Думками ділиться студентка 4-Р курсу Крістіна Орел: «Для мене вишиванка означає дуже багато. Це не просто звичайний одяг, який ти носиш щодня. Це щось святкове, урочите. Однак, вдягаю її не лише на свята, а у моменти, коли мені просто хочеться її одягнути. У зв'язку із сучасним станом України, вишиванку вдягають, щоб показати свій "патріотизм". Я вважаю, що це не правильно. Адже можна носити вишиванку, але не бути патріотом, а можна і навпаки. Бажання мати вишиванку виникло давно. Ще до вступу в університет і трагічних подій у країні. Лише на 1 курсі навчання мрія здійснилась. Тато з відрядження зі Львова привіз мені вишиванку. Із того часу ми вирішили, що вся сім'я мусить мати свою вишиту сорочку. Адже в нашій сім'ї шанують та поважають українські традиції. Ми не стали патріотами, ми були ними завжди».
Свій погляд озвучує Анна Кваратольова, студентка 4-Б :«Я думаю, що вишиванка це єднання зі своїм родом. Тому, одягаючи вишиванку, я відчуваю, що щось сповнює мою душу добротою, чесністю й порядністю, і з’являється гордість за те, що я теж українка і можу вплинути на становище своєї держави. Адже народне вбрання – це вияв душевної злагоди і гармонії зі своїм народом».
Студентку 4-Ж курсу Юлію Норовкову переповнюють почуття :«Вишиванка – це красиво. Це обличчя нашого культурного життя з надзвичайно великою історією». Вона навіть, коли співає одягає вишиванку.
Для Ірини Плахотник з 4-А курсу – це велика гордість носити вишиванку. «Для мене носити вишиванку - це велика гордість! Її краса пройнята різноманітністю української нації. Ця річ частіше означає вірність традиціям. Вишиванка - це вияв патріотизму та святкове брання, а для тих, хто носить часто – оберіг. Цей одяг був, є і буде популярний завжди!»
Отже, вишита українська сорочка – це не просто одяг, це справжній оберіг. Нехай у кожного з вас цей оберіг захищає та налаштовує тільки на приємні почуття.
Олена НЕЧИТАЙЛО, 4-Р