодні боронить Україну, діяльність відомих представників університетської спільноти, а також рекламні та PR-проєкти, створені студентами для розвитку й популяризації університету. Щиро дякую всім за відповідальну та змістовну роботу!

Директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксана Іванченко побажала студентам успішного захисту й наголосила, що майже всі випускники спеціальності «Журналістика» працюють за фахом, а це професія для сміливих.

Співзасновниця, директорка медіа «18000» Єлена Щепак подякувала кафедрі журналістики, реклами та PR-технологій за співпрацю, а студентам — за те, що обрали професію медійника:

— Зазвичай журналістику називають складною роботою. Це так і є, але водночас це робота, що дозволяє себе реалізувати, почуватися потрібним, першим дізнаватися новини, знайти нових друзів, подорожувати, робити класні проєкти, знайти себе в будь-якій сфері, здобувати нові комунікаційні навички, постійно розвиватися. Ви дуже потрібні журналістиці, адже медіа постійно в пошуку талановитих, вмотивованих людей.

Першим свою роботу захистив студент і журналіст «18000» Денис Непогодьєв, який працює в редакції ще з другого курсу. Тема його дослідження — «Медіаісторії про захисників України — випускників-журналістів». Розпочався захист хвилиною мовчання, підкресливши, що можливість навчатися й працювати сьогодні маємо завдяки українським захисникам.

Також під час захисту студенти представили дослідження, присвячені актуальним проблемам медіакомунікацій, журналістики, рекламної та PR-діяльності. У своїх роботах вони розглядали питання створення й використання аудіовізуального контенту в закладах вищої освіти, розвитку студентського телебачення та відеопродакшну, висвітлення міжнародної співпраці університету й програм академічної мобільності. Значну увагу приділено журналістським практикам, зокрема інтерв’юванню, створенню тематичних медіапроєктів з питань національної пам’яті та висвітленню досвіду адаптації внутрішньо переміщених осіб у студентському середовищі. Окремий блок досліджень стосувався рекламних і корпоративних комунікацій закладів вищої освіти, формування їхнього іміджу в цифровому просторі, а також використання фотографії та соціальних мереж як інструментів промоції. Крім того, студенти досліджували способи популяризації освітніх програм і читання серед молоді, створення медіаматеріалів про працівників критичної інфраструктури та можливості застосування технологій штучного інтелекту для розроблення рекламного контенту й розвитку навичок верифікації інформації.

— Захист на «Медіабазі» став для мене новим і дуже цікавим досвідом, це була надзвичайно корисна практика. Особливо цінно було почути професійні запитання від членів комісії та практиків. Такий формат захисту допомагає відчути себе частиною професійної спільноти та ще більше мотивує розвиватися в медіагалузі, — поділилася досвідом студентка 4-PR курсу Олександра Гончаренко.

Автор: студентка 1-PR курсу Марія Габер

Фото: студентка 1-PR курсу Софія Цьома, студентка 2-Ж курсу Анна Куюмджи

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студентки 3 курсу освітніх програм «Середня освіта (Українська мова і література)» та «Українська мова і література та англійська мова» ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького успішно захистили курсові роботи з методики навчання української мови.

У своїх наукових розвідках майбутні вчителі досліджували актуальні питання сучасної мовної освіти: шукали ефективні способи зацікавити учнів, розвивати їхні мовленнєві компетентності, формувати критичне мислення та створювати навчальне середовище, у якому українська мова стає не лише навчальним предметом, а й інструментом спілкування, творчості та самовираження.

Курсові роботи були виконані під науковим керівництвом викладачів кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови, які супроводжують студентів у перших наукових пошуках, допомагають поєднати теоретичні знання з практичними навичками та розкрити дослідницький потенціал майбутніх учителів. Особливу увагу на кафедрі приділяють актуальності тематики студентських досліджень, орієнтуючи її на сучасні виклики мовної освіти та потреби Нової української школи.

