Новини

Новини (884)

Серед ключових цінностей та пріоритетів концепції інноваційної трансформації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького — патріотизм, духовність, національна свідомість, реалізація державної мовної політики.

У межах цих  фундаментальних засад  з оптикою на україноцентризм 22 жовтня до Дня української писемності та мови у Черкаській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №32  відбувся змістовний, пізнавальний і водночас надзвичайно зворушливий мовно-патріотичний захід «Мовне намисто України».

Організаторами заходу  стали доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга та директорка Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32  Ірина Овчаренко.  Модераторами свята —   студентки-філологині 3 курсу спеціальності «Філологія (українська мова і література)» ННІ української філології та соціальних комунікацій.

Головним меседжем зустрічі — вшанування української мови як безцінного духовного надбання українського народу, поглиблення знань учнів з історії виникнення, становлення української мови та писемності, формування національної свідомості, виховання поваги до рідного слова та усвідомлення його значення в житті кожного українця.

Ідейним підґрунтям мовно-патріотичного заходу «Мовне намисто України» стали слова Івана Огієнка: «… тільки рідна  мова дає людині найбільше й найглибше особисте щастя, а державі — найсильніші патріотичні характери. Без добре виробленої рідної мови,  немає всенародної свідомости, без свідомости немає нації, а без свідомої нації — немає державности  як найвищої  громадської організації, в якій вона отримує найповнішу змогу розвитку й виявлення».

Розпочалося свято з інформаційного кейсу про важливість і значущість української мови у збереженні генетичного коду українців. Про соборність і державотворчу роль української мови в історичних паралелях етно- та глотогенезу українців.

— Історичний маркер у контексті розвою української  мови та писемності послугував мобілізаційним чинником здобуття об’єктивних знань, формуванню чіткої громадянської позиції в контексті історичного поступу націєтворчих процесів в Україні, підвищенню мовно-культурного рівня в соціокультурному просторі українства. Формуванню патріотичного сегменту молодої людини в цей надскладний для нас час, – час виборювання нашої ідентичності, культури, історії, мови,  що стверджує наш окремішній генетичний код нації, який відстоюємо ціною власного життя – належить українській мові – основному носієві українства, невичерпному джерелу української ментальності, —  констатувала  Галина Кочерга.

З вітальним словом до присутніх звернулася одна з ведучих заходу  — Марія Вергун, студентка 3 курсу спеціальності «Філологія (українська мова і література)»:

— Свято української писемності та мови традиційно відзначаємо у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, видатного давньокиївського письменника-агіографа, літописця, мислителя, ченця Києво-Печерського монастиря, з чиїм ім’ям пов’язують  розвитком писемності та книжної культури у Київській Русі. Нестор Літописець відомий як представник традиції слов’янської книжності, започаткованої святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм. Його ім’я традиційно пов’язують з написанням «Повісті минулих літ»,   однієї із найважливіших культурних памʼяток поч. XII ст. Київської Русі. Невтомна праця  Нестора Літописця та інших давньокиївських  книжників є невідʼємною складовою  історії української писемності та культурної  традиції: «писемність і мова – жива плоть, яка створювалась мільйонами поколінь».

—Українська мова —  це набагато більше, ніж засіб спілкування. Це невидима нитка, яка обʼєднує покоління, зберігає пам’ять про минуле, передає мудрість предків і допомагає відчувати себе частиною великої етнічної родини. У ній живе історія нашого народу, його біль і радість, незламність і надія, прагнення до свободи та віра в майбутнє. Саме тому символічною назвою мовно-культурного  заходу є «Мовне намисто України», оскільки кожне українське слово — це справжня перлина.

Особливо зворушливою частиною заходу були слова вдячності українським захисникам і захисницям. У час, коли наша держава продовжує виборювати свободу та незалежність, можливість навчатися, читати українські книжки, співати рідних пісень і вільно спілкуватися державною мовою – має особливу цінність. Світлі слова вдячності й шани прозвучали  на адресу Героїв, які віддали своє життя за Україну. Учасники заходу вшанували пам’ять полеглих захисників і захисниць хвилиною мовчання. Ця мить увиразнила усвідомлення високої ціни нашої свободи, актуалізувала   необхідність берегти здобуте та бути гідними подвигу тих, хто захищає нашу державу, бо «ціною життів найкращих ми виборюємо право говорити рідною мовою, бути українцями, визначати своє майбутнє».

— Вивчення  та популяризація  української мови, зокрема її історії, сягнула максимального рівня за всі роки Незалежності. На жаль, це сталося  з повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли розгорнулися дискусії навколо нашої державності, суверенітету, нашої історії (власне нашого генетичного коду),  а  мова — носій народної культури та запорука її збереження й розвитку, що і стверджують слова Олеся Гончара: «…а мова й історія – це ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо водночас. Маємо відродити в наших  сучасних українцях і українках генетичну пам’ять, почуття гордості, маємо і до збайдужілих душ торкнутися запашистим євшан-зіллям рідного слова!» – і консолідують народ, що є творцем держави і носієм її образу в світовій спільноті. Тривала боротьба за самобутність української культури найчастіше   набирала форми боротьби за рідну мову, тому що  мова формує націю, нація будує державу, держава береже мову, бо мова – це константа державної самодостатності, самобутності, самоцінності, оригінальності. Мова для нас – це не просто інструмент спілкування,  виживання, а  зброя проти ворога у боротьбі за свою ідентичність,  самобутність, самоцінність, самодостатність і величність бути українцем, —  зауважила Дар’я Гвардіон,  студентка 3 курсу спеціальності «Філологія (українська мова і література)».

Наступним кластером мовного заходу стала пізнавальна розповідь про історію української мови та писемності,  культури, державності в історичному вимірі. Історія  української  мови та писемності вивчається в нерозривному зв'язку з історією українського народу, який є носієм цієї мови, її творцем.  Слова Михайла Грушевського: “… ми – стара Київська Русь, але разом з тим український народ, осібний   народ, з своєю осібною мовою, історією, письменством і культурою… Ми пройшли свою путь великої боротьби за волю і рівність, котрої не знали інші народності руські. В ній ми остаточно сформувалися в український народ…” є символічними та пророчими у кривавій боротьбі з російським агресором, що так цинічно, бездушно, вбиває український народ, безапеляційно знищує Україну як державу, з її багатотисячною історією, культурою, з її державницькими демократичними інституціями.

 Але український народ показав свою велич, свою могутність в духовних цінностях, в моральних деклараціях  з прав людини, у своїй згуртованості як на полі битви з ворогом, так і в мовно-культурному  перезавантаженні. Незнищенність та незламність духу українства оприявлено у традиції святкування Дня української мови та писемності – Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який започаткований у 2000 році, — загальнонаціональний мовно-культурний захід, спрямований на популяризацію української мови, підвищення рівня мовної грамотності та об’єднання українців навколо національних мовних цінностей у різних куточках світу.

Найдинамічнішою та найінтерактивнішою частиною зустрічі стала мовна вікторина, яка перетворила дійство  на справжню інтелектуальну пригоду. Учні обʼєдналися у команди, кожна з яких обрала власну назву та налаштувалася на дружнє змагання. Учасники отримали аркуші для запису відповідей: після обговорення кожного запитання команди мали визначити правильний варіант і передати відповідь журі. Вікторина складалася з трьох тематичних раундів, кожен із яких відкривав нові й цікаві сторінки української мови, літератури та історії.

Перший раунд присвячений історичному шляху становлення української писемності та літературної мови. Учасники відповідали на запитання про Нестора Літописця, «Повість минулих літ», Острозьку Біблію, граматику Мелетія Смотрицького, творчість Івана Котляревського, Тараса Шевченка. Також пригадували історію створення слов'янської писемності, роль «Русалки Дністрової», особливості Харківського правопису 1928 року,  новації Українського правопису 2019 року.

Окрему увагу приділили непростим сторінкам історії української мови, зокрема періодам українізації, репресій та русифікації. Кожне запитання супроводжувалося цікавими історичними фактами й поясненнями, які допомагали краще зрозуміти, яким тернистим був шлях українського слова до сьогодення.

Другий раунд подарував десятикласникам чимало несподіванок і справжніх мовних відкриттів. Команди знайомилися з паліндромами, дізнавалися про особливості українських літер, сім відмінків, найдовше слово та багатство української синонімії. Особливе зацікавлення викликали незвичайні мовні факти, які продемонстрували всю красу, милозвучність і неповторність нашої мови. Не обійшлося й без запитань про творчість Тараса Шевченка, зокрема його всесвітньо відомий «Заповіт», перекладений багатьма мовами світу.

Завершальний раунд обʼєднав запитання про видатних українських діячів, літературні твори та колоритну народну лексику. Учні розгадували значення діалектних слів «бартка» та «шваблики», дізнавалися цікаві факти про народні назви овочів, пригадували авторство відомого вислову «Лиш боротись — значить жить!». Формат таких завдань допоміг учасникам відчути багатство української мови та різноманітність мовних традицій різних регіонів України.

Також команди демонстрували знання про Бориса Грінченка – укладача фундаментального чотиритомного «Словаря української мови»,  Івана Нечуя-Левицького – автора безсмертної «Кайдашевої сімʼї». Завершальний раунд став чудовою нагодою пригадати видатних особистостей, які присвятили своє життя українському слову.

Своїми думками щодо мовно-культурного заходу  поділилися студентки-філологині:

— Захід до Дня української писемності та мови залишив у мене приємні враження. Він  присвячений красі та значенню української мови в житті кожного українця. Було приємно бачити зацікавленість учнів, їхню активність і бажання долучатися до заходу. Особливо сподобалося, що зустріч відбувалася в дружній атмосфері, а інформативний матеріал  був логічним, цікавим, доступним для десятикласників. Мовно-патріотичний захід вочевиднив, що українська мова — це наша історія, культура та духовна спадщина, яку ми повинні берегти й розвивати. Я вважаю, що такі заходи є важливими, оскільки вони допомагають краще усвідомити цінність рідної мови та виховують любов до неї, — зауважила Карина Волосенко, студентка третього курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)».

Мовно-патріотичний захід «Мовне намисто України» до Дня української писемності та мови  для учнів десятого  класу залишив    незабутні враження. Ми підготували та провели  вікторину, присвячену історії української мови та писемності. Було приємно долучитися до організації цього заходу, оскільки це чудова нагода сфокусувати увагу    на важливості та значенні рідної мови у нашому житті, — наголосила  Дар’я Гвардіон, студентка третього курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)».

— У підготовці  до заходу, зіткнулася з непростим завданням – обрати таку концепцію свята, яка б змогла зацікавити кожного учня та залучити до активної участі всю учнівську аудиторію. Але теплий прийом відразу розвіяв усі сумніви й ми почали працювати у мега комфортній атмосфері. Поетичні рядки, цікаві лексичні особливості та історичні факти нанизували ніби перлини на мовне намисто. Заохотили десятикласників до написання Радіодиктанту національної єдності, ознайомили з історією започаткування  Дня української мови та писемності. Сьогодні наше завдання – не просто знати рідну мову, а берегти її, розвивати, збагачувати та передавати наступним поколінням. Адже кожен із нас є частинкою великої мовної родини, а кожне сказане українське слово – це ще одна перлина в безцінному намисті мовної палітри нашої держави. Нехай українська мова завжди буде для нас джерелом натхнення, сили та гордості. Нехай вона звучить у наших серцях, домівках, школах і на всіх просторах вільної України! Говорімо українською! Думаймо українською! Творімо українською! —  відзначила Марія Вергун, студентка третього курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)».

Українська мова становить важливу культурну цінність, виконує інтеграційну функцію, є важливим чинником зміцнення державності, забезпечення культурного, духовного, патріотичного виховання молодого покоління. Мова —  це національна ознака, – «Без мови немає народу.... Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб», — це рівень культури, духовності, це сутність свідомості кожної  особистості.  Маємо сміливість серцем і душею впевнено сказати: «Ми – українці!». Хай усіх нас єднає належність до великого народу! Плекаймо всі разом  мову, що дісталась нам у спадок від наших пращурів! Любімо, поважаймо та вдосконалюймо нашу мову, адже мова, як і Україна, — у нашому серці, і починається вона з кожного з нас!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Марія Вергун, студентка 3-Б курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій


Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

 

Студенти спеціальності «Журналістика» другого та третього курсів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Валерія Різник, Вікторія Швайка, Дарія Палій та Кирило Аніскевич у межах дисципліни «Історія журналістики» створили цикл подкастів про зародження та розвиток української преси.

Цей творчий проєкт для «Радіо ЧНУ» автори приурочили до Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку України, який відзначають 16 листопада. Це професійне свято журналістів, редакторів, операторів, звукорежисерів, ведучих, інженерів, технічних спеціалістів та всіх, хто працює над створенням інформаційного контенту, забезпечує теле- й радіомовлення і підтримує роботу комунікаційних мереж.

— Формат завдань у вигляді творчих проєктів робить «Історію журналістики» живою. Студенти не просто вивчають теорію — вони відразу випробовують себе в ролі медійників: шукають цікаві теми, працюють із джерелами та вчаться поєднувати фактчекінг із креативом. Мій власний досвід у черкаській журналістиці підказує, що саме такі завдання формують справжній професійний азарт і базові навички майбутнього медійника, — прокоментувала доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Людмила Солодка.

Студенти поставилися до виконання завдання креативно та відповідально. Вікторія Швайка презентувала подкаст про зародження преси на західноукраїнських землях.

— Хотілося показати зародження преси на західноукраїнських землях через людей і суспільні зміни. Головні герої мого випуску — Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Це «Руська Трійця» — ті, хто подарував нам «Русалку Дністрову», видання про культуру, створене «живою» народною мовою, — ділиться враженнями від роботи над випуском Вікторія Швайка.

Сподобалося працювати над подкастом і Кирилові Аніскевичу:

— Було реально цікаво: поки досліджував тему зародження нашої преси, знайшов стільки крутих деталей, що буквально занурився з головою. А сам процес запису — це взагалі топова практика для студентів-медійників. Набити руку в комфортних умовах перед реальною роботою за фахом — саме те, що треба!

Керівниця радіопроєктів «Радіо ЧНУ», доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Наталія Ковтун наголосила:

— Саме міжпредметні зв’язки перетворюють навчання на реальну редакційну практику, адже в сучасних медіа неможливо відділити контент від форми його подачі. Для студентів створення подкастів на стику дисциплін «Методи і прийоми журналістики», «Медіавиробництво» та «Історія журналістики» — це повноцінне занурення в професію. Проходячи шлях від задуму до фінального монтажу звуку, вони здобувають безцінний практичний досвід. Уміння працювати з аудіоформатом та тримати увагу слухача є критичним для сучасного медіапростору, і саме через такі проєкти на «Радіо ЧНУ» формується голос майбутніх журналістів.

Прослухати подкасти можна на студентській платформі сайту кафедри журналістики, реклами та PR-технологій:

Вплив перших українських періодичних видань на сучасні медіа: Валерія Різник, студентка 3-Ж курсу

«Русалка Дністровая» — альманах про культуру, написаний живою народною мовою: Вікторія Швайка, студентка 2-Ж курсу

Цікаві факти про першу українську газету — «Gazette de Leopol»: Кирило Аніскевич, студент 2-Ж курсу

Як зароджувалася журналістика в Україні: Дарія Палій, студентка 2-Ж курсу

 

 

Пресслужба кафедри журналістики, реклами та PR-технологій


Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся університетський етап ХVІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

Цьогоріч у творчому змаганні взяло участь більше ніж 60 осіб.

За результатами конкурсу переможцями серед здобувачів гуманітарних спеціальностей стали:

І місце

Кричевська Юліана Русланівна (ННІ УФСК, 1 курс, група А)

Вдовіна Софія Олександрівна (ННІ УФСК, 2 курс, група Б)

ІІ місце

Парибка Анастасія Віталіївна (ННІ ІМ, 1 курс магістратури)

Матвієнко Вікторія Петрівна (ННІ УФСК, 2 курс, група А)

Петруша Каміла Русланівна (ННІ ІМ, 2 курс, група В)

Шульга Альона Сергіївна (ННІ ІМ, 1 курс магістратури)

ІІІ місце

Данильчук Ірина Миколаївна (ННІ ІМ, 1 курс, група Г)

Канельська Юлія Валеріївна (ННІ УФСК, 4 курс, група А)

Волинець Анастасія Олександрівна (ННІ ІМ, 3 курс, група В)

Добромислова Катерина Олександрівна (ННІ ІМ, 1 курс магістратури)

Крижановська Анна Русланівна (ННІ УФСК, 1 курс, група Б)

Щигорець Марія Володимирівна (ННІ ІМ, 1 курс)

Переможцями серед здобувачів негуманітарних спеціальностей стали:

І місце

Замєсова Альбіна Геннадіївна (ННІ ПАН, 1 курс)

Івченко Єлизавета Олександрівна(ННІ УФСК, 1 курс, група Ж)

Довженко Катерина Сергіївна (ННІ УФСК, 1 курс, група Ж)

ІІ місце

Заєць Анастасія Леонідівна (ННІ УФСК, 1 курс, група PR)

Гурін Анастасія Олександрівна (ННІ УФСК, 1 курс, група PR)

Калина Дарʼя Сергіївна (ННІ УФСК, 1 курс, група PR)

Коломієць Наталія Олександрівна (ННІ УФСК, 1 курс, група Ж)

Копецька Надія Іванівна (ННІ УФСК, 1 курс, група PR)

Лівецький Артем Андрійович (ННІ МВІФ, 1 курс, група А)

ІІІ місце

Безугла Уляна Олегівна (ННІ ПАН, 1 курс, група ХІ-26)

Квачко Ірина Сергіївна (ННІ УФСК, 1 курс, група PR)

Поповиченко Анастасія Ігорівна (ННІ УФСК, 1 курс, група PR)

Ковтун Анастасія Василівна (ННІ УФСК, 1 курс, група Ж)

Копанська Аліна Євгеніївна (Психологічний факультет, 1 курс, група Б)

Федорчук Надія Андріївна (ННІ УФСК, 1 курс, група Ж)

Ільчук Софія Сергіївна (ННІ ПАН, 1 курс)

Коганова Анастасія Юріївна (ННІ ПАН, 1 курс, група ХІ-26)

Марцофей Ярослав Васильович (ННІ УФСК, 1 курс, група PR)

Семченко Вікторія Олександрівна (ННІ УФСК, 1 курс, група PR)

Темченко Марія Олексіївна (Психологічний факультет, 1 курс, група А)

Сердечно вітаємо переможців конкурсу та їхніх наставників із вагомими результатами! Ваші здобутки – це яскраве свідчення життєдайної сили рідного слова, інтелектуальної глибини та творчої незламності української молоді. Ви продемонстрували високу культуру мовлення, глибоке розуміння української словесності й уміння творчо осмислювати спадщину Великого Кобзаря. Зичимо вам невичерпної енергії, сміливих наукових і творчих пошуків, нових здобутків та впевненої самореалізації на благо нашої Перемоги й розквіту України!

9 грудня 2025 року о 10 годині відбудеться другий (обласний) етап конкурсу у форматі онлайн (код класу:

https://classroom.google.com/c/ODE4NTkxODQwMTcw?cjc=lw4kvaj5).

До участі в другому турі запрошуємо:

Кричевську Юліану Русланівну

Вдовіну Софію Олександрівну

Парибку Анастасію Віталіївну

Замєсову Альбіну Геннадіївну

Івченко Єлизавету Олександрівну

Довженко Катерину Сергіївну

Оргкомітет конкурсу

cdu.edu.ua

Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Разом із редакторкою Альоною Ніколенко студенти ознайомлювалися зі специфікою створення аудіоконтенту та особливостями новинної радіожурналістики.

Під час заняття майбутні медійники начитували новини перед мікрофоном, працювали над дикцією та дізнавалися про тонкощі роботи в прямому ефірі.

Практичний фаховий тренінг був приурочений до Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку, що в Україні відзначають 16 листопада.

Завдяки стейкхолдерам студенти отримали практичний досвід і можливості ближче ознайомитися зі світом радіожурналістики!

 

 

photo 5465434747493360571 y

 

photo 5465434747493360572 y

 

photo 5465434747493360573 y

 

photo 5465434747493360574 y

 

photo 5465434747493360575 y
Автор тексту і фото - Н.Ковтун

Професія вчителя починається не лише зі знань і методик, а й з уміння чути, розуміти, відчувати та знаходити правильні слова навіть у найскладніших ситуаціях. Саме про це говорили майбутні вчителі-філологи під час зустрічі з Тетяною Григорівною Середою — випускницею Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, учителькою Черкаського колегіуму «Берегиня», людиною, яка щиро любить свою справу та віддана педагогічній професії. У червні 2026 року вона також очолювала екзаменаційну комісію під час атестації бакалаврів-словесників нашого університету.


У межах дисципліни «Вікова та педагогічна психологія» студенти мали змогу зазирнути за лаштунки шкільного життя, обговорити живі педагогічні ситуації, непрості рішення та помилки, яких варто уникати у взаємодії з учнями. Вони міркували про те, як зберігати професійну витримку, знаходити спільну мову з дітьми та діяти в обставинах, котрі не завжди піддаються передбаченню.


Окрему увагу приділили емоційному інтелекту. Ця навичка палає невидимим світлом і допомагає розуміти почуття школярів, помічати невисловлене, вчасно підтримувати та будувати міцний зв'язок.


Зустріч перетворилася на справжній діалог, де слухачі активно ставили запитання, а гостя ділилася власними спостереженнями, напрацюваннями та порадами. Шлях до майстерності плететься не лише із сухої теорії, а й зі щирих розмов та маленьких відкриттів.


Щиро дякуємо Тетяні Григорівні за відкритість і натхнення. Окрема подяка кандидатці філологічних наук, доцентці кафедри української літератури та компаративістики Оксані Володимирівні Вертипорох за ініціативу й організацію цієї зустрічі.

 

photo 5465434747493360538 y

 

photo 5465434747493360540 y

 

photo 5465434747493360541 y
Автор тексту та фото - Вікторія Матвієнко, студентка 2-А курсу

Фестиваль медіаграмотності у форматі інтерактивної виставки «МедіаPRO 2.0» відвідали студенти навчально-наукових інститутів іноземних мов та української філології і соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Захід відбувся в межах вивчення вибіркової дисципліни «Інфомедійна грамотність» та з нагоди Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності (Global MIL Week).

— Медіаграмотність сьогодні важлива для кожного, незалежно від фаху. Під час вивчення дисципліни «Інфомедійна грамотність» студенти опановують навички критичного мислення, вчаться розпізнавати маніпуляції та перевіряти достовірність повідомлень. Відвідування інтерактивної виставки дало їм змогу закріпити ці вміння на практиці, дослідити механізми інформаційного впливу й оцінити власні підходи до споживання медіаконтенту. Такі заходи сприяють формуванню відповідального ставлення до інформації, яку ми отримуємо та поширюємо щодня, — зазначила викладачка дисципліни «Інфомедійна грамотність» Олена Погрібна.

Виставка організована відділом іміджевих проєктів управління гуманітарної політики Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. Вона присвячена розвитку медіаграмотності та критичного мислення. «МедіаPRO 2.0» – проєкт із розвитку медіаграмотності, який у Черкасах реалізовують третій рік поспіль. Цьогоріч він відбувається у форматі інтерактивної виставки, що поєднує навчання, практичну взаємодію та можливість самостійно досліджувати інформаційний простір. Мета виставки – навчити відвідувачів відповідально споживати інформацію, розпізнавати фейки, маніпуляції та дезінформацію, перевіряти джерела й усвідомлювати наслідки поширення контенту. Її особливість полягає в інтерактивному форматі: замість пасивного ознайомлення з інформацією учасники виконують практичні завдання та перевіряють власні навички.
Під час відвідування студенти ознайомилися з шістьма тематичними локаціями: «Архітектура критичного мислення», «Мій інформаційний вибір», «ІНФО-ДЕТОКС: “Спін-чек”», «Читаєш чи скролиш?», «Інфо-Раціон: що наповнює твій день?» та «Код медіаграмотності». На кожному майданчику вони виконували практичні завдання, аналізували інформацію, оцінювали її достовірність і визначали особливості власного споживання медіаконтенту.

— Мені сподобалося, що виставка побудована на інтерактивних практичних завданнях, адже ми могли не просто дізнатися щось нове, а й перевірити власні знання та навички.  Цікаво було аналізувати інформацію, вчитися розпізнавати маніпуляції й замислюватися над тим, як ми сприймаємо повідомлення в медіа та соціальних мережах. Вважаю, що такі заходи корисні для кожного, адже в сучасному інформаційному просторі важливо вміти відрізняти достовірну інформацію від неправдивої, — поділилася враженнями студентка 2-А курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій Вікторія Матвієнко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Спікерами на тренінгу «Не ведись» стали Тетяна Бондаренко, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, директорка Центру медіаграмотності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Світлана Коваль, начальниця відділу міжнародних зв’язків, старша викладачка кафедри, та Денис Непогодьєв, магістрант-медійник і журналіст черкаського онлайн-видання «18000».

Практичне заняття організувала Молодіжна рада при Черкаській міській раді на базі інтерактивної виставки «МедіаPRO» в Черкаському обласному художньому музеї. Захід реалізований у межах Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності (Global MIL Week), що започаткований у 2012 році і проводиться щороку Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) спільно з Альянсом із питань медіа та інформаційної грамотності, Мережею університетів із медіа та інформаційної грамотності ЮНЕСКО й міжкультурного діалогу (UNESCO-UNAOC; MILID) та іншими партнерами.

Перший блок «Цифрова безпека: як захистити себе в інтернеті та розпізнати медіаманіпуляції» провели Тетяна Бондаренко та Світлана Коваль.

Тетяна Бондаренко наголосила на важливості відходу від стандартних словникових назв та необхідності створення унікальних, штучно вигаданих комбінацій, адже одним із найбільш критичних аспектів забезпечення особистої кібербезпеки в сучасному інформаційному суспільстві залишається людський фактор, зокрема нехтування базовими правилами створення паролів. Більшість успішних хакерських атак стаються саме через те, що користувачі піддаються емоціям або використовують передбачувані комбінації даних: власні імена, дати народження чи ідентифікаційні коди, які зловмисники можуть легко дешифрувати. Алгоритми штучного інтелекту значно спростили для кіберзлочинців процес автоматизованого добору паролів, що ґрунтуються на реальних мовних одиницях.

— Сучасний словниковий фонд української мови налічує близько 260 тисяч слів, що робить процес автоматизованого добору паролів, заснованих на реальних лексемах, надзвичайно простим для зловмисників. Саме тому під час розроблення автентифікаційних даних вкрай важливо уникати слів, що зафіксовані у словниках. Натомість варто використовувати згенеровані комбінації літер, унікальні сімейні неологізми або самостійно вигадані буквено-цифрові послідовності. Важливо проявити креативність, оскільки будь-яке слово, що існує в мові, може бути миттєво розпізнане та зламане за допомогою сучасних технологій штучного інтелекту, — зазначила спікерка.

Світлана Коваль провела аналогію між кібергігієною та повсякденною безпекою побуту, наголосила на необхідності використання менеджерів паролів і багаторівневої автентифікації:

— Формування надійного кібердосвіду починається з розуміння того, що віртуальний простір користувача потребує такого ж захисту, як і його реальне житло. Сучасні цифрові загрози вимагають від кожного не просто пильності, а впровадження системних інструментів безпеки для запобігання несанкціонованому доступу до персональних даних. Якщо спробувати візуалізувати наше цифрове середовище, то його можна порівняти з власною квартирою, яку ми обов’язково зачиняємо, виходячи з дому. Саме встановлення надійних паролів та активація двофакторної автентифікації є першим і фундаментальним кроком на шляху до безпеки особистих даних. Кібербезпека — це безпосередньо особиста відповідальність і уважність кожного, тоді як кіберстійкість є тими міцними дверима, що захищають ваш цифровий простір від зовнішніх загроз. Окрім цього, вкрай важливо вчасно оновлювати програмне забезпечення пристроїв та користуватися спеціалізованими менеджерами паролів, які дозволяють надійно зберігати складні та унікальні комбінації для кожного окремого акаунта.

Другий блок «Правда чи ШІ? Як розпізнавати фейкові відео і фото, як перевіряти інформацію в цифровому просторі» провів Денис Непогодьєв. Він наголосив на важливості перевірки всього медіаконтенту та обмеженості наявних технічних інструментів і зазначив, що стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту докорінно змінив ландшафт сучасних інформаційних загроз, перетворивши створення маніпулятивного контенту на масовий і важкоконтрольований процес. Сьогодні споживачі інформації щодня отримують неконтрольований потік даних, де межа між дезінформацією як системною спланованою кампанією та окремими точковими фейками стає дедалі тоншою. Особливо гостро ця проблема постає на регіональному рівні: інтернет-простір Черкащини регулярно атакують сфабриковані новини, спрямовані на дестабілізацію настроїв місцевого населення.

Також Денис Непогодьєв провів практичну частину, запропонувавши учасникам докладно розібрати реальні кейси перевірки першоджерел. Під його керівництвом присутні спочатку аналізували текстові дописи та супровідні зображення, формуючи чіткі алгоритми дій для верифікації фактів. Наступним етапом практичного блоку від спікера стало порівняння оригінальних світлин із зображеннями, що містили ШІ-модифікації, такі як спотворення анатомії тіл та аномалії текстур, що дозволило учасникам наочно побачити сліди штучного втручання.

— В еру стрімкого розвитку штучного інтелекту ми отримуємо абсолютно неконтрольований потік інформації, де класичне розмежування між навмисною дезінформацією та поодинокими фейками вимагає ретельного аналізу. Сучасні генеративні технології дозволяють створювати надзвичайно переконливі підробки, і фейки про Черкаську область у місцевих пабліках — яскраве тому підтвердження. Спеціалізовані інструменти розпізнавання ШІ-генерацій, безперечно, існують, проте вони далеко не завжди є ефективними, оскільки алгоритми фальсифікацій вдосконалюються швидше за засоби їх виявлення. Саме тому головним фільтром має стати людське критичне мислення. Ми зобов’язані виховувати в собі звичку не лінуватися і перевіряти абсолютно все, що бачимо в мережі. Помилки може припуститися навіть найпопулярніший лідер думок із величезною аудиторією, тому в сучасних реаліях верифікація кожного факту — це єдиний спосіб захистити себе від маніпуляцій, — наголосив Денис.

— Участь у цьому тренінгу стала для мене надзвичайно корисним та актуальним досвідом. Уміння оперативно розпізнавати фейки та маніпуляції є критично важливою навичкою для кожного. Особливо сподобався практичний блок заходу: інтерактивні тести й завдання дозволили аудиторії не просто почути теорію, а закріпити її на практиці. Завдяки цьому тренінгу я здобула цінні прикладні навички. Тепер я набагато краще орієнтуюся в методах верифікації інформації та вмію чіткіше розрізняти штучно згенерований контент, зокрема модифіковані фото- та відеоматеріали, — поділилася враженнями студентка 1-PR Дар’я Калина.

Голова Черкаської молодіжної ради Катерина Імамай нагородила Центр медіаграмотності Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького подякою за допомогу в організації та проведенні тренінгу з медіаграмотності «Не ведись».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Майбутні вчителі-філологи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відвідали Обласну бібліотеку для дітей імені Василя Симоненка в Черкасах, де кожен куточок дихає творчістю та глибокою шаною до рідного слова.

Під час екскурсії студенти занурилися у світ книжкових скарбів, оглянули затишний читальний зал, деталізований відділ каталогів та унікальну виставку, присвячену життєвому та творчому шляху Василя Симоненка. У відділі мистецтв справжнім естетичним одкровенням стало монументальне панно за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки, яке створили художники Неоніла та Альберт Недосєки, адже на цьому полотні гармонійно поєдналися всі чотири пори року.

Особливого поетичного шарму заходу додало спілкування з Катериною Вербівською, чия натхненна декламація творів українських авторів зачепила найчутливіші струни душі, а спільне виконання веселої «Ква-ква-пісеньки» подарувало щиру радість та світлий настрій. Також майбутні вчителі побачили дивовижні сітчасті картини Тетяни Григоренко, виплетені з тканини та сітки, та ознайомилися з методикою створення відеосюжетів і подкастів. Ці цінні практичні навички роботи з медіаконтентом стануть надійним дороговказом під час підготовки підсумкового проєкту з дисципліни «Українська література для дітей та юнацтва», адже сучасний педагог має однаково вправно володіти як художнім словом, так і новітніми технологіями.

Щира вдячність усім гостинним працівникам бібліотеки, які невтомно бережуть це вогнище культури та віддають йому свою душу, а також глибока шана організатору цієї зустрічі — професору кафедри української літератури та компаративістики Володимиру Поліщуку, чий педагогічний талант щоразу відкриває нові горизонти пізнання та систематично перетворює звичайні навчальні заняття на незабутні події.

 

 

 

 

 

 


Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Викладачі та студенти спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)» бакалаврського й магістерського ступенів вищої освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 28 жовтня взяли участь у всеукраїнському вебінарі «Реалізація Державного стандарту профільної освіти в мовно-літературній галузі: програми, підручники, е-додатки», організованому видавництвом «Грамота».

До обговорення особливостей викладання української мови та літератури в старших класах Нової української школи долучилося більше ніж 300 учасників з усієї України.

Спікерами вебінару були розробники навчально-методичного забезпечення, автори навчальних програм, підручників та електронних додатків для старшої школи Олександр Авраменко, Зара Тищенко, Олена Фідкевич та Людмила Давидюк. На початку зустрічі Олександр Авраменко розповів про зміни, які чекають на освітян у зв’язку з переходом старшої школи на нову модель навчання. Учасники розглянули особливості викладання мовно-літературних дисциплін у 10–12 класах, структуру модельних навчальних програм з української мови та літератури, а також відмінності між рівнем стандарту й профільним рівнем.

Окрему увагу приділено механізмам реалізації вимог Державного стандарту в навчальних матеріалах. Спікери продемонстрували підручники та схарактеризували структуру уроків, наповнення вправ, очікувані результати від їх виконання. Кожне нововведення пояснювали на конкретних прикладах, простежуючи зв’язок між модельною програмою, змістом параграфів і практичними завданнями.

Під час презентації матеріалів з української мови йшлося, зокрема, про роботу з інформацією: її правдивість, новизну й актуальність, стратегії пошуку відомостей та інформаційну гігієну. Також окреслено процедуру розмежування фактів і суджень, інтерпретацію фактів та способи їх фіксації і передавання інформації. Як зазначили автори підручника, ці теми спрямовані на розвиток в учнів навичок комунікації.

Під час презентації підручників з української літератури в центрі уваги було тематичне наповнення курсу й добір творів. Поряд із класикою, програма передбачає вивчення творів сучасних українських авторів. Це дає змогу розширити читацький досвід учнівства й продемонструвати, що українська література продовжує розвиватися.

На завершення вебінару розгорнулася активна дискусія, у ході якої учасники змогли поставити спікерам запитання щодо наповнення навчальних програм та змісту підручників. Здобувачі освіти поділилися своїми враженнями від участі в заході.

— Вебінар став для мене нагодою ширше поглянути на сучасну мовно-літературну освіту й побачити, як традиційні знання можуть поєднуватися з новими можливостями навчання. Особливо цінним було усвідомлення того, що за кожним підручником і методичною концепцією стоїть прагнення зробити навчання змістовним, цікавим і ближчим до учнів. Представлені підручники надихають, хочеться відкривати для себе нові педагогічні підходи, щоб у майбутньому не лише навчати, а й запалювати в учнях любов до українського слова, — зазначила студентка другого курсу спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)» Вікторія Матвієнко.

 Студентка-бакалавр Анна Бикова акцентувала на пізнавальному аспекті проведеного заходу:

— Вебінар був цікавим та змістовним. Я більше дізналася про нові Державні стандарти профільної освіти в мовно-літературній галузі. Окрему увагу привернув огляд майбутніх підручників та їхнього змісту. Дякую за можливість долучитися до цієї події!

Її одногрупниця Ірина Загребельна наголосила на позитивних емоціях від вебінару й актуальності порушених питань:

— Виступи Олександра Авраменка та Зари Тищенко дали змогу замислитися над тим, як зробити профільне навчання ефективним, практичним і корисним для професійного самовизначення учнів.

 Софія Шаповал, здобувачка цієї спеціальності, подякувала за змогу ознайомитися із сучасними підходами до створення підручників з української мови:

— Особливо цікаво було дізнатися про електронний додаток, який доповнює підручник інтерактивами. Це доводить, що цифрові ресурси можуть зробити навчання сучаснішим і цікавішим для учнів.

Магістрантка другого курсу Анастасія Діхтяр наголосила на важливості ціннісних орієнтирів, що лежать в основі мовно-літературного курсу: пам’ять предків, духовний пошук, єдність народу, вірність та кохання тощо:

— Особливу увагу в програмі приділено національній ідентичності, «українськості» та кодовості (зокрема, через дослідження походження українських прізвищ і топонімів). У підручнику з української мови теорію подано в зручних таблицях, кожен блок починається з мотиваційної вправи, а практична частина ґрунтована на роботі з множинними актуальними медіатекстами. Інтегрований курс літератури побудований на принципах україноцентризму, що передбачає такий розподіл матеріалу: 70 % — тексти української літератури та 30% — зарубіжної.

 Діана Чигрин, студентка-магістрантка 2 курсу спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)», висловила захоплення вебінаром:

— Найбільше мене вразив добір творів для інтегрованого курсу. Автори вдало поєднали класику і сучасність, українських та світових письменників. Такий підхід дає змогу побачити українську літературу в контексті світової, порівнювати теми, образи й ідеї та знаходити спільні для різних культур цінності. Учні бачать, що українська література є частиною європейського та світового культурного процесу. Також важливо, що обрано тексти, близькі сучасній молоді, а тому учнів можна буде зацікавити читанням. Вебінар був змістовним і практично корисним. Він допоміг краще зрозуміти логіку нового стандарту, комунікативно-діяльнісний підхід до навчання та роль підручників в освітньому процесі. Отримані знання я використовуватиму в навчанні та майбутній професійній діяльності. Дякую спікерам за якісну організацію та цінні методичні матеріали!

Для майбутніх учителів участь у таких заходах є можливістю ознайомитися із сучасними підходами до викладання української мови та літератури. Для чинних освітян вебінар став нагодою краще зрозуміти завдання, які постануть перед ними в умовах упровадження НУШ у старшій школі.

 

 

 


Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Формування національної еліти України, підготовка висококваліфікованих фахівців для наукових, освітніх та виробничих установ, сприяння інтеграції України в європейський академічний простір як рівноправного партнера є одним із  стратегічних кластерів іміджевої діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Як університет європейського рівня за стилем діяльності, в традиціях міжнародного співробітництва 14 жовтня відбулася гостьова лекція «Історія українського мовознавства в Німеччині: кінець ХІХ століття — перша половина ХХ ст.».

Лекторка — Олеся Лазаренко, кандидатка філологічних наук, доцентка, україністка, полоністка, керівниця лекторату української мови при Мовному центрі Європейського університету Віадріна (Франкфурт-на-Одері, Німеччина), координаторка регіональної групи «Берлін-Бранденбург» Німецько-українського академічного товариства.

У заході взяло участь понад 70 учасників. Це викладачі і студенти спеціальностей «Середня освіта» (ОПП «Українська мова і література», «Українська мова і література та англійська мова»), «Філологія» (ОПП «Українська мова та література», «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова») ННІ української філології та соціальних комунікацій, «Філологія» (ОПП «Переклад (перша — англійська)», «Польська мова. Переклад та міжкультурна комунікація») ННІ іноземних мов ЧНУ імені Богдана Хмельницького у межах навчальних  дисципліни «Вступ до філологічних студій» «Вступ до спеціальності», «Вступ до перекладознавства», «Сучасна українська літературна мова», долучилися представники науково-педагогічної спільноти та студенти першого курсу ОПП «Прикладна лінгвістика. Медична терміносистема та галузевий переклад (англійська мова)» у межах вивчення дисципліни «Вступ до мовознавства» Івано-Франківського національного медичного університету та студенти ЗВО Іспанії. Захід об’єднав представників різних університетських спільнот, ставши майданчиком для фахового спілкування, обміну науковими ідеями та розвитку міжуніверситетських і міжнародних академічних зв’язків.

Гостьова онлайн-лекція змістовим наповненням та інформативною потужністю поглибила знання студентів про науковий доробок українських мовознавців кін. XIX — поч. XX ст., ознайомила з працями, які відсутні в українських книгозбірнях, вочевиднила роль інтелектуальної спадщини української еліти в контексті зміцнення культурних зв’язків та імплементацію в європейську мовознавчу традицію. 

Поглиблене ознайомлення з історією українського мовознавства кін. XIX — поч. XX ст. в загальноєвропейському контексті, зокрема: дослідження Омеляна Огоновського дали змогу простежити процес становлення української граматичної традиції та формування української літературної мови, доробок Івана Верхратського привернув увагу до вивчення українських говорів, особливостей народного мовлення та діалектного розмаїття, наукова діяльність Павла Житецького продемонструвала важливість історичного підходу до дослідження української мови, її граматичної системи, розвитку літературної традиції, водночас ідеї Олександра Потебні засвідчили глибокий зв’язок між мовою, мисленням і культурою, що вочевиднює значний потенціал українського мовознавства в розвиток загальноєвропейської славістики.

         Лекторка відзначила актуальність теми в контексті сучасного розвитку україністики в Європі. Акцентуючи увагу на фундаментальності  праць українських мовознавців кін. XIX — поч. XX ст. та можливості простежити, як формувалися наукові тенденції про українську мову, як утверджувався її статус самостійної мови, як розвивалися методи її дослідження. Спікерка інформативністю матеріалу спонукала здобувачів до критичного осмислення історичних обставин, у яких розвивалося українське мовознавство, та до подальшого вивчення української граматичної думки в контексті мовознавчої традиції в Німеччині. Такий підхід сприяє не лише поглибленню знань з історії українського мовознавства, культурологічного аспекту мови,  а й усвідомленню значення міжнародного наукового й освітнього співробітництва для збереження національної культурної пам’яті.

Такі заходи освітнього процесу забезпечують здобувачам глибоке розуміння історії української лінгвістичної науки, покликані не тільки дати ключові знання історичного розвитку українського мовознавства, а й осмислити процес його становлення та фундаментальності одного зі складових компонентів навчальної дисципліни «Сучасна українська літературна мова». Розвивають вміння аналізувати та інтерпретувати мовознавчі наукові праці та виявляти їхню роль у процесі вивчення української літературної мови.  Екстраполюють сучасні знання про мову в історичне минуле та визначають роль історичних фактів у становленні сучасних лінгвістичних знань. Формують загальноосвітнє та світоглядне значення, оскільки готують фахово підготовлену особистість з творчим і критичним мисленням,  умінням не тільки володіти та оперувати програмним матеріалом, а й оцінювати його в історичній ретроспективі, –  наголосила модераторка заходу, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга.

Пізнавальна складова лекції викликала жваве обговорення, низку запитань до спікерки та спонукала до власних роздумів здобувачів.

Марія Вергун, студентка третього курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)», підсумувала:

—  Лекція була змістовною, пізнавальною та науково значущою. Допомогла краще зрозуміти внесок Омеляна Огоновського, Івана Верхратського, Павла Житецького, Олександра Потебні  в розвиток українського мовознавства, а також усвідомити важливість збереження та дослідження їхнього наукового доробку в Німеччині. Їхні праці є не лише свідченням інтелектуальних досягнень українських мовознавців кін. ХІХ — поч. ХХ ст., а й вагомим внеском у сучасні лінгвістичні дослідження. Матеріал лекції поглиблює інтерес до історії української мови, сприяє формуванню дослідницького мислення й переконує в необхідності подальшого вивчення українських мовознавчих праць у європейському науковому контексті.

— Гостьова лекція була  цікавою  та важливою для розширення мого уявлення про розвиток української лінгвістичної науки в європейському науковому просторі. Особливу зацікавленість викликало висвітлення діяльності українських і німецьких лінгвістів, їхнього внеску у вивчення та дослідження української мови, а також ролі наукових контактів між Україною та Німеччиною у становленні мовознавчих досліджень. Під час лекції  поглибила знання з історії українського мовознавства, ознайомилася з основними тенденціями його розвитку кін. ХІХ — поч. ХХ ст., усвідомила значення міжнародної наукової співпраці для збереження й популяризації української мовної та культурної складової освітнього простору. Матеріал лекції сприяв кращому розумінню історичних і суспільно-політичних чинників, які впливали на розвиток мовознавчої думки  кін. ХІХ — поч. ХХ ст., — зауважила Карина Волосенко, студентка третього курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)».

Важливість таких зустрічей  підкреслила й Софія Олефіренко, студентка першого курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)»:

— Онлайн-лекція сприяла не лише поглибленню моїх фахових знань, а й формуванню цілісного   усвідомлення цінності української мови, її наукового дослідження та популяризації в міжнародному середовищі. Отримані знання є важливими для мого подальшого професійного становлення, розвитку наукового мислення та формування відповідального ставлення до вивчення  й популяризації української мови.

Богдан  Опанасенко, студент першого курсу спеціальності «Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська)», зауважив:

— На лекції ознайомилися з рідкісними виданнями українських мовознавців кін. ХІХ — першої пол. ХХ ст., які відображають різні напрями розвитку українського мовознавства: граматику, діалектологію, історію української мови, етимологію. Суттєвим було усвідомити роль українсько-німецьких наукових контактів у розвитку української мови як важливого чинника національної ідентичності та розуміння внеску зарубіжних наукових осередків у збереження й розвиток української мовознавчої традиції. А також можливість зрозуміти алгоритм аналізу наукових праць, історичних джерел, дослідницьких підходів, який так майстерно змоделювала лекторка, у вивченні української мови в контексті європейського мовознавства. Це важливий досвід для нас, майбутніх перекладачів, який маштабує, поглиблює знання про культурологічні, соціолінгвістичні, перекладацькі трансформації та міжкультурне спілкування.

— Сьогодні ми дізналися про українських мовознавців  кін. ХІХ — першої пол. ХХ ст , про їхні праці, які впливали на мовознавчу науку в Німеччині, що мають не лише історичне, а й вагоме наукове, культурне та європейське визнання. Йдеться не просто про зберігання стародруків у книгозбірнях, а про збереження наукового доробку, який дає можливість зрозуміти, як формувалася українська граматична думка, як вона взаємодіяла з європейською наукою, який внесок українські дослідники вклали у розвиток славістики та про шляхи поширення української наукової традиції кін. ХІХ — поч. ХХ ст. в Німеччині, академічні контакти та інтерес до української мови. Енциклопедична інформаційність викладеного матеріалу розвиває навички фахового обговорення мовознавчих проблем, аргументованого висловлення думок, представлення результатів аналізу наукової інформації та поглиблення розуміння мовних і культурних особливостей української та німецької мов, а також значення наукової комунікації між різними мовними спільнотами, — зауважила Ірина Данильчук,  студентка першого курсу спеціальності «Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська)».

—  Дуже вдячні організаторам за неймовірну зустріч, за можливість поспілкуватися з науковицею, перекладачкою, яка так вміло, фахово, провела екскурс в історію формування науки про мову, як вона продовжувала розвиватися поза межами нашої країни та які діячі цьому посприяли. Ми надзвичайно вдячні — Лесі Миколаївні — за наполегливу працю, за відкритість до діалогу, за практичні поради у перекладі наукових джерел — це важливо для перекладачів в удосконаленні освітніх компонентів, у здатності використовувати матеріали з історії українського мовознавства для підготовки навчальних занять, розробки освітніх матеріалів та у формуванні фахових компетентностей  у межах навчальних дисциплін. Інформація була надзвичайно корисною та пізнавальною. З нетерпінням чекаємо наступної зустрічі! — відзначив Тарас Бабенко, студент першого курсу спеціальності «Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська)».

Такі заходи поглиблюють міжкультурний діалог наукової спільноти та утверджують українську науку як невіддільну складову європейської інтелектуальної традиції. Зберігають історичну культурну пам’ять, актуалізують наукові ідеї минулого для розв’язання сучасних дослідницьких завдань. Маштабують наукові міжуніверситетські та міжнародні проєкти.

Збереження та дослідження історичного мовознавчого доробку є інвестицією в майбутнє української та європейської гуманітаристики.

 

 

 

 

 

 

 


Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Сторінка 1 із 89

Інститут, який цінує твою унікальність!

Відео

Соціальні мережі

F Y I F