У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся науково-практичний семінар для вчителів української мови, літератури та зарубіжної літератури на тему: «Організація проєктної діяльності учнів на уроках гуманітарного циклу».

Захід став важливою платформою для професійного розвитку педагогів та популяризації дослідницької діяльності серед студентів спеціальності А4 Середня освіта «Українська мова і література», «Українська мова, література та англійська мова».

Організаторами семінару стали навчально-науковий інститут української філології та соціальних комунікацій ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Білозірської сільської ради та Черкаський обласний центр роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради. До участі долучилися педагоги та учні з Тернівської, Березняківської, Балаклеївської, Білозірської та Іркліївської громад.

Метою заходу стало вдосконалення професійних компетентностей учителів у сфері організації дослідницької та проєктної діяльності учнів, розвитку критичного мислення, медіаграмотності та академічної культури в умовах реформування сучасної освіти.

Із вітальним словом до учасників звернулася директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій, доцентка Оксана Іванченко, яка наголосила на важливості партнерства між університетом, закладами загальної середньої освіти та освітніми громадами регіону.

Під час семінару було розглянуто актуальні питання організації роботи Малої академії наук України, особливості підготовки учнів до Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, а також перспективи розвитку гуманітарних секцій МАН. Змістовні фахові виступи представили професори кафедри української літератури та компаративістики Володимир Поліщук, Василь Пахаренко, Наталія Ярмоленко, Людмила Шитик та доцентка Ганна Клименко-Синьоок.

Особливу увагу учасники приділили розвитку дослідницьких умінь учнів у галузі української та зарубіжної літератури, вивченню фольклору й етнографії, питанням мовознавства та прикладної лінгвістики, оновленню програм НУШ для старшої школи, формуванню творчих і наукових компетентностей учнів.

Практичний компонент заходу забезпечили представники кафедри журналістики, реклами та PR-технологій та Центру медіаграмотності ЧНУ. Учасники семінару взяли участь у тренінгових вправах і вікторинах із медіаграмотності, навчалися розпізнавати фейки, маніпуляції та приховану пропаганду, аналізували вплив штучного інтелекту на сучасний інформаційний простір.

Проведення таких заходів є важливим елементом реалізації освітньої програми спеціальності А4 «Середня освіта», оскільки сприяє формуванню у здобувачів вищої освіти дослідницької компетентності, навичок академічної доброчесності, умінь організовувати проєктну діяльність учнів, здатності застосовувати сучасні освітні технології, критичного та медіаграмотного мислення, готовності до професійної комунікації та співпраці з освітніми партнерами.

Захід засвідчив активну взаємодію університету із закладами загальної середньої освіти та регіональними освітніми установами, що відповідає сучасним вимогам до практико-орієнтованої підготовки майбутніх учителів-словесників.

Науково-педагогічний склад ННІ української філології та соціальних комунікацій, студенти спеціальності А4 «Середня освіта» щиро вдячні педагогам громад Черкащини, представникам Черкаського обласного центру роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради та всім учасникам науково-практичного семінару за активну співпрацю, професійний діалог і спільне прагнення до розвитку сучасної української освіти.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького 14–15 травня 2026 року став цифровим та інтелектуальним майданчиком для проведення ХІ Міжнародної наукової конференції «Лінгвалізація світу». У заході взяло участь більше ніж 240 дослідників із провідних наукових центрів України, Польщі, Угорщини, Чехії, Румунії, Хорватії та Азербайджану.

Україну представляли науковці з Києва, Черкас, Умані, Полтави, Вінниці, Запоріжжя, Дніпра, Житомира, Харкова, Сум, Ніжина, Луцька, Львова, Рівного, Берегова, Кропивницького, Хмельницького, Херсона, Ужгорода, Ірпеня, Івано-Франківська, Тернополя, Кам’янця-Подільського, Луганська – Старобільська – Полтави. До конференції долучилися освітяни Черкас та області.

Захід організувала кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Співорганізаторами наукової конференції були: Інститут української мови НАН України, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Запорізький національний університет, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці ІІ, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Уманський національний університет, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща), Ніредьгазький університет (Угорщина), Будапештський університет імені Лоранда Етвеша (Угорщина), Загребський університет (Хорватія), Бакинський слов’янський університет (Азербайджан), Клузький університет імені Бабеша-Бойяї (Румунія), Університет Палацького в Оломоуці (Чехія).

Привітав учасників наукового форуму виконувач обов’язків ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького доктор економічних наук, професор Євгеній Кирилюк, який наголосив на ролі слова не лише як засобу комунікації, а і як інструменту творення сенсів, зброї в інформаційній боротьбі та ключа до розуміння складних глобальних процесів:

– Цьогорічна конференція є важливою для Черкаського національного університету та науки загалом. Вона підтверджує, що науковий поступ не припиняється навіть у найскладніші часи. Це символ нашої стійкості та відданості інтелектуальним цінностям. Тематика конференції вражає своїм охопленням – від класичної лінгвістики та історії мови до сучасних студій із дискурсології, медіаграмотності, штучного інтелекту тощо. Статус міжнародної – це не формальність, адже сьогоднішній форум продемонстрував доробок наукових шкіл України та зарубіжжя, поєднав досвід іменитих професорів з енергією молодих дослідників.

З вітальним словом виступила директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій доцент Оксана Іванченко та колеги із закладів-співорганізаторів.

Проблематика конференції широка й різноманітна. На цьогорічному науковому форумі йшлося про мову як про живий організм, що реагує на війну, про цифровізацію та глобальні зміни, ословлення світу й кожного в ньому, презентовано й апробовано результати наукових досліджень, представлено нові напрями мовознавства й нові ідеї в лінгвістиці.

Перша пленарна частина була присвячена переважно фундаментальним та лінгвокультурним аспектам. Постать Григорія Сковороди через призму угорських джерел схарактеризувала Оксана Ташкович, доктор філософії в галузі мовознавства, старший науковий співробітник кафедри української філології Інституту слов’янської та балтійської філології Будапештського університету імені Лоранда Етвеша (Будапешт, Угорщина) («Григорій Сковорода в угорському контексті: міжкультурні контакти, біографічний досвід і джерела вивчення»).

Гумористичну комунікацію періоду воєнного стану як реакцію на виклики війни проаналізувала Алла Бондаренко, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови, літератури, культурології та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя («Гумористична комунікація українськомовного соціуму періоду воєнного стану»).

