Організатор зустрічі Федоренко Ольга Дмитрівна, доцент кафедри журналістики, реклами і PR-технологій,  відрекомендувала Яну Тарасенко, сказавши з гордістю: «Ми пишаємося, що в нашому ННІ УФСК навчається такий спеціаліст. Вона сумлінно та відповідально працювала впродовж чотирьох років. І праця виправдалася успіхом. Думаю, ви дізнаєтеся багато корисного для себе».

Спочатку журналістка СТБ розповіла про особливості навчання в університеті. На її думку, вже з 1-го курсу треба починати старанно виконувати завдання, бути надійним і відповідальним. «Працюйте на авторитет, і згодом він почне працюватиме на вас», - радить Яна Тарасенко.

Працівниця телеканалу розказала  і про свій поступовий кар’єрний ріст. Будучи першокурсницею, Яна вже допомагала журналістам на ТРК «Рось», згодом стала повноцінним універсальним спеціалістом (окрім обов’язків журналіста, інколи виконувала функції сценариста, адміністратора чи оператора), як більшість тамтешніх медійників.  Головне, на думку студентки – напрацювання, досвід роботи, підвищення кваліфікаційних навичок, адже ”роботодавці  дивляться на те, що знаходиться у вашому доробку, а не на сторінки трудової книжки”. Пропрацювавши один рік на «Росі», студентка вирішила підвищити професійний рівень і подала заявки на всі проекти телеканалу СТБ підряд. «Як тільки прийшла на СТБ, робота мені подобалася, але потім я зрозуміла, куди потрапила, та було вже пізно, - віджартовується журналістка і продовжує, - але чесно кажучи, колеги стають тобі рідними людьми, що навряд ти покинеш роботу з власного бажання. Це ж СТБ, відчуваєш себе немов удома».  

Гостя розповіла про структуру роботи програми «За живе», куди її відразу взяли на посаду журналіста. У колективі 210 людей, поділених між собою на 12 груп, кожна з яких завжди працює над окремою темою. Посади на каналі чітко розмежовані за кар’єрними сходинками: журналіст, сценарист, випусковий редактор, головний сценарист, шеф-редактор, керівник проекту і, насамкінець, творче об’єднання. Існують також “незалежні посади”(режисер, дизайнер), адже з ними доводиться працювати кожному.  Час від часу вводять пост молодшого журналіста з метою виокремити серед них найкращих спеціалістів  під час випробувального терміну і надати їм повноцінну роботу журналіста.

Розказала студентка і про роботу всієї редакції, яка розпочинається з обговорень у вільному режимі майбутніх тем  і структури сценарію для цікавої подачі сюжету. За презентацією, яку показала Яна Тарасенко, можна вирізнити п’ять правил-порад  обрання актуальної теми:

аудиторія (інформація повинна бути цікавою для щонайменше 80% людей);

обов’язковість до перегляду (запропонуйте унікальний секрет, який заінтригує);

нова інформація («можна і в старому знайти щось нове,незвичайне»);

позитив (ви допомагаєте людям знайти вихід зі складної ситуації, а не засмучуєте наявним безвихідним становищем);

конкретика (чітко і точно формулюйте поради людям ).

Наступним кроком є створення синопсису – презентації своєї теми. «Головним аспектом успішної презентації є впевненість у досконалості  та неповторності свого матеріалу. Запитайте себе, чи дивились би ви свій сюжет, і чому він цікавий», - радить журналістка. Одним з основних елементів структури сюжету, щоб зацікавити глядача, є заголовок. За словами працівника телеканалу, у звичайних речах можна знайти щось нетипове і подати під екстраординарним кутом. Щоб довести думку, що від формулювання залежить буквально все, Яна Тарасенко  наводить приклади: «Порівняйте: “Експерт був уже на новинах, але на програму прийде вперше” і “Завітає експерт, який не був ще на жодній програмі!”.  Де сенсація відчувається більше?».  Потім студентка запропонувала першокурсникам порівняти  три різні теми, серед яких вони повинні були обрати ту, яка є найцікавішою для глядача, на думку аналітиків. Майбутні спеціалісти висловлювали власні думки щодо тем, аналізували їх, і врешті-решт обрали правильний матеріал.

Працівник телеканалу розповіла про наступний етап роботи з сюжетом - правку термінів медичним редактором. «Чому, ви думаєте, перше правило, якому навчають в університетах – це достовірність? Бо за достовірність та правильність подачі інформації відповідаєш головою», - зазначає студентка. Загалом, на думку Яни Тарасенко, знання, здобуті в університеті, знадобляться. Особливо ті, які часто використовуються на практиці, наприклад, як брати інтерв’ю так, щоб дізнатися якнайбільше цікавої інформації. Знання англійської мови, на думку гості, не наскільки важливе, але володіння іноземною мовою, зокрема, розмовною, дає ширший спектр можливостей: різноманітні відрядження, непересічні методи роботи, цікаві особистості з якими співпрацюєш.

Насамкінець, журналістка дала кілька порад першокурсникам: бути креативними і терплячими, братися за будь-який вид роботи, що допоможе розвинутися.  «Яна Тарасенко дуже просто і легко пояснила майже все, що нас цікавило. Було інформативно та моментами смішно. Я надихнулася розповіддю Яни і тепер готова сумлінно працювати надалі, щоб здійснити мрію», - ділиться враженнями журналістка-першокурсниця Анна Половинка. 

Анна ТИХА, 1-Р

Фото Руслана КРИЖАНІВСЬКОГО, 1-Р