У тренінгу «Професійне вигорання журналіста: як розпізнати та запобігти» взяли участь студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Захід організований для представників медіа в підрозділі фізичної та медичної реабілітації «Пролісок» Клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради. Зустріч відбулася в межах програми для медійників «Твій ресурс: перезавантаження у “Проліску”» 7 вересня.

Майбутні журналісти ознайомилися із сучасними підходами до фізичного та психологічного відновлення, а також актуалізували питання збереження професійного ресурсу та профілактики професійного вигорання.

— Журналістська робота — це постійний рух, дедлайни, інформаційне навантаження, стрес, і часто дуже мало часу на себе. Ми пропонуємо журналістам не просто побачити, як працює сучасна реабілітація, а й відчути її на собі. Це буде день знайомства з центром, його фахівцями та можливостями фізичного й психологічного відновлення і водночас можливість трохи видихнути, розслабитися та подбати про власний ресурс, — зазначила на своїй сторінці у фейсбуці директорка ІА «Нова Доба» Тетяна Очеретяна.

Під час тренінгу учасники дізналися, як вчасно розпізнати ознаки емоційного виснаження, впоратися з хронічним стресом і запобігти професійному вигоранню. Окрему увагу приділили практичним технікам швидкого перезавантаження, що можна застосовувати навіть упродовж напруженого робочого дня.

Студенти ознайомилися з роботою реабілітаційного підрозділу, його фахівцями та обладнанням, спробували окремі практики під супроводом спеціалістів, долучилися до антистресових рухових вправ і м’якої розтяжки.

— Для нас ця зустріч стала особливо цінною, адже журналістська професія пов’язана з постійним інформаційним навантаженням, дедлайнами, високим темпом роботи та значним психологічним напруженням. Уміння вчасно відновлюватися та дбати про власний емоційний стан є важливою складовою професійної стійкості журналіста. Участь у тренінгу дозволила побачити роботу фахівців із реабілітації зсередини, отримати практичні інструменти для турботи про власний ресурс і переконатися, наскільки важливим є баланс між професійною активністю та відновленням, — поділилася враженнями Катерина Супрун, студентка 4-Ж курсу й журналістка ІА «Нова Доба».

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Міжнародний день грамотності 2026 відзначили в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Лейтмотивом цьогорічного свята стало гасло «35 років незалежності — 35 родзинок української мови».

Студенти 2 курсу ННІ УФСК презентували творчий проєкт, у якому схарактеризували 35 родзинок української мови, що засвідчують її красу, силу та самобутність.

Здобувачка спеціальності «Філологія (українська мова і література)» Софія Вдовіна поспілкувалася з в. о. ректора Євгенієм Кирилюком про родзинки української мови та поставила запитання про унікальні риси нашої мови.

Експрес-опитування серед студентів, викладачів та співробітників університету продемонструвало розуміння респондентами краси та самобутності української мови.

Ознайомитися з родзинками нашої рідної мови можна за посиланням.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Перед здобувачами вищої освіти відкрито багато можливостей, одна з таких — навчання за грантовими програмами за кордоном. «Куди можна поїхати, які документи необхідно оформляти, до чого варто докласти зусиль та як отримати таку можливість?» — ці та інші питання обговорювали студенти ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на зустрічі з Іванною Світляр.

Іванна — магістерка філології, лінгвістка, випускниця ЧНУ (2015 р.) та Old Dominion University (Норфолк, Вірджинія, 2025 р.), стейкхолдерка освітньої програми «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова», очільниця проєкту «Р.І.Д.» (волонтерської громадської організації, яка популяризує українську мову), стипендіатка Fulbright Graduate Student Program 2023–2025 рр.

Здобувачі мали змогу дізнатися про особливості навчання в США, про те, які можливості відкриваються і наскільки важливо не боятися викликів та бути відкритими до нового досвіду.