Шлях від козацької до модерної іронії простежила Тетяна Космеда, доктор філологічних наук, професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса («Феномен українського гумору: від козацької до модерної жартівливо-іронійної креативності»).

Маркери «інакшости» в художньому дискурсі схарактеризувала Оксана Зелінська, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови та журналістики Уманського національного університету («Мовні засоби зображення «інакшости» в художньому дискурсі»).

Наукове зацікавлення і жваву дискусію викликала доповідь «Україна – Польща разом у польській мові і польській культурі» Єжи Ковалевського, доктора педагогічних наук, члена фонду «Фундація сприяння двомовності EDuNowa» (Республіка Польща).

Друге засідання спрямувало фокус уваги на мовну біографію особистості, динаміку сучасного словотвору, виклики цифрової епохи тощо. Надзвичайно актуальну для сучасної Європи тему – мовної адаптації мігрантів, зміни ідентичності людини в умовах багатомовності – порушив Павло Левчук, доктор гуманітарних наук у галузі мовознавства, доцент відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук (Варшава, Республіка Польща) («Мовна біографія як метод дослідження зміни домінуючої мови на прикладі багатомовності мігрантів у Польщі»).

Доктор філологічних наук, професор кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка» Маргарита Жуйкова проаналізувала фатичну функцію мови, яка за століття після Броніслава Малиновського набула нових вимірів («Фатична функція мови: століття досліджень після Броніслава Малиновського»).

Дистрибуцію сполучників у складних конструкціях висвітлила Раїса Христіанінова, завідувачка кафедри української мови Запорізького національного університету, доктор філологічних наук, професор («Дистрибуція сполучників у складносурядних протиставних реченнях»).

Соціальну історію етикету й відображення в етикетних формулах Гетьманщини соціального статусу кореспондентів проаналізував Іван Дзира, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, професор кафедри філології та перекладу Київського національного університету технологій та дизайну («Особливості відображення соціального статусу кореспондентів в етикетних формулах ділового епістолярію Гетьманщини»).

З доповіддю про параметри словотворення в рекламі Києва виступила Валентина Заєць, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Параметри словотворення в текстах реклами міста Києва»).

Пленарне засідання завершилося зіставним аналізом мовного ландшафту сіл Берегівщини, який представили Єлизавета Барань, доктор філософії в галузі мовознавства, доцент кафедри філології Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ; доцент кафедри української мови і культури Ніредьгазького університету (Угорщина), та Юлія Нодь, здобувачка другого (магістерського) рівня ОНП 035 Філологія (Українська мова та література) Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ [«Особливості мовного ландшафту сіл Чепа, Чорнотисово та Форголань Берегівського району Закарпатської області (зіставний аналіз)]. Доповідь засвідчила синергію дослідницьких пошуків, продемонструвала, як наука об’єднує різні покоління в спільній справі.

15 травня учасники конференції продовжили дискусію на секційних засіданнях. Зокрема, працювало вісім секцій: «Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Ономастика», «Діалектологія. Історія мови», «Граматика. Прикладна лінгвістика», «Когнітологія. Комунікативна лінгвістика. Дискурсологія. Лінгвостилістика», «Перекладознавство. Міжкультурна комунікація», «Медіалінгвістика. Соціолінгвістика», «Лінгводидактика», «Лінгвістичні пошуки молодих дослідників». Секційні доповіді продемонстрували неймовірну життєву силу українського та світового мовознавства, представили мову в усіх її виявах: від архівних документів до цифрових гіпертекстів сучасності.

На заключному пленарному засіданні учасники підсумували результати наукових дискусій, окреслили перспективи подальших досліджень. Доповіді учасників конференції буде надруковано у фаховому збірнику наукових праць категорії Б «Мовознавчий вісник» (випуск 40).

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У межах Тижня науки в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького викладачі кафедри журналістики, реклами та PR-технологій взяли участь в освітньо-науковому форумі «Медіа майбутнього: освіта, наука, інновації».

Долучення до цього заходу є важливою складовою формування професійного науково-освітнього середовища, що сприяє розвитку сучасної журналістики, медіакомунікацій та інноваційних підходів у галузі.

Професійним досвідом поділилися експерти Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та викладачі різних ЗВО України. Обговорили актуальні виклики журналістської освіти, пов’язані з цифровою трансформацією медіа, інтеграцією штучного інтелекту в професійну діяльність, а також питання забезпечення якості освітніх програм.

Володимир Садівничий, голова ГЕР С III «Соціальні науки» Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, експерт Міністерства освіти і науки України, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, презентував доповідь «Між візією та втіленням: успішні практики та критичні вразливості сучасних освітніх програм із журналістики». У своєму виступі він проаналізував відповідність освітніх програм критеріям оцінювання якості та звернув увагу на ключові зауваження й рекомендації НАЗЯВО.

Людмила Пономаренко, голова науково-методичної комісії ННІ журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор, розповіла про особливості присвоєння професійних кваліфікацій студентам-журналістам.

Також під час роботи форуму обговорили питання впливу штучного інтелекту на трансформацію журналістської освіти (доповідач — Вадим Слюсар, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри журналістики та філософських студій Державного університету «Житомирська політехніка»).

Світлана Харченко, доктор філологічних наук, професор, експерт НАЗЯВО зі спеціальності С 7, поділилася досвідом розроблення й упровадження ОП «Журналістика» на кафедрі журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України. Спікерка наголосила на важливості пошуку рівноваги між стандартом, автономією ЗВО та інноваціями в журналістській освіті.

Ірина Копистинська, кандидат філологічних наук, доцент, акцентувала на унікальності кожної освітньої програми з журналістики й розповіла про досвід кафедри журналістики Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, що розвиває гіперлокальні медіа.

«Участь викладачів в освітньо-науковому форумі є надзвичайно важливою для розвитку та вдосконалення освітніх програм нашої кафедри. Подібні фахові заходи створюють простір для конструктивного діалогу між представниками закладів вищої освіти, експертами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та науково-педагогічною спільнотою. Отриманий досвід і професійні рекомендації сприятимуть оновленню змісту освітніх програм, посиленню їх практичної складової та адаптації до сучасних потреб медіагалузі», — зазначила Олена Надточій, доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького, гарантка ОП «Журналістика».

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Викладачі ННІ українськоі філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького взяли участь у виїзному заході «Науково-методичний рефлексивний ретрит: стратегії й тактики професійного розвитку», який відбувся у м. Яремче.

Програма ретриту була спрямована на професійне вдосконалення, обмін досвідом та розвиток практичних навичок, необхідних у сучасному освітньому середовищі.

У межах заходу тренінг із практичним закріпленням знань «Фотопейзаж у стабілізації ментального стану» провела директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій, доцентка Оксана Іванченко. Учасники мали змогу ознайомитися з техніками використання фотомистецтва як інструменту емоційного відновлення та психологічної підтримки, а також виконати практичні вправи на природі.

Тему тайм-менеджменту в організації діяльності викладача на основі прикладних кейсів допомогла опанувати заступниця директора інституту з навчальної діяльності, доцентка Вікторія Марценішко. Під час заняття учасники розглянули ефективні підходи до планування робочого часу, визначення пріоритетів та оптимізації професійної діяльності.

Оксана Вертипорох, доцентка кафедри української літератури та компаративістики, організувала цікаві практики на тему «Освітній сторітелінг: як захоплювати словом». Під час тренінгу учасники навчалися перетворювати навчальний матеріал на цікаву історію, яка може захопити слухачів; опановували техніки емоційного залучення через приклади з літературних творів, особисті наративи; аналізували, чому одні навчальні матеріали запам’ятовуються й зацікавлюють, а інші — ні; створювали власні мініісторії для початку заняття, зняття емоційних криголамів; практикували прийоми живого мовлення, підтримання уваги аудиторії за допомогою інтонації, темпу, тембру викладу; працювали з кейсами, які навчали формувати довіру слухачів, пробуджувати увагу й інтерес аудиторії до навчального матеріалу.

Завідувачка кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови, Вікторія Руденко розробила актуальні для викладачів ЗВО практики «Комунікація без виснаження: екологічна взаємодія в колективі». Учасники ознайомилися з принципами екологічної комунікації в професійному середовищі, опрацювали техніки конструктивного діалогу, ненасильницького спілкування та емоційної саморегуляції. Практична частина була спрямована на формування навичок взаємодії без виснаження, збереження особистих кордонів і підтримання здорового психологічного клімату в колективі.

Захід став платформою для професійного діалогу, рефлексії та формування нових ідей щодо особистісного й фахового розвитку викладачів. А ще збагатив колектив спільними інтересами, досвідом та позитивними враженнями.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

За організаційної підтримки Черкаського ОТЦК та СП студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького долучилися до практичного навчання з правил поводження з мінно-вибуховими предметами.

Участь у заході взяли здобувачі освіти ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, ННІ української філології та соціальних комунікацій, а також ННІ природничих та аграрних наук.

Під час навчання студенти ознайомилися з будовою та принципами дії різних видів мін і гранат, навчилися розпізнавати вибухонебезпечні предмети на місцевості, відпрацювали алгоритм дій у разі виявлення підозрілих або небезпечних об’єктів.

Окрему увагу приділили правилам безпеки — адже в умовах війни уважність, обізнаність і правильна реакція можуть зберегти найцінніше.

Знання, отримані сьогодні, — це не лише теорія. Це навички, які допомагають бути готовими до реальних викликів.

Захід відбувся за підтримки випускника ЧНУ, який курує напрям комунікацій ОТЦК та реалізує проєкт взаємодії зі студентською спільнотою та громадськістю.

Практичну частину заходу провів інструктор із чималим досвідом у підготовці громадян до національного спротиву в межах військово-патріотичного виховання молоді.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Учителі-філологи Черкаського та Золотоніського районів стали учасниками тренінгу від Центру медіаграмотності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на тему «Медіаграмотність та медіакультура».

Захід провели 5 травня Тетяна Бондаренко, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, директорка Центру медіаграмотності, та Світлана Коваль, викладачка цифрових медіа, керівниця відділу міжнародних зв’язків.

— Цінно, що ви приходите до нас і ми маємо змогу спілкуватися, адже така співпраця завжди є корисною та ефективною. Ви передаєте нам тих, кого ми надалі навчаємо. Ми розуміємо, наскільки важливо навчати учнів медіаграмотності, щоб вони вміли критично сприймати інформацію та не піддаватися впливу дезінформації, — звернулася до присутніх Тетяна Бондаренко.

На початку тренінгу учасників ознайомили з видами маніпуляцій, розповіли про загрози фейків. Акцентували на важливості розпізнавання та поширення правдивої інформації.

Під час виконання практичних завдань учасники вчилися відрізняти достовірний контент від фейкового, аналізували приклади матеріалів, створених штучним інтелектом, перевіряли, чи здатні розпізнати їх серед тих, що створені людьми. Світлана Коваль дала поради щодо перевірки правдивості фото, показала практичні інструменти для перевірки зображень за допомогою Google Images.

У межах інтерактивної вправи учасники зіставляли фразеологізми із зображеннями смайлів та наводили приклади з медіапростору.

Спікерка Тетяна Бондаренко представила «Білий список медіа» та наголосила на його значенні:

— Ментальна гнучкість — це риса, яку необхідно в собі розвивати. Перед нашим поколінням постає виклик: переосмислювати застарілі знання й постійно опановувати нові, бути відкритими до змін. У цьому нам допомагають саме такі прозорі медіа. Директорка Центру медіаграмотності ознайомила присутніх із переліком медіа, що входять до цього списку, та коротко схарактеризувала кожне з них.

Поділилася враженнями від тренінгу Анастасія Коломієць, консультантка КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Степанківської сільської ради:

— Мені сподобалося, як усе було організовано. Моїх колег активно залучали до вправ, які ми зможемо застосовувати разом з учнями. Захід був цікавим і насиченим, проведеним у сучасному форматі. Зокрема, я планую використовувати продемонстровані сьогодні вправи на своїх уроках.

Автор: студентка 1-Ж курсу Дарія Палій

Фото: студентка 4-PR курсу Олександра Гончаренко

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького продовжує зміцнювати зв’язки із закладами середньої освіти області. 5 травня відбулася зустріч із делегацією Комунального закладу «Іркліївський ліцей», результатом якої стало підписання договору про всебічну співпрацю.

Урочистий захід відбувся в особливій атмосфері «Музею українського рушника» ННІ української філології та соціальних комунікацій. Саме тут наукові традиції університету переплелися з практичними планами на майбутнє.

Розпочала зустріч директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксана Іванченко. Вона привітала гостей, наголосивши на важливості партнерства між університетом та ліцеєм для формування майбутньої еліти України.

З вітальним словом до присутніх звернувся в. о. ректора Євген Кирилюк. Він зазначив, що цей договір є не просто формальністю, а стратегічним кроком для розвитку обох закладів:

— Наше партнерство триває вже не перший рік і є по-справжньому змістовним. Багато вчителів цього закладу — випускники університету різних років. Сьогодні ж їхні учні продовжують цю освітню траєкторію, обираючи ЧНУ для свого професійного зростання. Підписана угода дає змогу окреслювати чіткіші орієнтири для вступної кампанії, планувати профорієнтаційну роботу та ще тіснішу взаємодію. Радий, що ініціатива профорієнтаційних виїздів у громади, яку ми розпочали, переростає в реальну співпрацю й живу комунікацію між колективами. Саме так формується довіра та вибудовується спільний результат.

Зі сторони ліцею документ підписала директорка Ольга Гриценко. Згідно з угодою, сторони планують спільно проводити наукові та культурні заходи (конференції, семінари, круглі столи); впроваджувати інноваційні технології в освітній процес; сприяти професійному розвитку вчителів та викладачів; співпрацювати в межах дуальної, неформальної та інформальної освіти, що дозволить перезараховувати окремі навчальні кредити студентам відповідних спеціальностей.

Після офіційної частини для гостей провели насичену культурно-освітню програму. Директорка «Музею українського рушника», професорка Наталія Ярмоленко організувала для делегації екскурсію, познайомивши з унікальними експонатами, що зберігають генетичний код нації.

Співпраця між ЧНУ та Іркліївським ліцеєм обіцяє бути плідною та багатогранною, відкриваючи нові можливості як для учнів, так і для науково-педагогічної спільноти Черкащини.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Відома українська пареміологиня професорка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Валентина Калько 28 квітня  провела гостьову лекцію для здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти ОП «Журналістика» на тему «Когнітивна парадигма як парасолька сучасної лінгвістики».

Учасниками науково-навчального дійства стали студенти, викладачі кафедри журналістики та мовної комунікації НУБІП, доктори, кандидати наук і здобувачі освіти з різних університетів України.

Лекторка обрала стратегійним інформативним акцентом те, що когнітивна лінгвістика – галузь мовознавства, яка вивчає мову як засіб отримання, зберігання, оброблення і використання знань, спрямована на дослідження способів концептуалізації та категоризації певною мовою світу дійсності й внутрішнього рефлексивного досвіду. Вона переконливо довела, що об’єктом когнітивної лінгвістики в її концептуальному інтерпретуванні є мова як експонент когнітивних структур і процесів свідомості, а предметом − співвідношення когнітивних механізмів свідомості з природною мовою та її мовленнєвою реалізацією. У процесі логічного, опертого на переконливі аргументи викладу системно й послідовно потверджено, що осердя когнітивної лінгвістики сформували такі основні проблеми: яку природу має мовне знання? як людина оволодіває мовними знаннями? як індивід використовує мовні знання?

З-поміж пріоритетних напрямів аналізованої мовознавчої сфери вирізнено теорію метафори, ономасіологію і теорію номінації, комунікативну лінгвістику та теорію тексту, що дала змогу розкрити механізм дії когніції в таких мовознавчих царинах, як лексикологія, фразеологія, морфологія, синтаксис української мови ЗМІ, практична стилістика української мови. Основну увагу приділено метафоризаціії як когнітивному процесові, що наскрізно пронизує мовні стратуми, його органічному зв'язкові із журналістським текстом. Метафору потрактовано як найпродуктивніший креативний засіб збагачення мови й вияв мовної економії, як семіотичну закономірність, точніше як використання знаків однієї предметної сфери на позначення іншої, уподібненої до неї тим або тим типом відношень.

Теоретичні положення викладено в чіткій послідовності й доступно. Кожне з них виразно проілюстровано конкретними прикладами, дібраними з різних джерел, серед яких і медійні тексти.

Слухачів захопив стиль наукового викладу, до якого вдавалася професор Валентина Калько, його лінгвокреативна прагматизація. Для різновекторного аналізу глибинних за змістом, експліцитно конотованих метафор застосовано когнітивну процедуру, складниками якої є царина-джерело (наші конкретні, практичні, пізнавальні знання, здобуті в процесі безпосередньої взаємодії з дійсністю, наш досвід) і царина-мішень (недостатньо збагнене, менш конкретне, невизначене знання, яке потребує оприявнення). Кожна з проінтерпретованих метафор постала як самобутнє явище і як національний феномен. По-особливому зацікавили слухачів синестезійні метафори. Валентина Володимирівна поділилася своїми оригінальним дослідницьким досвідом, суть якого студенти зрозуміли й будуть використовувати, коли продукуватимуть власні тексти.

Про вплив лекторки на майбутніх журналістів свідчать численні запитання, що надійшли від них, участь у дискусії. Своїми міркування про когнітивну парадигму і концепцією її дослідження поділилися відомі вчені – доктор філологічних наук, професор Донецького національного університету імені Василя Стуса, професор титулярний (Польща) Тетяна Космеда, кандидат філологічних наук, професор кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Світлана ІГНАТЬЄВА, доктор філологічних наук, професор, кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України Микола Степаненко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України Наталія Адамчук.

Своє слово про лекцію висловили студенти. Ось деякі їхні міркування:

«Лекція не мала жодних шансів не сподобатися, особливо тим, хто навчається на журналіста. Без розвитку метафор, мабуть, ми б і не дійшли еволюційно до «почесного звання Homo sapiens». Мене лекція захопила не тільки через актуальність проблематики, а й через стиль подачі, який обрала шановна наша гостя. Заімпонувала презентація. Матеріал скомпоновано майстерно, що дало змогу заглибитись і в зарубіжний дискурс становлення цієї важливої сфери мовознавства, і у вітчизняний. Лекція залишила надзвичайно гарні враження, а ще краще та важливіше – інформацію для роздумів. Хотілося, аби такі ерудовані й цікаві лектори, як Валентина Володимирівна, були частими гостями в нашому університеті» (Дмитро Земляной).

«Лекція вразила глибиною інформації, презентація надихнула знаннями. Кожен слайд дає матеріал для роздумів, змушує по-іншому розкодовувати всім нам знайомі метафори. Чудове ораторське мистецтво та харизма Валентини Володимирівни доповнили позитивну картину сприйняття. Майже сотня слайдів «збігли», як одна мить, і – що найважливіше – міцно закарбувалися в пам’яті» (Петро Кужельний).

