Зародилось це свято в Італії, у 2007 році. Асоціація «Мистецтво повільно жити» організувала це дійство під девізом «Не поспішай ― насолоджуйся моментом». Учасники асоціації запропонували 14 правил, які пропагували відмову від поспіху для створення гармонійного життя. Серед них рекомендації зранку вставати на п’ять хвилин раніше аби насолодитись сніданком, або розмова із сусідом замість звичної сварки.
Підтримали цю ідею більш ніж у 90 містах світу. Наприклад, у Римі у цей день було започатковано «Повільний марафон». Дистанцію у 300 метрів спринтери мають подолати не менше ніж за 87 хвилин, тобто чим повільніше — тим кращим буде результат. Варто зауважити, що будь-які зупинки заборонені. А у Мілані, наприклад, виписують штрафи всім пішоходам, які занадто кудись поспішають у цей день.
Ми запитали студентів Черкаського національного університету, як би вони провели День неквапливості.Виявилось, що всім не вистачає одних і тих самих речей: спілкування з рідними, цікавих подорожей, улюблених книг і, звичайно, сну.
Двадцять три особи вирішили, що найбільше їм не вистачає часу на спілкування з родиною та близькими. Хтось сумував за мамою, хтось — за маленьким племінником, але всі одноголосно стверджували, що жалкують про це.
Десять осіб із п’ятдесяти опитаних мріють про подорожі. Розповідаюсь, що навчання, робота забирають весь час і єдине, що залишається — мріяти про далекі та незвідані країни.
Вісім осіб сказали, що залюбки просто що-небудь почитали би так, як часу за великою кількістю навчальної літератури, на книги «для душі» не залишається.
П’ять осіб заявили, що у швидкоплинному ритмі життя не завжди встигають поспати.
Троє опитуваних поділились, що завжди мріяли знати ще декілька іноземних мов, але не мають часу, аби присвятити себе цьому заняттю.
Як бачимо, дуже часто ми витрачаємо час на речі, які по своїй суті не так і потрібні нам. А розуміємо це, коли буває запізно щось змінювати. День неквапливості — це хороша нагода трохи уповільнити темп свого життя та звернути увагу на власні бажання.
Олена СУРАНОВА, 4-Р