Доцент кафедри видавничої справи, редагування та теорії інформації, Іванченко Оксана Володимирівна поділилась з нами своїм новим захопленням. «Захоплення шкірою порівняно нове серед багатьох моїх хобі. Почалось все з того, що не знайшла в магазинах таку прикрасу, яку хотілось мати. Тому вирішила зробити її сама. Кілька відео уроків з інтернету- і шкіра почала перетворюватись у квіти. Виявилось, що це надзвичайно приємний і поступливий матеріал,який по-різному змінюється залежно від впливу вогню, тепла, контакту з водою. Тому можна легко втілити будь-яку задуману форму. А це дуже захоплює.»
Для когось хобі – це привід відпочити, відволіктись від роботи. Для інших – можливість більше часу проводити з рідними. Так директор нашого навчально-наукового інституту Погрібний Ігор Іванович розповів нам декілька своїх секретів.« Люблю відпочивати активно, оскільки хобі – це все ж форма відпочинку. Ще з юних років, від часу навчання в педучилищі на вчителя праці, навчили щось робити своїми руками та ще й отримувати від цього задоволення. Тому у вільний час майструю. При цьому люблю, щоб був хороший для цього інструменту, а відтак поступово його збирав. Зараз маю хорошу «колекцію» рідного приладдя».
Викладачка кафедри української літератури та компаративістки Волинець Юлія Вікторівна завжди активна та усміхнена. Має багато захоплень, але одне з них тісно пов`язане з її родиною.«У мене співоча родина: бабуся, мама, тітка гарно співають.Покійний дідусь, батько тата, теж співав. Трохи це вміння передалося й мені. З дитинства і до сьогодні в пісні знаходжу і втіху, і радість, співається, коли на душі і тепло, і зимно. Не скажу, що це суперпрофесійно, але точно від душі. Співала в дитсадочку і в школі, в університеті займалася вокалом у студії «Віват», яка для всіх нас («віватівців») завжди була своєрідною віддушиною в метушливому ритмі життя. Усі ми, українці, мабуть, народилися з пісні».- розповідає вона.
Доцент кафедри видавничої справи, редагування та теорії інформації Солодка Людмила Іванівна, знаходить прекрасне у квітах. «Ральф Уолдо Емерсон, американський філософ і письменник у свій час сказав: «Земля сміється квітами». Як на мене, то це найточніще, пояснення, чому квіти – це хобі всього мого життя. Там, де я живу, завжди багато квітів. І тоді, коли я жила з батьками, і коли почала облаштовувати власне сімейне гніздечко. Зараз всі, хто заходить у наш двір, захоплено вигукують: «Та у вас, як у райському куточку». Сезон цвітіння у моїй господі вже розпочався, першими розпустилися підсніжники, далі підуть проліски, нарциси, тюльпани троянди, петуніїі і так аж до перших заморозків – останніми радують своїми квітами хризантеми».
Головне в житті кожної людини знайти себе і робити ту справу, яка приносить задоволення. Тому нехай ваша робота буде для вас хобі та задоволенням.
Олена НЕЧИТАЙЛО, 4-Р