«Гостьова лекція професора Валентини Калько стала для мене справжнім інтелектуальним поштовхом, що дозволив глибше поглянути на мову крізь призму людського мислення та досвіду. Завдяки цьому заходу вдалося реально збагнути складну сутність когнітивної парадигми як інтегративного підходу, що об’єднує різні напрями сучасного мовознавства та акцентує зв’язок мови з мисленням, досвідом і культурою, а також тим, як ми концептуалізуємо світ і відображаємо його у власних текстах. Особливо цінними для мене стали розмисли про те, що мова є не просто системою знаків, а живим інструментом структурування нашої свідомості, – критично важливим для розуміння сучасних комунікаційних процесів. Такий формат професійного спілкування не лише розширює наш науковий світогляд, а й дає практичне підґрунтя для власних досліджень у сфері журналістики» (Віталіна Заєць).

«Лекція, присвячена дослідженню метафори в українській – і не тільки – мові, надзвичайно змістовна та актуальна, винятково важлива для професійного становлення. Основну увагу приділено не лише традиційному розумінню метафори засобу орнаментальності, а і її фундаментальній когнітивній функції – здатності структурувати наше мислення та забезпечувати сприйняття навколишньої реальності.

Особливо цікавим є розгляд концептуальних метафор у сучасному публіцистичному дискурсі та медіапросторі. Заняття допомогло краще зрозуміти механізми творення авторських метафор. Такий підхід стимулює до глибшого вивчення лексичного багатства української мови та відмови від заклішованих поглядів і підходів. Мали щастя спілкуватися з ерудованою людиною, яка любить слово і вчить нас відчувати та розуміти його силу й красу» (Артем Чорний).

Усі присутні щиро подякували Валентині Володимирівні. Колеги порадили підготувати монографію, актуальність якої очевидна.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Науковці кафедри журналістики, реклами та PR-технологій стали експертами в дослідженні видання «Прочерк». Журналісти "Прочерку" дослідили популярний месенджер Telegram. Цей проєкт впроваджується за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні.

Месенджер, який став медіа. Майданчик, де поруч із перевіреними новинами живуть фейки, анонімки і канали з «шокуючим контентом». Черкащина — не виняток із загальноукраїнської телеграм-реальності. І якщо раніше ми говорили про друковані медіа Черкащини, то нині поговоримо про сучасний і найпопулярніший канал — Telegram.

Telegram у світі

«Інтерньюз-Україна» презентував ґрунтовне дослідження. Telegram продовжує бути основною соціальною платформою як для спілкування, так і для отримання новин, значно випереджаючи результати інших мереж. За останні п’ять років Telegram пережив значні трансформації. Якщо у 2020-му він був радше альтернативою, інструментом для ентузіастів, журналістів і політичних активістів, то у 2025-му це вже повноцінна цифрова екосистема зі своїм ринком, ієрархією, конкуренцією та навіть тіньовою економікою, пишуть «texty.org.ua» і далі інформують:

У 2020-му в Telegram загалом було близько 1,7 млн каналів, у 2025-му — вже понад 11,3 млн. Щороку додається більш як 2 млн нових каналів. Це свідчить про сталий розвиток екосистеми і появу на ринку нових гравців. Торік частка каналів, які щодня долають поріг у тисячу нових підписників, зросла на 109% порівняно з 2023-м (ідеться про канали без ознак накрутки підписників). Це означає, що новачкам стало простіше набирати першу критичну масу.

Причина — зміна поведінки користувачів. Telegram перестав бути місцем одного-двох улюблених каналів. Люди активніше підписуються, тестують новий контент і так само активно відписуються.

Український сегмент Telegram залишається надзвичайно політизованим. Понад 90% користувачів підписані на новинні та політичні канали. Перегляди контенту за участю політичних та військових діячів обчислюються мільярдами.

Президент України Володимир Зеленський зібрав понад 16,2 млрд переглядів — це більше, ніж усі 15 найпопулярніших персон разом узяті. Окремий кластер формують діячі оборонної сфери.

Близько 60% бізнес-каналів має офіційну верифікацію — показник, який ще кілька років тому був нетиповим для цієї платформи.

Тобто Telegram стає не стрічкою новин, а операційною системою повсякденного життя. І винагороджує тих, хто мислить як маркетолог, а не як журналіст.

Станом на жовтень 2025-го в базі Telemetrio зафіксовано близько 199 тис. каналів з ознаками накрутки. Це лише 1,76% загальної кількості. На перший погляд, небагато. Але за рік кількість таких каналів зросла більш ніж на 120 тис. Причина тут не в «аморальності» авторів, а в економіці: що дорожча реклама, то більший стимул накручувати цифри. Нині український сегмент Telegram — це вже не альтернативний канал комунікації, а повноцінна інформаційна інфраструктура, пишуть «texty.org.ua».

Хто найбільший

Якщо розкласти черкаський Telegram за кількістю підписників — картина виходить показова.

Абсолютний лідер — офіційний канал голови Черкаської ОВА: 268 951 підписники (тут і далі показники станом на вечір 8 квітня – ред.). Це більше, ніж у будь-якого місцевого медіа чи розважального каналу регіону. Показник говорить сам за себе: в умовах війни люди хочуть чути владу напряму, без посередників.

Далі — так звані «типові» й анонімні канали, які давно стали окремим жанром українського телеграму. «Труха Черкаси» — 171 296 підписників. «Типові Черкаси» — 75 698. «Доброго вечора, ми із Черкас» — 52 209. «Мої Черкаси Умань» — 37 510. Ці канали здебільшого не мають редакції у класичному розумінні, часто анонімні, публікують суміш місцевих новин, курйозів, репостів і читацьких дописів. Саме вони формують масовий інформаційний порядок денний — і саме вони найменш прозорі з точки зору джерел і відповідальності.

Серед медіа з редакціями виділимо «Суспільне Черкаси» з 28 774 підписниками, «18 000 Шо там у Черкасах?» — 22 997 підписників. «Славні Черкаси» — 19 293 підписників. За ними сайт «Про все» — 13 418, «Cherkasy Post» (редакція ЗМІ.СК.ЮА) — 12 159, «Procherk.info» — 7 974, «Такі новини ЧЕ…» (сайт «Вичерпно») — 4 281.

Є й менші, але впізнавані: «Гончаренко центр Черкаси» — 3 269 підписники, телеканал «Антена» — 1 226, міський голова обласного центру — 2 090. Телеканал «Умань ТРК» — 827 підписників. І зовсім камерне, наприклад, пізнавальні програми радіо «На хвилі Корсуня»: 35 підписників.