Після успішного захисту на студенток чекало невелике бліц-інтерв’ю, яке дало можливість поглянути на їхні дослідження по-новому. Майбутні вчителі пояснювали свої теми «шестикласнику за 30 секунд», добирали емодзі до власних робіт, спростовували поширені міфи про навчання української мови, рекламували свої дослідження у форматі короткого відео та ділилися ідеями, які готові впровадити на уроках уже завтра.

Відповіді студенток вкотре довели: методика навчання української мови — це не лише про теорію, а й про пошук сучасних рішень, які допомагають зробити уроки цікавими, змістовними та близькими до потреб учнів.

— Для мене курсова стала не просто навчальним завданням. Було дуже цікаво працювати над темою, яка справді пов’язана з сучасною школою та потребами учнів. Особливо сподобалося, що багато ідей із роботи можна використати на уроках уже сьогодні, — поділилася своїми враженнями Анастасія Зіменко.

Вітаємо студенток із успішним захистом і бажаємо нових професійних досягнень, творчого натхнення та подальших наукових і педагогічних звершень!

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У навчально-науковому інституті української філології та соціальних комунікацій успішно завершилася атестація здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності А4 Середня освіта («Українська мова і література» та «Українська мова, література та англійська мова)».

Складаючи тестування, яке було спрямоване на перевірку теоретичної підготовки з фахових методик, педагогіки, психології, а також української мови і літератури, четвертокурсники продемонстрували ґрунтовні знання, високий рівень сформованості професійних компетентностей, уміння аналізувати мовні та літературні явища, а також готовність до майбутньої педагогічної діяльності.

Особливо показовою стала практична частина іспиту, спрямована на розв’язання та аналіз фахових проблемних ситуацій, максимально наближених до реальної діяльності вчителя української мови та літератури. Саме цей етап атестації щодо присвоєння професійної кваліфікації переконливо довів високий рівень фахової підготовки майбутніх педагогів, їхню здатність ухвалювати обґрунтовані методичні рішення, ефективно діяти в нестандартних освітніх умовах і творчо підходити до розв’язання професійних завдань.

Голова екзаменаційної комісії, учителька української мови та літератури Черкаського колегіуму «Берегиня» Черкаської міської ради Тетяна Середа високо оцінила підготовку випускників, наголосивши, що Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького готує гідну зміну для сучасної української школи:

• Працюючи в школі, я переконалася, що вчитель – це неймовірна відповідальність і водночас велика честь. Учитель залишає слід у житті кожної дитини, допомагає їй повірити у власні сили, знайти свій шлях і стати особистістю. Надзвичайно важливо, щоб до школи приходили добре підготовлені, вмотивовані молоді фахівці. Сьогоднішні випускники справили гарне враження своїми знаннями, професійним мисленням та усвідомленням сучасних освітніх викликів. Упевнена, що вони стануть гідним поповненням української освітянської спільноти.

Особливо приємно відзначити, що частина наших бакалаврів уже сьогодні працює в закладах загальної середньої освіти. Поєднуючи навчання з педагогічною діяльністю, студенти успішно застосовують здобуті в університеті знання на практиці, набувають цінного досвіду та впевнено утверджуються в обраній професії. Їхні успіхи є переконливим свідченням якісної підготовки майбутніх учителів і підтверджують, що сучасна українська школа вже сьогодні поповнюється молодими, компетентними та вмотивованими фахівцями. Серед них – Сергій Маркевич, який уже рік працює вчителем української мови і літератури:

• Для мене професія вчителя української мови та літератури – це можливість формувати особистість, прищеплювати любов до рідного слова, культури та національних цінностей. Сьогодні, коли українська мова є осердям національної єдності, зброєю проти ворога, роль словесника набуває особливого значення. Я не шкодую, що обрав цей фах, і вірю, що зможу зробити вагомий внесок у виховання нового покоління української нації.

Щиро вітаємо наших бакалаврів із важливим досягненням та бажаємо впевнено крокувати професійним шляхом, зберігаючи любов до українського слова, натхнення до навчання й прагнення до нових звершень на благо рідної землі!

5 червня 2026 року в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького пройшов підсумковий захід за результатами фольклорно-діалектологічної практики студентів 1 курсу навчально-наукового нституту української філології та соціальних комунікацій (освітні програми «Середня освіта (українська мова та література)» та «Філологія (українська мова та література)».

Практика відбулася з 4 по 15 травня за місцем проживання студентів — у населених пунктах Черкащини, Кіровоградщини, Рівненщини, Хмельниччини. Майбутні учителі та філологи записували матеріали за спеціальною програмою «Християнська весняно-літня календарна обрядовість: елементи двовірʼя», опитуючи родичів та сусідів старшого покоління.

На важливості збереження народознавчої інформації та її значущості для формування сучасного громадянина України акцентували увагу в. о. ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Євген Кирилюк та директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксана Іванченко. Підсумовуючи результати практики, керівники Наталія Ярмоленко, Ганна Мартинова та Тетяна Щербина прозвітували про виконання її завдань. Записано цінний матеріал про Благовіщення, Великий Піст, Великдень, Проводи, Юрія, Трійцю, Петрівку. Підтверджено продуктивність традиції не працювати на Благовіщення,  купатися в Чистий четвер, спостерігати, як грає сонце на Великдень. Цінні записи про перший випас худоби на Юрія, побут дітей пастушків та дитячі ігри. Важливо, що в сучасних оповідях респондентів найстаршого віку відтворено давні дохристиянські вірування. Студенти зафіксували оповіді про вулицю й вечорниці, підступність відьом тощо. Елементи двовірʼя простежили в оповідях про чудодійну силу страсної свічі, перехресну дорогу, обрядах «одіянія» на Кіровоградщині, викликання дощу в Каневі, традиції зцілюватися вранішньою росою та споруджувати гойдалки на Трійцю. Від своїх бабусь онуки записали численні прикмети, народні рецепти Великодніх та Троєцьких страв, а також псальми, обрядові та необрядові пісні.

Майбутні фольклористи й діалектологи здобули професійні навички добирати інформантів, брати грамотно інтерв’ю, створювати цікаві аудіо- та відеозаписи, вирізняти в матеріалах необхідну фольклорну й діалектологічну інформацію, спробували себе лексикографами, уклавши словнички говірки, упорядниками діалектних текстів, розробниками дидактичного забезпечення для ознайомлення учнів із діалектним розмаїттям української мови.

Родзинкою заходу стала участь у ньому керівниці канадсько-української програми з відтворення мовно-музичних діалектів України, докторки педагогічних наук, доцентки факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, голови громадського об’єднання «Центр української пісні» та «Народної філармонії», заслуженої артистка України Руслани Лоцман. Вона не тільки розповіла про особливості українського традиційного піснеспіву, але й провела зі студентами інтерактив «Упізнай пісню». Учасники заходу брали активну участь у ньому, поділилися своїми враженнями про фольклорно-діалектологічну практику, використали для повнішого представлення матеріалів інтерактивні методи і прийоми освітньої діяльності, також ознайомили учасників із окремими фрагментами записаних матеріалів та пізнавальними відео.

Підсумовуючи результати фольклорно-діалектологічної практики, студенти відзначили, наскільки важливо розширювати знання про фольклор і рідну говірку, популяризувати їх у сучасній школі.

— Фольклорно-діалектні матеріали збуджують пізнавальний інтерес, можуть стати дієвим засобом виховання в молоді любові до мови рідного краю та його традицій, уміння правильно використовувати й зберігати велике надбання — народне слово й пісню, — зазначає директорка «Музею українського рушника» професорка Наталія Ярмоленко.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Фото - І. Рудянчук