Про модернізовану концепцію підручника розповіла головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України Ніна Голуб. Ця концепція має три ключові підвалини: особистісно орієнтовану (спрямована на розвиток окремих особистостей), діяльнісну (реалізована лише в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій) та компетентісну. На думку завідувача лабораторії вивчення української мови, усвідомлення українськими педагогами терміну «компетенція» відстає від сучасного європейського уявлення: компетенція – це не лише знання і вміння, а ще й позитивне ставлення до того, що вивчається, ціннісне сприйняття світу, розвиток суб’єктного досвіду.
Ніна Голуб також розповіла про два основні підходи до освіти: людина-глина та людина-насіння: «Наші підручники дають змогу дітям вирости особистостями, а не примушують змінювати власне світосприйняття під рамки загальноприйнятих кимось вимог». Існує всім відома «Я-Концепція» (Я хочу – Я можу – Я знаю, як це зробити), яка також покладена в основу посібника. Вона навчає дітей тому, що все у світі залежить від них самих, і вчитися, щоб чогось досягти, потрібно протягом всього життя.
Підручник спрямований на виховання людяності в дітях. Для прикладу наукова співробітниця показала лист директора (без вказаного імені), який пройшов концтабори. У листі йшлося про побачене на війні: учених-інженерів, які будували газові камери, навчених медсестер, які вбивали немовлят, кваліфікованих лікарів, що труїли дітей. Головна думка листа – наука має сенс лише тоді, коли допомагає дітям ставати людянішими. Відтак, дітей не повинні навчати адаптуватися до навколишнього середовища, адже часто “соціум – кримінальний і розбещений”, в учнях треба розвивати критично-аналітичне мислення.
За словами Ніни Голуб, освічена людина – не та , що вміє читати і писати, а та, яка вміє вчитися, довчатися й перевчатися. Підручник з української мови реалізує такі принципи: мотиваційного забезпечення, індивідуалізації, життєвої доцільності,дієвості знань, активності. Він навчає відповідати за свої вчинки, виконані й невиконані, адже відповідальність – перша ознака сформованої особистості.
Про особливості змісту підручника розповіла науковий співробітник лабораторії навчання української мови Валентина Новосьолова: «На сьогодні, у досить скрутний для України час, надія тільки на учнів. Тому, створюючи наповнення підручників, ми запитуємо себе: якого громадянина хочемо виховати? Зміст доповнює душу гідного патріота». Наприклад, один параграф посібника має дві теми: мовну і соціокультурну, – таким чином, вивчаючи правопис, учні дізнаються багато цікавого про Батьківщину».
Співавторка підручника для 8-х класів розповіла,що у виданні практикуються різні види робіт: бесіди, дискусії, віртуальні подорожі, фото-зіставлянки, арт-прогулянки, збагачення словникового запасу, самоперевірка. Дітей навчатимуть мовним жанрам, зокрема світським бесідам: наприклад, як зарекомендувати себе у товаристві, на які теми доцільно поговорити у малознайомій компанії, як правильно погоджуватися і відмовлятися, адже “часто індивідум не вміє коректно відмовити, і це робить його безхребетним громадянином”. Метою завдань підручника з української мови є ноосферна освіта – максимальне наближення до природи, самопізнання, самовиховання і згодом самовдосконалення.
Присутні гості були у захваті від нової моделі підручників з української мови. «Ці модернізовані посібники – вклад України у майбутнє, адже саме наші діти його творитимуть. Педагогіка поступово відходить від радянських стереотипів, творить нове за допомогою власного українського розуму», – зазначає вчителька української мови Черкаської ЗОШ № 15 Олена Шаповал. Студенти були не менш враженими. «Я щиро заздрю сучасним школярам, – жартує філолог 4-го курсу Хабренко Анна і додає: – Але все ж гріють душу мрії про те, що я навчатиму дітей за підручниками європейського зразка. Побувавши на подібних презентаціях, починаєш вірити у щасливе майбутнє прийдешніх поколінь України!»
Анна ТИХА, 1-Р
Фото Руслана КРИЖАНІВСЬКОГО, 1-Р