Вкрай популярним був на Черкащина telegram-канал поліції «Безпечна Черкащина». Але згодом через засилля ботів його було видалено.

До слова, як нам повідомила черкаське представництво Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, згадані телеграм-канали в Нацраді від Черкаської області не зареєстровані.

– Якщо вони зареєстровані як медіа офіційно в Нацраді, то можна стовідсотково вважати їх онлайн-медіа. Наприклад, в січні цього року так зареєстрований Нацрадою телеграм-канал «Труха». Водночас, безпосередньо за законом «Про медіа» – це платформи спільного доступу. Маю на увазі всі соціальні мережі. І в цілому зобов'язань у соцмереж як таких перед Нацрадою немає. Вони зареєстровані за кордоном. З іншого боку, їхній контент не має суперечити інформаційному законодавству України. Але в цьому разі за ним стежити мають інші органи, — каже доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б Хмельницького Олена Цапок.

Ми звернулись до одного з телеграм каналів, «Трухи Черкас», запитали як перевіряють інформацію? Чи працюють з журналістами?

Нам повідомили, що перевіряють інформацію «через факт-чекінг, телефонують службам, своїм джерелам». Публікують «лише офіційні дані, плюс через підтверджені джерел, і дані, які їм надсилають, але перевіряють». Інколи працюють з журналістами.

Стрічку новин формує адмін. Щодо формування рекламної пропозиції, цю інформацію не коментують.

Телеграм-канал «Мої Черкаси Умань» взагалі відмовились що-небудь коментувати.

У телеграм-каналі «Суспільне Черкаси» наразі понад 28 тисяч підписників.

— Ми бачимо, що наша аудиторія активно користується цим месенджером і тому працюємо з ним теж, — говорить керівниця диджитал-групи «Суспільне Черкаси» Сніжана Калюжна.

За її словами, дослідження «МедіаТрек 2025», яке здійснили компанії Kantar, Ipsos, MZ Hub на замовлення Суспільного і партнерів, показало, що месенджери зараз найшвидший і найпопулярніший канал для отримання новин (ним користується 81% опитаних), а місцеві телеграм-канали Суспільного входять у п’ятірку лідерів.

– Тож ми вважаємо важливим бути там, де є наша аудиторія, і надавати якісну оперативну та перевірену інформацію. Ми не оприлюднюємо в телеграмі конфіденційної інформації. Журналісти Суспільного працюють з перевіреними джерелами, пріоритет — достовірність й перевірка фактів, навіть якщо це потребує більше часу. Тому у подачі новини швидкість не визначальний фактор, але дуже вітається.

– Більшість матеріалів, які потрапляють в стрічку телеграму, вже є у місцевій вкладці на сайті Суспільне Новини https://suspilne.media/cherkasy/ та адаптовані під різні платформи — мають короткі й зрозумілі описи, які мотивують аудиторію переходити до повної версії, аби дізнатися подробиці. Такий підхід дозволяє зберігати довіру аудиторії, не жертвуючи якістю контенту, і водночас залишатися конкурентними в умовах швидкого новинного середовища, - зазначає Сніжана Калюжна.

Чому телеграм — це серйозно

Усі ці канали — від 35 підписників до чверті мільйона — об'єднує одне: вони працюють там, де працює інтернет. А телеграм працює навіть там, де інтернет ледве дихає.

Колеги-журналісти з прифронтових територій пояснюють феномен телеграму просто: навіть при слабкому або нестабільному інтернет-з'єднанні месенджер завантажується швидко і без збоїв. Там, де сайти не відкриваються, телеграм працює. Тому саме він став головним каналом новин там, де це найбільше потрібно.

В окупації — це гостріша ситуація. Люди заходять вручну через пошук, читають потрібні канали і одразу видаляють їх, виходячи надвір, щоб не мати проблем із фільтраційними перевірками. На Черкащині до такого, на щастя, не доходить. Але власна проблема є — і вона називається фейк. Фіксувалися новини з ТЦК, або пожежі, що потребували уточнення і потім виявлялося, що це не черкаські новини, але вони проходили по черкаським телеграм каналам.

Більшість українців (62%) назвали джерелом новин та інформації соціальну мережу Telegram, свідчать результати дослідження, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Ipsos 14-28 листопада 2025 року, результати якого є у розпорядженні агентства "Інтерфакс-Україна".

Зокрема, серед українців віком 18-24 роки назвали Telegram як джерело новин та інформації 84%, серед 25-34-річних – 87%, серед 35-44-річних – 79%, серед 45-54-річних – 74%. Натомість серед 55-64-річних інформацію в Telegram отримують вже 51% респондентів, а серед старших 65 років – лише 30%.

Усі інші джерела назвали менше половини опитаних.

На другому місці – телебачення. На третьому місці – YouTube. Слідом іде особисте спілкування. Соціальна мережа Facebook на п'ятому місці.

Що з регулюванням

Нагадаємо, що Телеграм пов’язують із російськими спецслужбами, його сервери розміщені в Росії, а отже, вся інформація легко опиняється в руках ворога. Повної заборони Telegram в Україні не планується. Однак влада рухається у бік деанонімізації каналів і обмеження джерел дезінформації, пов'язаних із Росією. У парламенті розглядається законопроєкт №11115 про регулювання платформ спільного доступу — він може передбачати штрафи та обмеження для каналів, що поширюють пропаганду, пише УНІАН.

Поки закон не прийнятий — телеграм залишається простором без правил. І читачеві самому доводиться вирішувати: довіряти чи перевіряти. А різниця між каналом із редакцією і каналом із красивою назвою буває непомітна з першого погляду — і дуже відчутна з другого.

– Сьогодні медіаграмотність є не просто окремою навичкою, а базовою компетентністю для кожного студента й викладача. По-перше, в університеті запропоновано категорійну та вибіркову міжгалузеву дисципліну «Інфомедійна грамотність», яку можуть вибрати студенти різних освітніх програм. Вона дає системне розуміння роботи медіа, критичного мислення та безпечного споживання інформації. По-друге, у нас працює Центр медіаграмотності, який є платформою для розвитку практичних навичок, реалізації освітніх ініціатив та взаємодії з експертним середовищем. По-третє, ми регулярно проводимо тренінги як для студентів, так і для викладачів, адже важливо, щоб культура критичного мислення поширювалася на всі рівні освітнього процесу, – каже завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького, директорка Центру медіаграмотності ЧНУ Тетяна Бондаренко.

– Звичайно, у межах спеціальності «Журналістика» посутню увагу звертаємо на перевірку фактів, фактчекінг, аналіз джерел інформації. Ми навчаємо студентів працювати не лише з телеграм-каналами, а й орієнтуватися в ширшому медіапросторі, зокрема користуватися переліком перевірених, так званих «білих» медіа, із яких варто споживати новини. Такий підхід допомагає нам готувати не просто фахівців, а свідомих громадян, здатних критично оцінювати інформацію і відповідально її поширювати, – каже Тетяна Бондаренко.

Легко зареєструватись — легко збрехати

Telegram приваблює простотою входу. Саме ця простота робить його зручним не лише для журналістів і громад, а й для тих, хто використовує платформу в незаконних або маніпулятивних цілях. Нещодавній приклад — детективи Територіального управління БЕБ у Києві викрили групу осіб, які через телеграм-канали продавали незаконно виготовлені сигарети за цінами, значно нижчими за ринкові. Організатор створив кілька каналів, збирав замовлення й відправляв посилки поштою по всій Україні.

Та найпоширеніша проблема — не кримінал, а інформаційний бруд.

«Прочерк» уже фіксував подібне: канали з назвами на кшталт «Україна», «Важливі новини», «Війна» з українською символікою у шапці — але з регулярними вкидами неперевіреної інформації. Типова схема: шокуючий заголовок про відключення світла по всій країні або авіаудар по місту — і посилання, яке веде не на деталі, а на інший канал, що просто накопичує підписників. Саме так, зокрема, поширювалась неправдива інформація про відкриття навігації на Черкащині — яку довелося особисто спростовувати голові Черкаської ОВА Ігорю Табурцю у своєму телеграмі.

Інколи телеграм-канали використовують як злив інформації. Ряд каналів поширили інформацію про посадовців, що в день жалоби відпочивали. Можливо про ці б канали і не дізнався широкий загал, але допис і канали відповідно поширює заступниця мера Черкас Марина Гаркава, бо зачеплено і її ім’я.

«Ніколи не поважала і не реагувала на «чорнуху», але вже немає сил дивитися на ці всі публікації, які поширюють про людей, яких я поважаю. Перекручують ситуацію і паплюжать. Хочу зазначити, що це моє архівне фото, зроблене в обставинах, які не порушують трудове законодавство і використане з приватної переписки. В любому випадку всім з цим жити, згідно ролей. І замовникам, і виконавцям і постраждалим. Правда завжди одна», - емоційно зазначає посадовиця.
Вочевидь, відреагувати та висловитися, - це все що можна в даному випадку, бо як правило знайти кінці в таких каналах дуже складно, якщо це взагалі можливо.
Активно через телеграм люди комунікують, тож слід врахувати і активність шахраїв в телеграмі. Не кожен канал або профіль, з якого вам надходить повідомлення – безпечний. Як зазначають на ресурсі BRAMA, користувачі почали отримувати SMS нібито від адміністрації Telegram про «порушення правил». Це фішинг.

Таким чином шахраї створюють штучний поспіх. Надсилають повідомлення про порушення та «блокування акаунту за 24 години»; маскують посилання. Використовують фейкові адреси, що візуально схожі на офіційні; запитують конфіденційні дані. Через підроблені форми авторизації намагаються перехопити номер телефону та код підтвердження.

Як тримати акаунт у безпеці? Не переходьте за посиланнями; використовуйте двофакторну автентифікацію; дотримуйтесь цифрової гігієни – вводьте дані лише в офіційному додатку. Telegram ніколи не надсилає SMS із посиланнями. Усі офіційні сповіщення приходять лише всередині самого додатка від службового чату, пишуть в МВС.

Telegram на Черкащині — це вже не месенджер. Це інформаційна інфраструктура, де щодня формується картина світу для сотень тисяч людей. І саме тому питання якості контенту тут — не технічне, а журналістське. Анонімний канал із красивою назвою і верифіковане медіа з редакцією виглядають у стрічці однаково — але це не означає, що вони рівноцінні. Журналістика відрізняється від потоку дописів не швидкістю, а відповідальністю: за джерело, за факт, за наслідок публікації. Саме цього Telegram як платформа не гарантує і гарантувати не може — це завдання людей, які за ним стоять.

Telegram на Черкащині — це дзеркало медіаспоживання воєнного часу: швидко, зручно і без гарантій. Чверть мільйона людей читають голову ОВА — і стільки ж потенційно можуть натрапити на фейк із красивою обкладинкою. Різниця між якісною журналістикою й анонімним вкидом у стрічці новин буває в один піксель. Тому головний навик сучасного читача — не швидкість споживання інформації, а вміння зупинитись і запитати: хто це написав і навіщо?

Повна версія статті: «Прочерк»
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Сьогодні святкує свій 70-річний ювілей Наталія Миколаївна Остапенко, докторка педагогічних наук, у свій час професорка кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови, декан факультету української філології, проректорка з навчальної роботи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Колектив ННІ української філології та соціальних комунікацій підготував нарис про життя та діяльність Наталії Миколаївни та вітання зі знаковою датою.

А буває, ідеш по світу,
і проходить повз тебе людина
так, неначе проносить квіти
і тобі віддає половину.
Ще і стебла від рук гарячі.
Озирнешся на неї здаля
і збагнеш – на промінь багатша
стала раптом твоя земля
Ліна Костенко.

Мистецтво бути Людиною

Наталія Миколаївна Остапенко, доктор педагогічних наук, професор, народилася 20 квітня 1956 року в м. Шпола Черкаської області в сім’ї Гончаренків Миколи Амосовича та Надії Степанівни.

Після закінчення Шполянської середньої школи №1 в 1972 році Наталя вступає до Черкаського державного педагогічного інституту імені 300-річчя возз’єднання України з Росією на філологічний факультет (українське відділення), який успішно закінчила в 1978 році.

Свою трудову діяльність Наталія Миколаївна розпочала з посади вчителя-словесника Шполянської середньої школи № 5. Через пів року її було призначено заступником директора школи з позакласної та позашкільної роботи. Ключовим у її долі виявився телефонний дзвінок з Черкас. Телефонувала завідувач кафедри українського мовознавства педагогічного інституту Передрій Ганна Романівна, кураторка академічної групи, в якій навчалася колись Наталя. На кафедрі звільнилося місце старшого лаборанта. Саме ця пропозиція різко змінила всі наміри 24-річної дівчини, молодої, повної ентузіазму та молодечого запалу. Працюючи на посаді старшого лаборанта, Наталя Миколаївна вже розпочала займатися науковою роботою, їздила до Києва в Науково-дослідний інститут педагогіки та до столичних бібліотек.

У 1981 році Наталія Миколаївна стає аспіранткою Лабораторії методики навчання української мови при Науково-дослідному інституті педагогіки АПН України. Зараз ювілярка зізнається, що їй щастило в житті на доленосні зустрічі. Саме таким виявилось знайомство з Олександром Михайловичем Біляєвим — членом-кореспондентом АПН України, доктором педагогічних наук, професором, керівником кандидатської дисертації Наталії Миколаївни. Від свого наставника Наталя Миколаївна перейняла надзвичайну професійну добропорядність, яка заснована на високих моральних принципах. Перш за все потрібно в кожній людині бачити особистість, зрозуміти її прагнення й поривання, а основним важелем у будь-якій справі Наталя Миколаївна вважає добре слово, гуманне ставлення. Саме ці ідеї завжди пропагував Олександр Михайлович.

За три роки навчання в аспірантурі Наталя Миколаївна встигла зробити все: скласти кандидатські іспити, вийти заміж, народити сина Володимира, написати кандидатську дисертацію «Самостійна робота учнів на уроках української мови в 5-6 класах», яку блискуче захистила 26 червня 1986 року й здобула вчений ступінь кандидата педагогічних наук. Після закінчення аспірантури повернулась викладачем до рідної Альма-матер на кафедру української мови. З 1987 до 1996 року перебувала на посаді заступника декана спочатку філологічного факультету, а потім факультету української філології. За дев’ять років роботи в деканаті підготувала дев’ять щорічних свят — Днів факультету, про які ще й досі захоплено згадують випускники та викладачі інституту.

З 1995 до 2001 року Наталія Миколаївна очолювала кафедру методики навчання та культури української мови. Власне кажучи, за її ініціативи й утворилась ця кафедра факультету української філології. У цей період народжує другого сина Богдана і вже через кілька місяців виходить на роботу, без якої не уявляє себе.

З листопада 2001 року Наталію Миколаївну обирають на посаду декана факультету української філології, на якій перебувала до квітня 2004 року. Цей період запам’ятався колегам і студентам як час розквіту факультету: Наталія Миколаївна — декан, а Ігор Іванович Погрібний (пізніше директор Навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій, нині – голова Первинної профспілкової організації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького) — її заступник; саме за цього тандему па факультеті української філології були найвищими показники успішності та якості знань студентів; було проліцензовано дві нові престижні спеціальності — «Журналістика» та «Видавнича справа», залучено до співпраці провідних науковців у галузі журналістики, відкрито комп’ютерний клас, Лінгвістичний музей, Українознавчий центр, зроблено ремонт у Музеї рушника, в аудиторіях і коридорах факультету. Усе це лише за три роки перебування на посаді.

Чимало викладачів ННІ української філології та соціальних комунікацій вдячні Наталії Миколаївні за дорогу в світ, адже багатьом з її легкої руки та мудрого наставництва відкрились наукові шляхи.

З квітня 2004 року до вересня 2005 Наталія Миколаївна обіймала посаду проректора з навчальної роботи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. З вересня 2005 до вересня 2007 року була переведена на посаду старшого наукового співробітника кафедри методики навчання стилістики й культури української мови з метою написання докторської дисертації. Доля знову усміхнулась Наталії Миколаївні й подарувала зустріч з Любов’ю Іванівною Мацько — академіком, дійсним членом АПН України, доктором філологічних наук, професором — не лише науковицею зі світовим ім’ям, а й надзвичайно цікавою, непересічною особистістю, залюбленою в українське слово, небайдужою до проблем мовної культури в державі, суспільстві. Любов Іванівна — науковий консультант докторської дисертації Наталії Миколаївни «Теоретичні й методичні засади формування лінгводидактичної компетентності в майбутніх учителів української мови і літератури у ВНЗ». Дисертацію блискуче захищено 31 травня 2010 року.

Із 2010 до 2018 року Наталія Миколаївна — професорка кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови, автор понад ста публікацій, в тому числі монографій, навчальних посібників, статей у фахових журналах. Ювілярка нагороджена Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, нагрудним знаком «Відмінник освіти України». Мабуть, найголовнішою нагородою ювілярки є вдячність її випускників, для яких вона назавжди стала еталоном професійності, людяності, порядності та неперевершеної жіночності.

На жаль, війна не оминула домівки Наталії Миколаївни, як і родин сотень тисяч українців: у 2022 році, захищаючи територіальну цілісність України від російських нелюдів, загинув Богдан, молодший син родини Остапенків. На території університетського кампусу родина полеглого воїна заклала розарій, який щодня нагадує про невмирущий подвиг Богдана, випускника ННІ економіки і права Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Нині Наталія Миколаївна на заслуженому відпочинку, допомагає родині у вихованні трьох онуків — Назара, Доброслава й Владислава. Сьогодні в прекрасній дружній сім’ї Остапенків свято: Наталії Миколаївні виповнюється 70 років. Колектив ННІ української філології та соціальних комунікацій щиро вітає ювілярку.

Шановна Наталю Миколаївно!

Поціновуючи Вашу багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток української науки й освіти, підготовку висококваліфікованих кадрів, високий професіоналізм, відданість обраній справі, активну громадянську позицію, щиро вітаємо Вас зі славним ювілеєм!

Невичерпна енергія, невтомність, мудрість, ясний розум, глибокі та всебічні наукові знання, дивовижна працелюбність і працездатність, уміння ділитися багатим досвідом — це лише невеликий перелік якостей, які Вас характеризують. Ваш життєвий шлях – це дорога яскравої і неординарної особистості, талановитого науковця, учителя вчителів, гідний приклад для багатьох поколінь. У день народження щиро бажаємо Вам добра, здоров’я, світлих мирних днів і невичерпного оптимізму. Нехай кожен день збагачує Вас новими ідеями, а душа квітне любов’ю до людей і гордістю за величне фахове покликання. Хай добром і щирістю стелиться Ваша життєва дорога, кожна мить нехай буде прекрасною, неповторною та яскравою!

Із глибокою повагою і вдячністю колектив
ННІ української філології та соціальних комунікацій

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького