Кадри з місць національно-патріотичних протестних акцій нікого не залишили байдужим. «Важко згадувати події Майдану, адже подібне продовжується й сьогодні на Сході», – ділиться враженнями студентка 2-В курсу Тетяна Гетало.
Ближче відчути атмосферу тих буремних подій удалося студентам-редакторам на художній виставці «За волю, за кращу долю: третя річниця Майдану» в Обласному художньому музеї . Першим експонатом, який оглянули студенти була інсталяція, створена з різноманітних плакатів і речей (шини, українські прапори, таблички зі слоганами і т. д.), що«побували» на Євромайдані.
Учасники екскурсії оглянули «Стіну Небесної Сотні», де були зображені фотографії та список імен загиблих. Усіх присутніх вразила розповідь екскурсовода: «Після кривавих подій на Майдані 22-го січня один чоловік упав на коліна й почав гірко плакати. Мій знайомий журналіст, який тоді знаходився поруч, і розповів мені цю історію, запитав: «Чому?». На що чоловік відповів: «Я плачу, бо моїй державі це все неважливо, їй байдуже!
Серед витворів мистецтва сучасних українських митців, студентів найбільше вразила фотоінсталяція «День іде, і ніч минає» (автори: Микола Бабак, Євген Матвєєв), яка складається з шести частин, адже«Бог створив світ протягом шести днів».
Одним із найцінніших експонатів, на думку гіда, був прапор Чупилки: «Прапор Черкаської делегації ВО «Свобода» у революційному Києві пройшов усі гарячі точки Майдану, урятований від атаки «Беркуту» Анатолієм Чупилкою, канівським свободівцем, депутатом Черкаської обласної ради, який загинув під донецьким аеропортом у січні 2015 року.
На окремій стіні майоріли червоними, чорними та помаранчевими кольорами твори Миколи Теліженка, який вважається в Україні найуправнішим майстром витинанки. Серед них зображення козака Мамая з написом «Або доля козача, або життя собаче…», «Небесна Сотня» очима митця, «Пієта на Грушевського» тощо.
Кінцевою зупинкою для учасників екскурсії був перегляд фільму. Він розпочався словами Тараса Григоровича Шевченка: «Схаменіться! Будьте люди, бо лихо вам буде…». Світлини з Майдану вразили присутніх: на фото можна було побачити хлопчиків-підлітків, людей похилого віку, жінок із шинами на плечах. «Такі різні, одна лише річ цих людей об’єднувала – любов до Батьківщини та надія на краще майбутнє. Важко було стримати сльози», – поділилася емоціями студентка 1-Р курсу Оксана Сивоконь.
«Майдан – вирішальний фактор, із якого почалося розчищення «авгієвих стаєнь» України, що накопичилися за роки її незалежності, - говорив правозахисник Василь Сухов, - тому подібні низки заходів на честь Революції Гідності підтримують у прийдешніх поколіннях паростки національної гордості та духовної незламності, що так необхідні зараз країні задля «генерального прибирання».
Анна ТИХА, 1-Р
Фото Руслан КРИЖАНІВСЬКИЙ, 1-Р