— Зустріч стала чудовою нагодою замислитися над власними цілями, розширити уявлення про можливості професійного розвитку та ще раз переконатися, що філологія — це не лише про мову, а й про міжкультурний діалог, розуміння світу та себе в ньому. Дякуємо Іванні за таку цінну й цікаву інформацію, ця дівчина — приклад того, як, незважаючи ні на що, навчатися, працювати та розповідати світові про Україну, — наголосила Анастасія Заїченко, магістрантка 2 курсу спеціальності «Середня освіта (українська мова і література)».

Своїми враженнями про зустріч поділилися і студентки 3 курсу спеціальності «Середня освіта (українська мова і література)»:

— Захід був цікавим і корисним для нас, оскільки дав змогу безпосередньо ознайомитися з можливостями навчання та самоосвіти. Іванка чудово висвітлила тему, надала посилання та коди для подальшого використання (Юлія Канельська).

— Мені сподобалася сьогоднішня лекція Іванни. Я дізналася багато цікавого і згадаю про це в майбутньому (Олександра Новак).

— Було цікаво почути про досвід спікерки, про мандрівки, навчання та життя загалом. Вичерпно розкрито питання про можливості освіти за кордоном, різні навчальні програми й стипендії. Захопило мене те, що п. Іванна має громадську організацію «Р.І.Д.» та популяризує українську мову (Іванна Душка).

Для студентів 1 курсу захід став орієнтиром для окреслення шляхів реалізації особистісного потенціалу.

— Зустріч з Іванною Світляр залишила приємне враження та викликала щире захоплення її наполегливістю. Її шлях до участі в програмі Fulbright продемонстрував, що можливості відкриваються тим, хто готовий працювати над собою та не боїться викликів. Ця історія стала гарним прикладом того, як освіта й цілеспрямованість можуть змінити життя, — зауважила Софія Вдовіна, здобувачка 1 курсу спеціальності «Філологія (українська мова і література)».

На пізнавальному потенціалі проведеного заходу наголосила Вікторія Матвієнко, студентка 1 курсу спеціальності «Середня освіта (українська мова і література)»:

— Іванна докладно розповіла про освітні програми та стипендії для навчання за кордоном, поділилася власним досвідом, що надихає планувати своє майбутнє вже зараз. Після розмови з’явилося більше мотивації скористатися такими можливостями та шукати щось цікаве для себе. Дуже дякую Іванні та організаторам заходу.

Позитивним відгуком про зустріч поділилася Ангеліна Пономаренко, студентка 1 курсу спеціальності «Філологія (прикладна лінгвістика)»:

— Захід, який провела Іванка, нам щиро сподобався. Ми дізналися про цікаві можливості для розвитку й підвищення рівня своєї освіченості завдяки міжнародним та власне українським ініціативам. Це було справді цінно, адже Іванка посіяла зерно пошуку й використання шансів для вдосконалення професійних навичок, тож ми надзвичайно вдячні за проведену лекцію!

Зустріч продемонструвала конкретний приклад утілення принципу «Навчання впродовж життя», окреслила можливості вибору власного шляху реалізації особистісного потенціалу здобувачів вищої освіти. Після проведеного заходу з Іванною Світляр поспілкувалися гаранти освітніх програм Людмила Шитик (ОП «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова»), Тетяна Щербина (ОП «Прикладна лінгвістика. Судово-лінгвістична експертиза»), Людмила Боть (ОПП «Українська мова і література та англійська мова») та начальниця відділу міжнародних зв’язків ЧНУ Світлана Коваль. Визначено нові вектори співпраці, обговорено укладання угоди між ЧНУ імені Богдана Хмельницького та волонтерською громадською організацією «Р.І.Д.», окреслено можливості проходження студентами практики на базі ГО. Світлана Коваль подякувала Іванні за допомогу в налагодженні зв’язків з Old Dominion University, з яким ЧНУ нині активно співпрацює.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Сьогодні в інституті української філології та соціальних комунікацій ННІ УФСК панувала особлива, затишна та натхненна атмосфера. Відбулася важлива та водночас дуже тепла зустріч першокурсників спеціальності B11. Філологія (Українська мова та література) з гарантом освітньої програми Людмилою Скориною та куратором групи Оксаною Вертипорох! ​Цей захід став не просто офіційним знайомством, а й справжнім святом єднання філологічної спільноти. До нашого кола приєдналися й старшокурсники — студенти 2-го, 3-го та 4-го курсів. Вони завітали, щоб поділитися власним досвідом, лайфхаками студентського життя та щирою підтримкою з тими, хто тільки починає свій шлях​ за чашкою чаю та смаколиками говорили про найважливіше: особливості навчання та освітні можливості програми; перші кроки в науковій та творчій діяльності; студентське дозвілля; традиції інституту та взаємопідтримку. ​Гарант програми та куратор окреслили вектор розвитку для новоприбулих студентів, а старшокурсники запевнили: філологія — це родина, де кожен завжди знайде пораду та допомогу. ​Дякуємо всім присутнім за щирість, посмішки та атмосферу! Початок є — далі буде ще цікавіше!

1 вересня Черкаський національний університет розпочав новий навчальний рік — уже 106-й у своїй історії та 5-й — в умовах повномасштабного російсько-українського вторгнення.

Захід розпочали із загальнонаціональної хвилини мовчання, вшанувавши пам’ять тих, хто віддав життя за волю та незалежність України. Святкову атмосферу створили народний ансамбль «Черкащанка» та «Фабрика музичного мистецтва "Voices"». Після завершення офіційної частини під акорди маршу директори інститутів та декани факультетів повели першокурсників на їхню першу університетську лекцію. А ННІ УФСК цьогоріч прийняв до своєї родини 77 першокурсників. Майбутні журналісти, рекламники, філологи, вчителі розпочинають свою фахову підготовку за оновленими освітніми програмами, із залученням роботодавців, фахівців галузей, із підготовленим укриттям на випадок повітряної тривоги. Вітаємо з початком студентського життя, дорогі першокурсники!

Студенти спеціальності «Журналістика» першого та третього курсів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького зустрілися з директором наукової бібліотеки ім. М. Максимовича, відомим краєзнавцем та публіцистом, очільником первинної організації НСЖУ Григорієм Голишем.

Григорій Михайлович працює в медіасфері 53 роки, тому студентам цікаво було послухати, як розвивалася журналістика на Черкащині та про його професійний досвід. Захід було реалізовано в межах дисціплін «Історія журналістики» (викладачка Людмила Солодка) та  «Основи редакційної роботи» (викладачка Олена Цапок).

Під час виступу спікер розповів про свій шлях від учителя історії та директора школи до очільника наукової бібліотеки. Промовець поділився спогадами про роботу черкаських редакцій в умовах радянської цензури та контролю з боку партійних органів. Він дав низку порад для майбутніх медійників, і про те, що починати професійний шлях потрібно із простих інформаційних жанрів і приділяти особливу увагу влучності заголовків.

Спікер наголосив на етичних аспектах роботи, зокрема на необхідності перевірки фактів та поваги до героїв публікацій.

— Матеріали, особливо в портретних нарисах, варто подавати на позитиві. Для цього потрібно полюбити свого героя і подію, про яку пишеш. Як зазначав Олесь Гончар: «Любов рухає нашими вчинками». Перефразовуючи цей вислів можна сказати: любов рухає і журналістику — любов до своєї справи, до об’єкта висвітлення і до героя, — зазначив Григорій Голиш.

Організаторка заходу Людмила Солодка, доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, підкреслила практичну цінність таких зустрічей.

— Такі зустрічі з досвідченими журналістами є важливими для майбутніх медійників. Вони дають і нові знання, і новий досвід студентам, що допомагає  їм і в особистісному розвитку, і в подальшій професійній діяльності. Григорій Михайлович має цінний матеріал як дослідник-краєзнавець. Його публіцистичні тексти можна читати на сайті ЧНУ та в черкаських виданнях, вивчаючи стиль і навчаючись писати якісну публіцистику, — прокоментувала Солодка.

Автор презентував студентам свої окремі видання, загалом автор має  понад 730 публікацій та 30 книг. Зокрема, він зупинився на презентації збірки «На перетині доль і подій». Студенти позитивно оцінили можливість поспілкуватися з практиком і активно ставили запитання.

— Зустріч була для мене дуже інформативною та цікавою. Ознайомилася з чудовим викладом біографій видатних діячів нашого краю. І надзвичайно цінним було послухати про досвід Григорія Михайловича у написанні журналістських матеріалів і книг, — поділилась враженнями студентка групи 3-Ж Дарина Медвідь.

Автори: Мар'яна Прудько, Єлизавета Корнійчук, студентки 3-Ж курсу, ННІ української філології та соціальних комунікацій

Фото: Денис Коваль, студент 3-Ж курсу, ННІ української філології та соціальних комунікацій

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Першокурсники спеціальності «Журналістика» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з навчальною екскурсією побували в редакції газети «Черкаський край».

Зустріч організувала доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Олена Цапок у межах курсу «Медіавиробництво: друковані видання».

Тетяна Калиновська, головна редакторка газети «Черкаський край» та очільниця Черкаської обласної організації Національної спілки журналістів України, розповіла про особливості друкованої преси в сучасному інформаційному просторі, про труднощі роботи редакції та роль газети під час війни.

— Газети — це архів історії. Сьогодні журналісти є літописцями війни. Щотижня ми збираємо інформацію про найбільш знакові події та фіксуємо їх. Людська пам’ять здатна забувати, але все задокументовано в книгах і в газетах. Ситуація складна для всіх медіа, особливо для газет, та наше завдання сьогодні — інформаційний фронт. Ми повинні поширювати правдиву інформацію, викорінюючи фейки та російську пропаганду.

Спікерка закцентувала на особливостях функціювання інтернет-версії «Черкаського краю». Газета паралельно працює в цифровому форматі, де публікують інформацію в день випуску друкованої версії.

Тетяна Калиновська наголосила на важливості дотримання журналістських стандартів у професії. Вона підкреслила, що журналістська відповідальність за кожне слово була великою як раніше, так і зараз. Журналіст повинен бути «сторожовим псом демократії», бачити недоліки влади та суспільства, але при цьому повинен знати, що перша вимога — об’єктивність. Вона застерегла від використання непідтвердженої інформації, зауваживши, що наслідком можуть стати судові позови, відкликання ліцензії чи осуд з боку суспільства.

Під час екскурсії головна редакторка продемонструвала випуски «Черкаського краю» та інші друковані видання Черкащини, розповіла про економічні проблеми, джерела фінансування, співпрацю з регіональними виданнями по обміну контентом, аудиторію газети та особистий професійний шлях.

Окремо Тетяна Калиновська ознайомила студентів з діяльністю Національної спілки журналістів України. Очільниця обласної організації зазначила:

— Спілка журналістів створена як громадська організація для захисту прав журналістів. Журналісти працюють у дуже непростих умовах. Спілка надає юридичну підтримку, допомагає колегам у скрутних ситуаціях, зокрема під час війни та блекаутів.

Редакторка окреслила переваги роботи журналіста:

— Це найкраща професія у світі. Вона дає безліч можливостей. Ви навіть собі уявити не можете, скільки цікавого вас чекає в житті. Ви матимете змогу, навіть працюючи в місцевій газеті, спілкуватися з президентами, керівниками уряду, міністрами, брати участь у грантових проєктах.

— Навчальна екскурсія дала змогу студентам отримати ексклюзивну інформацію про реалії черкаської регіональної преси в умовах війни, дізнатися про особливості її створення та розповсюдження, — зазначила Олена Цапок.

Для студентки 1-Ж курсу Анастасії Сухомлин цікаво було дізнатися про роботу регіональних друкованих медіа та шляхи подолання викликів сьогодення, а також почути про діяльність Національної спілки журналістів України. Інформація, отримана під час екскурсії, допомогла краще зрозуміти теми в межах курсу «Медіавиробництво».

Автор: Анастасія Шевченко, студентка 1-Ж курсу, ННІ української філології та соціальних комунікацій.

Фото: Дарія Палій, студентка 1-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Максим Ніколаєв, випускник кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, вже близько року служить у Галицькій десантно-штурмовій бригаді.

— Краще зупинити ворога за 500 кілометрів до рідного міста. Це моя мотивація. Не пустити їх далі, — наголошує він.

Це історія про шлях захисника, який у дитинстві та підлітком був спортсменом, в юності опанував фах журналіста, а зараз узяв до рук зброю і знищує ворогів.

У матеріалі читайте про усвідомлений вибір воювати, підготовку, реалії війни та різницю між фронтом та цивільним світом.

«Дитинство було таке, як і у всіх»

Максим Ніколаєв народився у Черкасах у сім’ї будівельника та вчительки. Змалечку хлопець почав цікавитися спортом, спочатку це був футбол. Прикладом для формування його особистості був рідний батько. Саме він показав хлопцеві, що таке чоловічий характер.

— Насправді дитинство було таке, як у всіх. У підлітковому віці вже почав цікавитися, а потім і займатися бойовими мистецтвами. Ходив на хокей на траві в шкільну секцію. Тренер зібрав усіх охочих, — розповідає Максим Ніколаєв.

Хлопець зізнається, що відбір на секцію витримали не всі. Проте він був серед тих, хто зумів пройти і стати частиною команди. Так розпочався шлях майбутнього військового у хокеї на траві.

— Мені було 14-15 років, а я вже грав у команді з дорослими за збірну Черкаської області. Брали участь в кубку України і стабільно посідали друге-третє місця. Також перебував у резерві національної збірної, — пригадує спортивну кар’єру Максим.

Тренер з хокею став для нього другим батьком. Він підтримував його починання, цікавився шкільними здобутками та особистим життям.

Так формувався характер Максима Ніколаєва. Тоді він ще не знав, що в майбутньому його частіше називатимуть не на ім'я, а за позивним — Нік. Але до цього моменту тоді ще було далеко.

Від спорту до журналістики

Після закінчення 11 класу у 2016 році Максим обирав між спеціальністю реабілітолога та журналістикою в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

— Журналістику я обрав як більш пріоритетну. Завжди спілкувався з людьми і налагоджував стосунки. Вирішив, що все життя спортом не займатимусь, — розповідає про вибір професії.

Максим Ніколаєв зізнається, що з часом він таки трішки розчарувався в своєму виборі. Втім студентські роки згадує з позитивом.

— Перші два курси було дуже цікаво. Потім не стало батька і довелося мені самому йти працювати, щоб забезпечувати сім’ю. У цей момент навчання відійшло на другий план. Але я все одно задоволений тим, що вступив на журналістику. Приємні викладачі, — згадує студентські роки Максим Ніколаєв. — Пам’ятаю, як робив репортаж з ринку на першому курсі. Та й інші активності: Сокирно, бігати до дівчат в гуртожиток. Усе це добре запам’яталося.

Юнак говорить, що згодом у житті з’явилися інші пріоритети. Журналістики серед них не було. Втім, окрім спогадів, навчання подарувало йому майбутню дружину.

Як зустрів повномасштабне вторгнення

Через рік після закінчення університету у 2020 році Максим Ніколаєв відновив спілкування зі своєю однокурсницею Дарією. Вони стали ближче і більше, ніж друзі. Надалі їхні стосунки переросли у шлюб, а зараз у них вже є син.

Але в цій історії про звичайне людське життя є дата, яка поділила його на «до» і «після». Це повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року. Цей день Максим зустрів вдома у Черкасах. Хлопець пригадує, що за декілька днів до цього у нього вже була зібрана тривожна валіза.

— Тоді в мене якраз закінчувався лікарняний. Я мав виходити на роботу. Прокинувся, заварив каву, закурив і відкрив новини. Побачив, що українські міста обстрілюють. Сходив на роботу, забрали касу, опісля з дружиною виїхали за місто, — говорить Максим Ніколаєв.

Хлопець зізнається, що першочергового думав про сім’ю. Тим паче, що напередодні, 20 лютого, пара дізналася про вагітність. Жодного варіанту, крім лишитися в Україні, ані Максим, ані його дружина не розглядали.

Як Максим Ніколаєв потрапив до війська

Максим Ніколаєв думав про підписання контракту з армією ще до початку повномасштабного вторгнення. Після закінчення університету він навіть пройшов військово-лікарську комісію, але отримав рішення — не придатний у мирний час. Через це підписати контракт не вдалося.

Утім повномасштабне вторгнення розставило всі крапки над «і». Максим Ніколаєв таки отримав шанс доєднатися до війська. Зробив це добровільно у 2025 році.

— Коли знизили мобілізаційний вік, то добровільно пішов проходити ВЛК. Ніхто мене не ловив. Отримав висновок — придатний. На той момент я вже мав певний досвід, адже пройшов кілька тематичних курсів, — розповідає хлопець.

За рік до приєднання до війська Максим Ніколаєв вчився літати на дронах. Робив це у Черкасах у школі FPV «Кілхаус», яку започаткувала Третя окрема штурмова бригада.

Так після навчання у цивільному житті Максим Ніколаєв став воїном 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади.

Талісман від сина — гонщик із «Щенячого патруля»

Своє рішення мобілізуватися Максим Ніколаєв обговорював з коханою завчасно. Зізнається, що їй важко як дружині. Втім Дарія поставилася до рішення чоловіка з розумінням, без скандалів та ультиматумів.

Захисник пригадує, що коли був у навчальному центрі, йому вдалося побачитися з дружиною та дитиною. Тоді син привіз Ніку іграшку — гонщика із «Щенячого патруля».

Відтоді ця іграшка завжди з Максимом. Вона лежить у нього під сумкою і супроводжує захисника під час кожного бойового виїзду, як оберіг.

Досвід захисника в лавах Сил оборони

Після базової загальновійськової підготовки у липні 2025 року Максим Ніколаєв став військовим підрозділу РУБпАК «Китайці» у складі Галицької бригади. Тут же він отримав свій позивний — «Нік».

«Нік» тоді мав знайомого у підрозділі, тому вони покликали його до себе. Посаду у війську він обрав самостійно. Хлопець став оператором дронів, адже вже проходив відповідні курси в цивільному житті.

— Моє життя перевернулося з ніг на голову. Ти починаєш переоцінювати багато речей. Дивитися на світ іншими очима. Я почав по-іншому ставитися до їжі та води. Елементарно — до сонячного світла. Буває, що ти не можеш цілий день вийти на вулицю, — розповідає Нік.

Нині військовий перебуває на Сумському напрямку. Говорить, що йому подобається бути пілотом дрона. Це дає можливість хлопцеві ефективніше знищувати ворога.
— Воювати технологіями — це майбутнє. Війна дуже змінилася. Було б добре, якби в майбутньому не потрібна була піхота. Хоча без неї ніяк, — каже Нік.

Захисник пригадує перший момент на війні, який залишив в нього особливий спогад. Це був третій бойовий виїзд. Перші два пройшли спокійно.

— Найскладніше і найстрашніше — зайти на позицію. На третьому виїзді, повертаючись із позиції, зустріли ворожий дрон, який чекав нас і почав працювати по хлопцях, що їхали попереду. Їх було двоє. Обидва загинули. Я бачив, як вони підірвалися і горіли, — згадує Нік.

Найважче на війні — це очікування

Нік зізнається, що на війні, безумовно, важко фізично. Потрібно багато кілометрів рухатися пішки з боєприпасами та бронею. Військовий наголошує, що також є й психологічний непростий виклик. Для Ніка — це очікування.

— День перед виїздом, коли ніхто не може спати. Накручуєш себе. Розумієш, що назад можеш не повернутися. Очікування, коли хлопці несуть доставку і їх довго немає. Зв’язатися теж не можеш. Очікувати, коли повідомляють про роботу авіабомб, а ти розумієш, що цілий день над тобою літав дрон. Очікування… — ділиться Нік, неодноразово повторюючи це слово.

Сюрреалізм в деталях: між війною та цивільним життям

Повернення до цивільного життя завжди викликає дисонанс. Нік говорить, що опиняєшся ніби в іншому світі:

— Ти виїжджаєш з позиції, постійно перевіряєш небо, аби не догнав ворожий FPV. Їдеш дорогою, яка затягнута антидроновою сіткою, а за нею, де небезпека, граються діти на дитячому майданчику. Це сюр…

Ще одна ситуація сталася безпосередньо у Сумах. У місті, яке розташоване приблизно за 30 кілометрів від зони бойових дій.

— Нас відпустили в місто відпочити. Ми зайшли в один із закладів пограти в настільну «Мафію». До нас підійшли цивільні чоловіки. Ми закінчили гру, і я кажу побратиму, мовляв, росіяни в близько 20 кілометрах від їхнього міста, а вони вечорами в «Мафію» грають. Я відчув у цей момент несправедливість, — розповідає Нік.

Мотивація на війні — перебувати з найкращими людьми

Нік говорить, що він дуже задоволений і радий, що потрапив саме у підрозділ «Китайці». Війна подарувала захисникові відчуття справжнього побратимства.

— У підрозділі, де я служу — найкращі люди. У цивільному житті я б їх ніколи не зустрів. Це честь бути з хлопцями, які служать ще з 2022 року. Вони стільки пройшли, що мозку важко усвідомити цю інформацію, — зізнається Нік.

Захисник не шкодує про свій вибір. Навпаки, говорить, що чітко знає, за що бореться.

— Краще зупинити ворога за 500 кілометрів від рідного міста і не пустити їх далі. Це і є моя мотивація, — наголошує Нік.

Денис Непогодьєв, студент 4-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій

Фото: з архіву Максима Ніколаєва

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студентам Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького призначили II семестр 2025/2026 навчального року академічні стипендії Президента України, Кабінету Міністрів України та імені М. Грушевського.

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України «Про призначення академічних стипендій Президента України студентам закладів вищої освіти на II семестр 2025/2026 навчального року» від 24.03.2026 № 513 п’яти студентам Черкаського національного призначено академічні стипендії Президента України.

Це Антон Бєляєв, студент 3 курсу ННІ природничих та аграрних наук, спеціальності 102 «Хімія», ОП «Хімія»; Марія Вергун, студентка 2 курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій, спеціальності 035 «Філологія», ОП «Українська мова і література»; Марія Овчаренко студентка 4 курсу психологічного факультету, спеціальності 053 «Психологія», ОП «Психологія»; Марина Черевань, студентка 4 курсу ННІ іноземних мов, спеціальності 035 «Філологія», ОП «Польська мова. Переклад та міжкультурна комунікація»; Тетяна Колосовська студентка 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти, ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва, спеціальності А3 «Початкова освіта», ОП «Початкова освіта».

Стипендіаткою імені М. Грушевського стала Ірина Гриценко, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, ННІ інформаційних та освітніх технологій, спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології», ОП «Інтелектуальний аналіз даних». Про це зазначено у відповідному Наказі Міністерства освіти і науки України «Про призначення академічних стипендій імені М. С. Грушевського на II семестр 2025/2026 навчального року» від 27.03.2026 № 53.

Вітаємо стипендіатів, бажаємо нових досягнень в освітній та науковій діяльності!

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 8 квітня відбулася гостьова лекція на тему: «Українська лінгвогеографія: від початків до XXI сторіччя».

Її презентувала Ірина Дружук, докторка філософії, доцентка кафедри української мови та лінгводидактики Волинського національного університету імені Лесі Українки, творчиня сайту-проєкту «Говіркове куфро». Організатор заходу — кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики.

До лекції доєдналися студенти й викладачі ЧНУ ім. Б. Хмельницького, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Молода дослідниця зацікавила авдиторію проблемами становлення лінгвогеографії, зокрема ґрунтовно розповіла про еволюцію створення лінгвістичних карт в українському мовознавстві від середини XIX сторіччя до сьогодні. Важливою частиною лекції стало ознайомлення з авторським проєктом «Говіркове куфро». Лекторка відтворила етапи постання свого сайту — від студентського захоплення до створення інтерактивної карти західнополіського говору та інтерактивного атласу говірок Західного Полісся і суміжжя.

Тема зацікавила викладачів і студентів, викликавши захоплення насамперед тому, що діалектні матеріали опрацьовано за допомогою сучасних комп’ютерних технологій, які вможливлюють оприявнення аудіо- та відеозаписів із говірок, подають додаткову корисну інформацію про населені пункти, де було записано матеріали, про респондентів, їхню матеріальну та духовну культуру, дають змогу робити осцилограми мовного потоку, вирізняти в ньому окремі звуки. Лекторка окреслила перспективи свого прикладного проєкту та шляхи можливої співпраці – доповнення інтерактивної карти говірок відеозаписами з інших діалектів української мови, зокрема й середньонаддніпрянського.

Своїми враженнями від лекції поділилася Софія Вдовіна, студентка 1 курсу спеціальності «Філологія» ОП «Українська мова і література»:

— Завдяки гостьовій лекції Ірини Дружук я змогла значно поглибити свої знання з діалектології, зокрема дізнатися про принципи створення інтерактивних карт говорів та особливості їхнього дослідження. Найбільш цінним було автентичне звучання різних говірок, що дало змогу краще відчути їхню фонетичну й інтонаційну специфіку. Лекція була змістовною та пізнавальною і справила позитивні враження.

Вікторія Матвієнко, студентка 1 курсу спеціальності «Середня освіта» ОПП «Українська мова і література» подякувала за таку унікальну можливість відчути багатство та різноманіття української мови й зазначила:

— Лекція та презентація сайту «Говіркове куфро» були дуже пізнавальними. Цікаво було дізнатися про створення інтерактивної карти, на якій можна побачити багато корисної інформації про населені пункти Західного Полісся та почути діалектні особливості цього краю. Мене вразило захоплення, з яким молода дослідниця розповідала про особливості записування діалектного мовлення під час польових експедицій. Ми мали змогу послухати зразки українських говірок Підляшшя та Берестейщини, почути автентичне звучання дифтонгів.

Матеріал гостьової лекції та його представлення надзвичайно сподобалися студентці 1 курсу спеціальності «Філологія» ОП «Комп’ютерна лінгвістика та англійська мова» Ангеліні Пономаренко:

— Лекція про українську лінгвогеографію була дуже цікавою за змістом і способом представлення! Ірина Михайлівна продемонструвала різні варіанти діалектологічних карт, ґрунтовно й доступно пояснила про диференціацію діалектів української мови, унаочнила специфічні особливості західнополіських говірок.

Студентка 1 курсу спеціальності «Філологія» ОП «Українська мова і література» Єва Іванча 1-Б, не маючи особливих очікувань від лекції, здивувалася, послухавши її, адже лекторка просто й доступно розповіла про складний процес створення інтерактивної карти говірок, а також показала, як нею користуватися, вмикала відеозаписи діалектного мовлення. Усе, на її думку, було дуже змістовно, інформативно та комфортно.

Гостьові лекції як інноваційний формат взаємодії сприяють розширенню пізнавальних можливостей та світоглядних горизонтів здобувачів освіти, поглиблюють фахові знання і партнерські зв’язки. Проведений захід став вагомим доповненням до навчального процесу, продемонструвавши цінний практичний досвід та широкі можливості застосування новітніх прикладних методик.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького